Тема 2.

Основні засади конституційного ладу в Україні

Завдання 1. Розтлумачити зміст наступних понять та термінів:

Конституція - єдиний правовий акт або система актів, за допомогою яких

народ чи орган державної влади від імені народу встановлює основні принципи
устрою суспільства і держави, форми безпосередньої демократії, визначають
статус державної влади і місцевого самоврядування, механізм їх здійснення,
закріплюють права і свободи людини й громадянина.
Конституційний лад - встановлений Основним Законом порядок організації і
функціонування інститутів держави і суспільства, система суспільних відносин,
що гарантуються, забезпечуються і регулюються законами, прийнятими
відповідно до Конституції.
Людина - жива, наділена інтелектом істота, суб'єкт суспільно-історичної
діяльності і культури.
Особа - фізична особа (ст. 1 ЗУ “Про громадянство України”).
Громадянин - фізична особа, правовий статус якої зумовлений належністю до
громадянства певної держави.
Громадянство - це постійний правовий зв'язок особи і держави, що
виявляється у їх взаємних правах та обов'язках.
Апатриди - особи, які не мають громадянства жодної держави.
Біпатриди - особи, які водночас є громадянами двох або більше держав.

Завдання 2.

Громадянка України вийшла заміж за громадянина Великобританії. Протягом

двох років вони проживають на території України. У них народилася дитина.
За яких умов дитина має право набути громадянство України? Яким законом
слід керуватися при визначенні громадянства дитини? Який орган буде
вирішувати питання про громадянство дитини?
Дане питання буде регулюватися відповідно до ст. 7 ЗУ “Про громадянство
України” у якій зазначено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її
народження були громадянами України, є громадянином України. Спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства та
підпорядковані йому органи.

Завдання 3.
Громадянка України С. одружилася у 1996 р. з громадянином Росії Т. Сім'я
проживала постійно в Україні. У 1998 р. переїхали тимчасово проживати до
батьків Т. в Росію до міста Ростова, де в 1999 р. народилася у них дитина.
Як має бути розв’язано питання про громадянство їхньої дитини відповідно
до Закону України «Про громадянство»?
Дане питання буде регулюватися відповідно до ст. 7 ЗУ “Про громадянство
України” у якій зазначено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її
народження були громадянами України, є громадянином України. У разі
громадянства батьків, один з яких на момент народження дитини перебував у
громадянстві України, якщо в цей час обоє з батьків постійно проживали за
межами України, громадянство дитини, яка народилася за межами України,
визначається за письмовою згодою батьків.

Завдання 4. Скласти список документів, які підтверджують громадянство

України. (згідно ЗУ «Про громадянство»)
Відповідно до ст. 5 ЗУ “Про громадянство України” документами, що
підтверджують громадянство України, є:
1) паспорт громадянина України;
3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
4) тимчасове посвідчення громадянина України;
6) дипломатичний паспорт;
7) службовий паспорт;
8) посвідчення особи моряка;
9) посвідчення члена екіпажу;
10) посвідчення особи на повернення в Україну.

Завдання 5.
Двоє молодих чоловіків – громадяни України Олег і Дмитро поїхали на
роботу до Москви. Олег улаштувався водієм вантажівки в комерційну фірму, а
Дмитро уклав контракт на проходження військової служби. Через три роки
обидва повернулися на Україну й виявилося, що вони тепер мають різний
статус щодо українського громадянства. Поясніть ситуацію.
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 19 ЗУ “Про громадянство України” Дмитро втратив
громадянство України, адже добровільно вступив на військову службу іншої
держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим
обов’язком чи альтернативною (невійськовою) службою. Олег залишається
громадянином України.

