ПАНАС МИРНИЙ

(Панас Якович Рудченко)

1849 – 1920

За словами М.Коцюбинського, «сила і краса літератури нашої». Прозаїк-

реаліст (автор новел, оповідань, повістей, романів), драматург (автор комедій,
драми «Лимерівна»), поет.
Улюблена тема письменника – життя і праця, мрії і сподівання селянства,
також у своїх творах порушував проблему ролі української інтелігенції в
суспільному житті.

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Рід: епос.

Жанр: соціально-психологічний роман (за визначенням І. Франка, «роман з

народного життя», у якому «змальовано майже столітню історію українського
села»)

Тема:
 зображення історії села Піски, життя та боротьби українського селянства
проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків,
напередодні й під час реформи 1861 р.;
 зображення долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Чіпки
Варениченка, розкриття соціальних причин, що породили стихійного
протестанта, месника за кривди.

Ідея:
 викриття залишків кріпацтва, цілковитої безправності селянства та тяжкого
життя бідноти в місті;
 заперечення боротьби з несправедливістю через злочин, кровопролиття.

Проблематика:
• кріпацької неволі;
• землі й достатку;
• вибору життєвого шляху;
• «пропащої сили»;
• народної моралі;
• гріха й спокути;
• добра й зла;
• жорстокості й милосердя;
• батьків і дітей;
• виховання;
• кохання й сімейного щастя;
• жіночої долі.

Назва роману (народне прислів’я) – алегорична: воли – символічний образ

уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити.

Сюжетно-композиційні особливості роману

 О. Білецький вважав, що композиція роману схожа «на будинок з
багатьма прибудовами і надбудовами…»
 Складається з чотирьох частин, кожна з яких поділяється на дрібніші
розділи, що мають назви.
 У романі 2 головні (Чіпки Варениченка й Максима Ґудзя) та кілька
другорядних (Мотрі, Явдохи, Івана Вареника, Грицька, панів Польських,
Василя Пороха і т.д.) сюжетних ліній.
 Перша частина переважно виконує роль експозиції (знайомство з Чіпкою).
 Друга частина – екскурс у минуле (історія села Піски, роду Максима Ґудзя
та панів Польських).
 Зав’язку подано в третій частині, у розділі «Нема землі» – Чіпка
Варениченко втрачає землю.
 Одразу після кульмінації (знищення козацької родини Хоменків) настає
розв’язка (арешт головного героя).
 Пейзажі у романі — психологічні, тобто є важливим засобом змалювання
психічного стану героїв.
 У творенні сюжетних ліній використано біографічний метод – опис долі
персонажів від народження до самої смерті, що допомагає краще
розкрити цілісну картину світу, в якому живуть та діють ці герої
(наприклад, опис життя Чіпки Варениченка й Максима Ґудзя).

Історія написання

1872 р. під враженнями від почутої від візника розповіді про полтавського
розбійника Василя Гнидку Панас Мирний написав нарис «Подоріжжя од
Полтави до Гадячого», який переріс у повість «Чіпка».

Нарис – невеликий прозовий художньо-публіцистичний твір, у якому автор

зображує взяті з життя факти, події, людей.
1875 р. Панасом Мирним та Іваном Біликом роботу над романом було
завершено. Усього твір витримав шість редакцій.

1880 р. уперше твір був надрукований у Женеві.

1905 р. уперше роман виданий в Україні під назвою «Пропаща сила», але
пізніше він видається під первісним заголовком «Хіба ревуть воли, як ясла
повні?».