1.2. Тема : Становлення українського професійного музичного мистецтва (до середини XVIIIст.

)
План
1. Загальний огляд музичної культури періоду .
2. Розвиток багатоголосного хорового співу.
3. Музично-теоретична діяльність М.П.Дилецького (самостійно Літ: 2, 6).
4. Партесний концерт як прояв українського бароко. Стильові особливості жанру.
5. Жанрова характеристика світського музичного мистецтва.
6. Музично-освітні процеси періоду.
Література:
Основна.
1. Історія української музики в 6-ти томах.-т.1 К.: Наукова думка, 1989-2004.
2. Кияновська Л.О. Українська музична культура.- Тернопіль: СМТ Астон, 2000.
3. Корній Л.Б. Історія української музики в 3 т.-т.1 К.: 1998. https://www.studmed.ru/korny-l-storya-
ukrayinskoyi-muziki-chast-1-vd-naydavnshih-chasv-do-seredini-hv-st_8d113866b27.html
4. Корній Л., Сюта Б. Історія української музичної культури. Київ, 2011
https://www.scribd.com/document/
5. Крусь О.П. Історія української музики від витоків до сер ХІХ ст. - Луцьк: Надстир’я, 1999.
6. Програма курсу «Історія української музики» /Укл. Т.І.Крижановська.- Рівне, 2007.
7. Шреєр-Ткаченко О.Я. Історія української музики. Ч.1.- К.:Муз. Україна, 1980.
8. Хрестоматія української дожовтневої музики: ч.І - 3 /Упор. О.Я.Шреєр-Ткаченко.- К.: Муз. Україна,
1974-1977.
Додаткова.
1. Герасимова-Персидська Н.О. Церква на Україні як рушійна сила перетвореньв музичній культурі
16-17 ст.// Музика.№3.-1993.
2. Дилецький М.П. Граматика музикальна.- К.: Муз. Україна, 1970 .
3. Крижановська Т.І., Пелячик І.Ф. Духовна музика в загальноосвітній школі: історія, традиції,
новації.- Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2004.
4. Маценко П.С. Конспект історії української церковної музики.- Вінніпег, 1973.– 1982.
5. Українське мистецтво у полікультурному просторі /Ред О.П. Рудницька.- К.: 2000.
6. Широцький Кость. Знамениті українські актори-співці XVII-ХVIIIв.// Музика
7. №3.-1993.

1.Соціально-історичні передумови розвитку української культури XIV (XV) – XVIIст.:

 прояв закономірностей феодально-кріпосницьких відносин в умовах польсько-литовської доби,
шляхи протистояння польсько-литовському гніту,
 визвольна війна під орудою Богдана Хмельницького, воззєднання України з Росією.
 Розвиток музичної освіти: релігійні заклади, братські школи.
Український музичний фольклор в умовах феодально-кріпосницьких відносин.: думи (зміст, сюжети,
типологія, особливості виконання, музичні особливості жанру), історичні пісні ( тематика, зміст музично-
стильові особливості), пісенна лірика (специфіка змісту та музичної мови, критерії класифікації). Народна
творчість періоду як джерело української професійної музичної культури.
2.Зародження багатоголосного церковного співу.
Причини:
 вплив народнопісенних традицій,
 недосконалість системи нотації та розшифровування нотних записів,
 наступ католицизму.
Види церковного багатоголосся.
 Строчний спів (3-4-голосний склад, діатонізм, знаменна нотація, темброва однорідність голосів).
Реформування системи нотації, введення нотно-лінійного письма (“київське знамено”). Види
строчного багатоголосся: путьове, демествене, гармонічне. https://www.youtube.com/watch?
v=WsF1ncGAQHo
 Партесне багатоголосся (раннє та зріле): нотно-лінійна система нотації, темброва диференціація
голосів, октавні лади. Реформування системи нотації, введення нотно-лінійного письма (“київське
знамено”). https://www.youtube.com/watch?v=ih3D2Oek7Wc
 Зрілий партесний стиль як гомофонно-гармонічне багатоголосся з елементами поліфонії.
Поширення партесного стилю за межами України. Творці партесних композицій (І.Загвойський,
І.Коляда, В.Пикулицький та ін.).
 Поліфонічний стиль ( др. пол. 17 ст.).
3. М.Дилецький ( бл. 1650 – бл. 1723р.р.) - перший теоретик партесного стилю. Значення праці
“Граматики мусікійської” М.Дилецького (1677 р.) – яскравого зразка вітчизняної музично-теоретичної та
педагогічної думки XVII ст. Новаторство. М.Дилецький «Воскресенський канон» (1 пісня)
https://www.youtube.com/watch?v=u0VTT2IyvSw

