“Місто” Підмогильний аналіз твору (паспорт)

 Автор: Валер’ян Підмогильний

 Рік написання: 1927
 Літературний рід: епос
 Напрям – модернізм
 Течія – екзистенціалізм.
 Жанр: урбаністичний роман.
 Різновид – урбаністичний, соціально-психологічний, інтелектуальний
роман (роман ідей).
«Місто» вважається першим в українській літературі урбаністичним
романом, бо він детально показує проблеми міського життя.
 Тема: розповідь про підкорення міста колишнім селянином.
Психологічна трансформація вихідця з села в умовах міста,
народження письменника
 Ідея: розкриття характеру людини, яка підкорює місто.
Ідея твору виражена в рядках: “Вийти в люди», опанувати недосяжну колись
науку, набути певний фах і створити повні загони свідомої державотворчої
української інтелігенції; завоювати і зробити своїм зрусифіковане українське
місто”
 Місце та час подій: Київ,  1920-ті роки (часи політики «українізації»)
У цьому творі автор описав селянську молодь, яка на початку 1920-х років
тисячами відправилася у міста, щоб завоювати і зробити своїм, що влити в
нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом
і селом. Автор показав бажання молодих селян «вийти в люди», здобуваючи
колись недосяжну науку.

 Проблематика твору “Місто” Підмогильного

+ Проблема міста і села;
+реалізація людини у житті, у суспільстві, у роботі, у творчості, стосунки з
людьми;
+підкорення людиною міста;
+кохання; кар’єра;
+добро і зло;
+багатство і бідність;
+село і місто
 Композиція “Місто”
Роман складається із 2 епіграфів, 2 частин, кожну з яких поділено на 14
розділів. Розповідь ведеться від третьої особи, яку ідентифікують з головним
героєм.
 Твір має 2 епіграфи:
 1 з Талмуда (канонічної книги євреїв, великого кодексу релігійно-етичних та
правових норм), Трактату Авот: «Шість прикмет має людина: трьома подібна
вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п’є; як
тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має
розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою
розмовляє».  Добираючи такий епіграф Підмогильний порушує
проблему перспективи української нації.
2 — із роману «Таїс» французького письменника Анатоля Франса: «Як
можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?».
За допомогою наявності 2 епіграфів, Підмогильний показує, що людині
притаманне протистояння тілесного (тваринна сутність, статевий потяг) та
духовного начала (інтелектуальна сфера, сфера творчості).

 Сюжетні елементи:

Експозиція: Степан Радченко приїздить на навчання до Києва, знайомиться з

містом.
Зав’язка: Життя Радченка у Гнідих.
Кульмінація: Смерть Зоськи
Розв’язка : Зустріч з Ритою
 Головні герої “Місто”:
Степан Радченко — головний герой. Він змальований як особистість з
перевагою біологічного інстинкту.
Надійка — дівчина з села;
Левко — студент;
Ганнуся та Нюся — товаришки Надії;
Лука Гнідий — хазяїн квартири, де жив Радченко;
Тамара Василівна (Мусінька) —дружина крамаря у якого жив Степан, його
коханка;
Максим — син Тамари Василівни(Мусіньки) та крамаря;
Борис — студент, товариш Степана. Письменницький талант Радченка
найпершим підтримав саме Борис Задорожній.
Зоська — міська дівчина, кохана Степана;
Рита —балерина;
Вигорський —поет, товариш Степана. Він підтримував Радченка.
Прототипом героя був Євген Плужник.
Михайло Світозаров — літературний критик, якому Степан хотів показати
своє перше оповідання. Світозаров виявив свою зверхність та байдужість до
нікому невідомого Степана, а коли Радченко уже став популярним, критик
написав про нього схвальні рецензії. Прототипом героя був Микола Зеров. “З
його вуст сипались цитати всіма мовами, літературні факти, півфакти та
анекдоти, його обличчя виявляло гнів ображеного велетня”.
“Місто” сюжет
У романі дві сюжетні лінії:
Становлення Степана Радченка як письменника.
Стосунки Степана Радченка із жінками.
Основною сюжетною лінією роману є еволюція головного героя, Степана
Радченка, який проходить путь від ворожості і ненависті до примирення з
Містом. Твір подіений на 2 частини.