Маруся Чурай:

1. Віють вітри віють буйні

Жанр: Лірична пісня
Тема “Віють вітри, віють буйні”: відтворення страждань дівчини за своїм милим.
Ідея “Віють вітри, віють буйні”: возвеличення щирого почуття кохання.
Основна думка: «Хто щасливий був часочок, про смерть не забуде».
 
Художні засоби “Віють вітри, віють буйні”
Метафори: «віють вітри», «дерева гнуться».
Епітети: «Щаслива билинка», «люте горе», «тяжко жити».
Риторичні запитання: «Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі?», «Що на полі,
що на пісках, без роси, на сонці?», «Де ти, милий, чорнобривий? Де ти?».
Риторичний оклик: «Озовися!».

2.Засвіт стали козаченьки

Жанр: літературна козацька пісня
Рід: Лірика
Напрям: романтизм
Тема: зображення прощання козака з ріднею перед походом.
Ідея: уславлення козаків, для яких обов’язок перед Батьківщиною є вищим, ніж
сімейне щастя. Возвеличення подвигу матерів та дівчат у розлуці з дорогими
людьми.

Художні засоби «Засвіт встали козаченьки»

Епітети: «ясні очі», «мати… слізко проводжає», «кінь вороненький».

Повторення: перший і останній куплети.

Метафори: «Стоїть місяць», «кінь спіткнувся», «година настала».

Звертання: «Прощай, милий мій синочку», «Ой рад би я, матусенько», «Яка ж

би то, мій синочку».

Риторичні оклики: «Через чотири недільки Додому вертайся!». «Бо хто знає, чи

жив вернусь, Чи ляжу в полі!».

Риторичне запитання: «Щоб чужая дитиночка За рідною стала?».

 Вірші

De Libertate
Григорій Сковорода

Жанр: Патріотична лірика

Тема «De libertate»: вияв громадянської мужності поета в період

посилення кріпацтва, оспівуючи волю як найбільше багатство людини.

Ідея «De libertate»: уславлення Богдана Хмельницького, народного

героя, який присвятив своє життя боротьбі за волю і щастя
українського народу; утвердження свободи людини як найвищої
суспільної цінності.

Всякому місту — звичай і права...

Григорій Сковорода
Жанр: Ліричний вірш
 Тема: сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-
бюрократичної системи управління.

Ідея: нищівне висміювання і засудження моральних вад тогочасного

суспільного життя (спосіб життя, інтереси і прагнення поміщиків та
купців; тлумачення чиновниками законів з вигодою для себе, їхнє
крючкодерство; чинодралів і віршомазів-панегіристів, які
прислужництвом і підлабузництвом прагнули здобути високі посади,
що давали добрі прибутки; схоластичну систему освіти, яка завдавали
«спудеям» великих мук.)

“Заповіт” Тарас Шевченко

Жанр: ліричний вірш.
Тема “Заповіт”: заклик до українського народу звільнитися від кайданів
самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого
люду.

Ідея “Заповіт”: віра поета у світле майбутнє України.

Художні засоби “Заповіт”

Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі»,
«вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим
словом», «синєє море», «злою кров’ю», «вражою кров’ю».
Авторський епітет: «Дніпро ревучий».
Персоніфікація: «Дніпро реве …, понесе … кров».
Метафора: «полину до … Бога», «кров’ю волю окропіте». 
Алітерація (звук [р]): «реве ревучий», «І вражою злою кров’ю волю
окропіте». 
Звукопис: «Дніпро реве». 
Контраст: «полину до самого Бога молитися… а до того я не знаю
Бога».
Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…».

Давня українська література