Тема 3. Органи державної влади та місцевого самоврядування України

Завдання 1. Розтлумачити зміст наступних понять та термінів:

Державна влада - це публічно-політичні відносини панування і підкорення

між суб'єктами, що спираються на державний примус.
Верховна Рада України- єдиний виборний колегіальний загальнонаціональний
постійно діючий представницький орган законодавчої влади в Україні.
Президент України - загальнодержавний, представницький, виборний,
одноособовий, постійно діючий орган державної влади, який визнається главою
держави. Відповідно до ст. 102 Конституції України Президент України є
гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України,
додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
 Вето - передбачений основним законом акт, який зупиняє або не допускає
набуття чинності відповідними нормативно-правовими актами, як правило,
законами.
Імпічмент - є позасудовим конституційним процесом, за змістом якого
Верховна Рада України у разі вчинення державної зради або іншого злочину
Президентом України може достроково припинити його повноваження,
усунувши з поста ( ст. 1 ЗУ “Про особливу процедуру усунення Президента
України з поста (імпічмент)).
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої
влади. (ст. 113 КУ та ст. 1 ЗУ “Про Кабінет Міністрів України)
Центральні органи виконавчої влади - це система органів виконавчої влади
загальної та спеціальної компетенції на чолі з КМУ, що відповідно до КУ та ЗУ
забезпечують виконання КУ, ЗУ, указів ПУ, постанов ВРУ в найважливіших
сферах суспільного і державного життя України.
Контрасигнатура - скріплення акту глави держави підписом міністра, що
означає, що юридичну і політичну відповідальність за даний акт несе
скріпивший його міністр.
Місцеве самоврядування - право та змога територіальних громад як
безпосередньо так і через представницькі органи місцевого самоврядування в
межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою
суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого
населення.
Органи самоорганізації населення в Україні - представницькі органи, що
створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на
відповідній території в межах села, селища, міста (ст. 1 ЗУ “Про місцеве
самоврядування”)

Завдання 2. Використовуючи Конституцію України, розкрити гілки

державної влади.

Відповідно до ст. 6 КУ державна влада в Україні здійснюється на засадах її

поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
● ст. 75 КУ - єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент -
Верховна Рада України
● ст. 113 КУ Кабінет міністрів є вищим органом у системі органів
виконавчої влади
Законодавчу владу в Україні здійснює парламент, виконавчу – система
виконавчо-розпорядчих органів на чолі з Кабінетом Міністрів України, а судову
– система судів України.

Завдання 3.
Президент України звернувся до українського народу з вітанням з нагоди Дня
незалежності. Здійсніть юридичний аналіз фактів. Чи належать ці дії
Президента України до кола його повноважень? Відповідь обґрунтуйте. Які
нормативні акти регулюють дане питання?
 Згідно ст.106 ч.2 Конституції України, президент України має право
звертатись із посиланнями до народу та із щорічними і позачерговими
посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище
України.

Завдання 4.
Прем’єр-міністр України виступив зі звітом про виконану роботу за рік перед
Верховною Радою України. Звіт роботи Кабінету Міністрів визнано
незадовільним. Які наслідки це має для уряду і які наступні дії Президента
України та Верховної Ради України?
1. Оскільки уряд згідно ст.. 113 ч.2 «Кабінет Міністрів України відповідальний
перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді
України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України», наслідок
для Уряду один: розпуск;
2. Згідно ст..115 ч. 4 «Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри
Кабінетові Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів
України». Тобто ВР більшістю голосів повинна прийняти резолюцію недовіри
КМУ, що має тягнути за собою відставку Уряду;
3. Згідно ст..115 ч. 5 відставку Уряду повинно бути «…прийнято Президентом
України», який зразу ж дає уряду «…дорученням продовжує виконувати свої
повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України,
але не довше ніж шістдесят днів», тобто ВР – розпускає уряд, а Президент У.
підписує цю резолюцію.

