1.

Конституційно-правовий статус народного депутата України

Конституційно-правовий статус народного депутата України - це його місце і

роль у системі правовідносин як представника українського народу в парламенті,
визначені і гарантовані Конституцією і законами України.

Правовий статус зберігається на весь строк дії депутатського мандата.

Правовий статус народних депутатів України має свої особливості. Насамперед це

обумовлюється юридичною природою і соціальним призначенням мандата, яким
наділяється депутат. Специфіка статусу народного депутата обумовлюється
особливостями його повноважень, як представника народу України у Верховній Раді
України та як парламентарія, які випливають із функціонального призначення
парламенту України як органу законодавчої влади, змістом та гарантіями діяльності
українського парламентарія

Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з

припиненням повноважень Верховної Ради України.

Народний депутат здійснює свою діяльність на основі конституційних принципів

законності, верховенства права та рівності перед законом.

Документ який засвідчує статус особи як народного депутата для пред’явлення є

депутатський мандат, який не є сумісним із іншими видами діяльності.

Повноваження народних депутатів України набувають чинності з моменту складання ними

перед Верховною Радою України відповідної присяги. Якщо народний депутат відмовляється
складати присягу, то він втрачає депутатський мандат, і у відповідному виборчому окрузі
мають відбутися нові вибори до Верховної Ради України.

Народ делегує владні повноваження своїм представникам, які покликані реалізувати

народний суверенітет.

Народне представництво є однією із визначальних рис статусу народного депутата.

Народні депутати України обираються на основі загального, рівного і прямого

виборчого права шляхом таємного голосування. Народний депутат здійснює свої
повноваження на постійній основі. Після набуття депутатських повноважень
народний депутат України отримує депутатське посвідчення та нагрудний знак
народного депутата України.
Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони
не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі,
обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або
підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності),
входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або
організації, що має на меті одержання прибутку. Вимоги щодо несумісності
депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.

Законодавство України, що визначає конституційно-правовий статус

народного депутата України:
 Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР
 Закон України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 №
2790-XII
 Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010 №
1861-VI
Цей Закон визначає статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата
України у Верховній Раді України та за її межами, встановлює правові і соціальні
гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень.
Народний депутат України:
 є повноважним представником українського народу – носія суверенітету та
єдиного джерела влади в Україні – у Верховній Раді, уповноважений
відповідно до Конституції та законів України, здійснювати представницькі,
законодавчі і інші функції парламенту в інтересах народу.
 є обраний відповідно до Виборчого Кодексу України представник
Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом
строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені
Конституцією України та законами України.
Згідно ст. 134 Виборчого Кодексу України:
Народним депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів
досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом п ’ яти
останніх перед днем виборів років. Не може бути висунутий кандидатом та обраний
народним депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного
злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом
порядку.

Народний депутат України є обраний відповідно до Закону України "Про вибори

народних депутатів України” представник Українського народу у Верховній Раді
України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень
здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами
України.

У своїй діяльності народний депутат України повинен дотримуватися

загальновизнаних норм моралі, зберігати власну гідність, поважати честь і гідність
інших громадян України, утримуватися від дій, заяв та вчинків, що компрометують
його самого, виборців, Верховну Раду України, державу. Народний депутат України
не повинен використовувати мандат у корисливих цілях.

Народним депутатом України може бути громадянин України (ч. 2 ст. 76

Конституції України), який:

* на день виборів досяг двадцяти одного року;

* має право голосу;

* проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Вдосконалення законодавства про статус народного депутата України вимагає не

лише врахування вітчизняного досвіду, наукових розробок у цій сфері, але й важливе
значення мають рекомендації, висловлені авторитетними міжнародними
організаціями, врахування яких сприятиме приведенню національного
законодавства у відповідність до визначальних європейських стандартів. Аналіз
доктринальних напрацювань щодо вдосконалення правового статусу народного
депутата України свідчить про їх важливість та доцільість врахування у
законотворчому процесі.
……………………………………………………………………………………………

Права народного депутата України на пленарних засіданнях Верховної Ради

України:

Народний депутат на пленарному засіданні Верховної Ради України має право:

1) обирати і бути обраним на посади Голови Верховної Ради України, Першого

заступника і заступника Голови Верховної Ради України;

2) обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України;

3) пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами;

4) виступати із законодавчою ініціативою у Верховній Раді України;

5) звертатися із депутатськими запитами, вимагати відповіді на них;

6) брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на

засіданні;

Народний депутат має право законодавчої ініціативи

Обов’язки народного депутата України:

Народний депутат зобов’язаний:

1) дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси

виборців та держави;

2) бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та

її органів, до складу яких його обрано;

3) особисто брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною

Радою України та її органами;

10) завчасно повідомляти про неможливість бути присутнім на засіданні Верховної

Ради України;

11) постійно підтримувати зв’язки з виборцями, вивчати громадську думку, потреби

і запити населення

12) проводити особистий прийом громадян у дні, визначені Верховною Радою

України для роботи з виборцями.
 Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України
приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України (має
проголосувати не менше 226 народних депутатів).

Важливими формами депутатської діяльності є депутатський запит і депутатське

звернення.

Депутатський запит — це поставлена на сесії Верховної Ради України вимога

народного депутата України до певних органів та посадових осіб дати офіційне
роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Депутатське звернення — це викладена в письмовій формі пропозиція народного

депутата, звернена до посадових осіб державних органів, керівників підприємств,
установ та організацій, здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти
позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

2. Принципи конституційно-правового статусу народного депутата України

Принципи правового статусу народного депутата України - це основні засади та

вихідні ідеї, які відображають найсуттєвіші характерні ознаки правового стану
народного депутата України в суспільстві та державі.

