МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МИСТЕЦТВ

імені І. П.  КОТЛЯРЕВСЬКОГО

КАФЕДРА ХОРОВОГО ТА ОПЕРНО- СИМФОНІЧНОГО ДИРИГУВАННЯ

Аналіз
української народної пісні
«Ой з-за гори кам’яної» в обробці М.Д.Леонтовича

Виконав:
Студент I курсу
Яцковський Вячеслав
Клас професоора,
діяча мистецтв України
Прокопова С.М.

Харків 2023 рік

I. Історико- стилістичний аналіз
Микола Дмитрович Леонтович ( 1877– 1921 )- видатний український
композитор педагог, музично громадський діяч. Народився 13 грудня 1877 р. в
с.Монастирьок Брацлавського повіту на Поділлі, в сім’ї священика. В своїй
творчості обмежився хоровою мініатюрою, але це не є свідченням жанрової
одноманітності його творчості. " Леонтович зумів проникнути в такі глибини
національного малому в поезії, так розкрити дух, характер і картини побуту
свого народу,як ніхто інший з його попередників і сучасників".

Творча спадщина Леонтовича – надзвичайно яскраве і самобутнє явище в

українській музичній культурі, вся його творчисть побудована на народних
піснях. Леонтович глибоко відчув ідейно – образні багатства народної пісенної
культури і так тонко, і неповторно відтворив обмежені, на перший погляд щодо
виражальних засобів, хорові мініатюри.
Особливістю творчого методу Леонтовича є те, що основним своїм завданням,
він ставив розкриття в музиці внутрішнього змісту поетичного тексту пісні,
динаміки її розвитку, сюжету, образів.
Леонтович опрацював близько 200 українських народних пісень. Наприклад “
Щедрик”, “ Дударик”, “ За городом качки пливуть” – музична сатира про
вбогих та багатих дівок; “ Мала мати одну дочку”, “ Піють півні”, “ Пряля “ –
про жіночу долю.
Поряд з обробками українських пісень, Леонтович писав авторські твори: “
Льодолом”, “ Літні тони”, “ Моя пісня”, “ Літургія”, а також він є автором
опери “На русалчин Великдень”, яка, на жаль, не була ним закінченою. А
завершив її Мирослав Скорик в 1977році до сторічного ювілею з дня
народження композитора.
М.Д. Леонтович зробив великий внесок в українську музичну культуру. Він був
художником – новатором, який творчо використовував усе краще, що було в
українській музиці до нього, і накреслив нові шляхи її розвитку. Зокрема, його
творчість спричинила появу нового типу обробки української народної пісні,
характерними рисами якого є : " використання наскрізного розвитку з
елементами симфонізму, широке використання поліфонічних засобів ,
тембрової драматургії... " [1, с.8].
Значне місце в творчості Леонтовича посідають пісні, присвячені образу
знедоленої української жінки. Ці пісні Леонтович опрацьовує з особливою
любов’ю і натхненням. він заглиблюється у внутрішній світ української жінки,
пройнявшись її болями і радощями, глибоко розкриває її переживання.
До циклу таких пісень про жіночу долю належить і пісня «Ой з-за гори
кам'яної».
Головний настрій в ній розкривається в двох варіантах куплету. Перший, на
який припадать три строфи тексту, - це сум жінки за молодими літами, що
прошли безщастя й радості, а другий , написаний на четверту і п'яту строфи
тексту- це пристрасне , але не здійснене « бажання хоч на час повернути золоту
молодість» [2, С. 44].

