ПЕТРО НІЩИНСЬКИЙ

ВСТАВНА ОБРЯДОВА ДІЯ ДО ДРАМИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА “НАЗАР СТОДОЛЯ”

19 сторіччя для всіх без винятку народів Європи стало періодом професіоналізації всіх
сфер науквого та культурного життя. В Україні професіоналізація ускладнювалася
насильницьким обриванням багатостолітніх культурних традицій та знищенням системи
освіти. Систематичне привласнення (а насправді — крадіжка, яку в книгах галантно
обзивають відтоком інтелігенції) до Петербурга та Москви, стало причиною того, що діячам
ІІ третини 19 століття довелося розпочинати все з початку. Система початкової освіти була
знищеною, тож вона була доступною тільки для заможних (в гімназіях, чи від найманих
вчителів вдома). Середню освіту можна було здобути хіба що в ремісничих училищах. Щодо
музичної — то тільки в духовних училищах та семінаріях. Вчитися в Університетах (в Києві,
Харкові, Одесі) могли собі дозволити 15-20 відсотків українців. Та й атмосфера там була
далеко не проукраїнська. Низка указів (прошу вписати яких) не тільки забороняли мову,
культуру, заперечували саме існування самостійного етносу-народу, а й гальмували науковий
та культурний поступ.
Так склалося, що рушійною силою культурного життя, яскравими представниками
мистецької дійсності були напрочуд обдаровані аматори, що мали доволі непогану початкову
музичну освіту. Серед них Петро Ніщинський. Хоч композиторська спадщина мізерна, проте
сам факт написання, сміливість поставленої мистецької мети та способи втілення
конструктивних завдань в знаменитій вставній дії “Вечорниці”, не тільки свідчать про
високий рівень творчого обдарування; засвідчує про не просто наявність, а високу художню
вартість української культури, надто тоді коли імперська влада всіляко її заперечувала, а й
знаходить своє втілення в творчості композиторів пізнішого часу. Ніщинський не став
зачинателем композиторської школи (хоч безсумнівно його яскрава особистійсть не могла не
мати впливу на Михайла Калачевського та Миколу Аркаса 1: учнів а українських
композиторів), але його музика (популярна попри заборону), без сумніву мала вплив на
формування національного естетичного ідеалу музично-сценічної творчості. А титанічна
перекладацька праця і внесок, що він зробив в літературу — безцінний і досі чекає на
належну пошану!

ПЕТРО НІЩИНСЬКИЙ (1832 -1896)

Країна епоха стиль
Види діяльності (я нарахувала 10)
Освіта
Оточення (друзі; знайомі відомі особистості)
Міста проживання
Періодизація життя і творчості
Основні твори
ВЕЧОРНИЦІ
Історія написання вставної дії до драми “Назар Стодоля” (поставлю 10 тому, хто зуміє
сформулювати найкоротше та найбільш вичерпно одночасно)
Жанр (є два визначення)
Виконавський склад
Автор лібрето
Музична форма
Засоби музичної єдності, що забезпечують наскрізність розвитку драматичної сцени

1
Михайло Калачевський є автором “Української симфонії” - однієї з найвідоміших симфонічних партитур
ХІХ століття, романтичних за стилем, побудованої на основі українських народних мелодій. Історик Микола
Аркас в культуру ввійшов як автор однієї з перших романтичних опер в Україні (“Катерина” на сюжет Т.
Шевченка).
Жанри народної музики, ознаки яких присутні в творі
Особливості ладу
Інтродукція (там все розписано, але дуже докладно. Роблю наглядний приклад скорочення.
Решту — самостійно за зразком. Увага: описувати сценографію не треба) — самостійний
оркестровий епізод, мастерність якого засвідчує добру музичну освіту (!хоч не вчився в
спеціальному музичному закладі). Розмір - 4/4, тональність — соль мінор; форте, швидко.
Має три теми. Перша — урочиста, героїчна; викладена в тутті оркестру, інтонації
звучатимуть у видозміні в соло господині “Зоря з місяцем”. Другу тему ведуть струнні та
низьке дерево. Вирізняється плавністю голосоведення, рухом || 6, звучить в партіях струнних,
є інтонаційною основою хору хлопців, фактура нагадує кантову. Остання — жартівлива,
граційна характеризує дівчат, звучить в партії високого дерева (тріолі) на фоні ритмічного
пунктирного остинато фаготів.
Пісня Господині “Зоря з місяцем”
Хор дівчат “Добрий вечір”
Хор парубків “Віють вітри”
Хорова сцена “Коляда”
Хор “Закувала та сива зозуля” - драматичний центр, втілює основну ідею твору (особливо
уважно варто описати)
Хор Господині і гурту молоді
Сцена ворожіння
Новаторства
Значення постановки драми “Назар Стодоля”
Значення музики П. Ніщинського

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ

1. Чому на вашу думку самореалізація творчого (а зокрема) і музичного таланту П.
Ніщинського так і не відбулася в повній мірі?
2. Коли і за яких умов розкрився музичний талант?
3. Який заклад сформував музичні смаки мистця?
4. Які факти свідчать про досить добру та багатогранну музичну освіту Ніщинського?
5.Яке значення для формування самосвідомості Ніщинського мало перебування в
Петербурзі?
6.Доведіть чи спростуйте: час життя в Одесі це найбільш плідни та творчо розмаїтий період
життя мистця.
7. Хто такі Петро Сокальський, Микола Аркас, Марко Кропивницький, Михайло
Калачевський, брати Тобілевичі, Марія Садовська-Барілотті, Василь Симиренко,
8. Який музичний номер із музики до “Вечорниць” був написаний раніше і з якою метою?
9. Що спонукало Ніщинського переїхати саме в Ананіїв біля Єлисаветграду (тепер це м.
Кропивницький)?
10. Які ще твори були написані в Ананієві (не тільки музичні)?
11. Який твір подарував славу Ніщинському в Галичині? Яка важлива праця тут була
опублікована?
12. Які романси стали народними піснями?
13. В яких номерах вставної дії покладено на музику слова Шевченка?
14. “Вечорниці” - це обробки народних жанрів чи оригінальний твір? Доведіть свою думку
15.Простежте інтонаційні арки інтродукції з рештою номерів композиції.
16. Яку роль має оркестр?
17. Які звукозображальні прийоми використано? Вкажіть в яких номерах.
18. Який з номерів має наскрізну будову?
19. Розкрийте секрет особливої виразності хору “закувала та сива зозуля”.
20.Яке обрядове дійство показано у вставній дії? Яке її значення в драматургії твору?
Які теми знати:
1. Інтродукція 8 тактів
2. Пісня Господині 8 тактів
3. Хор дівчат 4 такти вступу (по нотах), 4 такти хору (всі голоси; співати не кожен голос
окремо — а один співаємо, інші граємо чи співаємо ансамблями)
4.Хор “Закувала та сива зозуля” - 10 тактів (зі вступу) + перша доля 11, з нот — 8 тактів з
Андантіно (слова “Ой повій”)