Основними принципами правового статусу народного депутата України є:

* рівноправність депутатів, що означає їх однакову можливість обирати та бути

обраними до органів парламенту (комісій, комітетів та ін.), займати посади у
Верховній Раді України, реалізовувати своє право на депутатський запит та
звернення, виступати на пленарних засіданнях парламенту, мати право законодавчої
ініціативи, користуватися пільгами, що передбачені чинним законодавством тощо;

* несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності Народні

депутати України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на
державній службі (ч. 2 ст. 78 Конституції України). Вимоги щодо несумісності
депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом. У разі
невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами
діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково на
підставі закону за рішенням суду (ч. 4 ст. 8 І Конституції У країни);

* виконання народним депутатом України своїх повноважень на постійній

основі (ч. 1 ст. 78 Конституції України). Це означає, що народний депутат України
за виконання депутатських повноважень отримує заробітну плату у розмірах,
встановлених Верховною Радою України, а в трудовій книжці має бути відповідний
запис про працевлаштування такої особи;

* депутатський індемнітет - має двояке трактування в науці права:

 1) матеріальна винагорода за виконання народним депутатом України своїх

депутатських повноважень;
 2) народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за
результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за
винятком відповідальності за образу чи наклеп (п. 2 ст. 80 Конституції
України).

* вільний депутатський мандат - виборці не можуть відкликати народного

депутата України, оскільки він представляє інтереси усієї нації, а не лише тих
виборців, які віддали за нього свій голос на виборах. Разом з тим запровадження
пропорційної виборчої системи в Україні зумовило поглиблення політичної
структурованості Верховної Ради України, логічним наслідком якої стало посилення
партійної дисципліни;

Вільний депутатський мандат

 народний депутат вважається представником усього народу

 народний депутат звітує перед виборцями
 виборці не можуть відкликати народного депутата

несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності Народні

депутати України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на
державній службі (ч. 2 ст. 78 Конституції України). Вимоги щодо несумісності
депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом. У разі
невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами
діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково на
підставі закону за рішенням суду (ч. 4 ст. 8 І Конституції У країни);

Несумісність депутатського мандата

Народний депутат не має права:

1) бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу

виконавчої влади

2) мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі

3) обіймати посаду міського, сільського, селищного голови

4) займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком

викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний
від виконання обов'язків народного депутата час

5) залучатись як експерт органами у кримінальному провадженні, а також займатися

адвокатською діяльністю

6) входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи,

організації, що має на меті одержання прибутку

Народний депутат здійснює свою діяльність на основі конституційних принципів

законності, верховенства права та рівності перед законом.

Народ делегує владні повноваження своїм представникам, які покликані реалізувати

народний суверенітет.

Народне представництво є однією із визначальних рис статусу народного депутата.

Народні депутати України обираються на основі загального, рівного і прямого

виборчого права шляхом таємного голосування. Після набуття депутатських
повноважень народний депутат України отримує депутатське посвідчення та
нагрудний знак народного депутата України

* депутатська недоторканність (імунітет), правовим наслідком якої є

неможливість затримання, арешту чи притягнення до кримінальної відповідальності
народного депутата України без попередньої згоди Верховної Ради України (ч. З ст.
80 Конституції України). Народному депутату України згідно з ч. І ст. 27 Закону
України "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 року1
гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських
повноважень. Обмеження прав і свобод народного депутата України (порушення
таємниці телефонних розмов, кореспонденції, огляд транспортного засобу,
житлового чи службового приміщення, його затримання) допускаються лише за
згоди Верховної Ради України за умови неможливості отримання необхідної
інформації іншим способом.
3. Правові гарантії діяльності народного депутата України
Непорушність повноважень народного депутата України - Ніхто не має права обмежувати
повноваження народного депутата, крім випадків, передбачених Конституцією України, цим та
іншими законами України.
Недоторканність народного депутата України - Народний депутат не може бути без згоди
Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи
заарештований.
Звільнення народного депутата України від призову на військову службу
Державне страхування народного депутата України  - Життя і здоров’я народного депутата
підлягають обов’язковому державному страхуванню за рахунок бюджетних призначень на
забезпечення діяльності Верховної Ради України на суму десятирічного грошового утримання
народного депутата.
Фінансування видатків, пов’язаних з депутатською діяльністю - Міністерство фінансів України
щомісячно зобов’язане перераховувати на рахунок Верховної Ради України не менше однієї
дванадцятої частини суми бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради
України.
Помічники-консультанти народного депутата України - Народний депутат може мати до
тридцяти одного помічника-консультанта.

