Права, свободи та обов`язки в

Конституції України

Супрун Валентина Леонідівна

вчитель історії та правознавства
Жашківська загальноосвітня
школа І-ІІІ ст. №3 ім.І.М.Ляшенка
 План уроку
1. Конституційні права і свободи.
2. Конституційні обов`язки громадян
України.
3. Закон України “Про військовий
обов`язок та військову службу”.
Пра́во — це обумовлена ​природою людини і суспільства система регулювання
суспільних відносин, що виражає свободу особистості, та якій притаманні
нормативність, формальна визначеність в офіційних джерелах і забезпеченість
можливістю державного примусу.

«Право є мистецтво добра і

справедливості».
 Основний Закон нашої держави – Консти-
туція України закріплює основні права та
свободи громадян України. Потрібно зазна-
чити, що обсяг прав і свобод, закріплених
Основним Законом, не може бути зменше-
ний або звужений, вони не можуть бути
скасовані.
Права людини - це гарантована законом міра свободи особи та її
можливість вільно діяти, самостійно обирати вид і міру власної
поведінки з метою задоволення матеріальних і духовних потреб
через користування надбаннями та благами суспільства і
держави у межах, визначених національним і міжнародним
законодавством. Основні права і свободи людини і громадянина
закріплені в Конституції України.

Ознаки конституційних прав і свобод людини і громадянина:

мають верховенство, тобто вони є правовою базою для
прийняття всіх інших прав і свобод;
є нормами прямої дії і мають гарантований захист;
базуються на конституційних принципах рівності для кожного і не
можуть бути обмежені чи скасовані;
основні права людини належать їй з моменту народження;
їх якісний рівень залежить від рівня соціально-економічного,
політичного, культурного та іншого розвитку суспільства і
держави.
Класифікація конституційних прав і свобод людини і
громадянина здійснюється з метою структуризації знань
про конституційні права та свободи, що дозволяє
комплексно їх проаналізувати і дійти відповідних
висновків.

1) за суб'єктами 
2) за походженням
3) за сферами життєдіяльності:
а) особисті права і свободи
б) політичні права і свободи
в) економічні права і свободи 
г) соціальні права і свободи 
г) екологічні права і свободи
д) освітньо-культурні права і свободи
Види обов'язків, передбачених Конституцією України:

1. Обов'язок неухильно додержуватися Конституції України та законів

України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ч.
1 ст. 68 ) - має загальне значення і не має винятків, оскільки стосується
всіх осіб, котрі перебувають на території України.
2. Обов'язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної
цілісності України, шанування її державних символів (ст. 65).
3. Обов'язок набуття повної загальної середньої освіти (ч. 2 ст. 53). Цей
обов'язок забезпечується батьками і державою.
4. Обов'язок піклуватися про дітей і непрацездатних батьків. Батьки
зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти
зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків (ч. 2 ст. 51).
5. Обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом (ч. 1 ст. 67).

Отже, в основі Конституції України лежить ліберальна

концепція прав людини, яка передбачає максимум прав і
свобод та мінімум обов'язків.
 Види військової служби:
• строкова служба від 20 до 27
років;
• контрактна служба;
• альтернативна служба.
 Відстрочка від призову на строкову
військову службу:

• за сімейними обставинами;
• за станом здоров`я;
• для здобуття освіти;
• для продовження професійної
діяльності.
 Умови звільнення від строкової
військової служби:

• За станом здоров`я;
• При досягненні 27-річного віку;
• Якщо батько або мати, рідний брат або
сестра загинули, померли або стали
інвалідами під час проходження
військової служби або зборів військово-
зобов`язаних.
 Альтернативна служба
Конституція України проголошує, що службу у
війську може бути замінено альтернативною
(невійськовою) службою, якщо виконання війсь-
кового обов`язку суперечить релігійним переко-
нанням громадянина.
Строк альтернативної служби в півтора рази
більший, ніж військової.
Конститу́ція Украї́ни — Основний Закон держави України.
Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради
України 2-го скликання. Конституція України набула
чинності з дня її прийняття. На пам'ять про прийняття
Конституції в Україні щорічно святкується державне
свято — День Конституції України.
Складається вона з преамбули та 15 розділів. У преамбулі
підкреслюється, що ВР України ухвалює цю Конституцію —
Основний Закон України від імені українського народу —
громадян України всіх національностей.
У Конституції України передбачена досить жорстка
процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення
відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до
3/4 голосів від конституційного складу ВР України. Якщо ж
зміни скасовують чи обмежують права й свободи людини і
громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи
загрожують територіальній цілісності держави, то Консти-
туція України взагалі не може бути змінена.
Стаття 27. Кожна людина має невід’ємне право на життя.
Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.
Стаття 29.Кожна людина має право на свободу та
особисту недоторканість.
Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування,
телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і
слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Стаття 35. Кожен має право на свободу світогляду і
віросповідання.
Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність,
яка не заборонена законом.
Стаття 47. Кожен має право на житло.
Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров’я, медичну
допомогу та медичне страхування.
Дякую за увагу!