Творче завдання №1

Виконала студентка
1 курсу іспанської філології, 1 групі
Кириченко Євгенія
Художні ознаки Художні ознаки Художні ознаки
модернізму постмодернізму постколоніалізму

1. У центрі уваги - 1. У центрі уваги 1. Гостре політичне

особистість, її все ще питання та
почуття та особистість, але критика
переживання. важливою радянської
Гарним прикладом цієї умовою є те, що політики.
особливості є типовий вона сильна та «Танго смерті» Ю.
модерний твір М. незалежна. Винничука та «Слуга з
Коцюбинського Головний герой Добромиля»
«Intermezzo”, у якому «Московіади» Ю. зображують справжнє
опис природи Андруховича є життя українського
гармонійно відображає українським поетом, суспільства, дійсність
внутрішній світ який навчається у довоєнного періода та
головного героя. Москві, проте не подій після війни, у
2. Особливе боїться висловлювати яких чітко
ставлення до свою думку та казати спостерігається
творчості у житті те, що хоче. жорстокість радянської
людини. 2. Повсякденний політики. Автори
У своєму творі хаос як складова зображують правду
«Impromptu phantasie» частина життя такою, якою вона є
О. Кобилянська героя. лише зараз, коли
зображує героїню У вищезгаданій Україна незалежна,
видатною музикою. «Московіаді» герой адже раніше цього не
3. Зосередженість жив у гуртожитку з можна було зробити
на образах, які жахливими умовами. через сувору цензуру.
мають вплив на Таке перебільшення 2. Аналіз усього
людину. поганості є прикладом радянського, та,
«Камінний хрест» з цієї ознаки. як наслідок, його
однойменної новели В. 3. Поєднання критика.
Стефаника був людей різних У романі «Польові
символом важкого націй, рас, дослідження
життя головного героя, культур та українського сексу» О.
а тому мав велику релігій. Забужко висміює
значущість. Варто згадати хоча б виховання чоловіків у
4. Поєднання «Танго смерті» Ю. СРСР, адже, на її
реального з Винничука, у цьому думку, вони були
 містичним. романі 4 героїв - слабкими, жорстокими
У «Лісовій пісні» Леся друзів: українець, та ображеними на
Українки ми поляк, єврей і німець. життя.
спостерігали за 4. Поєднання 3. Велика кількість
історією кохання кількох стилів у діалектів з
Мавки зі звичайним одному творі. різних кутків
парубком. Наприклад, «Казка про України.
5. Трагічність долі. калинову сопілку» О. М. Матіос, наприклад,
У «Тінях забутих Забужко поєднує в собі писала з
предків» М. і казкову форму використанням
Коцюбинського оповідання, і цілком буковинських
кохання молодих реальні та трагічні діалектів.
людей закінчилося події. 4. Ідея
смертю дівчини, 5. Наскрізна незалежності
стражданнями парубка іронічність. України.
та його загибеллю Автори постмодерну У збірці «Нація» М.
через тугу за постійно вживають Матіос утверджує ідею
втраченою іронію як засіб незалежної країни,
половинкою. комічного, як, незважаючи на
6. Наголошення на наприклад,Ю. прискіпливе ставлення
біологічній Винничук у «Танго з боку Росії.
сутності людини. смерті». 5. Важливість
У новелі «Момент» В. 6. Карикатурне «голосу»
Винниченка автор переосмислення кожного
пише історію образів. українця.
несподіваного, але У «Приблуді» Ю. Головна героїня
пристрасного кохання Винничука Ісус «Солодкої Дарусі» М.
у зовсім незручний зображений як Матіос була німою,
момент. занедбаний чужинець, авторка навмисно
7. Жага героя до над яким всі позбавила її голосу.
усамітнення та знущаються. Звичайно, Так вона
самозаглиблення за допомогою цього продемонструвала
. автор хотів показати його важливість і
Софія з «Valse пихатість людського показала, що не треба
melancolique» О. роду. мовчати та
Кобилянської хотіла 7. Багато приховувати свою
залишитися наодинці автобіографічни думку.
та зрозуміти свої х творів, через
бажання. які автори
зобразили
власний досвід.
Ю. Андрухович, як і
його герой, навчався у
Москві та вважає цей
час найгіршим у
своєму житті.
8. Активне
вживання
суржику,
нецензурної
лексики та
діалектів.
Прикладом може бути
майже будь-який твір
постмодерну, а у
романі
«Ворошиловград» С.
Жадана герої
вживають нецензурну
лексику на постійній
основі як невід‘ємну
частину діалогу.
9. Алюзії на твори
відомих авторів.
Навіть назва
«Московіада» натякає
на «Енеїду» Вергілія та
Котляревського.
10.Особлива увага
до міфічного.
Г. Пагутяк писала про
Слугу з Добромиля у
однойменному романі,
який був опирем та
жив багато століть, а у
«Казці про калинову
сопілку» було і
перетворення людини
на предмет, і міфічні
істоти, які зникали.