1. Юридичні гарантії:
– Непорушність повноважень народного депутата України. Ніхто не має права
обмежувати повноваження народного депутата України, за винятками,
передбаченими Конституцією, Законом «Про статус народного депутата України» та
іншими законами України. При запровадженні надзвичайного чи військового стану
повноваження народного депутата України та його конституційні права і свободи не
можуть бути обмежені.
– Недоторканність народного депутата (депутатський імунітет). Депутат не
може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий або
заарештований без згоди Верховної Ради України; заборонені догляд, обшук,
затримання, порушення таємниці кореспонденції, прослуховування телефонних
переговорів або застосування інших заходів, що обмежують свободу народних
депутатів. Депутатський імунітет передбачений конституційним законодавством
багатьох країн світу, однак на всеукраїнському референдумі, проведеному 16 квітня
2000 року, переважна більшість громадян України висловились за скасування цієї
гарантії депутатської діяльності.
Кримінальна справа відносно народного депутата може бути порушена тільки
Генеральним прокурором України. Для одержання згоди Верховної Ради на
притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності або арешт
Генеральний прокурор вносить у парламент подання щодо пред’явлення
обвинувачення або надання санкції на арешт. Верховна Рада України розглядає
подання не пізніш як у місячний термін, приймає рішення 2/3 голосів депутатів і в 3-
денний термін повідомляє Генерального прокурора.
Народний депутат на строк виконання своїх повноважень звільняється від призову
на військову або альтернативну службу, а також від призову на навчальні та
спеціальні збори.
2. Організаційні гарантії:
Для роботи з виборцями народному депутату Верховною Радою України
встановлюються щомісячно відповідні дні у визначеному порядку.
Народний депутат на строк виконання депутатських повноважень забезпечується
окремим технічно обладнаним службовим кабінетом у приміщеннях Верховної Ради
України з розташуванням у ньому постійного робочого місця його помічника-
консультанта.
Службовий кабінет народного депутата має бути обладнаний персональним
комп’ютером з підключенням його до інформаційних мереж та наданням адреси
електронної пошти.
Управління державної охорони України разом з органами СБУ та МВС забезпечує
безпеку народному депутату при виконанні ним депутатських повноважень, а також
за місцем його проживання та членів його сім’ї.
У межах виконання депутатських повноважень народний депутат має право
безперешкодно і безкоштовно скористатись урядовим та іншими видами зв’язку,
якіє у наявності в органів державної влади та органів місцевого самоврядування чи
підприємства, установи та організації.
За вимогою народного депутата державні органи і посадові особи зобов’язані
забезпечити його консультаціями фахівців з питань, пов’язаних з його депутатською
діяльністю.
Апарат Верховної Ради, виконкоми місцевих рад, посадові особи державних
підприємств, організацій, наукових, юридичних установ, правоохоронних органів
зобов’язані забезпечити народному депутату безкоштовну допомогу з правових
питань, що виникають у його депутатській діяльності.
3. Інформаційні гарантії:
Апарат Верховної Ради України зобов’язаний забезпечити народного депутата
актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами
Президента України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та
інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного Суду
України, Верховного Суду України, офіційними матеріалами Рахункової палати і
Центральної виборчої комісії.
Органи влади Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи
місцевого самоврядування при зверненні народного депутата зобов’язані надати
йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності.
На вимогу народного депутата посадові особи органів публічної влади, державних
підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити його консультаціями
відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати невідкладно, а за
відсутності такої можливості – не пізніш як у 5-денний строк, необхідні інформацію
і документацію.

2. Організаційні гарантії:
Народний депутат на строк виконання депутатських повноважень забезпечується
окремим технічно обладнаним службовим кабінетом у приміщеннях Верховної Ради
України з розташуванням у ньому постійного робочого місця його помічника-
консультанта.
Службовий кабінет народного депутата має бути обладнаний персональним
комп’ютером з підключенням його до інформаційних мереж та наданням адреси
електронної пошти.
Управління державної охорони України разом з органами СБУ та МВС забезпечує
безпеку народному депутату при виконанні ним депутатських повноважень, а також
за місцем його проживання та членів його сім’ї.
У межах виконання депутатських повноважень народний депутат має право
безперешкодно і безкоштовно скористатись урядовим та іншими видами зв’язку,
якіє у наявності в органів державної влади та органів місцевого самоврядування чи
підприємства, установи та організації.
………………………………………..
3. Юридичні гарантії:
Кримінальна справа відносно народного депутата може бути порушена тільки
Генеральним прокурором України. Для одержання згоди Верховної Ради на
притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності або арешт
Генеральний прокурор вносить у парламент подання щодо пред’явлення
обвинувачення або надання санкції на арешт. Верховна Рада України розглядає
подання не пізніш як у місячний термін, приймає рішення 2/3 голосів депутатів і в
3-денний термін повідомляє Генерального прокурора.

5. Трудові гарантії:
– Після закінчення терміну повноважень народного депутата він повертається на
попереднє місце роботи, а якщо це неможливо (наприклад, у випадку ліквідації
підприємства), він зараховується до резерву кадрів державної служби, у системі якої
він працював.
– Верховна Рада України забезпечує колишньому народному депутату
безпосередньо після закінчення строку його повноважень, на період його
працевлаштування, виплату матеріальної допомоги у розмірі заробітної плати з
урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати,
але не більше одного року, а в разі навчання чи перекваліфікації – не більше 2 років
після закінчення строку повноважень народного депутата.
– У випадку неможливості працевлаштування після зазначеного строку за народним
депутатом зберігається виплата матеріальної допомоги у розмірі 50% зарплати з
урахуванням всіх доплат і надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, до
досягнення ним пенсійного віку за наявності трудового стажу більше 25 років для
чоловіків і 20 років – для жінок.
Народний депутат, який є військовослужбовцем, атестованим працівником органів
МВС України, СБУ, органів і установ виконання покарань, інших правоохоронних
органів, на строк виконання депутатських повноважень прикомандировується до
Верховної Ради України із залишенням на строк виконання депутатських
повноважень на службі в зазначених органах і установах.
Час роботи народного депутата у Верховній Раді України зараховується до стажу
державної служби, а також до його загального і безперервного трудового стажу,
стажу роботи за спеціальністю.
Час роботи у Верховній Раді України поширюється на строки присвоєння
військових та спеціальних звань.
При досягненні народним депутатом під час строку його депутатських повноважень
віку або вислуги років, встановлених законом про пенсійне забезпечення
військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх
справ, він має право на пенсію, що обчислюється виходячи із заробітку працюючого
народного депутата.
При досягненні встановленого законом пенсійного віку за наявності трудового
стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, а також у
разі визнання інвалідом І або ІІ групи народному депутату призначається пенсія в
розмірі 80% місячної заробітної плати нині працюючого народного депутата з
урахуванням усіх доплат та надбавок до посадового окладу.
Народним депутатам надається щорічна оплачувана відпустка у міжсесійний період
тривалістю 45 днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі
двох місячних зарплат.
Дружина (чоловік) народного депутата діючого скликання, у разі її (його) переїзду
на проживання до м.Києва, за її (його) бажанням звільняється із свого місця роботи і
повертається на нього у порядку переведення, а державна служба зайнятості
першочергово пропонує їм рівноцінну роботу (службу).

