1.3. Українська музична культура др. пол.XVIII - першої пол.XIX ст.

(період становлення капіталістичних відносин)

План
1.Соціально-політичні умови. Мистецькі напрями періоду
2. Вокально-хорова творчість:
2.1 Пісенна творчість Г.Сковороди
2.2 Пісня-романс, тенденції розвитку
2.3 Хоровий концерт та його творці
3. Інструментальна музика.
4.Оперне мистецтво
Висновки.
Музичний матеріал
- А. Ведель Концерт№ 3 (1-3 ч.ч.).
- М.Березовський “Не отвержи мене во время старости” (1-4 ч.ч.)
- Д.Бортнянський Концерт № 15 (1-3 ч.ч.), Соната Фа мажор.
- “Симфонія руська, навіяна мелодіями України” Е.Ванжури (1, 3 ч.ч.)
- Симфонія соль мінор невідомого автора поч. ХІХ ст. (приписувана
М.Овсянико-Куликовському) (1 ч.)

Література: Основна.
1. Історія української музики в 6-ти томах.-т.1 К.: Наукова думка, 1989-2004.
2. Кияновська Л.О. Українська музична культура.- Тернопіль: СМТ
Астон, 2000. https://studfile.net/preview/8982110/
3. Корній Л.Б. Історія української музики в 3 т.-т.1 К.: 1998.
https://www.studmed.ru/korny-l-storya-ukrayinskoyi-muziki-chast-1-vd-
naydavnshih-chasv-do-seredini-hv-st_8d113866b27.html
4. Корній Л., Сюта Б. Історія української музичної культури. Київ, 2011
https://www.scribd.com/document/
5. Крусь О.П. Історія української музики від витоків до сер ХІХ ст. -
Луцьк: Надстир’я, 1999.
6. Програма курсу «Історія української музики» /Укл. Т.І.Крижановська.-
Рівне, 2007.
7. Шреєр-Ткаченко О.Я. Історія української музики. Ч.1.- К.:Муз. Україна,
1980.
8. Хрестоматія української дожовтневої музики: ч.І - 3 /Упор. О.Я.Шреєр-
Ткаченко.- К.: Муз. Україна, 1974-1977.
Додаткова.
1. Ванжура, Ернест. Три симфонії на слов'янські теми: для симфонічного
оркестру; [Підготовка до друку, розшифровка, зведення голосів і
передмова М. Пряшникової]. — Партитура. — К.: Музична Україна,
1983. — 155 с. Симфонія № 1: "Українська". — С. 15-64.
2. Герасимова-Персидська Н.О. Церква на Україні як рушійна сила
перетворень в музичній культурі 16-17 ст.// Музика.№3.-1993.
3. Крижановська Т.І., Пелячик І.Ф. Духовна музика в загальноосвітній
школі: історія, традиції, новації.- Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня»,
 2004.
4. Маценко П.С. Конспект історії української церковної музики.-
Вінніпег, 1973.– 1982.
5. Українське мистецтво у полікультурному просторі /Ред О.П.
Рудницька.- К.: 2000.

1.Культурно-історичні умови:
 розпад феодально-кріпосницького ладу та зародження капіталістичних
відносин; антикріпосницькі повстання на Правобережжі, Вітчизняна
війна 1812 р., повстання декабристів. Діяльність Кирило-
Мефодіївського братства, його завдання. Загострення класової
боротьби на поч ХІХ ст.
 Гнобительська політика російського царизму по відношенню до
українського народу.
 Діяльність українців на ниві російської культури: М.Березовський,
Д.Бортнянський, В.Капніст, Д.Левицький, В.Боровиковський,
А.Лосенко та ін.
 Поширення руху за розвиток вітчизняного мистецтва, протидія
засиллю мистецької іноземщини: зародження українського відкритого
театру, високий рівень побутування українських міських жанрів та ін.
 Поширення мистецьких аматорських гуртків, товариств, домашніх
любительських концертів. Домінування творчості у малих жанрах.
 Українська музична освіта здобувається на базі духовних, світських,
народних кобзарські школи) закладів.

