Іван Якович Франко.

Збірка “З вершин і низин”

підготувала: Бабій Софія

 Iван Якович Франко – видатний український письменник,
поет, публіцист, літературний критик, перекладач,
мовознавець, громадський і політичний діяч

Творчість Франка відзначається жанровим багатством, реалістичним

зображенням життя всіх прошарків суспільства. І в художніх творах, і в
критичних виступах він невтомно розвивав одну з кращих традицій реалізму,
утверджуючи право простої людини праці бути предметом художнього
зображення. Тому зовсім не випадково людина праці є головним героєм
прози Франка.

І. Франко – автор цілої серії художніх творів (прозових і поетичних)

для дітей і про дітей. В них письменник творчо використав сюжети
й теми фольклору різних народів. Ці твори відзначаються глибиною
виховних ідей, поданих у надзвичайно доступній і цікавій для
маленького читача художній формі.

Перу І. Франка належить багато оповідань, в яких він розповідає про

тяжке життя селянських дітей, про страхітливі порядки в школах
Австро-Угорщини, де основою «виховання» була фізична кара («Малий
Мирон», «Отець гуморист», «Олівець», «Грицева шкільна наука»).
Що писав:

•Поезії •драматичні твори (близько 15)

•поеми •нариси
•казки •фейлетони
•оповідання для дітей і дорослих •памфлети
•повісті •етюди
•романи •літературно-критичні статті тощо.

Тематичні обрії творчості: Іван Франко частково дотримується

— сучасне і минуле галицького
села;
— зображення життя людей
«дна»;
— навчання і виховання дітей;
— життя інтелігенції,
духівництва, робітників;
— історичне минуле;
— проблеми сучасного життя
та ін.
традиційних поглядів на тематичні
пласти української літератури, що
розкривають життя різних соціальних
верств українського народу, і, у той же час,
виводить літературу на нові обрії.
Стильово І. Франко належить до перших
реалістів в українській літературі. Він —
найвизначніший поет пошевченківської
доби. Новаторською була вже його друга
збірка «З вершин і низин».
 “З вершин і низин”: характеристика

Ідея збірки. Іван Франко вірив в ідею боротьби народу за щасливе майбутнє,
закликав до цієї боротьби. У збірці звучить голос гніву й болю, віри й надії.

Центральна проблема збірки “З вершин і низин” – людина і суспільство, а

провідний мотив – заклик до осмислення себе як особистості, до збагачення
свого духовного світу, самовдосконалення.

Зміст збірки. Іван Франко так писав у «Передньому слові» про зміст збірки:
«Укладаючи матеріал для сеї книжки, я покинув думку про хронологічний порядок,
зовсім не пригожий в книжці так різномастого змісту, котрій, проте, хотілось мені
придати яку-таку артистичну суцільність».

Збірка складається із семи великих розділів. Ліричні твори зібрано в перших

трьох розділах: «De Profundis», «Профілі і маски», «Сонети». Чотири останні
розділи — «Галицькі образки», «Із жидівських мелодій», «Панські жарти» та
«Легенди» — містять епічні твори

Збірку «З вершин і низин» відкриває вірш – “Гімн” («Вічний революціонер»). Він

став прологом до збірки. Покладений на музику М. Лисенком у 1905 році, цей вірш
став справжнім гімном українського національного відродження.
 З вершин і низин
Друге видання збірки «З вершин і низин» стало певним підсумком
поетичної творчості Франка протягом двадцяти років. Звичайно ж,
сюди ввійшли не всі написані за цей період твори. Частину їх поет
не включив, бо вважав їх недосконалими, частину не ввів через
цензурні міркування, бо всю збірку могли заборонити до друку з
огляду на окремі твори.

Збірка «З вершин і низин» мала великий громадський резонанс.

Вона стала епохальним, найвизначнішим після «Кобзаря»
Шевченка літературним явищем, мала величезне значення для
розвитку української поезії. На творах Франка, на його ідеях
виховувалися нові покоління митців, адже у Франковій поезії живе
віра в людину, в народ, сподівання на світле майбутнє нашої землі.

Окремі твори збірки сучасники переписували й заучували напам’ять,

виконували зі сцени й читали друзям.
Цитати письменника