1.

Функція вважається заданою, якщо вказано її область значень та правило, за допомогою

якого можна за кожним значенням незалежної змінної знайти значення залежної змінної
2.

Графіком функції y=x2 є парабола. Точка (0; 0) є вершиною параболи та єдиною точкою перетину
графіком вісі абсцис. Також парабола має дві вітки, при всіх значеннях х відповідні значення у є
завжди невід’ємними 0 (y≥0).

Функція у =  , її графік і властивості

Область визначення функції   є множина всіх невід’ємних

чисел x.
Область значень функції — множина всіх невід’ємних чисел у.
Графік лежить лише в першій координатній чверті.
Для нульового значення змінної х значення функції у дорівнює нулю.
Графік проходить через початок координат.
На всій області визначення функція є зростаючою. Ця властивість
використовується при порівнянні квадратних коренів із чисел.
Більшому значенню аргументу відповідає більше значення функції.
Корінь квадратний із більшого числа є більшим, і, навпаки, корінь
квадратний із меншого числа є меншим.

Наприклад, щоб порівняти   і  , треба порівняти підкореневі

вирази. Оскільки 2 < 3, то корінь квадратний із двох менший від кореня
квадратного з трьох:   <  .

Якщо необхідно порівняти   і  , спочатку порівнюють   і  .

Відомо, що з двох від’ємних чисел більше те, модуль якого менший.
Тоді   більший від  :   >  .
 Нулем функції, зазвичай називають значення аргументу, при якому
функція звертається в нуль. ... Припустимо, вам дана функція f (x) = x-5. Для
знаходження нулів цієї функції, візьмемо і прирівняємо її праву частину до нуля: x-5 = 0.
Вирішивши це рівняння отримаємо, що x = 5 і це значення аргументу і буде нулем
функції.
Проміжки області визначення функції, на яких функція не змінює знака (тобто має тільки
додатні або тільки від'ємні значення), називають проміжками знакосталості.

Означення: Функція   називається  зростаючою  на деякій множині  , якщо більшому

значенню аргументу з цієї множини відповідає більше значення функції.

— зростає, якщо для будь яких 

Властивості зростаючої функції

— зростаюча функція

— зростаюча функція

Означення: Функція   називається  спадною  на деякій множині  , якщо більшому

значенню аргументу з цієї множини відповідає більше значення функції.

— спадає, якщо для будь яких 

Властивості спадної функції

— спадна функція

— спадна функція

Число M називають найбільшим значенням функції y=f(x) на множині X ⊂ D ( f ) ,

якщо: 1) існує точка x 0 ∈ X , така що f x 0 = M ; 2) для будь-якого значення x ∈ X
виконується нерівність f ( x ) ≤ f x 0 .
3.

Непарна

5.
График функции .
Для построения графика функции  нужно построить график функции  и отразить
симметрично относительно оси абсцисс ту часть графика, которая лежит ниже
оси:

Второй состоит в том, что строится график функции  и отражается симметрично

относительно оси абсцисс та часть графика, которая лежит ниже оси: 

рафики функции .
Для построения графика функции  есть два подхода.
Первый подход заключается в том, что сначала строится график , у которого
стирается та часть, которая расположена левее оси ординат, и рисуется на ее
месте отраженная правая часть:
6.
Послідовність кроків при побудові графіка квадратичної функції

 визначити напрям віток параболи;

 знайти координати вершини параболи  (m;n)(m;n);
 знайти ординату перетину з віссю  OyOy;
 відкласти точку, симетричну їй відносно прямої  x=mx=m;
 знайти абсциси точок перетину з віссю  OxOx;
 за потреби, скласти таблицю значень для визначення ще декількох точок.
Система двох лінійних рівнянь з двома змінними (1) може мати один розв'язок,
нескінченно багато розв'язків або не мати розв'язків взагалі.
Виражаємо одну змінну з якого-небудь рівняння системи
через другу.

2. Замість цієї змінної підставляємо в друге рівняння

системи утворений вираз.

3. Розв’язуємо отримане рівняння з однією змінною.

4. Знаходимо відповідне значення другої змінної.

5. Відповідь. (5; 2).

озв’язати систему рівнянь 

1. Множимо (якщо є необхідність) обидві частини одного чи

обох рівнянь системи на такі числа, щоб коефіцієнти при
одній із змінних стали протилежними числами.

2. Додаємо почленно ліві і праві частини рівнянь системи.

41х = 82.

3. Розв’язуємо утворене рівняння з однією змінною.

х = 2.
4. Підставляємо знайдене значення змінної в одне з рівнянь
системи (краще початкової) і знаходимо відповідне
значення другої змінної.

7 ∙ 2 - 4у = 2,

-4y = -12,

у = 3.

5. Відповідь. (2;3).