4.Партесний концерт (XVII – перш. пол. XVIII ст.), його джерела. Вплив бароко. Контраст як основа
жанру. Особливості будови, фактури, мелодики. Образно-тематичні групи: покаянні, прославні; духовного,
світського змісту. Емоційна насиченість, яскравість мелодії, урочистість як свідчення процесу поступового
омирщення жанру. https://www.youtube.com/watch?v=qb5K-8sQfp4
5.Жанрова характеристика світського музичного мистецтва
Явища світської музичної культури к.XVIст. – п. пол. XVIІІст: канти, міські сольні пісні, цехова
інструментальна та театральна музика.
 Кант і пісенний фольклор. Стилістичні ознаки: 3-голосний склад, ансамблева чи хорова акапела,
куплетна будова, специфіка фактури. Зміст кантів, тематичні групи (ліричні, філософські,
жартівливі, віватні, панегіричні тощо). Псальми – канти духовного змісту. Авторами кантів та
псальм були випускники братських шкіл. Значення кантів для розвитку вітчизняного хорового
мистецтва. https://www.youtube.com/watch?v=db5o-SJiwOY
 Міська сольна пісня XVII – XVIII ст. Тісно пов’язана із селянською народною піснею, оскільки
часто була її пристосуванням до умов міського музичного побуту. Типовий відхід від метро-
ритмічної нерегламентованості у тексті. Наявність інструментального супроводу. Заміна
діатонічних ладів гармонічними (мажор, мінор). Види пісень за змістом: любовні, повчальні,
жартівливі, тобто – досить широкий тематичний діапазон. Автори С.Климовський, З.Дзюбаревич.
Авторами були представники різних прошарків населення. https://www.youtube.com/watch?
v=FvyUVS4Y8tQ
 Виникнення та розвиток музичних цехів (XVI ст. Правобережжя). Функції цехових музикантів:
обслуговування музичних потреб міста, містечка, сіл. Репертуар: народна танцювальна, обрядова,
ритуальна музика. Різноманітний інструментарій. Переважання інструментальних цехів. Основні
організаційні принципи діяльності цеху: демократизм, централізм, обираються посади цехмістера,
казначея, ключника. Наявність статуту діяльності цеха. Розквіт діяльності цехів у XVII-поч. XVIII
ст. Відображення цехової діяльності у професійних та народних творах (І.Котляревський “Енеїда”,
народна “Пісня про Куперяна”, народний живопис). Цехова інструментальна музика як основа
розвитку українських інструментальних складів та жанрів.
http://music.i.ua/user/2665262/31930/323360/
 Значення музично-театральних вистав у культурі та побуті. Джерела театрального мистецтва.
Вертеп ( перша згадка – 1666р.) – народний ляльковий театр. Його специфіка (у порівнянні з
народними дійствами). Кант, сольна пісня, танець як основа музичного дійства. Порівняльна
характеристика дій вертепу: https://www.youtube.com/watch?v=pIs0JjCOPoE
1 дія 2 дія
Релігійний (трагічний) зміст Світський, народно-побутовий (комічний) зміст
Узагальнений характер музики Наявність індивідуальних музичних характеристик
Переважання кантів Переважання жартівливих пісень та народних танців
Національна нейтральність музики Національна конкретність музикив танцювальних номерах.
 Шкільний театр (к.XVIст. – XVIІІст) – оригінальний вид театральних вистав в освітніх закладах
України (колегіумах, Київській академїї). Консервативно-реакційна та прогресивна тенденції
розвитку). Жанри шкільного театру, роль музики в художньому оформленні вистав. Трагікомедії як
поєднання трагічного та фарсового елементів. Інтермедії – комічні сценки побутового змісту з
народними піснями та танцями. Комедії М.Довгалевського, їх спрямованість до реалізму,
національної визначеності.
6.Музично-освітні процеси періоду. Найдавніші відомості про навчання співу. Зародження музичної освіти
в умовах введення християнства. Система навчання у православних церковно-приходських школах.
Єзуїтські заклади освіти як осередки поширення католицької культової музики.
Братства – центри музичної освіти, осередки протистояння полонізації та католицизму. Мета та завдання
діяльності братств. Музика у навчальній системі братських шкіл: викладання церковного співу з нот,
музичної грамоти, існування церковних хорів. Братські школи – осередки поширення партесного
багатоголосся.. Діяльність Острозької братської школи (1580р.). Викладачі, навчальні дисципліни, видатні
випускники школи. Острозький колегіум – зародок вищої освіти на Україні.
Січова співацька школа як один із найдавніших спеціалізованих освітніх закладів ( др. пол. 17 ст.) Основне
завдання закладу – підготовка фахівців для церковного хору Січової Покровської школи. Особливості
навчального процесу: вивчення нотної грамоти, засвоєння обиходного співу, вдосконалення навичок
літургійних піснеспівів, використання двох методик навчання ( “по слуху”, “по ноті”).
Київська академія (1701 р.) – важливий осередок підготовки музичних кадрів України та Росії. Особливості
навчального процесу, роль музичних дисциплін: викладання співу з нот, випускні іспити з музики,
існування двох хорів церковного та конгрегаційного, навчання гри на музичних інструментах на базі
академічного оркестру., диригентська практика студентів, їх композиторська діяльність. Видатні
випускники Академії, Значення діяльності закладу в історії української музичної освіти.
Глухівська школа (1738 р.). Завдання закладу – підготовка музикантів для царського двору. Вимоги до
випускників: знання основ партесного співу, інструментально-виконавські вміння. Організація навчального
процесу. Випускники школи та їх діяльність у сфері вітчизняної та російської музичної культури.
 Висновки: Період позначився рядом новацій у сфері фольклорного, духовного та музичного мистецтва.

Завдання:
1. Вкажіть нові жанри, що увійшли в українську музику даного періоду

_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________

2.Укласти творчий портрет М.П.Дилецького: значення діяльності; відомості про життя та творчість;
творчий спадок; загальна характеристика хорової творчості, зокрема новаторства; зміст теоретичної
діяльності.
3.Сформувати довідник з теми, включивши поняття: дума, лірична, історична пісня, бароко, партесний
концерт, кант, псальма, міська сольна пісня з інструментальним супроводом, музичний цех, вертеп,
шкільний театр та ін.