«ЗОЛОТИЙ ВІК

УКРАЇНСЬКОЇ
МУЗИКИ»
25 УРОК
 МЕТА УРОКУ:
♪ ПОЗНАЙОМИТИСЯ ІЗ ТВОРЧІСТЮ
УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ-КЛАСИКІВ;
♪ ПРОАНАЛІЗУВАТИ ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРІВ
«ХОРОВИЙ КОНЦЕРТ», «КАНТ»;
♪ УДОСКОНАЛЮВАТИ ВМІННЯ АНАЛІЗУВАТИ,
ПОРІВНЮВАТИ ТА ХАРАКТЕРИЗУВАТИ
ТВОРИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДАНОЇ
ЕПОХИ;
♪ РОЗВИВАТИ НАВИЧКИ ОСМИСЛЕНОГО
СПРИЙНЯТТЯ МИСТЕЦЬКИХ ТВОРІВ;
♪ ВИХОВУВАТИ ЕСТЕТИЧНИЙ СМАК
НА КРАЩИХ ЗРАЗКАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ
КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ
ЗНАНЬ:
1. НАЗВІТЬ КОМПОЗИТОРІВ –
ПРЕДСТАВНИКІВ «ВІДЕНСЬКОЇ
КЛАСИЧНОЇ ШКОЛИ»;

2. ПРИГАДАЙТЕ ОСОБЛИВОСТІ
СОНАТНОГО ЦИКЛУ;

3. ПРИГАДАЙТЕ ОСОБЛИВОСТІ
ПОБУДОВИ ТА ДРАМАТУРГІЇ
КЛАСИЧНОЇ СИМФОНІЇ.
 У Європі період класицизму знаменний появою
«віденської класичної школи», яка подарувала світу
трьох велетів музичної культури - Гайдна, Моцарта,
Бетховена. Історію української музики другої половини
XVIIIст. теж прославило блискуче тріо великих
українських композиторів – Дмитра Бортнянського,
Максима Березовського та Артемія Веделя.
М. Березовський

А. Ведель Д. Бортнянський
 Українська професійна музика
перебувала в тісному зв'язку з
народними пісенними джерелами та
традиціями хорового співу. Тому
особливо розвиненими виявилися
жанри хорової музики, насамперед,
хорового концерту. Хорові концерти,
продовжили розвиток церковної
музики та ввібрали в себе риси
класичного стилю, несучи яскраві
ознаки народної творчості.
Внаслідок цього хорові концерти виходили за межі церкви, поширюючись
серед різних верств - від простого люду до аристократичних салонів.
Циклічна форма хорових концертів і складні прийоми
поліфонічного розвитку надавали можливості
втілювати в музиці гуманістичні ідеали епохи
класицизму: загальнолюдські моральні цінності,
філософські роздуми про сенс життя.
 МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙ
Основоположником жанру духовного концерту був Максим
Созонтович Березовський (1745 – 1777) - український композитор,
диригент, співак, родом із Глухова. Він поєднав у своїй творчості
тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з
національними традиціями хорового мистецтва.
Доля його була драматичною. Він мав прекрасний
голос і великий музичний талант. Здобував
музичну освіту в той самий час і в того ж педагога
- падре Мартіні, в якого навчався сам Моцарт.

Джованні Батіста Мартіні

(Падре Мартіні)
МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙ
Максим Березовський завоював собі
визнання на кращих оперних сценах
Італії. Повернувшись до Петербурга
зустрів інтриги, заздрість,
нерозуміння, матеріальну скруту -
все це довело його до відчаю. Не
знайшовши підтримки своєму
таланту й розуміння, 32-річний
М. Березовський покінчив життя
самогубством.