II.Музично- теоретичний аналіз

За жанром це хорова обробка народної пісні a'cappella.
Вона стоїть в одному ряду з такими творами як, "Зашуміла ліщинонька", "Ой у
полі та туман", "Із-за гори сніжок летить", "Попід тереном стежечка" та інші.
Форма твору куплетно-варіаційна. У пісні всього 5 куплетів.
1 - 3 куплети - це перша варіація, або експозиційна частина форми!
4,5 куплети - друга варіація.
Темп Andantino. Це середній, помірний темп, але трохи швидший за Andante.
Розмір простий 3/4 впродовж твору не змінюється. В плані ритму переважають
восьмі тривалості. Але характерним є звучання на другу долю чверті, що
покликано наголосом у словах «гОри», «кам'янОї», «голубИ» (текст першого
куплету).
В пісні представлена переважно поліфонічна фактура, що включає імітаційніть
та підголосковість.
На початку твору (у першому такті) на поспівку сопрано відповідають альти
своїм домінантовим тризвуком ( другий такт), що « своєрідно «підсвічує» фа-
мінорне звучання мелодії» [3, с.84]. Далі звучання хору збагачується
приєднанням партії тенорів. Таким чином, у першому реченні першої варіації
задіяний неповний склад хору, що пов'язано із змістом тексту, його образами:
«Ой з-за гори кам'яної голуби літають».
Приклад №1 (такти 1-4

У другому реченні першої варіації підголосок тенорів, що складається з

основних елементів головного мотиву ( ритм, інтервали ), звучить як виразний,
пластичний висхідний контрапункт до жіночих голосів. Тут відчувається вже
інша тональна сфера - ля бемоль мажор.
Приклад №2 (такти 5-8)

Друга варіація, де за змістом йдеться про неможливість повернення молодих

літ, більш динамічна. Розпочинається вона зі вступу басової партії на forte.
Відповідь сопрано, альтів, басів відбувається у високій теситурі.
Використовується більш напружена гармонія, акцентування в партіях альтів і
тенорів на слова «не вернемось». Всі ці засоби музичної виразності і прийми
хорового письма сприяють зростанню драматичного напруження. Ця
кульмінація звучить навіть трагедійно [3,с.85].
Приклад №3 ( 9- 16)
Проведення основної мелодії пісні в другій частині в басовій партії нагадую
використання даного прийому в обробці М. Леонтовича «Пряля».
Характер звуковедення — legato, що означає плавно, або ж невідривно. Цей
штирх пов'язаний з розспівним характером народної пісні.
Основна тональність f-moll. Композитор використовує його гармонічний та
мелодійний види.
Динаміка у пісні «Ой з-за гори кам'яної» дуже різноманітна, гнучка. Часто
зустрічаються crechendo, diminuendo. В 4 та 5 куплетах вона сягає від piano, mf
до forte, що покликано розвитком в драматургії твору : « Не вернемось , не
маєм до кого...».

III.Вокально-хоровий аналіз

Українська народна пісня «Ой з-за гори кам’яної» розрахована на виконання

чотириголосного хору а capella
Тип хору – мішаний. Але в 1-6 тактах композитор використовує неповний склад
хору,створюється прозора фактура, що додає звучанню світлий характер.
Вид хору – чотириголосний.
Діапазон хорових партій:
S: фа 1 октави – соль 2 октави
A: до 1 октави – до 2 октави
T: фа малої октави – соль 1 октави
B: фа малої октави – до 1 октави
Як видно з наданих прикладів композитор використовує переважно робочий
діапазон. Крім партії сопрано де в 10 такті зустрічаеться нота соль 2 октави.
В партії сопрано у 13му такті з’являється хід шістнадцятими V – VI# - VII#, що є
ознакою мелодичного мінору. Зважаючи на те, що у цьому ж такті ці ж ступені
спершу знаходяться у натуральному вигляді, слід звернути увагу, що їх потрібно
інтонувати широко, гостро, з прагненням розв’язатися у тоніку.
В партії альтів потрібно звернути увагу на 2-4 такт, де співають домінантовий
тризвук у висхідному русі, терцію якого треба співати гостро, з тенденцією до
підвищення. Також є складність в 13-15 тактах, в яких постійно повторюється
одна нота – «фа», що є тонікою твору, і при багаторазовому повторенні однієї
ноти потрібно співати стійко з підтягуванням для збереження хорового строю.
Теситурні умови для співу достатньо зручні сприятливі. Хоча спостеріагається
невелика складність у партії тенора, при виконанні акцентів в 12 такті, а у
сопрано в 13 такті також ноту мі бекар у 10 такті треба інтонувати вище. По
ступенях мелодійного фа мінору.
Звернути увагу необхідно на такі випадки коли в партії баса у 8 такті є нисхідні
рухи мелодії по ступенях вниз, треба відчувати першу ноту, підтягувати звук.