3. Інформаційні гарантії:
Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною
інформацією з питань депутатської діяльності.
Народний депутат має право безкоштовно виступати з питань його депутатської
діяльності не рідше одного разу в місяць у друкованих засобах масової інформації,
на радіо (до 10 хвилин в місяць) та телебаченні (до 20 хвилин в місяць),
засновником яких виступають органи державної влади, організації або установи, що
фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету.
Редакції газет, засновниками яких виступають органи державної влади, зобов’язані
публікувати подані народним депутатом матеріали не рідше одного разу на місяць
обсягом до 1/16 загальної газетної площі.
Друковані та аудіовізуальні засоби масової інформації, засновником яких
виступають органи публічної влади, організації або установи, що фінансуються
повністю або частково за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету,
зобов’язані безкоштовно давати оголошення про зустріч виборців з народним
депутатом і забезпечують висвітлення таких зустрічей, а також надають народному
депутату не менше 15 хвилин ефірного часу на місяць для звіту перед виборцями.
4. Соціально-економічні гарантії:
Народному депутату встановлюється Верховною Радою України щомісячний
посадовий оклад.
Народний депутат в питаннях матеріального і соціально-побутового забезпечення
прирівнюється до членів Кабінету міністрів України.
Життя і здоров’я народного депутата підлягають обов’язковому державному
страхуванню за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності
Верховної Ради України на суму 10-річного грошового утримання народного
депутата.
– На період виконання депутатських повноважень народному депутату надається
службове житлове приміщення для спільного проживання з членами сім’ї згідно з
Положенням про порядок надання народним депутатам України службових жилих
приміщень і користування ними, затвердженим Постановою Верховної Ради
України від 11 липня 1995 р. При цьому право на житлову площу за місцем їхнього
постійного проживання за ними зберігається. Службові жилі приміщення, як
правило, надаються народним депутатам України, які постійно проживають за
межами м. Києва. Однак вони можуть надаватися і тим народним депутатам
України, які проживають у м. Києві, але потребують поліпшення житлових умов і
перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Будинки, в яких
розміщені службові жилі приміщення, призначені для заселення народними
депутатами України і членами їх сімей, знаходяться на балансі Управління справами
Верховної Ради України. Службове жиле приміщення має бути розташоване
поблизу будинків Верховної Ради України і благоустроєне стосовно до умов м.
Києва, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам, обладнане
меблями, побутовою технікою тощо. Наймач службового жилого приміщення і
члени його сім’ї користуються цим приміщенням безкоштовно. Народним
депутатам України і членам їх сімей службові жилі приміщення надаються у межах
норм жилої площі, встановлених законодавством України, з наданням додаткової
службової жилої площі у вигляді окремої кімнати для організації робочого кабінету.
Народний депутат України поблизу службового жилого приміщення, яким він
користується, у разі потреби забезпечується місцем для стоянки автомобіля.
За бажанням народного депутата замість службового житла йому може бути надана
одноразова грошова компенсація для створення належних житлових умов.
Народний депутат безкоштовно забезпечується медичним обслуговуванням та
путівками для санаторно-курортного лікування.
На всій території України народні депутати користуються правом безкоштовного
проїзду залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом.
– Місцеві держадміністрації, виконкоми місцевих рад повинні надавати народному
депутату у виборчому окрузі окремі службові приміщення, обладнані необхідною
технікою, а також автотранспорт для потреб, пов’язаних із його депутатською
діяльністю.
– В усіх населених пунктах депутат має право позачергового одержання місця в
готелі.
5. Трудові гарантії:
– Після закінчення терміну повноважень народного депутата він повертається на
попереднє місце роботи, а якщо це неможливо (наприклад, у випадку ліквідації
підприємства), він зараховується до резерву кадрів державної служби, у системі якої
він працював.
– Верховна Рада України забезпечує колишньому народному депутату
безпосередньо після закінчення строку його повноважень, на період його
працевлаштування, виплату матеріальної допомоги у розмірі заробітної плати з
урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати,
але не більше одного року, а в разі навчання чи перекваліфікації – не більше 2 років
після закінчення строку повноважень народного депутата.
– У випадку неможливості працевлаштування після зазначеного строку за народним
депутатом зберігається виплата матеріальної допомоги у розмірі 50% зарплати з
урахуванням всіх доплат і надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, до
досягнення ним пенсійного віку за наявності трудового стажу більше 25 років для
чоловіків і 20 років – для жінок.
Народний депутат, який є військовослужбовцем, атестованим працівником органів
МВС України, СБУ, органів і установ виконання покарань, інших правоохоронних
органів, на строк виконання депутатських повноважень прикомандировується до
Верховної Ради України із залишенням на строк виконання депутатських
повноважень на службі в зазначених органах і установах.
Час роботи народного депутата у Верховній Раді України зараховується до стажу
державної служби, а також до його загального і безперервного трудового стажу,
стажу роботи за спеціальністю.
Час роботи у Верховній Раді України поширюється на строки присвоєння
військових та спеціальних звань.
При досягненні народним депутатом під час строку його депутатських повноважень
віку або вислуги років, встановлених законом про пенсійне забезпечення
військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх
справ, він має право на пенсію, що обчислюється виходячи із заробітку працюючого
народного депутата.
При досягненні встановленого законом пенсійного віку за наявності трудового
стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, а також у
разі визнання інвалідом І або ІІ групи народному депутату призначається пенсія в
розмірі 80% місячної заробітної плати нині працюючого народного депутата з
урахуванням усіх доплат та надбавок до посадового окладу.
Народним депутатам надається щорічна оплачувана відпустка у міжсесійний період
тривалістю 45 днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі
двох місячних зарплат.
Дружина (чоловік) народного депутата діючого скликання, у разі її (його) переїзду
на проживання до м.Києва, за її (його) бажанням звільняється із свого місця роботи і
повертається на нього у порядку переведення, а державна служба зайнятості
першочергово пропонує їм рівноцінну роботу (службу).
4. Правова природа депутатського мандата
Термін «мандат» означає - повноваження, наказ, доручення. Де також
документ, який засвідчує повноваження.
Конституційно-правова природа мандата народного депутата України розкривається
через положення Українського законодавства, що регламенту ють питання
діяльності парламентарія України.
Депутатський мандат характеризується такими основними ознаками. Це
добровільність прийняття депутатом на себе повноважень, які становлять зміст і
характер його діяльності. При здійсненні своїх повноважень, депутат керується
Конституцією України, законами, іншими нормативно-правовими актами та своєю
совістю. Важливою ознакою депутатського мандата є єдність прав і обов'язків
депутата, що знаходять своє втілення в актах, які регламентують діяльність
народного депутата.
За своєю природою і соціальним призначенням в Україні, з прийняттям Конституції
1996 р.. мандат народного депутата є вільним. До 1996 р. депутати рад всіх рівнів