Провідні мистецькі напрями періоду

1. XVIIІ ст. в історії західно та східно-європейського музичного
мистецтва є
 епохою Просвітництва. Це час активного поширення ідей
Вольтера, Руссо, Дідро (Франція), Лесінга, Шиллера, Гете
(Германія). Ломоносова і Радищева (Росія), Г.Сковороди
(Україна).
 Це період активного антифеодального руху та ідеологічної
підготовки капіталізму, зростання політичної сили і вагомості 3-
го класу (буржуазії).
 Це час переходу до класичної мистецької доби,
формування слов'янської композиторської школи.
 Це арена боротьби церковного; світського мистецтва, а також
боротьби мистецьких напрямів у Європі, Україні.

Можливе виділення наступних мистецьких напрямів (течій)

 Бароко (партесний концерт).
 Класицизм (клавірні сонати, хорові концерти, симфонії
Д.Бортнянського, М.Березовського).
  Ранній просвітницький реалізм (пісні Г.Сковороди, п’єса «Наталка
Полтавка» І.Котляревського).
 Рококо (французькі опери Д.Бортнянського).
 Сентименталізм (рання пісня-романс А.Барсицького, М.Маркевича та
ін.).

Бароко – мистецький напрям к.XVI – п.пол. XVIІІ ст., що виник в умовах

Контрреформації. Головний замовник - католицька церква. Риси: величність,
парадність, театральність, ансамблевість, урочистість. У європейській музиці
зумовив появу жанрів кантати, ораторії, сюїти, концерту.
Класицизм – альтернатива бароко, мистецький напрям, що виник у Франції
к.XVI ст. його різновиди існували у к.XVIІ - к.XVIІІ ст.
Риси:
опора на античність (сюжети, наслідування природи, особливості античного
мистецтва);
раціоналізм (краса та істина досягаються через розум);
нормативність та регламентованість (для драматургії закон «трьох
єдностей» - дії, часу й місця),
встановлення ієрархії жанрів (високі, низькі),
аристократизм, тобто орієнтування на смаки вищої верстви населення, герої
аристократичного походження.
В музиці ознаменувався появою жанрів симфонії, сонати, концерту,
інструментального квартету, опери-серіа
 Просвітницький реалізм. Течія Просвітництва виникла у XVIIIст.
Просвітники вірили в розум, засуджували існуючий суспільний устрій
як нерозумний, вважали, що світ можна покращити за допомогою ідей,
просвіти людей, їхнього розумового розвитку й морального виховання.

Рококо – галантний стиль др.пол XVIII ст. що виник у Франції. Це примхливе

мистецтво з легкими, химерними формами, затишними інтер’єрами,
чудернацькими літнинами (мушля-рокайль), кольоровими скульптурами. Це
аристократичне мистецтво (Стиль Людовика XV), що культивує теми
насолоди: свята, вистави, дозвілля, закохані пари тощо. У добу рококо
широко розвинулося мистецьке ремесло — ткацтво,
ювелірство, порцеляна, меблі, гобелени. У музиці рококо – галантний стиль.
 Сентименталізм – течія XVIII ст. Виникла як реакція
проти просвітницького раціоналізму і класицизму. Митці-
сентименталісти надавали перевагу людським почуттям, захоплювалися
природою і культивували простих людей («і селянки вміють кохати»).

2.1.Вокальна творчість др. пол ХVIII – перш. пол. ХІХ ст. Музичний
спадок Г.Сковороди. (1722 – 1794 р.р.) – видатного українського поета,
філософа, музиканта. Ставлення до музики як форми пропаганди та
вираження прогресивних ідей, засобу звернення до народу. Значення: вихід
за межі світської любовної пісні-романсу, розширення кола тем (теми
соціальної нерівності, любові до природи, моральної чистоти). Новаторство:
пісні алегоричного та сатиричного змісту. https://www.youtube.com/watch?
v=mWg_LS56vHU
2.2. Пісня-романс як найдоступніший жанр у музичному побуті міста.
Сфери побутування. Типові риси: близькість мелодії народно-пісенній
мелодиці, переважання пісенно-строфічної структури, незначна
індивідуалізація супроводу. Найтиповіші зразки української пісні-романсу:
“Ой не ходи, Грицю”, “Віють вітри”, “Сонце низенько” авторство
приписуване М.Чурай) – напівфольклорна лінія розвитку розвитку жанру;
“Сирота” М.Маркевича, “Вязонько” А.Барсицького - авторська, більш
індивідуалізована, близька до романсу лінія. https://www.youtube.com/watch?
v=MwmXZh6XHp4
2.3 Український хоровий духовний концерт. Джерела. Партесний
спів як основа. Загальні риси: нові теми (живі людські почуття), високий
рівень професіоналізму, циклічність, насиченість народно-пісенними
інтонаціями, нове ставлення до вибору текстів. Автори хорових концертів:
М.Березовський, А.Ведель, Д.Бортнянський, М.Концевич.
Завдання: порівняйте визначення жанрів «партесний концерт», «духовний
концерт»
Партесний концерт Духовний концерт
Період
Мистецький напрям
Тематика
Будова
Фактура
Особливості музичної мови

