Professional Documents
Culture Documents
Іван Франко
Іван Франко
Перебуваючи у Римі в 1904 р. Франко був дуже вражений Зазначаючи, що поема "Мойсей" майже вся основана на
могутньою скульптурою Мойсея, створеною Мікеланджело біблійних темах, І.Франко підкреслює, що основною темою
Буонаротті. Італійський митець в образі Мойсея передав він обрав смерть Мойсея, як пророка, не признаного своїм
цільність характеру народного вождя, його гнів, народом. У передмові до другого видання поеми він пише:
викликаний відступництвом народу від закону. Тому й "Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і
впадає в око насамперед могутня сила волі пророка, яка основана на біблійнім оповіданню".
наштовхнулася на непереборні перешкоди.
Посутньо Франко розходиться з біблійним текстом у
питанні мотивації смерті пророка. У Старозавітнім
Мов жах смерті холодний.
П'ятикнижжі смерть Мойсея, як і його брата Аарона, — це
результат кари Божої, що спіткала весь ізраїльський народ. Чули всі: щезло те, без чого
За велінням розгніваного Бога, всі ті, хто нарікав на нього, Жить ніхто з них не годний.
помруть у Синайській пустелі. Нікому із старшого
покоління єврейського племені не доведеться перейти через
Йордан, вступити на землю, що тече молоком і медом. На Сам поет зазначав: "У моїй поемі смерть Мойсея на
Мойсея і Аарона Бог також накладає покарання "за те, що вершині горя в обличчі Бога мотивована тим, що його
ви споневірилися були мені серед Ізраїлевих синів при воді відіпхнув його власний народ, зневірений 40-літ-нім
Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили блуканням і сумним станом обіцяного краю, який треба
Мене серед Ізраїлевих синів" (5 М. 32. 51). Гнів Божий не було тяжкими зусиллями здобувати в багаточисельних
оминув Мойсея. Йому було дозволено побачити землю ханаанських племен".
обітовану, але заборонено ввійти в неї. "Вийди на ту гору
Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти
Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим +Так, відбувається предметно-побутова, національна та
синам на володіння. І вмри на горі, куди ти вийдеш, і історична актуалізація як місця і часу дії, так і самого
долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон..." (5 персонажа, що дає нам підстави зробити висновок про
М. 32. 49-50). паралельність історичних доль єврейського й українського
народів, помічену Франком і відображену в аналізованій
поемі. Отож, І. Франко вільно використовує біблійний
Франко дещо інакше трактує смерть пророка: ця картина у текст, зміщуючи ідейні акценти. У 1904 р. Франко побував
нього винесена поза межі сюжету твору. Перед нами лише в Італії, де його вразив шедевр Мікеланджело —
постають збіднілі іудеї, що були позбавлені найдорожчого: скульптура Мойсей. Це стало своєрідним поштовхом для
написання поеми. Писав свій твір Франко протягом січня-
липня 1905 р. Пролог був написаний аж тоді, коли поему
Ні, нема! І було та "нема", зверстали. А ідейним поштовхом до написання прологу
були революційні події 1905 р. в Росії та в Україні. Франко розділ XIX — кульмінація, відтворює розмову Мойсея з
сподівався, що революція нарешті принесе визволення Єговою та смерть вождя; розв ’язка реалізується у XX
українському народові. Письменника особливо хвилювало розділі — ідеали, за які боровся Мойсей, втілюються в
питання взаємин широких мас з тими політичними силами, суспільство. Пролог було написано пізніше за поему: під
які могли б очолити їхні виступи. Поема має й цензурну час друкування книжки перші кілька сторінок залишилися
історію. Цей твір, зокрема його друге видання, царська чистими, тому видавець запропонував Франкові написати
цензура заборонила ввозити до Росії У висновку київського вступне слово, щоб заповнити місце. Наступного дня
окремого цензора, відомого реакціонера С. Щоголева, письменник приніс не передмову, а геніальний поетичний
поданому Центральному комітетові іноземної цензури в пролог, своєрідний ключ до розуміння ідейно-естетичної
Петербурзі 5 травня 1913 р., зазначалося, що в пролозі до концепції твору, що втілює символічний, український вимір
поеми поет закликає українців в Росії «к бунтовщическим поеми, формулює задум твору, його ідею. У ньому І.