В перших тактах 1- ї варіації звучить неповний склад хору.

Починають співати сопрано, потім під’єднуються альти, далі тенори і згодом

партія басів. Таке збільшення кількості голосів я додає повноти звучанню хору.
Друга частина ( дуга варіація) починається з соло басів, після чого йде хорове
тутті в поліфонічній фактурі, завершується твір не повним составом, тільки
баси та тенори.

Композитор вказує темп Andantino.У зв’язку з різним характером музики, що

пов’язаний зі змістом тексту, можливі невеликі його зміни. (наприклад, на
кульмінації пісні).

Переважає рух по малим та великим терціям, та секундам, Але також

зустрічаються стрибки на: «Б6» у (3-4 такт), «Ч4» у (5-6, 7, 10, 13, 14 тактаї) та
стрибок на Ч8 у 15-му такті.
При висхідному стрибку нижній звук треба співати в позиції верхнього звуку,
підготувавши його. При низхідному стрибку нижній звук співається в позиції
верхнього та підготувати його треба заздалегідь.
Для вдалого виконання стрибків важливо співати на хорошій опорі.

Під ансамблем високої майстерності треба розуміти точну інтонаційну

злагодженість звучання співаків у хорі, злитість і врівноваженість щодо сили і
тембру всіх голосів, наслідком чого буде насичений барвистий, але без
найменшого виділення тембрів голосів окремих співаків, повноцінний унісон
кожної партії.
Перший варіант куплету написаний таким чином, що ансамбль
використовується природній.

Дуже часто динамічний нюанс є вирішальною умовою для досягнення

ансамблю, акорди у високій теситурі при нюансі “forte” звучать дуже легко,
природно, тобто в ансамблі.

Важливим напрямком вокально-хорової роботи є опрацювання дикційних

труднощів. Дикція в хорі є одним з дуже важливих показників. Суть дикції
полягаєне не тільки в читкій, а й в осмисненій, виразній подачі тексту хорового
твору.

В куплетній формі це є особливо важливим, бо при незмінному музичному

матеріалі, літературний текст новий. І в кожному куплеті, виходячи з нового
змісту, диригент по-новому підходить до інтерпретації музики, інтонування
слова. Перший, другий та третій куплет треба проспівувати по-різному,
сприраючись на текст. В 1,2,3 куплетах подача слова має бути з м'якою атакою,
а в 4 та 5 – підкреслено з твердою атакою; артикуляція - більш активна.

Треба вірно ставити наголоси тобто «ой з-за гОри», чітко вимовляти
приголосну «р», тут потрібно подвійне (р).
Слова «Не вернемось» в партії тенора а потім в партії сопрано треба вимовляти
підкресленно, активно, акцентуючи.
Подвійна «р», але без перебільшення, має вимовлятися в словах: «гори»,
«запрягайте», «верніться».
IV. Виконавський аналіз
В українській народній пісні «Ой з-за гори кам’яної» головною ідеєю є
плинность часу та туга за прожитими роками. Проте, це не обмежує
різноманітність образного плану.

М. Леонтович використовує куплетно-варіаційні форму, два ії варіанти.

Ліричний характер музики першої частини змінюється зхвильованістю, більш
драматичним та рішучим характером другої частини.

