Екзаменаційна робота з Української музики

Студентки 3 курсу

Кафедри сольного співу

Абачинської Світлани

24. Творчість М. Скорика. Стильові характеристики .

Композитор в своїй творчості поєднував традиції класичної музики з українським

колоритом , а також продовжував традиції Львівської композиторської школи .М.Скорик
писав музику до кінофільмів «Тіні забутих предків» , «Високий перевал» -прозвучав твір
( мелодія ля мінор) , «Нам сурми не грали, коли ми вмирали» , та « Жива вода».Е автором
монументальних творі , одні з яких опера «Мойсей» , кантата «Гамалія» на вірші
Шевченка для змішаного хору , оркестру та солістів .Концер № 3,4,5 для скрипки з
оркестром «Літургії Іоана Златоуста» . Композитор написав перший український твіст «
Не топчіть конвалії» . Скорик був одним із засновників міжнародних музичних
фестивалів , найвідоміші : « Музика українського зарубіжжя» , « Памяті жертв
голодомору- композитори України» , фестиваль сучасної музики «Контрасти». Початок
1980-х років - художній світогляд Скорика міняється до неоромантизму , ліричне стає
визначним в творах композитора того часу. Це пояснюється змінами в
загальноєвропейському музичному мисленні через втому аудиторії від авангардних
пошуків. «Карпатський концерт» для оркестру 1972 є найвищою точкою в
нефольклорному періоді творчості композитора. Твір має імпровізаційний характер , та
складається з 4 частин.В фольклористичних творахCкорик показав,що національно-
пісенні та танцювальні народні доробки можуть добре вливались в сучасний музичний
стиль. В фортепіанній музиці композитора відбувається трансформація фольклору, і це
відбувається на основі сучасного мислення. Композитор шукав власні шляхи передачі
характеру українського фольклору. Композитор часто звертається до cпецифічних
артикуляційних засобів, щоб відтворити звуковидобування . Наприклад стакатто
композитор порівнює з тембром цимбалів; довге ведення мелодії на легатто cхоже на
звучання трембіти,також композитор порівнює мелізматику із орнаментикою cопілкових
награшів або народної манери виконання на cкрипці. Фортепіанна музика з джазовими
елементами характеризується елементами постмодернізму. Твори М.Скорика з
джазовими елементами- «Блюз», «Листок з альбому», фортепінні дуети «Сумний блюз»,
«Канкан зі старовинної грамофонної плити» тощо. Також композитор робив джазові
парафразування творів Бетховена .

Основні риси парафразувань :

 1.Підголоски йдуть із запізненням за основною темою.

2.Джазова гармонія в акомпонементі

3.В ритмі може несподівано зявитися синкопа, і вона ніби викликає «перебої» в мелодії

4. Початок теми клаcичного варіанта cпівпадає з оригіналом, але його завершення чи

продовження імпровізується автором нової верcії

Головною подією в Україні стала прем’єра концерту для віолончелі з оркестром (1983) ,
який виконувала М .Чайковська , та державний симфонічний оркестр УРСР , за цей твір
композитор отримав звання лауреата державної премії УРСР ім..Шевченка , Творчість
М.Cкорика вдихнула в українську музику нові жанрові стильові акценти та додала нові
тенденції естетики неофольклоризму , неоклаcицизму , поліcтилістики та вплинула на
розвиток естетики постмодернізму .Фортепіанна музика композитора поєднує масштабність
та виразність музичної мови .

1.Нові явища розвитку української музичної культури в добу революційних зрушень

(початок 20ст.)

В 20х роках була «культурна революція», проходила ліквідація неписьменності населення,

почали впроваджувати обов’язкове навчання дітей в школах, та проходив активний розвиток
шкіл. Микола Леонтович та Кирило Стеценко внесли великий вклад в розвиток української
музики на початку 20 століття. Леонтович яскраво проявився в хоровій музиці та в обробках
фольклорних творів, Стеценка також залишив після себе численну кількість обробок пісень.
По всій україні почали відкриватися музичні заклади , зявлялися музичні училища. В
українській музиці завдяки відкриттю вищих музичних закладів почали зявлятися перші
опери,симфонії і тд. Найвидатніші композитори 20 століття це
Косенко,Ревуцький,Лятошинський та Людкевич. Почали відкриватися оперні театри в
Києві,Львові та Одесі. Відкриття вищих музичних закладів в україні давало змогу молоді
зростати в світі музики та ставати професійними музикантами. Яскраве явище в українській
музиці початку 20 століття це оперна творчість Лятошиньского та його видатна опера
«Золотий обруч». Також Лятошинський,Ревуцький та Людкевич створили національну
композиторську школу. Українська культура розвивалася самостійно, адже влада блокувала
будь які проявлення та обмін західної музики. Також влада блокувала пошук нових
музичних засобів, що ускладнювало роботу та розвиток композиторів. Тих, хто шукав шляхи
пошуків західної музики радянська влада називала «Формалістами», адже вся західна музика
вважалась «поганою,буржуазною». Українська музика 20 століття була надихнута
українським фольклором та мала романтичні відтінки. Українські музиканти через владу не
могли обмінюватися досвідом з зарубіжними. В другій половині 1930 років починає своє
існування рух музичного мистецтва соцреалізм, і це був єдиний рух в якому було дозволено
працювати митцям 30хроків. Саме в 30 роки зявляються перші оперні постановки на
радянську тематику.