Центральні (внутрішні) органи зовнішніх зносин - органи, правовою основою діяльності котрих є
конституція держави, закони та підзаконні нормативні акти
Внутрішні органи зовнішніх зносин держави за характеристиками функцій і правових основ діяльності поділяються на такі підгрупи: • органи загального політичного керівництва, які виконують загальнополітичні функції, діяльність котрих, як правило, регулюється конституцією; • органи спеціальних (економічних, галузевих, відомчих) зв’язків держави з іншими державами. До центральних органів і посадових осіб зовнішніх зносин належать: • вищі законодавчі органи влади (парламенти), обрані громадянами певної держави; • глава держави – одноосібний або колегіальний; • уряд і глава уряду; • міністр закордонних справ і центральний апарат міністерства закордонних справ. Парламент – загальнонаціональний представницький орган державної влади, що діє постійно і головним призначенням якого є законотворчість. Верховна Рада України (ВРУ) — єдиний законодавчий орган державної влади України. Відповідно до ст.75 Конституції України «Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України, який визначає основну місію зовнішньої політики держави у формі декларацій з конкретних питань, звернень, заяв і постанов. До повноважень Верховної Ради України у сфері зовнішньої політики належать (ст. 85 Конституції України): • визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики; • заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України; • призначення за поданням Президента України Міністра закордонних справ України; • оголошення за поданням Президента України стану війни і укладання миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; • затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, які не передбачені Державним бюджетом України, а також здійснення контролю за їх використанням Глава держави — людина або орган, що вважається найвищим представником держави. Президент України є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності держави, додержання конституційних норм, прав і свобод людини та громадянина. До традиційних функцій у сфері зовнішніх зносин, які здійснює виключно глава держави, належать: призначення і звільнення послів і посланників своєї держави; прийняття вірчих і відкличних грамот акредитованих при ньому послів і посланників іноземних держав; реалізація безпосередніх контактів з главами інших держав без спеціальних на це повноважень. У ст. 102 Конституції України зазначено, що Президент України є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності держави, додержання конституційних норм, прав і свобод людини та громадянина. До повноважень Президента України у сфері зовнішньої політики належать (ст. 106 Конституції України):• забезпечення державної незалежності, національної безпеки і правонаступництва держави; • звертання з посланнями до народу та із щорічними та позачерговими посланнями до ВРУ про внутрішнє і зовнішнє становище України; • вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра закордонних справ України; • представлення держави в міжнародних відносинах, здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави, ведення переговорів та укладання міжнародних договорів України; • прийняття рішень про визнання іноземних держав; • призначення та звільнення глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; • приймання вірчих і відкличних грамот дипломатичних представників іноземних держав; • внесення до ВРУ подання про оголошення стану війни та прийняття рішення про використання збройних Сил України у разі збройної агресії проти України; Уряд – найвищий колегіальний орган в системі державної виконавчої влади, найчастіше під назвою «Рада (Кабінет) Міністрів», на чолі з головою уряду. Глава уряду – особа, яка очолює й керує діяльністю вищого органу в системі органів виконавчої влади держави у сфері внутрішньої і зовнішньої політики. Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів виконавчої влади. До його повноважень у сфері зовнішніх зносин належать: •забезпечення державного суверенітету і економічної самостійності України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; • здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; • організація і забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи; • спрямування і координування роботи міністерств, інших органів виконавчої влади. МЗС України — центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МЗС України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері зовнішніх відносин України. Основними завданнями МЗС України є: • формування та реалізація державної політики у сфері зовнішніх зносин України; • забезпечення реалізації зовнішньополітичної діяльності держави; • забезпечення проведення зовнішньополітичного курсу України; • забезпечення дипломатичними засобами захисту та зміцнення незалежності, державного суверенітету, безпеки, територіальної цілісності та непорушності кордонів України, її національних інтересів; • участь в межах повноважень у реалізації державної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції економіки України у світову економічну систему; • сприяння входженню України до світового інформаційного простору, піднесення її міжнародного авторитету, формування позитивного іміджу держави як надійного і передбачуваного партнера;