Важливим завданням для виконавців є вміння швидко переключитися з одного

образу на інший , зокрема, після третього куплету на 4-й. Це знаходить
відображення: в ауфтактах, які визначають темп, динаміку, штрих, дихання (у
перших трьох куплетах спокійні, невеликі за амплітудою жести, а в 4 і 5-у
куплетах - більш підкреслені рухи); формі кисті , яку називають «мімікою» руки
і яка безпосередньо повязана із тембром ( в першій варіації еластична, легка, а
в другій- більш пружна. Найголовніше – це розуміння виконавцями
закладеного літературного тексту та використання музичних засобів, за
допомогою яких композитор передає палітру образів.
Andantino - помірний темп, але трохи швидший за Andante. Цей темп,
безумовно, не може абсолютно точно зберігатися впродовж всього твору,
оскільки зміст куплетів різний. Хорові партії в партитурі поліфонічного типу ( в
даному творі це поєднання імітаційності з підголосковостю) мають вступати
таким чином, щоб вимальовувалася одна мелодична лінія. Задля цього
диригентский жест не фіксує вступи голосів, а ніби запрошує до співу.
Кульмінація всього твору припадає на 13-14 такти, в яких диригент
використовує більш насичені жести. Підготовка до кульмінації здійснюється за
допомогою посилення гармонічного напруження та динаміки. Акценти надають
звучанню ще більшої виразності. Вони виконуються за допомогою активного
руху руки до акцентованих долей.
Велику увагу треба приділити закінченню фраз. Саме на них, як правило,
припадає філірування звуку, зокрема у тактах 8, 15,16. На diminuendo треба
зменшувати силу звучання поступово, рівномірно. “Хто вміє філірувати, той
уміє співати» - говорив видатний український хоровий диригент і педагог Павло
Іванович Муравський [5, с.102.]. Яскравий приклад майстерного використання
такого прийому у пісні «Ой з-за гори кам'яної» знаходимо у виконанні ії
капелою «Думка» (2018 рік). В плані агогічних змін слід відмітити, що перші два
куплети звучать майже в одному темпі, проте третій, четвертий і п'ятий - більш
широко, розспівно з використанням різноманітних динамічних відтінків.
У виконанні студентського хору НМАУ імені П.І. Чайковського (запис 2017 р.)
лише останній куплет виконується у дуже повільному темпі на piano i
pianissimo, підкреслюючи неможивість здійснення мрії людини про поверненя
молодих літ. Виконавці використовують в обох варіаціях ланцюгове дихання,
що сприяє цільності, рельєфності фраз.
Для досягнення безперервної лінії розвитку, виразного фразування диригенту
необхідно уникати підкреслення першої долі кожного такту (особливо в першій
частині твору). Обробка української народної пісні " Ой з- за гори кам'яної" є
одним з взірцевих зразків розкриття теми жіночої долі в творчості М.
Леонтовича (як і «Пряля», «Пяють півні» та інші).
За словами М.Гордійчука: «Спадщина М.Леонтовича – цінний художній набуток
української музичної культури. Його творчість стала школою високої
майстерності для українських композиторів, які успішно розвивають
прогресивні художно-естетичні принципи видатного митця» [4, с.8].
Список використаної літератури:
1. Бєлік- Золотарьова Н. А. Сучасна українська хорова література. Програма для
вищих навчальних закладів культури. Харків, 2012. 33 с.
2. Гордійчук М. М. Микола Леонтович. Київ: Музична Україна, 1974 . 61 с.
3. Завальнюк А.Ф. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори .
Вінниця: Нова книга, 2007. 272 с.
4. Історія української музики в шести томах. Том 3. Кінець. XIX - початок XX cт.
Редакційна колегія тому - Загайкевич М. П.( відповідальний редактор),
Калениченко А.П., Семененко Н. І. Київ: Наукова думка", 1980. С. 424.
5. Муравський П. І. Моя хорова школа. Редактор - упорядник О. А. Шокало. Київ:
Видавничий центр «Просвіта», 2014. 384 с.
6. Пігров К. К. Керування хором. Видання 2-е, виправлене і доповнене.
Загальна редакція О. З. Міньківського. К. : Державне видавництво
образотворчого мистецтва і музичної літератури. 1962. 202с.