отримували імперативний мандат. Зараз імперативним мандатом в Україні
наділяються депутати представницьких органів місцевого самоврядування —
місцевих рад. Що ж являють собою імперативний та вільний мандати депутата і в
чому відмінність між ними?
Термін «імперативний», що означає владний, наказовий. Імперативний мандат- це
наказ, який виборна особа чи орган зобов'язані неухильно виконувати. Імперативний
мандат означає обов'язковість для депутата виконання волі виборців, виконання
їхніх наказів, крім тих, які суперечать закону.
Імперативний мандат включає в себе такі елементи:
1) обов'язковість наказів виборців для депутатів і рад в цілому;
2. обов'язковість звітів депутатів про їх роботу та роботу ради перед виборцями,
а також колективами і громадськими організаціями, які висунули їх
кандидатами в депутати;
3. право дострокового відкликання депутата виборцями, в разі, якщо він не
виправдав довіри виборців, не належним чином виконує надані йому
повноваження і не відстоює інтересів своїх виборців.
Ідея імперативного мандата має свою історію. Вона сформувалася у період
боротьби молодої буржуазії з королівською владою. В той період і виникла теорія
представництва за уповноваженням, тобто - за. мандатом народу. Депутат
розглядався як мандатарій, як уповноважений своїх виборців. На той час це була
прогресивна ідея.
У процесі історичного розвитку суспільних та державних інститутів, на зміну ідеї
імперативного мандату поступово прийшла ідея вільного мандата депутата.
Суть вільного мандату полягає в тому, що отримуючи його, депутат вже не
розглядається як мандатарій, як уповноважений лише виборців того округу, де він
був обраний. Відповідно до принципу вільного мандата, депутат виступає як пред-
ставник всього народу. Це передбачає, що він не повинен отримувати обов'язкові
інструкції у вигляді наказів чи у іншій формі від своїх виборців. Виключається
також і право виборців відкликати депутата, що не виправдав їхньої довіри.
В юридичній літературі існують різні точки зору щодо доцільності застосування
інституту імперативного мандата. В більшості країн світу цей принцип
застосовується лише щодо органів місцевого самоврядування. Вважається, що саме
на цьому рівні принцип імперативного мандата довів свою доцільність. Що ж до
депутатів органів загальнонаціонального, загальнодержавного представництва, то
застосування до них принципу імперативного мандата у світовій практиці визнано
не доцільним.
За стандартами Ради Європи депутат парламенту має загальнонародний мандат і є
представником всієї нації, всього народу.
Конституційне законодавство суверенної України пішло шляхом відмови від
імперативного мандата і запровадження визнаного у нашому суспільстві і державі,
як і в більшості країн світу, принципу вільного мандата народного депутата
України. Виходячи із сутності принципу вільного мандата, народний депутат
визнається представником всього Українського народу у парламенті, а не лише
виборців того виборчого округу, де він був обраний народним депутатом України.
……………………………………………………………………………………………
Кожний представницький орган влади набуває відповідного характеру завдяки
мандатам його членів, а наявність мандатів у членів такого органу походить із факту
їх обрання.
У теорії та практиці конституціоналізму визнають два види мандата члена
представницького органу влади – імперативний і вільний. Відмінності між цими
видами мандата засвідчують різні за юридичними наслідками взаємовідносини між
обраним представником, з одного боку, й виборцями, – з другого.
Імперативний мандат був притаманний практиці станового представництва. Під час
суспільно-політичного розвитку парламенти почали еволюціонувати як органи
народного представництва, в основу організації й діяльності яких було покладено
вільний мандат. У наші дні вільний мандат депутата має значення одного з
сутнісних проявів парламентаризму.
Положення щодо вільного мандата або про заборону імперативного мандата члена
парламенту включені до переважної більшості основних законів. Наприклад, у ст. 67
Конституції Італії визначено, що "кожний член парламенту представляє націю і
виконує свої функції без зобов'язального мандата". Більш категоричним видається
положення ст. 27 Конституції Франції: "Будь-який імперативний мандат не
дійсний".
Вільний мандат означає, що депутат є представником народу в цілому. Такий
мандат не передбачає юридичної відповідальності депутата перед виборцями. Але
треба зважати на загальнополітичну відповідальність обраного представника,
наслідками якої може бути необрання на наступних виборах того представника,
котрий втратив довіру виборців. Член парламенту, який за результатами виборів
набув відповідний мандат, не може бути відкликаний виборцями.
Вільний мандат забезпечує для депутата можливість займатися тими справами, що
належать до компетенції парламенту як загальнонаціонального представницького
органу влади. Такий мандат надає діяльності члена парламенту політичного
характеру і не зводить цю діяльність до рівня роботи уповноваженого з місцевих
справ.
Сенс імперативного мандата полягає в тому, що член представницького органу
вважається представником не всього виборчого корпусу або всіх громадян, а лише
виборців чи населення того округу, де він балотувався й був обраний. Депутат
визнається юридично відповідальним перед тими, кого, як вважають, представляє
(перед тими, хто, спрощено, його обрав). Він зобов'язаний звітувати перед "своїми"
виборцями й може бути достроково відкликаний ними, якщо не виконує або
неналежно виконує наказ.
Інститут імперативного мандата не відповідає практиці реального парламентаризму.
Водночас часто визначається імперативна природа мандатів членів місцевих
представницьких органів влади, що пов'язують із призначенням діяльності цих
органів реалізовувати інтереси відповідних територіальних спільнот та їх членів.
У державах, які офіційно визначені як соціалістичні, в основному законі фіксується
імперативність мандатів членів усіх представницьких органів влади, що
розглядаються як відповідна система органів.
У більшості країн передбачено перевірку новосформованим парламентом мандатів
депутатів із метою встановлення законності їх обрання. Ця перевірка не заперечує
своєрідну автономність депутатів. Навпаки, у такий спосіб засвідчується особлива
природа взаємозв'язків між парламентом і кожним його членом.
……………………………………………………………………………………………….
Мандат депутата (депутатський мандат) — це строкове уповноваження особи
(мандатарія) на здійснення представницької влади в об'ємі, делегованому сувереном
влади — народом (мандатором), підтверджений фактом обрання депутата на
відповідну посаду.
Депутатський мандат може бути вільним, імперативним, або змішаним вільно-
імперативним в різних пропорціях.
Сучасні позиції щодо імперативного («залежного») мандата виглядають так:
1. депутат вважається представником тієї частини населення (територіальної
громади), яка безпосередньо обрала його до ради;
2. депутат здійснює свої повноваження в умовах відсутності
реального парламентаризму, без відриву від основного місця роботи, на
громадських засадах, почасти не отримуючи винагороди від держави;
3. депутат зобов'язаний періодично звітувати перед своїми виборцями, які
можуть давати йому накази;
4. виборці можуть відкликати депутата.
Вільний (загальнодержавний представницький) мандат депутатів характеризується
наступним чином:
1. народний депутат вважається представником усього народу;
2. народний депутат здійснює свої повноваження на постійній
основі, його трудовий статус подібний до статусу державних
службовців;
3. депутат звітує перед виборцями за своїм бажанням.
Звітування про діяльність фактично може бути підмінено
саморекламою, «піаром»;
4. виборці фактично позбавлені важелів упливу на обранця.
З поняттям мандату тісно пов'язане питання несумісності депутатського мандату з
певними видами діяльності.

