МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ПОХИБОК

ДЖЕРЕЛА І ТИПИ ПОХИБОК

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних занять з дисципліни „Чисельні методи”
для студентів спеціальності
6.050103 „Програмна інженерія”

Затверджено
на засіданні кафедри
програмного забезпечення
Протокол № __ від _______ р.

Львів – 2013
 Елементи теорії похибок. Джерела і типи похибок: Методичні вказівки
до практичних занять із дисципліни „Чисельні методи” для студентів
спеціальності 6.050103 „Програмна інженерія” / Укл.: Н. Б. Мельник,
О.О. Нитребич – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська
політехніка”, 2013. – 26 с.

Укладачі Мельник Н.Б., ст.викладач кафедри ПЗ

Нитребич О.О., асистент кафедри ПЗ

Відповідальний за випуск Федасюк Д.В., д-р тех. наук, проф.

Рецензенти

2
 ЗМІСТ
1. Теорія похибок……………………….……………………………………..4
Головні джерела похибок……….…….……………………………...…...4
Типи похибок………………..……………………………………………..5

Повна похибка……………………..……….……………………………....5
2. Абсолютна і відносна похибки…….…………..………………………….6
3. Десятковий запис наближених чисел. Значущі цифри
Зв’язок між числом правильних значущих цифр і похибкою числа.....9
4. Похибка функції. Похибки суми, різниці і добутку…………………….11
5. Обернена задача теорії похибок………………………..…..……..……...14
Варіанти завдань для самостійної роботи…….………………….………...20
Контрольні запитання ……...…………..…………..……………….……….24
Список літератури……………...……..………………………….…………..25

3
 1.Теорія похибок
Процес розв'язування будь-якої реальної фізичної задачі можна розбити на
такі етапи:
 Побудова математичної моделі (математичне формулювання задачі), що
охоплює найважливіші для даної задачі сторони явища.
 Вибір методу розв'язування. Для деяких найпростіших моделей вдається
дістати аналітичні розв'язки задачі, а для складніших здебільшого не вдається.
У цих випадках використовують наближені методи, зокрема чисельні.
 Алгоритмізація процесу. При застосуванні чисельних методів потрібно
записати алгоритм розв'язування задачі. Якщо задача розв'язуватиметься на
ЕОМ, то треба також скласти програму.
 Виконання обчислень (на ЕОМ чи вручну).
 Аналіз результатів (осмислення математичного розв'язку і зіставлення
його з експериментальними даними).
Важливо вміти оцінити точність розв'язку задачі, який здебільшого
отримується з похибками.
Також будь-які комп’ютерні розрахунки, як правило, виконуються з
наближеними значеннями величин – наближеними числами. Навіть початкові
дані для розрахунків зазвичай задаються з деякими похибками. В процесі
розрахунків нагромаджуються похибки через заокруглення, через застосування
наближених формул і т.п. Оцінка похибки обчислень дає можливість вказати
оптимальну кількість знаків, які потрібно зберігати під час проміжних
розрахунках та в кінцевому результаті.
Оскільки будь-яка обчислювальна задача може бути розв'язана з певним
ступенем точності, під час її постановки необхідно обумовлювати точність
розв'язку, тобто задавати максимально допустиму похибку.
Тому розглянемо поняття наближеного числа та визначимо основні
джерела похибок при розв‘язанні інженерних задач.
Наближеним числом називають число а, яке несуттєво відрізняється від
точного числа А і заміняє його при обчисленнях.

Головні джерела похибок

Причинами появи похибок при виконанні інженерних розрахунків та
обчислень з використанням ЕОМ можуть бути:
 Неточне відображення реальних процесів за допомогою неточної
математичної моделі. Не завжди реальні явища природи можна точно

4
відобразити математично. Тому для спрощення розв'язку задачі приймаються
умови, що спричиняють появу похибок.
 Похибки вхідних даних, фізичних констант, наближені значення
величин, які входять в умову задачі, внаслідок їх неточного вимірювання.
 Заміна нескінчених процесів скінченною послідовністю дій. Сюди
відносяться похибки, що утворюються в результаті обриву нескінченого
процесу на деякому етапі. Наприклад, якщо ряд
x3 x5 x 7
sin( x)  x     ...
3! 5! 7!
обмежити скінченною кількістю членів і прийняти їх суму за значення
функції sіn(x), то ми, звичайно, припускаємо похибку.
 Заокруглення вхідних даних, проміжних або кінцевих результатів, коли
під час обчислень використовується лише скінченна кількість цифр числа.
 Нагромадження похибки через дії з наближеними числами. У цьому
випадку похибки вхідних даних у деякій мірі переносяться на результат
обчислень.