Завдання 5. Назвіть конституційні принципи місцевого самоврядування в

Україні.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

- народовладдя - передбачає демократичний характер, природу, сутність
розбудови цієї системи та, зокрема, виборність представницьких органів і
головних посадових осіб місцевого самоврядування, підзвітність та
підконтрольність їх територіальній громаді; можливість територіальної громади
безпосередньо вирішувати питання місцевого значення.
- законності - всі органи та посадові особи місцевого самоврядування мають
діяти, приймати відповідні рішення в межи ч Конституції України і законів
України, дотримуватися положень чинного законодавства, втілювати їх у
життя, забезпечує реалізацію прав і свобод громадян, захищати інтереси
територіальної громади.
- гласності - органи та посадові особи місцевого самоврядування повинні
здійснювати свою діяльність відкрито, у взаємодії із засобами масової
інформації. Вони мають своєчасно надавати об'єктивну, достовірну інформацію
про свою діяльність громадянам, публікувати чи доводити до відома громадян
прийняті рішення.
- колегіальності — органи місцевого самоврядування та їхні виконавчі
структури мають обговорювати питання, приймати рішення, що належать до
їхньої компетенції, колегіальне, зважаючи на різні думки, погляди, позиції,
права меншості.
- поєднання місцевих і державних інтересів - при розв'язанні питань місцевого
значення територіальною громадою чи органами та посадовими особами
місцевого самоврядування необхідно брати до уваги як місцеві, так і
загальнодержавні інтереси.
- виборності - вибори органів і головних посадових осіб місцевого
самоврядування є вільними та відбуваються на основі загального, рівного й
прямого виборчого права таємним голосуванням.
- правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах
повноважень, визначених законом — базовий принцип для функціонування всіх
складових елементів суб'єктів системи місцевого самоврядування, адже
відсутність влади самостійності може призвести до його фіктивності та
нереальності.
- підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їхніх
органів і посадових осіб - органи та посадові особи місцевого самоврядування
повинні періодично звітувати перед територіальною громадою про свою
діяльність. Зокрема, сільський, селищний, міський голова звітує про свою
роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами не
рідше, ніж один раз на рік.
- державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування -держава з
метою розвитку демократичних засад організації суспільства, підвищення
ефективності управління, залучення населення до вирішення питань місцевого
та державного значення організаційними, правовими, матеріально-фінансовими
засобами сприяє становленню й розвитку місцевого самоврядування,
створюючи відповідні гарантії для такої політики.
- судового захисту прав місцевого самоврядування - органи та посадові особи
місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання
незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ і організацій, котрі обмежують права
територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого
самоврядування. Для дієвості реалізації цього права в Україні створюється
система адміністративних судів.

Тема 4. Конституційні засади організації та здійснення правосуддя в

Україні

Завдання 1. Розтлумачити зміст наступних понять та термінів:

Судова влада - незалежна і самостійна гілка державної влади, яка

здійснюється судами.
Правосуддя - це державна діяльність, яку проводить суд шляхом розгляду й
вирішення у судових засіданнях у особливій, установленій законом
процесуальній формі, цивільних, кримінальних, господарських і
адміністративних справ.
Місцеві суди - головна ланка в системі судів загальної юрисдикції. На них
припадає основне судове навантаження, оскільки вони розглядають абсолютну
більшість кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ.
Апеляційні суди - це суди, як правило, 2 (апеляційної) інстанції, які за
апеляційними скаргами учасників процесу переглядають рішення судів нижчої
інстанції, які не набрали законної сили.
Верховний Суд України -найвищий судовий орган у системі судів загальної
юрисдикції
Суддя - є громадянин України, який відповідно до Конституції України та
Закону України “Про судоустрій та статус суддів” призначений чи обраний
суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює
правосуддя на професійній основі.
Апеляція - скарга прокурора і скарга учасника процесу про скасування або
зміну судового рішення в апеляційному порядку.
Касація - перевірка судом третьої інстанції законності та обґрунтованості
вироків і рішень суду, що набрали законної сили.
Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду
України про визнання правового акта (його окремих положень)
неконституційним, про визначення відповідності проекту закону про внесення
змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України,
конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного
тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням
є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо
додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про
усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, порушення
Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або
законів України.
Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду
України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та
законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних
прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Завдання 2. Назвати та охарактеризувати основні ознаки та принципи

правосуддя в Україні.