5. Повноваження народного депутата України

Повноваження народного депутата України - це сукупність закріплених
Конституцією і законами України, його прав та обов'язків для здійснення
покладених на нього функцій.
Повноваження народних депутатів України
 починаються після складення присяги на вірність Україні перед Верховною
Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її
текстом
 припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради
України нового скликання
Повноваження народного депутата України в парламенті:
 1) бере участь у засіданнях Верховної Ради України;
 2) бере участь у роботі депутатських фракцій, комітетів, комісій, утворених
Верховною Радою України;
 3) виконує доручення Верховної Ради України та її органів;
 4) має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України, яке
передбачене у ст. 93 Конституції України і є одним з найважливіших його
прав;
 5) бере участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради
України, у парламентських слуханнях;
 6) має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на
засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано;
 7) має право пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України
або її органами;
 8) має право депутатського запиту і депутатського звернення до Президента
України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та
інших суб'єктів правовідносин тощо.

Повноваження народного депутата України у взаємовідносинах з виборцями:

  1) постійно підтримувати зв'язки з виборцями у порядку, визначеному
законом;
 2) зустрічатися з виборцями, колективами підприємств, установ та
організацій, об'єднаннями громадян, у чому йому повинні невідкладно
сприяти їх керівники ;
 3) розглядати відповідно до закону звернення виборців, а також від
підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, об'єднань громадян, вживати заходи для
Для роботи з виборцями народному депутату України щомісячно встановлюються
відповідні дні у визначеному законом порядку.
реалізації їх пропозицій і законних вимог, інформувати виборців про свою
депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової
інформації.
Повноваження народного депутата України у взаємовідносинах з органами
державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами,
установами та організаціями, об'єднаннями громадян України та іноземних
держав:
 1) захист незалежності, суверенітету, інтересів України, її громадян і не
завдання ним своїми вчинками шкоди;
 2) право невідкладного прийому з питань депутатської діяльності керівниками
та іншими посадовими особами в межах України;
 3) участь з правом дорадчого голосу у роботі сесій сільських, селищних,
міських, районних у містах (в містах з районним поділом), районних і
обласних рад та засіданнях їх органів;
 4) одержання інформації з питань, пов'язаних із здійсненням ним
депутатських повноважень, від державних і самоврядних органів, їх посадових
осіб та ін.
Строк повноважень народного депутата України, як і Верховної Ради України,
становить п'ять років. Повноваження народних депутатів України припиняються
одночасно з припиненням повноважень парламенту.