Типи похибок
Відповідно до цих джерел похибки можна розділити на три великі групи:
1) вхідні (неусувні):
- похибки математичної моделі;
- похибки за рахунок неточного завдання вхідних даних;
- обчислювальні похибки;
2) похибки заокруглення - які з’являються у результаті заокруглення
вхідних даних, проміжних і кінцевих результатів;
3) залишкові, що виникають у результаті заміни нескінчених процесів
скінченною послідовністю дій.

Повна похибка
Повна похибка є результатом складної взаємодії всіх видів похибок. Під
час розв’язування конкретних задач ті або інші похибки можуть бути відсутні
або мало впливати на утворення повної похибки. Але для повного аналізу
необхідно враховувати всі види похибок.
Повна похибка за своєю абсолютною величиною не може перевищувати
суму абсолютних величин всіх видів похибок, але на практиці вона рідко
досягає цієї максимальної величини.
Оцінка похибки може бути виконана за допомогою:

5
  абсолютної похибки;
 відносної похибки;
 залишкового члена;
 статистичних оцінок.
Під час роботи з наближеними величинами необхідно вміти:
 знаючи степінь точності вхідних даних, оцінити степінь точності
результатів;
 брати вхідні дані з таким степенем точності, щоб забезпечити задану
точність результату;
 правильно побудувати обчислювальний процес, щоб позбавити його від
тих обчислень, які впливають на точність результату.

2. Абсолютна і відносна похибки

Нехай А - точне число, а – його наближеним значення. Якщо а<А, то
кажуть, що число а є наближеним значенням точного числа А з недостачею;
якщо а>А - наближеним значенням числа А з надлишком.
Абсолютна похибка  a наближеного числа а – це модуль різниці між ії
точним А і наближеним а значеннями
a  A  a . (2.1)
Якщо точне число А відоме, то абсолютна похибка легко знаходиться за
формулою (2.1).

Приклад 2.1. Нехай відоме точне число А=784,2737 і його наближене

значення a=784.274; тоді абсолютна похибка
 a  A  a  6,54321  6,543  0,00021.

Визначити абсолютну похибку вдається не завжди, оскільки точне

значення величини переважно не відоме. В таких випадках можна оцінити
абсолютну похибку за допомогою граничної абсолютної похибки, яку
визначають з нерівності
A  a  *a . (2.2)
Це означає, що точне значення А знаходиться в межах:
a  *a  A  a  *a (2.3)
або можна записати, що
A  a  *a . (2.4)

6
 Приклад 2.2. Якщо довжина відрізка l=184 см виміряна з точністю до
0.05 см, то пишуть l=184 0.05 см, де l = 0.05 см, а точне значення довжини
відрізка l знаходиться у межах:
183.95 см l 184.05.

Але, використовуючи абсолютну і граничну абсолютну похибки

неможливо зробити висновок про те, яке вимірювання є точнішим. Розглянемо
приклад.

Приклад 2.3. Нехай при вимірюванні книжки і довжини стола були

одержані результати: l1  28.4  0.1 (см) і l2  110.3  0.1 (см). І в першому, і в
другому випадку гранична абсолютна похибка становить 0,1 см. Але друге
вимірювання проведене більш точно, ніж перше. Для того, щоб визначити
якість виконаних вимірів, необхідно визначити, яку частину складає абсолютна
або гранична абсолютна похибка від вимірюваної величини. Через це
вводиться поняття відносної похибки.
Відносною похибкою  a наближеного числа а називається відношення
абсолютної похибки  a до модуля точного числа А (А 0), тобто

a  a , (2.5)
A
звідки
 a | A | a . (2.6)

Приклад 2.4. Визначити абсолютну і відносну похибки наближеного

числа. Яка рівність більш точна:
9/11 = 0,818 чи 18 =4,24?
Розв’язування.
Знаходимо значення цих виразів із більшою кількістю знаків
a =9/11 = 0,818181…..,
b = 18 = 4,2426…..
Потім обчислюємо граничні абсолютні похибки, закруглюючи їх
 a =|0,81818-0,818|  0,00019,  b =|4,2426-4,24|  0,0027,
 0,00019  0,0027
a  a   0,00024 , b  b   0,0064 .
a 0,818 b 4,24
Оскільки  a   b , то перша рівність є більш точною, ніж друга.

7
 Гранична відносна похибка – це число *a , яке перевищує відносну
похибку a  *a і визначається за формулою
a*
*a  . (2.7)
| A|
Повертаючись до прикладу 2.3, знайдемо гранично-відносні похибки
вимірів книги та столу :
0,1 0,1
*l1   0,0035  0,35% , *l2   0,0009  0,09% .
28,4 110,3
Таким чином, вимірювання стола було проведене точніше.

