Тема 3.

Тригонометричні нерівності
 Безмежно прості тригонометричні нерівності
 Найпростіші тригонометричні нерівності
 Складніші та нестандартні тригонометричні нерівності
Сторінка 6 – алгоритм розв’язку з графіками функцій
Сторінка 9 – алгоритм розв’язку з одиничним колом
Сторінка 27-28 – таблиця формул для усіх випадків нерівностей

Наскільки я розумію загальну концепцію цьогорічного ЗНО,

тригонометричних нерівностей там не має бути взагалі. Проте в програмі
є певна розмитість. Всі типи рівнянь і нерівностей зведено в єдиний
список, тож незрозуміло чи тільки рівняння чи й нерівності з
тригонометричними функціями можуть попастися.
Чітко на можливу наявність тригонометричних нерівностей нам вказує
останній стовпець програми ЗНО – для профільного рівня (дивись
наступний слайд).
 Уривок з програми ЗНО з математики 2020
АЛГЕБРА І ПОЧАТКИ АНАЛIЗУ
Назва розділу, теми Зміст навчального матеріалу Компетентності (здатності)
Рівень стандарту Тільки Рівень стандарту Тільки
і профільний профільний рівень і профільний профільний рівень
рівень рівень
Розділ: РІВНЯННЯ, НЕРІВНОСТІ ТА ЇХНІ СИСТЕМИ

Лінійні, квадратні, Методи Методи Розв’язувати Розв’язувати

раціональні, розв’язування розв’язування найпростіші рівняння й
ірраціональні, найпростіших раціональних, нерівності, що нерівності, що
показникові, лінійних, ірраціональних, містять степеневі, містять степеневі,
логарифмічні, квадратних, показникових, показникові, показникові,
тригонометричні раціональних, логарифмічних, логарифмічні логарифмічні та
вирази;
рівняння і показникових, тригонометричних тригонометричні
нерівності. логарифмічних рівнянь, нерівностей вирази;
нерівностей та та їхніх систем
нескладних
нерівностей, які
зводяться до
найпростіших
 Безмежно прості тригонометричні нерівності
Немає простіших тригонометричних нерівностей, аніж ті, в яких
порушується ОДЗ! Але для цього ще треба пам’ятати то ОдеЗе
ОДЗ тригонометричних функцій
Область (множина)
Область визначення значень
Функція
Всі можливі значення (кута) Всі можливі значення
(тригонометричної функції)

Не існує у верхній і нижній точках

одиничного кола: -90°, 90°, 270°…

Не існує у лівій і правій точках

одиничного кола: 0°, 180°, 360°…
o
, адже синус , тому завжди більший за
o
, адже косинус , тому не може бути
o
, адже косинус , тому завжди більший за
o
, адже косинус , тому завжди менший за
o
, адже косинус , тому не може бути

o
Так як , то ця нерівність рівносильна рівнянню

o
Так як , то ця нерівність рівносильна рівнянню
 Найпростіші тригонометричні нерівності
Ці вже будуть трохи складнішими, аніж в попередньому розділі.
Найпростіші тригонометричні нерівності – це нерівності виду
.
Розв’язувати таку красу можна за допомогою графіків функцій (не дуже
практично, але дуже наочно) або за допомогою тригонометричного
кола (дуже практично, але не дуже наочно). Особисто я завжди
розв’язую з тригонометричним колом . Обидва способи розглянемо
одразу на прикладах.
Алгоритм розв’язку з графіком
тригонометричної функції
1. Будуємо тригонометричну функцію і горизонтальну лінію .
2. Виділяємо на графіку проміжки, при яких графік тригонометричної
функції вище (або ж нижче) аніж пряма , в залежності від знаку
нерівності в умові.
3. Шукаємо окремі розв’язки – перетини графіку з прямою на
проміжку, що дорівнює періоду функції: для та для
.
4. Записуємо проміжок-розв’язок, додаючи до його кінців період
функції, помножений на
При пошуку окремих розв’язків враховувати ситуації, коли під арками
з’являється мінус:




Оранжевими штрихами виділено проміжки, на яких графік
вищий за графік . Знайдемо значення одного з таких проміжків:
.
Додамо до кожного кінця проміжку період синусу , помножений на
ціле число

Відповідь: при ; .