деяниям». Цензор вважав, що можна дати дозвіл на Франко окреслив національно-духовний код народу в його
ввезення частини тиражу цього видання лише в тому разі, історичному поступі. Пролог можна поділити на дві
коли буде вилучено пролог. частини, співвідносні як теза й антитеза.
5. Сюжетно-композиційні особливості твору 6. Художні засоби в пролозі
Композиція «Мойсей»: складається з прологу і 20 пісень Народе мій, замучений, розбитий,
(роздумів). Композиція твору ускладнена реалістичними
Мов паралітик той на роздорожжу,
описами побуту кочового народу, вставною притчею про
терен, міфом про Оріона, діалогами-монологами- Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
звертаннями Мойсея, його молитвами. Події у творі Твоїм будущим душу я тривожу,
розвиваються напружено, динамічно. Твір сюжетно
поділяється на чотири частини. Розділи І-ХІ — експозиція, Від сорому, який нащадків пізних
виникнення і наростання конфлікту між пророком і Палитиме, заснути я не можу.
народом, що, підбурюваний Авіроном і Датаном, не
розуміє Мойсея, не бажає іти з ним до мети — зав ’язка Невже тобі на таблицях залізних
конфлікту, розвиток дії розгортається у ХІІ-ХУІІІ розділах; Записано в сусідів бути гноєм,
Тяглом у поїздах їх бистроїзних? О ні! Не самі сльози і зітхання
Невже повік уділом буде твоїм Тобі судились! Вірю в силу духа
Укрита злість, облудлива покірність І в день воскресний твойого повстання.
Усякому, хто зрадою й розбоєм О, якби хвилю вдать, що слова слуха,
Тебе скував і заприсяг на вірність? І слово вдать, що в хвилю ту блаженну
Невже тобі лиш не судилось діло, Вздоровлює й огнем живущим буха!
Що б виявило твоїх сил безмірність? О, якби пісню вдать палку, вітхненну,
Невже задарма стільки серць горіло Що міліони порива з собою,
До тебе найсвятішою любов’ю, Окрилює, веде на путь спасенну!
Тобі офіруючи душу й тіло? Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,
Задарма край твій весь политий кров’ю Роздертим сумнівами, битим стидом, –
Твоїх борців? йому вже не пишаться Не нам тебе провадити до бою!
У красоті, свободі і здоров’ю? Та прийде час, і ти огнистим видом
Задарма в слові твойому іскряться Засяєш у народів вольних колі,
І сила й м’якість, дотеп і потуга Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
І все, чим може вгору дух підняться? Покотиш Чорним морем гомін волі
Задарма в пісні твоїй ллється туга, І глянеш, як хазяїн домовитий,
І сміх дзвінкий, і. жалощі кохання, По своїй хаті і по своїм полі.
Надій і втіхи світляная смуга? Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч гіркий, та вільний, епік, драматург. Варто згадати хоча б його ранні поезії, що
ввійшли до збірки «Баляди і роскази» (1876), повість
Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,
«Петрії і Довбущуки» (1875), драматичні твори «Югурта»
Твойому генію мій скромний дар весільний. (1973) і «Три князі на один престол» (1874). Отже, свою
Художні засоби: терцини: це строфа з трьох рядків першу поетичну збірку письменник назвав «Баляди і
п’ятистопного ямба, у якій перший рядок римується з роскази». Тут знаходимо балади «Князь Олег»,
третім, а другий з першим і третім рядками наступної «Керманич», «Святослав», «Русалка (Із Пушкіна»),
строфи, а вся поема написана катренами, холостим Данина» та ін. Балада в цей період творчості була для
віршем (римуються тільки 2 і 4 рядки). Рими у творі тільки молодого поета зручною формою передачі романтичних
жіночі. почуттів, здебільшого викликаних читанням історичних
Автор широко використовує риторичні підручників та балад О. Пушкіна, Т. Шевченка, Ф.