3. Десятковий запис наближених чисел. Значущі цифри

Будь-яке додатне десяткове число а може бути представлено у вигляді
скінченного або нескінченного десяткового дробу:
a  a110m  a210m1  ...  an10mn1  ..., (3.1)
де ai ‒ цифри числа (і = 1, 2, ... , n), m ‒ старший десятковий розряд числа
а.
Під час розв’язування багатьох задач часто ставиться умова обчислити
результат з точністю до 1 10 , 1 100 ,1 1000 і т. д. Складається враження, що
точність обчислень визначається числом десяткових знаків після коми. Це
неправильно, оскільки число десяткових знаків залежить від одиниці, вибраної
для виміру.
Точність наведення наближеного числа залежить від кількості його
значущих цифр.
Значущими цифрами наближеного числа а називаються всі цифри в його
записі, починаючи з першої ненульової ліворуч (тобто всі цифри, відмінні від
нуля, та нулі, якщо вони є між значущими цифрами або розміщені в кінці числа
і вказують на збереження розряду точності).

Приклад 3.1.
1. x=4,570345 – всі цифри в запису цього числа значущі;
2. x=0,007614 – значущі цифри тільки 7,6,1,4;
3. x=0,03105600 – значущі цифри 3,1,0,5,6,0,0 (два останні нулі в запису
числа є значущими);
4. а) x=3750000 – всі цифри значущі;
б) x=3,75·106 – значущі цифри тільки 3,7,5.

8
 Значущу цифру називають правильною (в широкому сенсі), якщо
абсолютна похибка числа не перевищує одиниці розряду, який відповідає цій
цифрі. Тобто наближене число
a  a110m  a210m1  ...  an10mn1  ... (3.2)
містить n правильних значущих цифр в широкому сенсі, якщо виконується
нерівність
 a  1  10 mn1 . (3.3)
Наближене число а має n дійсних значущих чисел у вузькому сенсі, якщо
абсолютна похибка цього числа не перевищує половини одиниці десяткового
розряду, який виражається n-ю значущою цифрою, тобто якщо виконується
рівність:
 a  0,5  10mn1 . (3.4)
Решта значущих цифр числа називають сумнівними.

Приклад 3.2. Визначити значущі і правильні цифри заданих чисел у

широкому та вузькому сенсі
a =0,0725000,0005,
b =0,0368000,000007.
Розв’язання.
Значущі цифри числа a : 72500. Оскільки абсолютна похибка
 a =0,0005<1 103 , то правильними цифрами у широкому сенсі є три цифри
після коми, тобто тільки 7 і 2. Так як  a =0,0005< 0,5  10 3 , то правильними
цифрами у вузькому сенсі є також три цифри після коми, тобто тільки 7 і 2.
Значущі цифри числа b : 36800. Оскільки абсолютна похибка
 b =0,000007<1 105 , то правильними цифрами у широкому сенсі є п’ять цифр
після коми, тобто тільки 3, 6, 8, 0. Так як  a =0,000007< 0,5  10 4 , то
правильними цифрами у вузькому сенсі є тільки 3,6,8.

Зв’язок між числом правильних значущих цифр і похибкою числа

Абсолютна похибка наближеного числа a зв’язана з числом правильних
значущих цифр співвідношенням:
 a   10mn1 , (3.5)
що випливає з означення правильної значущої цифри (   0.5 або 1 в
залежності від випадку, який розглядається ‒ правильні цифри в широкому чи
вузькому змісті). Запишемо наближене число:

9
 a  a110m  a210m1  ...  an10mn1  ..., (3.6)
де a1  0 , всі цифри якого дійсні.
Розділивши обидві частини нерівності (3.5) на | a | , отримаємо:
a   10mn1   10mn1   10m
   
| a | | a110m  a210m1  ...  an10mn1  ...| | a110m | a110m10 n1

 .
a110n1
(3.7)
тобто

a  , (3.8)
a110n1
де n – кількість правильних значущих цифр.
Граничною відносною похибкою можна вважати:

*a  (3.9)
a110n1
Таким чином, серед дійсних цифр завжди можна вказати останню
правильну значущу цифру.