Розв’яжемо цю ж нерівність, використовуючи одиничне коло

 Алгоритм розв’язку нерівностей за допомогою одиничного кола.
1. На одиничному колі будуємо пряму:
 для горизонтальна пряма
 для вертакальна пряма
 для вертикальна пряма і відрізок від до
 для горизонтальна пряма і відрізок від до
2. Виділяємо частину дуги, що є нашим розв’язком, в залежності від того
який знак в нерівності (більше/менше).
 для це буде частина дуги вище/нижче прямої
 для це буде частина правіше/лівіше прямої
 для це буде частина дуги вище/нижче відрізка
 для це буде частина дуги правіше/лівіше відрізка
3. Рухаючись виділеною дугою проти годинникової стрілки знаходимо
межі , так, щоб
4. Записуємо розв’язки нерівності, додаючи до обох кінців проміжку
період функції, помножений на .
1. На одиничному колі проводимо
горизонтальну лінію .
2. Синус – це ордината точки на
одиничному колі. Тому означає
частину дуги над горизонтальною
прямою.
3. Рухаємось проти годинникової стрілки і шукаємо :

4. До обох кінців проміжку додаємо період функції,

помножений на
Відповідь: при ; .
Оранжевими штрихами виділено проміжки, на яких графік
нижчий за графік . Знайдемо значення одного з таких
проміжків: .
Додамо до кожного кінця проміжку період синусу , помножений на
ціле число
Відповідь: при ; .
Ми могли б взяти й розписати інший проміжок (той, що справа). Тоді б
відповідь вийшла б . Прийнято брати той
проміжок, що ближчий до нуля, але
обидві відповіді вірні.
1. На одиничному колі проводимо
горизонтальну лінію .
2. Синус – ордината точки. Тому
означає частину дуги над
горизонтальною прямою.
3. Рухаємось проти годинникової
стрілки і шукаємо , щоб :

4. До обох кінців проміжку додаємо період функції,

помножений на
Відповідь: при ; .
Оранжевими штрихами виділено проміжки, на яких графік
вищий за графік . Знайдемо значення одного з таких проміжків:
.
Додамо до кожного кінця проміжку період косинусу , помножений
на ціле число
Відповідь: при ; .

Розв’яжемо цю ж нерівність за допомогою одиничного кола

(загальний алгоритм розв’язку з одиничним колом ви знайдете на
слайді 9).
 1. На одиничному колі проводимо
вертикальну лінію .
2. Косинус – абсциса точки. Тому
означає частину дуги праворуч від
вертикальної прямої.
3. Рухаємось проти годинникової стрілки і
шукаємо , щоб :

4. До обох кінців проміжку додаємо період функції,

помножений на
Відповідь: при ; .
 1. На одиничному колі проводимо
вертикальну лінію .
2. Косинус – абсциса точки. Тому
означає частину дуги ліворуч від
вертикальної прямої.
3. Рухаємось проти годинникової стрілки і
шукаємо , щоб :

4. До обох кінців проміжку додаємо період функції,

помножений на
Відповідь: при ; .
 Якщо вам при пошуку складно на око зрозуміти, в яких
випадках ми додаємо, в яких віднімаємо чи , і як
з’являються мінуси, то на сторінках 27-28 в табличці ви побачите всі
випадки нерівностей з формулами для кожної з них.

Наступними будуть нерівності з тангенсом і котангенсом. Так як

область їх область значень , то розв’язок будуть мати будь-
які нерівності .
Розв’язок таких нерівностей за допомогою графіка функції не
відрізняється від нерівностей з і (алгоритм на слайді 6).
Розв’язок за допомогою одиничного кола відрізняється (алгоритм
на слайді 9). Особливістю є те, що розв’язки для тангенса обмежуються
правим півколом одиничного кола, а для котангенса – верхнім
півколом. При цьому межі півкола завжди будуть в круглих дужках,
адже в цих точках функції не існують.
Оранжевими штрихами виділено проміжки, на яких графік
вищий за графік . Кожен проміжок з обмежений асимптотою, в
якій функція тангенса не існує, а з іншого боку проміжок обмежений
точкою . Знайдемо значення одного з таких проміжків :
Додамо до кожного кінця проміжку період тангенсу , помножений
на ціле число
Відповідь: при

Пам’ятаймо, що кінець проміжку з завжди буде в круглій дужці, адже

функція не існує в цій точці. Тому нестрога нерівність буде
мати розв’язки ; .

