Головне в параграфі 2 149

ГОЛОВНЕ В ПАРАГРАФІ 2
Тотожно рівні вирази
Вирази, відповідні значення яких є рівними при будь-яких зна-
ченнях змінних, що входять до них, називають тотожно рівними.
Тотожність
Рівність, яка є правильною при будь-яких значеннях змінних,
що входять до неї, називають тотожністю.
Прийоми доведення тотожностей
 Тотожно перетворюють одну із частин даної рівності, отримуючи
іншу частину;
 тотожно перетворюють кожну із частин даної рівності, отриму-
ючи один і той самий вираз;
 показують, що різниця лівої та правої частин даної рівності то
­

тожно дорівнює нулю.

Степінь з натуральним показником
Степенем числа a з натуральним показником n, більшим за 1,
називають добуток n множників, кожний з яких дорівнює a.
Степенем числа a з показником 1 називають саме це число.
Знак степеня
Підносячи невід’ємне число до степеня, отримуємо невід’ємне
число.
Підносячи від’ємне число до степеня з парним показником,
отримуємо додатне число, а підносячи від’ємне число до степеня
з непарним показником, отримуємо від’ємне число.
Властивості степеня з натуральним показником
aman = am + n (основна властивість степеня)
am : an = am – n
(am)n = amn
(ab)n = anbn
Одночлен
Вираз, який являє собою добуток чисел, змінних та їхніх сте-
пенів, називають одночленом.
Одночлен стандартного вигляду
Одночленом стандартного вигляду називають одночлен, що міс-
тить тільки один числовий множник, відмінний від нуля, який
стоїть на першому місці; решта його множників є степенями
з різними основами.
Коефіцієнт одночлена
Числовий множник одночлена, записаного в стандартному ви-
гляді, називають коефіцієнтом одночлена.
150 § 2. Ці і ирази

л
в
Степінь одночлена
Степенем одночлена називають суму показників степенів усіх
змінних, що входять до нього. Степінь одночлена, який є числом,
відмінним від нуля, вважають рівним нулю.
Многочлен
Вираз, який є сумою кількох одночленів, називають много-
членом.
Многочлен стандартного вигляду
Многочлен, складений з одночленів стандартного вигляду, се-
ред яких немає подібних, називають многочленом стандартного
вигляду.
Степінь многочлена
Степенем многочлена стандартного вигляду називають найбіль-
ший зі степенів одночленів, з яких цей многочлен складений.
Множення одночлена на многочлен
Щоби помножити одночлен на многочлен, потрібно помножити
цей одночлен на кожний член многочлена й отримані добутки
додати.
Множення многочленів
Щоби помножити многочлен на многочлен, можна кожний член
одного многочлена помножити на кожний член другого й отри-
мані добутки додати.
Добуток різниці та суми двох виразів
(a – b) (a + b) = a2 – b2
Різниця квадратів двох виразів
a2 – b2 = (a – b) (a + b)
Квадрат суми двох виразів
(a + b)2 = a2 + 2ab + b2
Квадрат різниці двох виразів
(a – b)2 = a2 – 2ab + b2
Сума кубів двох виразів
a3 + b3 = (a + b) (a2 – ab + b2)
Різниця кубів двох виразів
a3 – b3 = (a – b) (a2 + ab + b2)
196 § 3. Ф н ії

у
кц
ГОЛОВНЕ В ПАРАГРАФІ 3
Функція
Функцією називають правило, за допомогою якого за кожним
значенням незалежної змінної можна знайти єдине значення
залежної змінної.
Область визначення функції
Усі значення, яких набуває аргумент, утворюють область ви-
значення функції.
Область значень функції
Усі значення, яких набуває залежна змінна, утворюють область
значень функції.
Способи задання функції
За допомогою опису; за допомогою формули; табличний; гра-
фічний.
Графік функції
Графіком функції f називають геометричну фігуру, яка скла-
дається з усіх тих і тільки тих точок координатної площини,
абсциси яких дорівнюють значенням аргументу, а ординати —
відповідним значенням функції f.
Лінійна функція
Функцію, яку можна задати формулою виду y = kx + b, де k і b —
деякі числа, x — незалежна змінна, називають лінійною.
Графік лінійної функції
Графіком лінійної функції є пряма.
Пряма пропорційність
Лінійну функцію, яку задають формулою y = kx, де k ≠ 0, на-
зивають прямою пропорційністю.
246 § 4. и еми інійних рі н нь із д ома змінними

с
ст
л
в
я
в
ГОЛОВНЕ В ПАРАГРАФІ 4
Розв’язок рівняння з двома змінними
Пару значень змінних, яка перетворює рівняння в правильну
рівність, називають розв’язком рівняння з двома змінними.
Розв’язати рівняння з двома змінними
Розв’язати рівняння з двома змінними — це означає знайти всі
його розв’язки або показати, що воно не має розв’язків.
Властивості рівнянь із двома змінними
 Якщо до обох частин даного рівняння додати (або від обох частин
відняти) одне й те саме число, то отримаємо рівняння, яке має
ті самі розв’язки, що й дане.
 Якщо будь-який доданок перенести з однієї частини рівняння
в другу, змінивши при цьому його знак на протилежний, то
отримаємо рівняння, яке має ті самі розв’язки, що й дане.
 Якщо обидві частини рівняння помножити (поділити) на одне
й те саме відмінне від нуля число, то отримаємо рівняння, яке
має ті самі розв’язки, що й дане.
Графік рівняння з двома змінними
Графіком рівняння з двома змінними називають геометричну
фігуру, що складається з усіх тих і тільки тих точок коорди-
натної площини, координати яких (пари чисел) є розв’язками
даного рівняння.
Лінійне рівняння з двома змінними
Рівняння виду ax + by = c, де x і y — змінні, a, b, c — деякі
числа, називають лінійним рівнянням із двома змінними.
Графік лінійного рівняння з двома змінними
У кожному з двох випадків: 1) b ≠ 0; 2) b = 0 і a ≠ 0 — графіком
рівняння ax + by = c є пряма.
Графіком рівняння 0x + 0y = 0 є вся координатна площина.
Розв’язок системи рівнянь із двома змінними
Розв’язком системи рівнянь із двома змінними називають пару
значень змінних, яка перетворює кожне рівняння системи
в правильну рівність.
Розв’язування системи лінійних рівнянь методом підстановки
1) Виразити з будь-якого рівняння системи одну змінну через
другу;
2) підставити в інше рівняння системи замість цієї змінної ви-
раз, отриманий на першому кроці;
 Головне в параграфі 4 247

3) розв’язати рівняння з однією змінною, отримане на другому

кроці;
4) підставити знайдене значення змінної у вираз, отриманий на
першому кроці;
5) обчислити значення другої змінної;
6) записати відповідь.
Розв’язування системи лінійних рівнянь методом додавання
1) Дібравши «вигідні» множники, перетворити одне чи обидва
рівняння системи так, щоб коефіцієнти при одній зі змінних
стали протилежними числами;
2) додати почленно ліві й праві частини рівнянь, отриманих на
першому кроці;
3) розв’язати рівняння з однією змінною, отримане на другому
кроці;
4) підставити знайдене на третьому кроці значення змінної
в будь-яке з рівнянь вихідної системи;
5) обчислити значення другої змінної;
6) записати відповідь.