Тема

«Чи не той то хміль», «За

Сибіром сонце сходить». Образи
історичних осіб, лицарів-
оборонців рідної землі, створені
народною уявою
Бліц-опитування
• Дайте визначення пісні як літературному
жанру і твору мистецтва. Назвіть різновиди
пісень, наведіть приклади.
• Яких ватажків-борців за справедливість і
захисту інтересів народу ви знаєте? Чим ці
герої запам'яталися вам?
• Для чого народ складав пісні про своїх
захисників?
• Які риси характеру притаманні народним
героям?
• Про які історичні події згадується у піснях?

Інтелектуальна розминка
 Під його керівництвом українське військо
здобуло ряд перемог над польською шляхтою і
визволило більшу частину України.
8 січня 1654 р. на раді в Переяславі було
проголошено про возз’єднання України з Росією,
після чого скоро і завершилась визвольна війна.
На раді була підписана угода, яка забезпечувала
адміністративну та економічну самостійність
України, проте ще за життя Хмельницького ця
угода порушувалась.
 На другій (чорній) раді була
підписана угода між
московськими послами і
Юрієм Хмельницьким, але
вже зі значними обмеженнями
проти угоди з Хмельницьким.
А з 1666 р. московські воєводи,
які взяли під свою владу
українські міста і ввели
військові загони, почали
переписувати населення і
обкладати податками.
 «Батю Зинов» — так
любовно називав народ
свого ватажка, високо
шануючи його за політичну
мудрість. Під керівництвом
Богдана Хмельницького
український народ здобув
ряд блискучих перемог над
шляхетською Польщею,
навіки уславивши свого
гетьмана в думах і піснях.
Народнопісенний прийом художнього
протиставлення дає змогу виділити в
персонажа його козацький характер,
непримиренність до ворогів, що є
невід’ємними рисами захисника
Вітчизни:
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
 Розгляньте
репродукцію картини
невідомого художника
«Богдан
Хмельницький». Чи
співпадає образ
гетьмана, зображений
на картині, з
народним уявленням
про нього?
 Устим
Кармалюк
Один з народних месників, що боровся
проти кріпосницького гніту на Поділлі
у 1813-1835 роках.
Народ склав про нього багато пісень.
Найбільш поширеною є пісня «За Сибіром
сонце сходить»: збирачі народних творів
записали близько двадцяти її варіантів.
Асесор (з латинської) —
судовий чиновник у
царській Росії.
Ісправник (з російської) —
начальник поліції.
 «Я багатих
розбиваю,
бідних
награждаю, а
так гроші
розділивши,
сам гріха не
маю».
 Устим народився у сім’ї кріпаків, його батьки Яким та
Олена були кріпаками поміщика Пігловського в селі
Головчинці Літинського повіту Подільської губернії.
Доведені до відчаю знущанням Пігловського, селяни
зверталися зі скаргами до подільського губернатора і
навіть до царя, але все марно. Устим змалку бачив
злидні і голод, з 7 років працював у панському дворі,
багато зазнав кривди. Він брав близько до серця не
лише особисті кривди, а й гірку долю інших
покріпачених селян.
 Двадцять три роки народний месник боровся
проти панів-кріпосників. Кармалюка декілька
разів ловили, катували, кидали до в’язниці,
засилали на каторгу в Сибір. Однак розумний,
сміливий, винахідливий Кармалюк щоразу
втікав з тюрми та каторги і знову очолював
народних месників. І знову горіли палаци, і
знову від одного тільки імені Кармалюка
тремтіли багатії, прислужники російського
царату.
 А він зі своїми побратимами зненацька
налітав на маєтки можновладців, забирав
їхнє добро і миттєво зникав. Усе відібране в
багатіїв роздавав бідним.

Тому і мав скрізь

вірних друзів, які
завжди допомагали
йому вибратися на
волю з тюрми чи
втекти зі сибірської
каторги.
Цікавим є те, що за роки боротьби він
так і не нажив власного добра, собі на
прожиття заробляв пошиттям чобіт. Є
свідчення селян, що Кармалюк був
чоловіком справедливим, карав панів,
які знущалися з людей. Про це
підтверджує і народна пісня:
З багатого хоч я й візьму –
Убогому даю.
Отак гроші поділивши,
Я гріхів не маю.
У 1830—1835 роках повстанські загони
Кармалюка нараховували близько 20
000 осіб. Ці загони вчинили багато
нападів на багатіїв. Пани боялися й
ненавиділи повстанців, а кріпаки
сподівалися, що народні месники
визволять їх з неволі.
У 1835 році на 48 році життя Кармалюк
був убитий не у відкритому бою, а із
засідки боягузом-шляхтичем.
Робота над репродукцією картини

Що ви можете сказати
про вираз обличчя
Устима Кармалюка?
Говорять, що очі -
дзеркало душі людини.
Про що «говорять»
очі народного
улюбленця?
 За словами сучасників
народного героя, він був
кремезною людиною вище
середнього зросту, волосся
мав світло-русяве, вуса,
лице округле, очі блакитні.
Розмовляв чисто
українською мовою, але
також вільно володів
російською, польською і
єврейською мовами.
Робота над репродукцією картини
- Чи погоджуєтеся ви з
думкою, що риси героя
підтверджують його
гуманність і високу
духовність.
- Яку інформацію несе
зображений одяг ?
- Якими фарбами
художник зображає свою
картину ?