“Як Робін Гуд став розбійником” аналіз твору

Жанр – балада

Тема – боротьба Робіна Гуда за правду, за право мати чесно зароблені гроші, захист убогих, вдів, сиріт.
Ідея – уславлення подвигів Робіна гуда його справедливості доброти шляхетності та безсташності

Автор – англійська балада

Головні герої
Робін Гуд
Друзі-побратими Робіна: Маленький Джон, Чернець Тук, Вілл, Стютлі, Вілл Пурпуровий, Мач, Алан
Дейль, чинбар Артур Бленд.
Вороги Робіна Гуда: Шериф Гай Гісборн, єпископ, король Генріх ІІ. Дочка шерифа, лісники.
Маріан – наречена Робіна Гуда
Місце та час подій твору – Англія, Шервудський ліс, XII століття. Балада розповідає про складні часи
середньовічної Англії та про захисника простих людей, на якого так чекав народ.тому. Наприклад, мені
цікаво читати про лицарів, королів та інших людей, що жили у Середні віки. Мій улюблений
літературний герой - Робін Гуд. Він - відомий герой фольклорних англійських балад .

Робін Гуд мені подобається, бо він сміливий, чесний та благородний. Хоча Робін Гуд є розбійником, він
ніколи не ображає чесних та бідних людей. Він грабує тих, хто сам грабує простий народ. До того ж,
Робін Гуд дуже сміливий і навіть ризикує своїм життям. Його розшукують, щоб повісити, але він нікого не
боїться і виграє турнір лучників. А ще Робін Гуд - вірний та відданий друг. Саме тому я дуже захоплююся
цим літературним персонажем. Ось цитати Сміливість: 1) Коли дядько запропонував взяти участь у
змаганнях, Роб відповів: "Я з великою радістю поміряюсь силами з ким завгодно". 2) Зустрівшись з
ватагою розбійників у старої вдови, Роб сміливо заявив, що на змаганнях "ніякі посіпаки шерифа не
стануть мені на перепоні аж до самого яблучка мішені".

Шляхетність: юнак не думав вбивати лісничого: "Роб тільки глянув на ватажка лісників і миттю зрозумів,
що перед ним — ворог. Це був той самий чоловік, який незаконно посів батькове місце головного
лісничого і безжально вигнав їхню сім'ю на сніг. Однак Роб не сказав йому жодного слова і мирно пішов
би далі…"

Почуття справедливості: лісничому, який несправедливо накричав на нього, Роб відповів: "На тобі
недоноски мого батька!", а потім вбив свого ворога.

Почуття власної гідності: 1) Коли лісничий почав насміхатися з Робового лука і стріл, називаючи їх
іграшковими, юнак відповів: "Мій лук не гірший від вашого, а стріли мої летять далеко і влучно, — отже
не вам мене вчити!". 2) На змаганнях Роб не звертав уваги на глядачів: "Натовп усе ще сміявся і
перешіптувався, тицяючи пальцями на його недоладну постать, закутану в строкате ганчір'я і куций
чернечий каптур". 3) Коли шериф після змагань запропонував Робіну: "Хочеш на службу до мене?", юнак
відповів: "Роб Мандрівник завжди був вільний, мілорде, і не бажає нікому служити".

Скромність: коли Роба приймали у ватагу, де він міг стати ватажком, він сказав: "Я буду радий, коли ви
приймете мене у вашу сім'ю простим лучником. Бо тут, я бачу, є старші й досвідченіші люди, ніж я ".

Риси характеру Робіна Гуда: хоробрість, благородство, щирість, кмітливість, хитрість,

побратимська вірність, почуття гумору.
“Рукавичка” Шиллер аналіз (паспорт)
Автор – Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер

Жанр – балада

Тема: Зображення поведінки людини, яка обстоює особисту гідність і честь.

Ідея: Автор засуджує деспотичні закони суспільства, утверджуючи пріоритет високої людяності;
утверджує необхідність перемоги сили духу особистості над світом зла і насильства

Головна думка: Утвердження самоцінності людського життя.

Головні герої:

король Франциск – правитель Франції,

Делорж – лицар, який виконує прохання дами свого серця, але зрозумівши, що вона його не
кохає по-справжньому вчинив справжній подвиг! Гордо повернувши рукавичку власниці, він
дає їй зрозуміти, що більше не має наміру дозволяти їй грати з його почуттями.
Кунігунда – красуня, яка забажала випробувати щирість почуттів Делоржа
Проблематика:

лицарська честь й людська гідність,

проблема цінності людського життя.
Художні засоби балади “Рукавичка”
У баладі використані: епітети, метафори та інші художні засоби:

“Рукавичка” сюжет та композиція

1-ша частина – опис хижаків, короля, його оточення.

