Зарубіжна література

22.11.2022
Література пізнього романтизму
Ернст-Теодор-Амадей Гофман

24 січня 1776, Кенігсберг — 25 червня 1822, Берлін

Німецький письменник, композитор, художник,
представник романтизму.

Найвідоміші твори
«Нічні оповідання» (1798)
«Люцинда» (1799)
«Маска» (1800)
«Золотий горнець» (1814)
«Лускунчик і Мишачий король» (1816)
«Життєва філософія кота Мура» (1819)
«Малюк Цахес, на прізвисько Цинобер» (1819)
«Володар бліх» (1822)

«Малюк Цахес, на прізвисько Цинобер»

 Рік написання – 1819
  Жанр – казка (дія відбувається у казковій країні, серед
героїв є маги, феї, які впливають на життя людей,
чарівні речі, чарівні перетворення.) «Казка про
реальне»; сатирична історія тогочасної Німеччини
 Тема - Показ духовно обмеженого світу філістерів, у
якому немає місця ентузіастам.
 Ідея - Засудження засліпленого суспільства, що
втратило ціннісні орієнтири, яке не тільки приймає, а
ще й у якомусь патологічному самозабутті творить собі
кумира.
 Головна думка казки втілена у феномені Цахеса. Суть
його в тім, що деякі люди можуть привласнювати чужу
працю, таланти, заслуги та ще й здаватися не тими, ким
вони є насправді. Провина Цахеса в тому, що в душі
його не прокинувся внутрішній голос, який сказав би:
“Ти не той, за кого тебе приймають, але постарайся
зрівнятися з тими, на чиїх крилах ти, неміцний,
безкрилий, летиш вгору”.
 Проблематика. “Малюк Цахес” — твір сатиричний. Тут
гостро висміюється уся державна система: духовне і
матеріальне життя, нікчемні, зате з великими
претензіями, спроби реформ, система чинів, соціальна
психологія, убогість обивателів, догматизм
університетської науки; грошей і влади; морально-
етичних проблем.

 Проблеми твору:
гроші й влада;
добро та зло;
кохання;
освіта;
творчої людини і бездуховного філістера.

Риси романтизму у творі

 Основний конфлікт твору (протистояння
митця Балтазара та філістера Цахеса) як
утілення неприйняття романтиками буденності
реального життя і звеличення «життя духу».
 Переплетіння реальності та нестримної фантазії.
 Контраст високого, прекрасного і заземлено-
буденного, потворного у творі як конкретне
втілення антитези: з одного боку — недосяжного
романтичного ідеалу, з другого — ницої буденної
реальності.