Розв’яжемо цю ж нерівність за допомогою одиничного кола.

 1. На одиничному колі проводимо вісь
тангенсів . На цій осі позначаємо точку
і проводимо відрізок від початку
координат до цієї точки. Відрізок перетинає
одиничне коло в точці .
2. В нерівностях з тангенсом означає
частину дуги над відрізком (тобто над ).
3. Рухаємось проти годинникової стрілки, тож
розв’язком буде проміжок , :

4. До обох кінців проміжку додаємо період функції,

помножений на
Відповідь: при ; .
 1. На одиничному колі проводимо вісь
тангенсів . На цій осі позначаємо точку
і проводимо відрізок від початку
координат до цієї точки. Відрізок перетинає
одиничне коло в точці .
2. В нерівностях з тангенсом означає
частину дуги під відрізком (тобто під ).
3. Рухаємось проти годинникової стрілки, тож
розв’язком буде проміжок

4. До обох кінців проміжку додаємо період функції,

помножений на
Відповідь: при ; .
Оранжевими штрихами виділено проміжки, на яких графік
нижче графіка . Кожен проміжок з обмежений асимптотою, в
якій функція котангенса не існує, а з іншого боку проміжок обмежений
точкою . Знайдемо значення одного з таких проміжків :
Додамо до кожного кінця проміжку період котангенсу , помножений
на ціле число

Відповідь: при ; .

Пам’ятаймо, що кінець проміжку з завжди буде в круглій дужці,

адже функція не існує в цій точці. Тому нестрога нерівність
буде мати розв’язки ; .

Розв’яжемо цю ж нерівність за допомогою одиничного

кола.
1. На одиничному колі проводимо вісь
котангенсів . На цій осі позначаємо
точку і проводимо відрізок від
початку координат до цієї точки. Відрізок
перетинає одиничне коло в точці .
2. В нерівностях з котангенсом
означає частину дуги ліворуч від відрізку (тобто ліворуч від ).
3. Рухаємось проти годинникової стрілки, тож розв’язком буде
проміжок , :

4. До обох кінців проміжку додаємо період функції, помножений

на
Відповідь: при ; .
1. На одиничному колі проводимо вісь
котангенсів . На цій осі
позначаємо точку і проводимо
відрізок від початку координат до
цієї точки. Відрізок перетинає
одиничне коло в точці .
2. В нерівностях з котангенсом
означає частину дуги праворуч від
відрізку (тобто праворуч від ).
3. Рухаємось проти годинникової
стрілки, тож розв’язком буде проміжок , :

4. До обох кінців проміжку додаємо період функції, помножений

на
Відповідь: при ; .
Таблиця формул для найпростіших тригонометричних нерівностей

∅
Ці формули працюють також якщо або набувають від’ємних
значень. В такому випадку під оберненою функцією з’являється мінус і
слід виконати перетворення за наступними формулами:





Тобто формули з цієї таблички при підстановці від’ємного числа самі

перетворюються на необхідні, якщо правильно розписати арки з
від’ємним аргументом, за чотирма формулами .
Також випереджаю питання «навіщо нам та кругла стрілка?». Стрілка
проти годинникової стрілки малюється для того, щоб ми бачили яка
точка буде першою в проміжку (менше значення), а яка другою
(більше).
Розглянемо як видозмінюються формули з таблиці. Візьмемо і для
прикладу випадок з косинусом коли і
 Складніші та нестандартні
тригонометричні нерівності
Розглянемо декілька прикладів, коли в умові не один з найпростіших
випадків, а такі, які ще треба звести до найпростіших.

o
Виразимо синус

Зробимо заміну
 Повертаємо заміну:

Відповідь: при ; .
o
,а
тому при всіх значеннях

o
Зробимо заміну

Повертаємо заміну:

Відповідь: при ; .
o
Зробимо заміну

Знайдемо нулі:
 Повертаємо заміну:


Рівносильно рівнянню

Відповідь: ;
o
Зробимо заміну

Розв’яжемо методом інтервалів:

Повертаємо заміну:


 

Відповідь: ; .
o
За формулою

Робимо заміну
Повертаємо заміну:

Відповідь: ; .