М.С. Березовський (1745-1777 р.р.) як засновник циклічного хорового

концерту. Творчий спадок композитора. Особливості хорових концертів:
характер близький світським творам, використання побутових інтонацій,
близькість поетичного та музичного змісту, риси сонатної форми у циклічній
структурі, наскрізне проведення тем або характерних мотивів. Концерт “Не
отвержи мене во время старости” – зразок злиття музичного матеріалу з
текстом. Зміст. Будова (4-частинний цикл: 1 та 4 – фуги, 3 - молитва). Тема
фуги 1 ч.: образний зміст, звязок з фольклорними джерелами, драматургійна
роль теми та контрапункту. Ритмічно-інтонаційний звязок тематизму 1 та 4-ї
частин. https://www.youtube.com/watch?v=rimcnqhnVN0
А.Л.Ведель ( 1767 чи 1770, чи 1772 – 1808 р.р.) – український композитор (
працював у жанрах культової музики), хоровий диригент, співак, скрипаль,
послідовник М.Березовського. Творчий спадок. Джерела стилю: традиції
партесного співу, інтонації знаменного розспіву, канти, псалми, міська пісня-
романс, українські селянська пісенність. Тексти: Давидові псалми. Риси
хорової творчості: органічна відповідність музики словам, домінування
скорботних, молитовних образів, використання інтонацій народних
голосінь, дум, простота форми, фактури, елементи кантового триголосся,
тенорові соло, переважання мелодичного елементу над гармонічним,
розвиток образу через поглиблення певного настрою. Інтонаційні звязки з
українськими піснями-романсами “Повій вітре на Вкраїні” ( в
“Херувимській”), “Їхав козак за Дунай” ( У “Покаянному тріо”). Хоровий
концерт “Доколе, господи, забудеши мя” ( №3) як показовий стилю Веделя
твір: образи туги, самотності, будова ( 3-частинний цикл), інтонаційна
близькість побутовому романсу, ліричній пісенності, використання кантової
фактури ( в 1 та 3 ч.ч.), імпровізаційної речитативності українських дум,
тенорових соло ( в 2ій частині).Образно-емоційна близькість бароковому
мистецтву. https://www.youtube.com/watch?v=fhKzepDFZLc
Д.С.Бортнянський ( 1751 – 1825 р.р.) – попередник М.Глінки, “Орфей
ріки-Нєви”, композитор, який підсумував розвиток партесного концерту
почав новий етап виходу за межі духовної музики. Творча спадщина.
Джерела творчості: італійська композиторська техніка, народна пісня, кант,
міська пісня-романс, побутові танцювальні жанри, марш. Звязки з
фольклором: тип багатоголосся, особливості гармонії, фактури.. Хорові
концерти Бортнянського – масштабні цикли з контрастним, драматичним
зіставленням музичних образів. Класична ясність, високий професіоналізм,
ясність голосоведення, широкий образний спектр. Особливості ранніх та
пізніх концертів Бортнянського.
Концерт № 15 як типовий преставник раннього композиторського стилю:
урочиста, віватна образність, використання кантових та маршових елементів,
танцювальної ритміки.
https://www.facebook.com/chamberchoir.bybortnyansky/videos/51665377567041
4
Концерт № 24 – пізній хоровий концерт ліричного змісту: звязок з народно-
пісенними джерелами, опора на побутові танцювальні жанри ( 2 ч.),
інтонаційні особливості 3-ї частини. Драматично-скорботний зміст Концерту
№ 32, особливості музичної мови твору, риси сонатності.
Хорова творчість М.Березовського, А.Веделя, Д.Бортнянського – найвище
досягнення вітчизняної музики др. пол. XVIII – поч. XIX ст.
4. Інструментальна творчість. Її зумовленість зростання запитів
домашнього музикування в аристократичних колах.
Соната для скрипки та чембало М.Березовського – перший вітчизняний