запитання, анафора: Шіллера, И. Гете, В. Жуковського. На той час він досить
Невже тобі на таблицях залізних вправно володів формою балади, про що свідчать названі
Записано в сусідів бути гноєм? твори. Канони класичної балади не вимагали передачі
Невже повік уділом буде твоїм конкретних життєвих вражень, реалістичних картин.
Укрита злість, облудлива покірність? Основні їх «реалії» — звабливі русалки з розпущеними
косами на березі моря чи річки під місячним сяйвом,
алегорія: казка як дерева вибирали собі царя підводні кришталеві палаци, молодий хлопець, що
символи: паралітик на роздорожжі - байдужість, закохався в русалку тощо. Загалом не відходить від
бездіяльність українського народу традиції і Франко в «Керманичі», «Русалці»; історична
канва літописних переказів лягла в основу балад «Данина»,
символи: гніт тягло у поїздах бистроїзних «Князь Олег», «Аскольд і Дір під Царгородом»… Проте
вже в ранніх баладах можна знайти й конкретні пейзажі
рідних місць поета, деталі праці, побуту. У «Керманичі»,
Франко Ліро-Епос скажімо, традиційна баладна форма вже у вступі
наповнюється конкретним змістом:
Уже на початку свого творчого шляху І. Франко майже
водночас виступив у трьох родах літератури — як лірик,
Черемошем бистрим, шумливим Особливо багато таких творів у збірці поезій «З вершин і
низин»
На доли дараба летить,
/1893/, де цілий розділ озаглавлено «Галицькі образки».
Керманич на ній молоденький
Сюди ввійшли такі сюжетні вірші поета на важливі
В Черемоша води глядить. громадські теми, як «В шинку», «Максим Цюник»,
В керманича серце мутиться, «Михайло», «Баба Митриха», «Галаган», «Гадки на межі»,
«Гадки над мужицькою скибою», «В лісі», а також
А з ока спливає сльоза, незакінчені поеми «Різуни», «Марійка», «Нове життя».
Лиш керму поводить поволі Гострі викривальні сюжети з життя «низів», яскраві
По хвилях робуча рука. 3 реалістичні картини, що показували непривабливе нутро
експлуататорського ладу, було важко надрукувати. За
життя Франка не побачили світу, зокрема, викривальні
А далі з’являються й неодмінні аксесуари — підводна поезії «Правдива казка», «[Оповідання цюпасника]», «На
скляна палата, утоплена дівчина, колишня кохана легіня, небі чорна тьма…» (написані 1880 р.); невеличкі поеми
що кличе його до себе. Хоча й тут, аж до кінця твору, автор 1881 р. «Три арештантки», «Смерть убійці», «Матрона-
опирається водночас і на життєві спостереження, картини комірниця». Лише за Радянської влади вони були
сплаву лісу по бурхливому Черемошу. опубліковані в тринадцятому томі 20-томника Франка.
Цю характерну особливість ранніх балад Франка (як і Відомо, що пошуки нових жанрових форм Франко
ліричних віршів) важливо підкреслити, бо дуже скоро поет розглядав не як самоціль, а як один із шляхів до
одійде від баладної форми і створить власні жанрові щонайповнішого художнього вираження революційно-
різновиди ліро-епічної поезії, які об’єднає під узагальненою демократичних ідеалів, глибшого мистецького відтворення
назвою «галицькі образки». Це і сюжетні вірші, і невеликі життя. «Галицькі образки» і стали одним із художніх
поеми з галицького життя, й окремі побутові зарисовки, засобів нещадного викриття капіталістичних болячок,
сценки, малюнки тощо. засудження існуючого ладу взагалі.
«Народовські» критики на зразок Г. Цеглинського закидали
Франкові, нібито він згущує фарби, вишукує, мовляв,
нетипові, поодинокі випадки. Але великий письменник не
тільки у віршах, у бориславських оповіданнях, а й науково-
статистичних, економічних статтях, цитуючи офіційні
джерела, спростовував ці закиди, показував, як нещадно
визискують, нищать трудящих багатії.