І. Коломієць. Пам'ятник
М. Березовському в
Глухові
 МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙ
Концерт «Не отвержи мене во время старости» призначався для виконання
Придворною співацькою капелою. Всі чотири частини твору виростають з
коротких поетичних висловів, які служать відправною точкою:
1. «Не отвержи мене во время старости, внегда оскудевати крепости
моей, не остави мене»;
2. «Яко реша врази мои мне, и стрегущии душу мою совещаша вкупе,
глаголюще: Бог оставил есть его, пожените и имите его, яко несть
избавляй»;
3. «Боже мой, не удалися от мене, Боже мой, в помощь мою вонми»;
4. «Да постыдятся и исчезнут оклеветающии душу мою, да облекутся в
студ и срам ищущии злая мне. Аз же всегда возуповаю на Тя и
приложу на всяку похвалу Твою» (текст із псалмів Давида)
Композитор звернувся до вічних категорій добра і зла,
життя і смерті, духовного очищення і бездуховності. Зміст
цього тексту був близький Березовському, адже його життя
було непростим. Своєю музикою композитор щиро й
проникливо промовляє до людей і до себе самого.
 МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙ
Єдиним відомим інструментальним твором
Березовського є Соната для скрипки і
чембало, написана в Пізі 1772 року. Рукопис
цієї сонати зберігався в Паризькій
національній бібліотеці і був знайдений в 1983
році.
Соната має три частини, енергійні крайні
частини контрастують з повільною
середньою.
Соната для скрипки і чембало
До-мажор. ІІ частина Grave
 АРТЕМІЙ ВЕДЕЛЬ
У творчості А. Веделя (1767 – 1808) - духовних концертах,
літургіях, всеношній, хорах і вокальних тріо - синтезовано
елементи української народної пісенної творчості,
побутової музики, вітчизняного церковного музичного
мистецтва та досягнень західноєвропейської музики.
На стильовому перехресті бароко та
класицизму, формується його яскравий Артемій Ведель.
індивідуальний і національно самобутній «Херувимська»»
стиль, позначений емоційністю і особливою
сердечністю, образною контрастністю
і тонким психологізмом вислову,
надзвичайним мелодійним багатством
і композиційною стрункістю, що відповідає
законам класицизму.
 ДМИТРО БОРТНЯНСЬКИЙ
Один із найвидатніших українських
композиторів XVIII ст.. Він народився в
1751 році в місті Глухів. Саме там існувала
особлива співацька школа, куди набирали
музично обдарованих дітей з України.
Глухів здавна слугував школою співаків
для капел, зокрема й відомої в той час
придворної капели в Санкт-Петербурзі.
У1758 році царська комісія насильно забралаДмитро Бортнянський
Дмитра Бортнянського з родинного дому і, (1751 – 1825)
незважаючи на протести батьків, відправила до
холодного Петербурга. Так царський уряд збирав
талановитих українських малярів, архітекторів,
скульпторів, драматургів, акторів театру, щоб не
дозволяти їм мати «своєї сили у своїй хаті».
 ДМИТРО БОРТНЯНСЬКИЙ
Пам'ятник Д. Бортнянському в
Його твори приваблювали Глухові, скульптор - І. А.
слухачів простотою і народною Коломієць.
мелодійністю, поєднуючи в
собі елементи народного
кобзарського мистецтва та
українського хорового співу.
Д. Бортнянський не лише
утвердив такий спів, як
українську традицію в
репертуарі петербурзької
Придворної хорової капели, а й
заклав підвалини хорового
співу, багатоголосого хору в
Росії.
 ДМИТРО БОРТНЯНСЬКИЙ
Творча музична спадщина Д. Бортнянського налічує 35
чотириголосих хорових концертів, десятки так званих дворових
концертів, літургій, духовних творів тощо. Він започаткував в
українській музиці низку камерно-інструментальних жанрів.
Опери композитора написані на італійські лібрето «Креонт»,
«Алкід», «Квінт Фабій» ставили в театрах Венеції.
За багатогранність таланту і класичну довершеність музики
різних жанрів Д. Бортнянського називають «українським
Моцартом».
Дмитро Степанович Бортнянський був тим духовним,
музичним генієм, який сягав своїм корінням глибин
української культури. Його музичні традиції пізніше
успадкували і розвинули видатні українські
композитори М. Лисенко, К. Стеценко,
М. Леонтович, Л. Ревуцький,
Б. Лятошинський та ін.
Концерт для
чембало з оркестром
 КАНТ
Кант (від лат. cantus - «спів», «пісня») - церковна або
світська триголосна пісня, що була поширена у XVI–
XVIII ст. в Україні. Звідти канти і псальми були занесені
на московські землі. Спочатку створювалися на релігійні
тексти і виконувалися духовенством і ченцями.
Канти виконували вокальні ансамблі
найчастіше на три голоси без
інструментального супроводу. За змістом
поетичного тексту і характером музики
канти розподіляли на ліричні, урочисті,
гумористичні, сатиричні. Канти включали
до репертуару мандрівних
дяків, виконували учні Києво-
Могилянської академії, лірники.
Лірник співав зазвичай канти з хлопчиком-
поводирем або з іншим лірником, а третій
голос грав на лірі.
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
Одне з провідних місць у царині
створення кантів належить Григорію
Сковороді (1722-1794) - видатному
українському філософу, просвітителю,
поету, митцю, педагогу. Він був
різнобічним музикантом, грав на
багатьох інструментах, укладав
своєрідні пісні-роздуми про життя
людей, сатиричні твори,
що викривали соціальну
несправедливість тогочасного
суспільства.
 ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
Одним з перших в Україні Г. Сковорода створив сольну пісню
філософсько-сатиричного змісту з інструментальним
супроводом. Прикладом є пісня «Всякому городу нрав і права»,
яка увійшла до численних пісенних збірок. Її використовували
у своїй творчості І. Котляревський М. Лисенко («Наталка-
Полтавка»), згадка про неї є в повісті «Близнецы» Т.
Шевченка. Наприкінці XVIII ст. пісні-романси витісняють з
виконавської практики канти.
 ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
У пісні «Всякому городу нрав і права» автор
розмірковує над тим, що багато людей перебувають у
полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають
життя, обманюють інших, наживаються за їхній
рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота,
один клопіт - як прожити життя чесно, по совісті. Але
смерть нікого не пощадить - ні царя, ні мужика, і
постати перед нею спокійно може лише той, у кого
«совість, як чистий кришталь». Кожна строфа вірша
закінчується однією думкою - про що має
турбуватися людина.
У творі багато перелічень, порівнянь,
дотепних висловів, які характеризують
марнославство людей.
 ПІДСУМОК УРОКУ:
♪ ЯКИЙ ХОРОВИЙ ЖАНР СТАВ
ПРОВІДНИМ В УКРАЇНСЬКІЙ МУЗИЦІ
ПЕРІОДУ КЛАСИЦИЗМУ;
♪ ТВОРЧІСТЬ ЯКИХ КОМПОЗИТОРІВ
ВІДНОСИТЬСЯ ДО «ЗОЛОТОГО ВІКУ
УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ»;
♪ ЯКИЙ СВІТСЬКИЙ ВОКАЛЬНИЙ
ЖАНР НАБУВ ПОШИРЕННЯ В УКРАЇНІ В
ПЕРІОД КЛАСИЦИЗМУ;
♪ЩО ВАМ СПОДОБАЛОСЬ,
ЗАЦІКАВИЛО ЧИ ВРАЗИЛО
НА УРОЦІ?
 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Повторіть основні поняття і терміни

з теми «Класицизм: архітектура,
скульптура, живопис, музика»,
підготуйтеся до виконання тестових
завдань.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!