Приклад 3.3. Яка гранична відносна похибка наближеного числа a=4,176,

якщо воно має тільки правильні цифри у вузькому змісті?
Розв‘язання. Так як в числі 4,176 усі чотири цифри правильні у вузькому
змісті, то вибираємо   0.5 . За формулою (12) знаходимо граничну відносну
похибку
 1
*a  n 1
  0,000125 .
a110 2  4  103
Зауважимо, що граничну відносну похибку числа a можна знайти,
використовуючи формулу *a  *a | a | . Так як в даному числі а всі цифри
правильні у вузькому змісті, то *a  0,0005 . Тоді
*a  0,0005 / 4,176  0,0001  0,01% .
Як бачимо, різниця невелика, але використання формули (12) дещо
спрощує обчислення *a .

Приклад 3.4. Яка гранична відносна похибка числа a=14,278, якщо воно
має тільки правильні цифри в широкому змісті?

10
 Розв’язання. Оскільки всі п'ять цифр числа правильні в широкому змісті,
то   1 .
 1
*a    0,0001  0,01% .
a110 1  104
4

Приклад 3.5. Зі скількома правильними десятковими знаками у вузькому

змісті потрібно взяти 18 щоб похибка не перевищувала 0,1%?
Розв’язання. У прикладі a  18  4,... *a  0,1% , тобто *a  0,001,   0,5
 0,5
отже, маємо *a  n 1
  0,001 .
a110 4  10n1
Звідки
125  10n1;
1,25  102  10n1;
lg1,25  2  n  1;
n  3  lg1,25.
тобто n  3 , де n – найменше ціле число. Отже, n=4.

Приклад 3.6. Заокруглюючи наступні числа до трьох значущих цифр,

визначити абсолютну та відносну похибки отриманих наближених чисел:
1) 0,1545; 2) 1,343; 3) –372,75.
Розв’язання.
1) x=0,1545. Заокруглення до трьох значущих цифр дає x*=0,155, тоді
Δ(x*)=0,0005=5·10–4,
а відносна похибка δ(x*)=510–4/0,1550,3210–4.
2) x=1,343. Тоді x*=1,34, Δ(x*)=| x*– x|=0,003.
Відповідно відносна похибка δ(x*)=310–3/1,34=2,210–3.
3) x=–372,75. Тоді x*=–373, Δ(x*)=0,25,
а δ(x*)=0,25/373=6,710–4.

Приклад 3.7. Визначити кількість правильних цифр в числі x*, якщо

відома його відносна похибка:
1) x*=22,351, δ(x*)=0,1;
2) x*=9,4698, δ(x*)=0,1·10–2;
3) x*=47361, δ(x*)=0,01;
Розв’язання.
1) Обчислимо абсолютну похибку Δ(x*)=x*δ(x*)=2,2351. Тоді будемо
мати, що в числі x* правильною є тільки цифра 2, тобто одна правильна цифра.

11
 2) Обчислимо абсолютну похибку Δ(x*)=x*δ(x*)=9,4698·0,1·10–
2
=0,0094698. Тоді в числі x* будуть правильними дві цифри 9 та 4.
3) Абсолютна похибка буде дорівнювати Δ(x*)=47361·0,01=473,61.
Отже в числі x* будуть правильними дві цифри 4 та 7.

Приклад 3.8. Знайти суму

S=0,2764+0,3944+1,475+26,46+1364
а) сумуючи від меншого доданку до більшого;
б) сумуючи від більшого доданку до меншого.
Розв’язання.
а) Маємо S2=0,2764+0,3944=0,6708, S3=S2+1,475. Вирівнюючи порядки у
цих двох доданків, отримаємо S3=1,475+0,671=2,146. Аналогічно далі
S4=S3+26,46=2,15+226,46=28,61,
S=S5=S4+1364=29+1393.
б) Маємо S2=1364+26,46=1364+26=1390,
S3=S2+1,475=1390+1=1391,
S4=S3+0,3944=1391,
S=S5=S4+0,2764=1391.
Враховуючи, що точне значення S=1392,6058, бачимо, що сумування
потрібно проводити, починаючи з менших доданків. В протилежному випадку
можлива значна втрата значущих цифр.

Приклад 3.9. Нехай числа 2,01 =1,417744688 та 2 =1,414213562 задані

з десятьма правильними значущими цифрами. Скільки правильних значущих
цифр матиме число x   2,01  2 ?
Розв’язання. Віднімаючи, отримаємо x*=0,003531126. Позначимо
x1 =1,417744688, x 2 =1,414213562. Тоді абсолютні похибки
( x1 )  ( x2 )  0,5  10 9 . Абсолютна похибка різниці x   x1  x2 буде
дорівнювати ( x  )  ( x1 )  ( x2 )  10 9 . Оскільки 10–9<0,5·10–8, то робимо
висновок, що число x* має шість правильних значущих цифр 3,5,3,1,1,2.
Відзначимо, що те ж саме значення можна отримати, подавши x* у
вигляді

x 

2,01  2 2,01  2

0,01
,

2,01  2 2,01  2
причому для цього достатньо взяти величини x1 і x2 достатньо взяти з
сімома правильними значущими цифрами.