Права народного депутата України у Верховній Раді України

 Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що

розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу
яких його обрано. Кожний народний депутат у Верховній Раді України та її
органах, до складу яких його обрано, має один голос.
  Народний депутат може брати участь у роботі будь-якого органу Верховної
Ради України з правом дорадчого голосу, якщо інше не передбачено законом.
 Народний депутат реалізує на засіданнях Верховної Ради України та в роботі
її органів надані йому права відповідно до Конституції України, ЗУ «Про
статус народного депутата України» та інших законів України.
 Народний депутат бере особисту участь у засіданнях Верховної Ради України
чи її органів, до складу яких його обрано.

Права народного депутата України на пленарних засіданнях Верховної Ради

України

1) обирати і бути обраним на посади Голови Верховної Ради України, Першого

заступника і заступника Голови Верховної Ради України

2) обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України

3) пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами

4) виступати із законодавчою ініціативою у Верховній Раді України

5) звертатися із депутатськими запитами, вимагати відповіді на них

6) брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні

7) виступати з обгрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів голосування

8) висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке розглядається на засіданні

9) висловлювати думку щодо кандидатів, які обираються чи призначаються на

посади, звільняються з посад Верховною Радою України, а також щодо яких
Верховна Рада України надає згоду на призначення і звільнення з посад

10) порушувати питання про заміну головуючого на пленарному засіданні

Верховної Ради України

11) порушувати питання про довіру складу органів, утворених Верховною Радою
України, а також посадовим особам, яких обрано, призначено на посади або щодо
призначення на посади яких Верховною Радою України надано згоду у випадках,
передбачених Конституцією України

12) порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій,

розташованих на території України і щодо яких є дані про порушення ними
законодавства України, про створення з цією метою тимчасових слідчих комісій
13) передавати для внесення до протоколу і стенографічного бюлетеня засідання
текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропозиції і зауваження з питань, що
розглядаються Верховною Радою України

Права народного депутата України в органах Верховної Ради України

Народний депутат за погодженням з відповідною депутатською фракцією може бути

обраний членом одного комітету Верховної Ради України і бути одночасно членом
однієї тимчасової слідчої та однієї тимчасової спеціальної комісій. При цьому
Верховна Рада України забезпечує пропорційне обрання народних депутатів до
складу відповідних комітетів. Народний депутат, який є членом комітету,
тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, має
право:

1) вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного комітету, тимчасової

спеціальної чи тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що належить до їх
компетенції, а також брати участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд
комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії

2) народний депутат має право отримувати від органів державної влади та органів
місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій
допомогу, необхідну для роботи у складі тимчасових спеціальних чи тимчасових
слідчих комісій Верховної Ради України

3) викласти свою окрему думку як додаток до рішення комітету, тимчасової

спеціальної чи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.

Право народного депутата України на депутатський запит

Народний депутат має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом
до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів
України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій,
розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм
власності. Депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатів
чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради
України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету
Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів
місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій,
розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм
власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.
Право народного депутата України на депутатське звернення

Народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади

та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств,
установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань
громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді
порушених ним питань. Депутатське звернення - пропозиція народного депутата,
звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх
посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян
здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань,
віднесених до їх компетенції.

Права народного депутата України у взаємовідносинах із органами державної влади,

органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями,
об'єднаннями громадян України та іноземних держав

 має право вступати у відносини з посадовими особами і державними органами

іноземних держав лише від свого імені
 має право захищати незалежність та суверенітет, інтереси України, її громадян
і не завдавати своїми вчинками шкоди Україні, її громадянам
 користується правом невідкладного прийому з питань депутатської діяльності
керівниками та іншими посадовими особами розташованих на території
України органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм
власності, громадських організацій і політичних партій
 користується правом безперешкодно відвідувати органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, а також правом безперешкодного доступу
на всі підприємства, в установи та організації, розташовані на території
України, незалежно від їх підпорядкування, форм власності, режиму
секретності
 має право одержати інформацію з питань, пов'язаних із здійсненням ним
депутатських повноважень, від органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, їх посадових осіб, які зобов'язані надати йому таку
інформацію
 має також інші прав
Законодавча ініціатива
Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі
внесення до Верховної Ради України:
1. законопроекту;
2. проекту постанови;
3. іншої законодавчої пропозиції.
Порядок внесення законопроекту, проекту постанови чи іншої законодавчої
пропозиції на розгляд Верховної Ради України та порядок їх розгляду визначаються
законом про Регламент Верховної Ради України.
Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються
на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано.
Кожний народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких
його обрано, має один голос.
Відповідальність за висловлювання
Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування
або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком
відповідальності за образу чи наклеп.
Імідж
У своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних
норм моралі; зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних
депутатів, посадових та службових осіб; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що
компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.
……………………………………………………………………………………

Для реалізації права законодавчої ініціативи народний депутат наділений правами,

що закріплені в Законі України «Про статус народного депутата України»:
 На вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та
організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців
з питань депутатської діяльності і надати їх невідкладно, а за відсутності такої
можливості — не пізніш як у п'ятиденний строк, необхідну інформацію та
документацію.
  Апарат Верховної Ради України зобов'язаний забезпечити народного депутата
актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами
Президента України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів
України та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями
Конституційного Суду України, Верховного Суду України, офіційними
матеріалами Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Органи влади
Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи місцевого
самоврядування при зверненні народного депутата зобов'язані надати йому
офіційні матеріали щодо своєї діяльності.
 Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та
таємною інформацією з питань депутатської діяльності. Доступ до державної
таємниці усіх ступенів секретності надається після взяття народним депутатом
письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці.
 Вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного комітету,
тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що
належить до їх компетенції, а також брати участь в обговоренні питань, що
вносяться на розгляд комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої
комісії.