2-га частина – випробовування придворною дамою сили кохання лицаря Делоржа

3-я частина – Делорж кидає виклик Кунігунді та оточенню короля.

Експозиція – король і придворні очікують у звіринці початку вистави.

Зав’язка – король даж знак і хижих звірів випускають на арену.
Розвиток дії – опис поведінки звірів: тигр і леопарди підкорюються леву, Кунігунда кидає
рукавичку на арену між хижаками і просить Делоржа принести рукавичку, і таким чином
підтвердити, що він її кохає.
Кульмінація – Делорж отримує рукавичку, його вітають глядачі з перемогою, щаслива
Кунігунда чекає на свою рукавичку.
Розв’язка – лицар кинув рукавичку Кунігунді в лице, сказавши, що йому не потрібна її подяка.
Міцкевич “Світязь” аналіз (паспорт)
Автор – Адам Міцкевич
Рік написання – 1822
Жанр – балада

Тема: показ боротьби польського народу за незалежність; загибель жителів Світязя

Ідея: уславлення патріотизму простих людей. (Воля, незалежність народу, служіння

батьківщині, протест проти гноблення).

Основна думка – сила народу – у його єдності, вірі, патріотах

Віршовий розмір – чотиристопний дактиль

Римування: перехресне.

Головні герої: селяни, пан із Плужин; княжна-русалка

Головний герой твору – народ. Княжна – одна з народу (саме тому в неї немає імені). її
монолог-сповідь – це голос усіх жінок, дітей і сивих дідів. Вона – виразник і їхнього горя, болю,
страху, і їхніх прагнень та патріотичних ідей: любові до батьківщини, бажання померти, але не
скоритися.

Художні засоби балади “Світязь”:

У баладі використано епітети, метафори, порівняння та інші художні засоби:

“Світязь” композиція
Експозиція: опис озера Світязь.
Завʼязка: бажання дізнатися про таємницю озера.
Розвиток дії: поява князівни, розповідь про Туганову державу, напад ворогів.
Кульмінація: небажання потрапити в неволю та добровільна смерть.

Розвʼязка: біле латаття як згадка про подвиг народу.

Образи балади:

Жителі міста – люди сміливі, горді. Вони обрали волю і смерть, але не скорилися ворогові.
Білі квітки, на які перетворилися жінки та дівчата Світязя, символізують: духовну красу та
незламність народу
Символіка образів та кольорів в баладі Міцкевича “Світязь”
Вода — символ плодючості, початку й кінця всього сущого на землі; у християн — символ
очищення від гріхів, смерті й поховання, життя і воскресіння із мертвих.
У баладі «Світязь» з водою (озером) пов’язана тема смерті й відродження народу, мотив
духовної сили народу, яка полягає в його єдності й прагненні до волі.

Синій, блакитний колір – символізує довір’я, безкінечність, сум. Це колір неба і води

Купава — символ чистоти, непорочної краси. Водночас вона – символ смерті, відданості,
помсти покійника, квітка Пресвятої діви.
Білі купави у баладі Міцкевича «Світязь» уособлюють духовну красу народу, який бореться за
свою волю. Традиційний фольклорний мотив «помсти покійника» переходить у мотив «помсти
квітів». У такий спосіб автор показує продовження боротьби за свободу, карає гнобителів,
закликає всі народи звільнитися від поневолення.

Білий колір – символ невинності, чистоти, світла, життя, вічності. У християнських традиціях
біле означає спорідненість із Божим світом. У білому зображуються ангели, святі.
«Біле нас щось огортає» – ця фраза символізує смерть, яку мужньо приймає народ. Але
водночас це і знак божого світла, яке рятує людей із неволі . Білі квіти, на які перетворилися
дівчата й жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту та невинність. Однак тим, хто загрожує
всьому «білому» – чистому, вільному, доброчесному – квіти несуть смерть.

Зелений колір – колір трави, символ природи, молодості, плодючості, краси і радості,
ствердження життя, миру.
Білі купави у «листі зеленім» у баладі Міцкевича втілюють віру поета у свій народ, у
продовження його життя, нове відродження, мирне вільне існування.

Ознаки балади у творі А.Міцкевича «Світязь»:

Розповідає про героїчне минуле.
Написана віршованою мовою.
Має напружений драматичний сюжет.
Трагічна розв’язка
Наявний діалог
Твір починається пейзажною замальовкою
Наявні реальні і фантастичні елементи
“Світязь” реальне та фантастичне у баладі:
Реальне: напади ворогів; деякі патріоти віддають перевагу смерті, а не ганьбі, неволі;
підкорення ворогом.
Фантастичне: персонаж — світязянка, яку витягли рибалки; занурення міста у воду