інструментальний твір: ранньокласичний 3-частинний цикл, в мелодиці
поєднуються інтонації італійської та української народної музики ( “Їхав
козак за Дунай” в 3 ч.), принципи розвитку з хорової спадщини композитора.
Д.Бортнянський як автор ряду композицій великої форми: Концертна
симфонія, сонати, камерно-інструментальні жанри. Камерно-інструментальні
твори. Їх призначення. Риси: відтворення елементів західно-європейського
класицизму, галантна граціозність образів, простота фактури, структурна
чіткість, ясність гармонії, загальна наспівність музики ( від української
пісенності). Провідна роль клавіру. Близькість стилю Й.К.Баха, Й.Гайдна,
В.А.Моцарта. Сонати До мажор, Фа мажор: образний зміст, особливості
структури, інтонаційно-ритмічні особливості. Звязок з українськими
фольклорними жанрами. Концертна симфонія Сі-бемоль мажор – один з
перших творів цього жанру. Образний зміст. Виконавський склад. Структура.
Стильова спорідненість з музикою Моцарта та українськими музично-
фольклорними джерелами.
Інструментальні твори великих форм І.Вітковського, І.Лозинського,
Е.Ванжури: національно-самобутні та західно-європейські риси.
( 1790р.)- перша симфонія на теми українських народних пісень. Особливості
будови циклу, тематизм симфонії, особливості образно-емоційного змісту
кожної частини, національно-стильові та ранньо-класичні риси.
https://www.youtube.com/watch?v=GPdQcv8VggQ
Симфонія соль-мінор невідомого автора поч. ХІХ ст. (приписувана
М.Овсянико-Куликовському) як зразок цілісного поєднання стилістики
класицизму з фольклорними пісенно-танцювальними засадами.
https://www.youtube.com/watch?v=a0XMzIPL9FM
5.Музичний театр. Др. пол. XVIII ст. - період написання перших опер
вітчизняними композиторами: “Демофонт” М.Березовського, “Креонт”,
“Алкід”, “Квінт Фабій” Д.Бортнянського як зразки західно-європейського
класицизму. Оперна творчість Бортнянського для “малого двору”: “Свято
синьйора”, “Сокіл”, “Син-суперник”, впливи французької комічної опери та
опери-серіа, синтезування особливого різновиду лірико - музичної драми.
https://z2.fm/artist/6153089
Український аматорський театр: особливості виникнення та діяльності труп
Москвічова ( к. XVIII ст.), Ленкавського, Штейна, Рикановського (поч. ХІХ ст.)
Репертуар. нерозмежованість драматичних та оперних творів.
“Наталка - Полтавка” І.Котляревського – перший зразок українського
музично-драматичного твору (1819 р.). Особливості музичної драматургії:
підпорядкованість музики змісту, пісня як показник розвитку музичної
образності, жанрове розмаїття музики як основа музично-образного контрасту,
функції пісень в пєсі. “Наталка – Полтавка – родоначальниця жанру
діалогічної народно-побутової опери, праматір українського музичного театру.
https://www.youtube.com/watch?v=J0i0XnrZln0
Висновки:
Даний період підготував численні музичні жанри наступної класичної
доби розвитку українського музичного мистецтва. Заклав основи
формування вітчизняної композиторської школи.

Завдання: Укласти творчі портрети композиторів Г.Сковороди,

М.Березовського, А.Веделя, Д.Бортнянського.
Бажано дотримуватись наступної логіки викладу:
 Місце в історії світової та вітчизняної музики, значення діяльності
митця;
 короткі відомості про життя, наприклад , інформація про дитячі
роки, освіту, географію професійної діяльності;
  риси стилю (художній напрям, який представляє, тематика, жанри
творчості, традиції, новаторство, особливості музичної мови);
 творча спадщина.
.