12
 Приклад 3.10. Знайти добуток наближених чисел x1  3,6 і x2  84,489 , всі
цифри яких правильні.
Розв‘язання. У першому числі дві правильні значущі цифри, а в другому –
п'ять. Тому друге число округляємо до трьох значущих цифр. Після округлення
маємо:
x1  3,6 і x2  84,5 ,
звідси x1  x2  3,6  84,5  294,20  2,9 102 .
У результаті залишені дві значущі цифри, тобто стільки, скільки їх мав
співмножник з найменшою кількістю правильних значущих цифр.

4. Похибка функції. Похибки суми, різниці і добутку

Розглянемо функцію y=f(x1, x2,…, xn), параметри якої x1,x2,…,xn є
наближеними числами з абсолютними похибками x1 , x2 ,..., xn .
Абсолютна похибка функції є сумою абсолютних похибок параметрів
функції xi , помножених на вагові коефіцієнти vi , які характеризують
швидкість зміни функції під час зміни кожного параметра:
n n
df
f   xi vi   xi | |. (4.1)
i 1 i 1 dxi
Відносна похибка функції може бути визначена сумою абсолютних
похибок параметрів функції, помножених на вагові коефіцієнти, які
представляють собою модуль часткової похідної логарифма функції по
відповідному параметру:
n n
d ln( f )
 f   xi vi   xi | |. (4.2)
i 1 i 1 dxi
Використовуючи формули (4.1), (4.2), визначимо похибки результатів
математичних операцій.

1. Похибка суми.
y  f ( x1 , x2 )  x1  x2 , x1 , x2  0 .
Оскільки f xj ( x  )  1 , то з (4.1) будемо мати
( y  )  ( x1 )  ( x2 ) ,
а з (4.2) відповідно

13
  x1  x2
( y )   
( x1 )   
( x2 ) .
x1  x2 x1  x2
Аналогічно знаходимо похибки для інших математичних операцій.

2. Похибка різниці.
y  f ( x1 , x2 )  x1  x2 , x1  x2  0 .
( y  )  ( x1 )  ( x2 ) ,
x1( x1 )  x2( x2 )
( y  )  .
x1  x2

3. Похибка множення.
y  f ( x1 , x2 )  x1  x2 , x1 , x2  0 .
( y  )  x2 ( x1 )  x1 ( x2 ) ,
( y  )  ( x1 )  ( x2 ) .

4. Похибка ділення.
y  f ( x1 , x2 )  x1 / x2 , x1 , x2  0 .


x2 ( x1 )  x1 ( x2 )
( y )  ,
( x2 ) 2
( y  )  ( x1 )  ( x2 ) .

Під час додавання наближених чисел з різною абсолютною похибкою

рекомендується діяти наступним чином:
 виділити число (або числа) найменшої абсолютної точності;
 найбільш точні числа округлити таким чином, щоб зберегти в них на
один знак більше, ніж у виділеному числі;
 виконати додавання, враховуючи всі збережені знаки;
 отриманий результат заокруглити на один знак.

Приклад 4.1. Додати наближені числа:

a=0,1732+17,45+0,000333+204,4+7,25+144,2+0,0112+0,634+0,0771.
У кожному з наведених чисел правильні всі значущі цифри (у широкому
сенсі).
Розв’язання. Виділяємо два числа найменшої точності 204,4 і 144,2.
Обидва вони визначені з точністю до 0,1. Отже, інші числа округлюються з

14
точністю до 0,01. Заокруглимо і додамо ці числа. В результаті отримуємо число
374,19.
Заокругливши це число до 0,1, одержимо а=374,2.

Приклад 4.2. Визначити добуток наближених чисел x1  12,4 і x2  65,54

та число правильних знаків у ньому, якщо всі написані цифри співмножників
правильні (у вузькому змісті).
Розв‘язання. В першому числі три правильні значущі цифри, в другому -
чотири; можна перемножити числа без попереднього округлення:
x1  x2  12,4  65,54  712,696 .
Варто залишити три значущі цифри, тому що найменш точний зі
співмножників має стільки ж правильних значущих цифр; таким чином f=713.
Підрахуємо похибку:
0,05 0,005
*f  *x1  *x2    0,0041.
12,4 65,54
тоді *f  713  0,0041  3 . Отже добуток f можна записати так:
f  713  3 .