Правосуддя — це особлива владна функція держави, що здійснюється від її

імені судом через розгляд і вирішення у відкритих судових засіданнях
адміністративних, господарських, цивільних справ стосовно спорів про права та
інтереси громадян, громадських об'єднань, підприємств, установ, організацій і
кримінальних справ із засудженням осіб, винних у вчиненні злочину, або
виправданням невинних. Кожному громадянинові в Україні гарантується право
на захист у суді його порушених прав і свобод (ст. 55 Конституції).
Правосуддя здійснюється на підставі Конституції України і регламентується
законодавством про судоустрій, про цивільне, господарське, конституційне та
кримінальне судочинство. Правосуддя — це виключно професійна судова
діяльність. Суди, згідно з Конституцією України, є самостійною гілкою влади і
діють незалежно від законодавчої та виконавчої влади (ст. 6). Делегування
функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи
посадовими особами не допускається. Юрисдикція судів поширюється на всі
правовідносини, що виникають у державі.
Конституційні засади (принципи) правосуддя мають важливе значення і для
інших видів юридичної діяльності. Усі ці засади тісно взаємопов'язані й у
сукупності становлять єдину систему. Але кожний з них відіграє самостійну
роль, він ніби презентує конкретну галузь законодавства в цілому, але між ними
існують взаємозв'язок і взаємодія. Дія одного принципу зумовлює дію інших.
Кожний з принципів не може існувати відокремлено від принципів системи в
цілому.
Головні засади правосуддя:
- здійснення правосуддя тільки судом;
- незалежність суддів і підкорення їх тільки закону;
- державна мова судочинства;
- принцип законності;
- гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
- рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом тощо.
Здійснення правосуддя тільки судом. Це вихідне положення закріплене в ст.
124 Конституції України і відтворене у ЦП К України і КПК України. З цього
випливає, що неможливе делегування функцій судів іншим установам,
привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами, а також
не допускається створення надзвичайних і особливих судів.
Незалежність суддів і підкорення їх тільки закону. Згідно зі ст. 126
Конституції та ст. З Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 p.,
судді вирішують справи на основі закону, в умовах, що виключають сторонній
вплив на них. Незалежність суддів при здійсненні правосуддя обов'язково
передбачає підкорення їх тільки закону, оскільки інше призведе до сваволі та
беззаконня. Тому в законі повно й точно регламентовано діяльність суддів із
розгляду і вирішення справ, що є однією з гарантій від сваволі. Іншою
гарантією визначені терміни й процедури призначення суддів на посаду, високі
вимоги до персоналу судів та суддів. Суддя, підкоряючись тільки закону, при
здійсненні правосуддя та приймаючи рішення у судовій справі, повинен
керуватися тільки законом, виходити з адекватного його розуміння та
переконання, які грунтуються на всебічному, повному й об'єктивному
дослідженні всіх обставин справи. Суддя має бути незалежним як від правової
позиції прокурорів, захисників, інших учасників судового процесу, так і від
представників влади, юридичних і фізичних осіб.
Державна мова судочинства. Згідно зі ст. 10 Конституції, державною в
Україні є українська мова. Судочинство провадиться українською мовою або
мовою більшості населення певної місцевості. Серйозною проблемою є
спілкування в процесі з глухими, німими та глухонімими обвинуваченими,
потерпілими, свідками, а також забезпечення їх права чути те, що відбувається
в процесі, й бути почутими. У випадках, коли громадяни іншої національності,
що становлять більшість населення певних адміністративно-територіальних
одиниць, населених пунктів, не володіють у належному обсязі державною
мовою або коли в межах адміністративно-територіальної одиниці компактно
проживають кілька національностей, жодна з яких не становить більшості
населення даної місцевості, судочинство може провадитися мовою, прийнятою
для населення цієї місцевості.
Принцип законності. У Конституції України послідовно обґрунтовується
принцип законності (ст. 129 Конституції) як невід'ємний елемент
демократичної правової держави. Суть цього принципу полягає у тому, що, по-
перше, суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно
застосовувати норми права до конкретних правовідносин; по-друге, вся
діяльність суду підпорядкована чинному законодавству і здійснюється у
визначеній законом процесуальній формі. Реалізація принципу законності
забезпечується такими гарантіями:
* можливістю перегляду судових постанов (у касаційному, апеляційному
порядках і за нововиявленими обставинами);
* встановленням відповідальності за неповагу до суду.
Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.
Цей принцип проголошений у ст. 129 Конституції. Розгляд справ у всіх судах є
відкритим, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони
державної таємниці або щоб запобігти розголошенню відомостей про інтимні
сторони життя осіб, які звернулися до суду, а також таємниці усиновлення.
Рішення і вирок судів у всіх випадках проголошуються публічно, крім рішень
про усиновлення. їх зміст може бути доведено до відома населення засобами
масової інформації. Однак у вироках і рішеннях у справах, які слухалися у
закритих судових засіданнях, не повинно бути відомостей, Що стали підставою
для проведення закритого судового розгляду.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Цей принцип
передбачений ст. 129 Конституції, а також відображений у ЦПК України та
КПК України. Рівність громадян перед судом означає, що всі вони несуть
відповідальність перед судами, які входять до єдиної судової системи, не
маючи при цьому ніяких переваг і не піддаючись ніяким обмеженням. Не може
бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних,
релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження,
майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Декларація про державний суверенітет України проголошує також
забезпечення рівності перед законом і судом усіх громадян держави незалежно
від їх політичних поглядів. Рівноправність громадян забезпечується в усіх
галузях економічного, політичного, соціального та культурного життя.