6. Підстави дострокового припинення повноважень народного депутата

України

ВИНЕКНЕННЯ:

Ст.2 ЗУ«Про статус народного депутата України»: Повноваження народного

депутата починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед
Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом
під її текстом.

Народний депутат не може брати участі у засіданнях Верховної Ради України та її

органів, а також здійснювати інші депутатські повноваження до того часу, поки він
не скріпить присягу особистим підписом під її текстом. Відмова скласти та
підписати присягу має наслідком втрату депутатського мандата.

ст.76 КУ: Повноваження народних депутатів України починаються з моменту

складення присяги.
Стаття 4. Дострокове припинення повноважень народного депутата України

Повноваження народного депутата припиняються достроково у разі:

1) особистої заяви про складення депутатських повноважень;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі

України;

5) смерті;

6) порушення вимог частини першої статті 3 цього Закону.

Стаття 5. Порядок дострокового припинення повноважень народного депутата

України

1. Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата відповідно

до пунктів 1-5 статті 4 цього Закону приймається у 10-денний строк за поданням
комітету, до компетенції якого входять питання депутатської етики, більшістю від
конституційного складу Верховної Ради України.(Комітет з питань Регламенту,
депутатської етики та забезпечення діяльності ВРУ).

2. У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими

видами діяльності повноваження народного депутата припиняються достроково на
підставі закону за рішенням суду.

ХТО МОЖЕ ІНІЦІЮВАТИ ДОСТРОКОВЕ ПРИПИНЕННЯ??

Комітет, до компетенції якого входять питання депутатської етики, розглядає

відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у 10-
денний строк звертається до суду або повертає матеріали комітету з
обгрунтуванням відмови у зверненні до суду. За дорученням Голови Верховної Ради
України до суду з питання дострокового припинення повноважень народного
депутата також може звернутися Перший заступник чи заступник Голови
Верховної Ради України.
Комітет, до компетенції якого входять питання депутатської етики, у разі
повернення Головою Верховної Ради України матеріалів з обгрунтуванням відмови
у зверненні до суду розглядає їх і у випадку незгоди з ними вносить пропозицію
про розгляд цього питання на засіданні Верховної Ради України.

За рішенням Верховної Ради України Голова Верховної Ради України

зобов'язаний звернутися до суду для вирішення питання про дострокове
припинення повноважень такого народного депутата. Верховна Рада України
своїм рішенням також може зобов'язати звернутися до суду з питання про
дострокове припинення повноважень народного депутата Першого заступника чи
заступника Голови Верховної Ради України.

3. У разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради України

повноваження народних депутатів припиняються з моменту відкриття першого
засідання ВРУ нового скликання.

……………………………………………………………………………………

Стаття 3. Несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності

1. Народний депутат не має права:

1) бути членом КМУ, керівником центрального органу виконавчої влади;

2) мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі;

3) обіймати посаду міського, сільського, селищного голови;

4) займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком

викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний
від виконання обов'язків народного депутата час;

5) залучатись як експерт органами у кримінальному провадженні, а також займатися

адвокатською діяльністю;

6) входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи,

організації, що має на меті одержання прибутку.

Рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення статей 58, 78,
79, 81 Конституції України від 13 травня 1997 року: Ч. 3 ст. 81 КУ , яка
передбачає порядок дострокового припинення повноважень народного депутата
України за рішенням Верховної Ради України, стосується виключно випадків,
передбачених частиною другою статті 81 Конституції України, і не поширюється на
випадки, передбачені частиною другою статті 78 Конституції України.

 До випадків, передбачених частинами 2 і 3 статті 78 Конституції України,

застосовується відповідно до частини 4 статті 81 Конституції України судовий
порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України за
нормами цивільного судочинства.

ст.78 Конституції: У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо

несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат
України у 20-денний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку
діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата
України.

Стаття 81 КУ: Повноваження народних депутатів України припиняються

одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі

України;

5) якщо протягом 20 днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення

вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці
обставини ним не усунуто;

6) невходження народного депутата України, обраного від політичної партії

(виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної
партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України
із складу такої фракції;

7) його смерті.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі

дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень
Верховної Ради України - в день відкриття першого засідання Верховної Ради
України нового скликання.
Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України у
випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини другої цієї статті, приймається
Верховною Радою України, а у випадку, передбаченому пунктом 5 частини другої
цієї статті, - судом.

У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного

депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно
відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили
рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України - з дня смерті,
засвідченої свідоцтвом про смерть.

У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії

(виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної
партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата
України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на
підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної
партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.

Ст.2 ЗУ«Про статус народного депутата України»: Повноваження народного

депутата припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради
України нового скликання.

7. Конституційний статус спеціалізованих органів парламентського контролю –

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Рахункової палати