Приклад 4.3. Визначити граничну відносну похибку і кількість

правильних цифр добутку f  84,76  8,436 , де всі цифри співмножників
правильні у вузькому змісті.
Розв‘язання. Обидва співмножники мають по чотири правильні цифри у
вузькому змісті, тобто n=4 і   0,5 . Тоді за формулою (3.9) маємо
0,5 1 1 1 1
*f  3 (  )  103  103 .
10 8 8 8 2
Звідси випливає, що добуток має три правильні цифри в вузькому змісті.
Перевіримо, чи насправді це так. Знайдемо добуток даних наближених
чисел; він дорівнює f  714,1. Визначимо граничну абсолютну похибку за
формулою
*f | f | *f .
Отримаємо *f  714,1 0,125  103  0,09
Тоді f  714,1  0,09 .
Отже, добуток має три правильні цифри в вузькому змісті.

15
 Приклад 4.4. Оцінити похибку обчислення функції
x2 z
f ( x, y , z )  3 ,
y
якщо x=0,150,005, y=2,130,01, z=1,140,007.
Розв’язання. За формулою (4.1) для абсолютної похибки результату
отримаємо
 2 x z   3( x  ) 2 z ( x ) 2 2  0,15  1,14
( f )   3 ( x )   4
( y )   3 ( z  ) 

 0,005 
(y ) (y ) (y ) (2,13) 3
3  (0,15) 2  1,14 (0,15) 2
  0,01   0,007  0,00017695  0,00003738 
(2,13) 4 (2,13) 3
 0,000016298  0,00023  2,3  10 4.
  (0,15) 2  1,14

Знайдемо f ( x , y , z )   0,0022265429 .
(2,13) 3
2,3  10 4
Тоді ( f  )   0,08665 .
0,00265429

Приклад 4.5. Висота h та радіус основи циліндра виміряні з точністю до

0,5%. Яка відносна похибка при обчисленні об’єму циліндра, якщо * 3,14?
Розв’язання. V  R 2 h . Більш точне значення =3,14159265, отже
(*)=0,1610–2, а (*)=0,1610–2/3,14=0,0005=0,05%. Тоді, відповідно з
формулою (4.1) про відносну похибку добутку будемо мати
(V  )  ( )  2( R  )  (h)  1,55% .

Приклад 4.6. Ребро куба виміряне з точністю до 0,02 см. дорівнює 8 см.
Знайти абсолютну та відносну похибки при обчисленні об’єму куба.
Розв’язання. Позначимо сторону куба через a. Тоді V  a 3 ,
V   (a  ) 3  512 см. Застосовуючи формулу (4.1), будемо мати
(V  )  3(a  ) 2  (a  ) =(3820,02)см3=3,84см3, а (V  )  (3,84 / 512)  0,0075 .

16
 a 2b 3
Приклад 4.7. Обчислити значення виразу y  і визначити похибку
c
результату, якщо вхідні дані приведені в наступній таблиці:
a b c
28,30,02 7,450,01 0,6780,003

Здійснимо обчислення і їх значення внесемо в таблицю:

y 402200
a 0,02/28,3=0,00071
b 0,01/7,45=0,00135
c 0,003/0,678=0,00443
y 2  a +3  b +0,5  c =0,0769
y | y |  y =3100

Отже y =4022003100.

Приклад 4.8. В п’ятизначних логарифмічних таблицях дано значення

десяткових логарифмів з точністю до =0,510–6. Оцінити величину можливої
похибки при знаходженні числа за його логарифмом, якщо саме число
знаходиться між 300 та 400.
Розв’язання. Позначимо y  lg x, x [300;400] . За умовою задачі
1
( y  )  0,5  10 6 і потрібно знайти ( x  ) . Маємо y   . Тоді за формулою
x ln10
(14) будемо мати
( x  )  x(ln10)  ( y  )  400  2,30  0,5  10 6  0,00046 .
отже x можна знайти принаймні з трьома правильними значущими
цифрами після коми.

17
 5. Обернена задача теорії похибок
Обернена задача теорії похибок полягає в наступному: з якою точністю
потрібно задати значення аргументів x1 , x2 ,..., xn функції f ( x1 , x2 ,..., xn ) , щоб
похибка значення функції f ( x1 , x2 ,..., xn ) не перевищувала заданої величини ε.
Для функції однієї змінної y=f(x) абсолютну похибку можна наближено
обчислити за формулою
 ( y  )
( x )  
, f ( x  )  0 . (4.3)
f ( x )
Для функції декількох змінних y  f ( x1 , x2 ,..., xn ) задача розв’язується за
допомогою наступних рекомендацій:
а) принцип рівних впливів, тобто вважаємо, що всі доданки
ci  f / xi ( xi ), i  1, n рівні між собою. Тоді абсолютні похибки всіх
аргументів визначаються формулою
 ( y  )
( xi )  , i  1, n ; (4.4)
f 
n
xi
б) вважаємо всі похибки рівними, причому максимально можливими,
тобто покладемо
( x1 )  ( x2 )  ...  ( xn )   ,
де
   /(c1  c2  ...  cn ) .