Завдання 3. Скласти схему судоустрою України.

 Завдання 4. Назвати вимоги до кандидатів на посаду судді.

Відповідно до ст. 65 ЗУ “Про судоустрій та статус суддів” на посаду судді

може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п’яти
років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як
три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною
мовою.

Завдання 5. Назвати склад Конституційного Суду України та порядок його

формування
Відповідно до ст. 9 ЗУ “Про Конституційний Суд України” склад Суду
становить 18 суддів Конституційного Суду. Президент України, Верховна Рада
України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного
Суду.
Порядок формування Конституційного Суду України є спеціальним
правовим механізмом, що забезпечує незалежність цього органу конституційної
юрисдикції, рівне представництво в ньому вищих органів державної влади та
гарантованість легітимності Конституційного Суду України. Цей порядок
регулюється ст. 148 Конституції України та статтями 6, 7, 8 Закону України
"Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р.
Як правило, виникає питання щодо попередньої професійної діяльності
кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України. Досвід формування
першого повного складу Конституційного Суду України дає підстави
стверджувати, що кандидатури суддів Конституційного Суду України
приблизно рівною мірою були представлені найбільш відомими практичними
працівниками у сфері юриспруденції, вченими-правознавцями та
професорсько-викладацьким складом вищих закладів освіти.
 Кандидати, які відповідають вимогам Конституції та Закону України "Про
Конституційний Суд України", призначаються Главою Держави, парламентом і
з'їздом суддів відповідно до спеціальної процедури.
Порядок призначення суддів Конституційного Суду України Президентом
України передбачає, що Глава Держави попередньо здійснює консультації з
Прем'єр-міністром України та Міністром юстиції України щодо кандидатур на
посади суддів. У разі узгодження запропонованих Президентом України
кандидатур він видає відповідний указ, скріплений підписами Прем'єр-міністра
України та Міністра юстиції України.
У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України,
наприклад, при досягненні ним 65 років. Президент України у місячний строк
призначає на цю посаду іншу кандидатуру.
Порядок призначення суддів Конституційного Суду України Верховною
Радою України передбачає, що Верховна Рада України призначає суддів
таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.
Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду
України можуть вноситися Головою Верховної Ради України або не менш як
1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради
України. При цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про
висунення лише однієї кандидатури і ці підписи депутатів не відкликаються.
Відповідний комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої
висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду
України, внесеної у відповідному порядку.
Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України
вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але
більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради
України.
Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх
призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо
цих кандидатів проводиться повторне голосування.
У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який
призначався Верховною Радою України, парламент у місячний строк призначає
Іншу особу на цю посаду.
За результатами голосування Головою Верховної Ради України
підписується постанова Верховної Ради України про призначення судців
Конституційного Суду України.
Порядок призначення суддів Конституційного Суду України з'їздом суддів
України передбачає, що з'їзд суддів України, за пропозицією делегатів цього
з'їзду, відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду
визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для
включення в бюлетені для таємного голосування.
Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається
кандидат, який у результаті такого голосування одержав більшість голосів від
числа обраних делегатів з'їзду. Якщо голосування проводиться щодо
кандидатур, число яких перевищує квоту, призначеними вважаються
кандидати, які набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади.
 У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який
призначався з'їздом суддів України, з'їзд у тримісячний строк призначає Іншу
особу на цю посаду.
За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписується
рішення з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду
України.
Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення
ним присяги судді Конституційного Суду України, яку він складає на засіданні
Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України,
Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України, не пізніше як
через місяць після призначення суддею Конституційного Суду України.
Текст присяги закріплено в ст. 17 Закону України "Про Конституційний Суд
України": "Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки
судді Конституційного Суду України, захищати конституційний лад держави,
конституційні права та свободи людини і громадянина.

