Значення творчості Івана

Франка та її актуальність
Роботу виконали
УчнІ 10-А класу
Клименок Роман,
Суворов Артем та
Салай Михайло
Іван Франко — геніальний поет, що
залишив своїм нащадкам коштовні
перлини в літературі усього світу.
Невтомним Каменярем на
шляхах прогресу, Вічним
революціонером і Титаном
праці ввійшов Іван Франко в
історю української та світової
літератури і громадсько-
політичної думки.
Дмитро Павличко писав: «Астрономи
твердять, що всесвіт виник із дрібного зер­
нятка вогняної матерії, вибух якого наповнив
простори зорями й планетами, хоч
неможливо уявити силу, здатну вмістити про­
граму космосу в одному зерні. Галактика
творів Івана Франка так само народилася з
пилинки вогню. На вигляд звичайна окалина,
або, як кажуть бойки, дзиндра, а насправді
незбагненна клітина божественного
пломеню, «правдива іскра Прометея»,
злетіла… вибухнула вулканами любові до
праці, до правди, до свободи».
Визначаючи місце Івана Франка у
літературному процесі, слід у першу чергу,
вказати на те, що після Шевченка він був
найвидатнішою постаттю в українській
літературі,оскільки він продовжив «місію»
Шевченка,пишучи поза рамками встановленої
цензури та розкриваючи людям тогочасну
дійсність.
Франко високо ставив поетичне слово,
вимагав, щоб письменники
підвищували свою поетичну
майстерність і наполегливо працювали
над збагаченням і вдосконаленням
мови.

Письменники вчаться у І. Франка,

осмислюють секрети його творчості,
дієвості його слова, але, як пише В.
Коротич: «Поети лиш тоді стають
Франками, Коли живуть, як він, Лиш
так, як він…».
 Франко художньо
відтворив зародження
революційної свідомості
робітничого класу і
перші організовані
виступи робітників
нафтових промислів у
Галичині, показав сильні
і слабкі сторони
робітничого руху в
Галичині.

Гарним прикладом можна назвати повість

І.Я.Франка «Борислав сміється» та всім відомий
«Гімн»
Вже на початку 80-х років ХІХ ст. Франко,
завдяки своїй творчості і літературно-
громадській діяльності, став найбільш
популярним українським письменником,
очолив революційно-демократичну течію в
українській літературі. 
Іван Франко по праву займає особливе місце в
українській літературі. Він відомий за межами
України не тільки як поет, письменник,
драматург, але й літературознавець, фольклорист,
історик, перекладач. Із щедрої Франкової криниці
черпають творчу наснагу нові покоління
письменників, живописців, композиторів. «Які
прекрасні сходи дає в наші дні те насіння, що
його разом з іншими сіяв і наш Франко», - писав
Олесь Гончар.
Іван Франко залишив помітний слід в українській
культурі і як критик та літературознавець. Важливу
роль відіграли його теоретичні праці «Література, її
завдання і найважніші ціхи», «Влада землі в
сучасному романі», розвідки та нариси про Т.
Шевченка, М. Старицького, В. Самійленка, Лесю
Українку.
 Іван Франко розкриває
незламний дух у поемі
«Мойсей»,який актуальний
в теперішній час в Україні
та в світі,адже
перемагають завжди ті,хто
борються та вірять в
перемогу,ті,котрі готові
чимось пожертвувати аби
досягти мети!

Як писав О.Білецький: « «Мойсей» Франка-це

заповіт українському народові.»