Приклад 5.1. Сторона квадрату дорівнює 2м. З якою точністю її потрібно

виміряти, щоб похибка знаходження площі не перевищувала 1см2?
Розв’язання. Позначимо сторону квадрату через x; S=x2, S'=2x. Тоді за
формулою (4.3) отримаємо
1 1
( x  )   10 2 см.
2  200 4

Приклад 5.2. З якою кількістю правильних значущих цифр потрібно взяти

вільний член квадратного рішення
x2–2x+lg2=0,
щоб отримати корені рівняння з чотирма правильними значущими
цифрами?

18
 Розв’язання. Корені рівняння x1  1  1  lg 2 , x2  1  1  lg 2 . Оскільки
lg 2  0,3... , тоді x1  1,8..., x2  0,1... . Отже відповідно до умови задачі x1
потрібно визначити так, щоб ( x1 )  0,5  10 3 , а x 2 , щоб ( x2 )  0,5  10 4 .
Позначимо z=ln2 і розглянемо функцію f ( z )  1  1  z . З’ясуємо, з якою
1
точністю потрібно обчислити z* в околі точки 0,3, щоб f ( z )  , то
2 1 z
використовуючи формулу (4.3), будемо мати
1
( z  )  0,5  10 3   0,000299 .
2 0,7
Звідси робимо висновок, що для знаходження кореня x1 потрібно
обчислити lg2 з трьома правильними значущими цифрами після коми, тобто
lg2=0,301.
Аналогічно, розглядаючи функцію f ( z )  1  1  z отримаємо, що для
знаходження кореня x2 з точністю 0,5·10–4 потрібно обчислити lg2 з чотирма
правильними значущими цифрами після коми, тобто lg2=0,3010.

19
 ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Заокруглити наступні числа до трьох значущих цифр, визначити

абсолютну та відносну похибки наближених чисел:
1) 3,2523;
2) 0,0017153;
3) 4,12103;
4) 1,445;
5) 0,0035392;
6) 583,71;
7) 0,004966;
8) 318,55.

2. Визначити кількість правильних цифр в числі x, якщо задана його

відносна похибка
1) x=2,7981 , (x)=0,1102;
2) x=12,8370 , (x)=1%;
3) x=0,3328 , (x)=0,2101;
4) x=372,8 , (x)=2%;
5) x=23,652 , (x)=0,1;
6) x=17261 , (x)=1%;
7) x=0,03575 , (x)=0,5102;
8) x=0,22453 , (x)=10%;
9) x=0,000335 , (x)=0,15;
10) x=6,3495 , (x)=0,1%.

3. Визначити, яка рівність точніша:

1) 6/7=0,857 , 4,8 =2,19;
2) 2/21=0,095 , 22 =4,69;
3) 7/19=0,895 , 52 =7,21;
4) 49/13=3,77 , 14 =3,74.

4. Якою буде відносна похибка, якщо число  наблизити числом 3,14?

5. Записати число  з п’ятьма правильними значущими цифрами та

визначити відносну похибку отриманого наближення.

20
 6. Знайти 3,02  3 з трьома правильними значущими цифрами.

7. Під час вимірювання радіуса кола з точністю до 0,5 см, отримали число
14 см. Знайти абсолютну та відносну похибки при обчислені площі кола.

8. Кожне ребро куба, виміряне з точністю 0,02 см виявилося рівним 15 см.

Знайти абсолютну та відносну похибки при обчислені площі куба.

9. Визначити відносну похибку обчислення повної поверхні зрізаного

конуса, якщо радіуси його основ R і r та твірна ℓ, виміряні з точністю до 0,01
см, рівні: R=23,64 см, r=17,31 см, ℓ=10,21 см.

10. Обчислити значення функції f. Знайти абсолютну та відносну похибки

результату, вважаючи всі значущі цифри вхідних даних правильними:
f=x1, x2,
де
1) x1=5,49 , x2=7,6;
2) x1=15,1 , x2=2,543;
3) x1=0,03 , x2=12,5.

11. Обчислити значення функції f. Знайти абсолютну та відносну похибки

результату, вважаючи всі значущі цифри вхідних даних правильними:
f=x1, x2, x3,
де
1) x1=381,56 , x2=6157 , x3=0,0053;
2) x1=0,147 , x2=653 , x3=76,3;
3) x1=1,28 , x2=6,3 , x3=2,173.