Тема 5. Конституційні засади діяльності правоохоронних та

правозахисних органів України

Завдання 1. Розтлумачити зміст наступних понять та термінів:

Правоохоронні органи - органи державної влади, на які Конституцією і

законами України покладено здійснення правоохоронних функцій.
Прокуратура - орган державної влади, на який покладено здійснення нагляду
за додержанням та правильним застосуванням законів.
Органи внутрішніх справ - органи виконавчої влади, які беруть участь у
здійсненні функцій держави, спрямованих на забезпечення законності та
правопорядку, захист від протиправних посягань на життя, здоров’я, права та
свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства та
держави.
Поліція - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству
шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності,
підтримання публічної безпеки і порядку
Правозахисні органи – органи державної влади, які допомагають в реалізації
державної правоохоронної політики.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини - посадова особа, що
здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав та
свободи людини і громадянина в Україні.
Органи юстиції - це органи виконавчої влади, які забезпечують здійснення
правової політики в державі, захист прав та законних інтересів громадян,
підприємств, установ та організацій.
Нотаріат - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок
посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти
інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної
вірогідності
Адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення
захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на
професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і
діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Завдання 2. Скласти схему системи органів прокуратури України.

Система органів Генеральної прокуратури України

↓
→ Генеральна прокуратура України → Регіональні прокуратури → Місцеві
прокуратури
↓
→ Військові прокуратури (на правах структурного підрозділу ГПУ) →
Військові прокуратури регіонів → Військові прокуратури гарнізонів
↓
→ Спеціалізована антикорупційна прокуратура (підрозділ ГПУ)

Завдання 3.
Громадянин України звернувся до Уповноваженого Верховної Ради з прав
людини про порушення його права на здійснення підприємницької діяльності не
забороненої законом. Дайте юридичний аналіз викладеного факту. Який вид
гарантій на здійснення своїх прав реалізував громадянин України? Які
нормативні акти забезпечили громадянину право на звернення до
Уповноваженого Верховної Ради з прав людини?
Порушена ст.42 Конституції України на право вільно займатися
підприємницькою діяльністю. Громадянин звернувся до уповноважених органів
для поновлення своїх прав.
Гарантії:
-державний захист прав і свобод людини, проголошений ст. 3 Конституції
України та визначений як обов'язок держави здійснювати правове регулювання
прав і свобод, а також забезпечувати правовими засобами дотримання,
виконання та захист прав і свобод;
-гарантії на контроль за дотриманням законодавчими, виконавчими та
судовими органами положень Конституції про права та свободи людини і
громадянина.
Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини», Конституція України.