12. Обчислити значення функції f. Знайти абсолютну та відносну похибки

результату, вважаючи всі значущі цифри вхідних даних правильними:
f=x1 x2+ x2 x3,
де
x1=2,104 , x2=1,935 , x3=0,845.

13. Обчислити значення функції f. Знайти абсолютну та відносну похибки

результату, вважаючи всі значущі цифри вхідних даних правильними:
f=x1/x2
1) x1=526,677 , x2=829;

21
 2) x1=745,8371 , x2=336,2;
3) x1=6,3 , x2=449;
4) x1=5,684 , x2=5,032.

14. Обчислити значення функції f. Знайти абсолютну та відносну похибки

результату, вважаючи всі значущі цифри вхідних даних правильними:
f  ln( x1  x22 ) ,
де x1=0,93 , x2=1,123.

15. Обчислити значення функції f. Знайти абсолютну та відносну похибки

результату, вважаючи всі значущі цифри вхідних даних правильними:
x1  x22
f  ,
x3
де x1=3,15 , x2=0,831 , x3=1,123.

16. Оцінити абсолютну та відносну похибки обчислення функції:

xy
1) f ( x, y, z )  ln , якщо x =2,340,01, y=1,250,02, z=3,050,02;
z
xy
2) f ( x, y, z )  , якщо x =0,7570,001, y=21,70,05, z=1,840,05;
z
xy
3) f ( x, y, z )  3 , якщо x =40,1, y=30,05, z=10,08;
z
 z
4) f ( x, y, z )  ln xy   , якщо x =1,020,01, y=2,350,02, z=3,040,01;
 x
( x  y )(2 z  1) 2
5) f ( x, y, z )  , якщо x =5,80,01, y=0,650,02,
x y
z=1,17530,0002.

17. Знайти межі абсолютної та відносної похибки аргументів, які

дозволяють обчислити з чотирма правильними знаками функції
x1  x22
f  ,
3
де x1=2,10415 , x2=1,93521 , x3=0,84542.

22
 18. З якою кількістю правильних значущих цифр потрібно взяти значення
аргументу x, щоб обчислити значення функції f ( x)  x 3 sin x з точністю до
0,110–5?

19. З якою точністю потрібно обчислити sin , щоб відносна похибка
8
обчислення коренів рівняння

x 2  2 x  sin  0
8
–3
не перевищувала 10 ?

20. З якою відносною похибкою треба виміряти висоту h =0.5 м та радіус

основи r=10 для того, щоб відносна похибка обчислення об’єму конуса не
перевищувала 0,1%?

23
 КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Що називається наближеним числом?
2. Сформулюйте причинами появи похибок при виконанні інженерних
розрахунків та обчислень з використанням ЕОМ.
3. Назвіть типи похибок відповідно до джерел їх появи.
4. Означення абсолютної похибки.
5. Означення відносної похибки.
6. Які цифри в записі числа називають значущими?
7. Яку значущу цифру в записі числа називають правильною (в широкому
сенсі)?
8. Яку значущу цифру в записі числа називають правильною (у вузькому
сенсі)?
9. Які цифри в записі числа називають сумнівними?
10.Як визначається абсолютна похибка алгебраїчної суми декількох
наближених чисел?
11.Як визначається гранична абсолютна похибка алгебраїчної суми
декількох наближених чисел?
12.Як слід діяти при додаванні наближених чисел з різною абсолютною
похибкою?
13.Як визначається відносна похибка добутку декількох наближених
чисел?
14.Як визначається гранична відносна похибка добутку декількох
наближених чисел?

24
 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бахвалов Н. С., Жидков Н.П., Кобельков Г. М. Численные методы.

– М .: Лаборатория базовых знаний, 2002. – 632 с.
2. Коссак О., Тумашова О., Коссак О. Методи наближених обчислень:
Навч. посібн. – Львів: Бак, 2003. – 168 с.
3. Фельдман Л.П., Петренко А.І., Дмитрієва О.А. Чисельні методи в
інформатиці. - К.: Видавнича група BHV, 2006 р. – 480 c.
4. Копченова НВ., Марон И.А. Вычислительная математика в
примерах и задачах. – М.: Наука, 1972. – 367 с.

25
 НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ПОХИБОК. ДЖЕРЕЛА І ТИПИ ПОХИБОК

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних занять
з дисципліни „ Чисельні методи ”
для студентів спеціальності „ Програмна інженерія ”

Укладачі Мельник Наталія Богданівна

Нитребич Оксана Олександрівна

Редактор

Комп’ютерне верстання

26