Professional Documents
Culture Documents
Березовський М. 1745-1777 УМК 2009
Березовський М. 1745-1777 УМК 2009
(1745 - 1777)
4
Духовний концерт - хоровий багаточастинний твір на релігійну тематику, найчастіше на тексти Псалитря,
творився, в основному, в ХVІІІ ст., що став продовженням партесного концерту.
5
Грецькою мелодією іноземці називали тип мелодії, яка панувала в православному церковному співі.
6
Цит. за: Яков фон Штелин. Музыка и балет в России. – Ленинград, Музгиз, 1935. – С. 59 – 60.
7
Францісканці - дуже впливовий монаший орден у Єаропі, шанувальники св. Франціска Асізського.
8
Російський драматург першої половини ХІХ ст., українець за походженням, Нестор Кукольник, навіть
припускає, що Березовський і Моцарт могли зустрічатись у Болоньї в 1767 році.
9
Контрапункт – об’єднання рівноправних мелодичних голосів у багатоголосному творі, те саме, що й поліфонія.
10
Цит. за: В.Витвицький. Максим Березовський. – Львів: Логос, 1995 – С. 27.
час написав не лише церковну хорову музику, але й активно працював у
світських жанрах, зокрема створив оперу «Демофонт» - першу оперу, написану
українським композитором на античний міфологічний сюжет, та першу Сонату
для скрипки і чембало11. На жаль, довгі роки ці твори були недоступними для
українських слухачів та й сьогодні віднайдені не повністю. З опери збереглися
лише чотири арії, тобто сольні номери, а Соната майже двісті років вважалася
безнадійно загубленою, аж поки в 70-х рр. нашого сторіччя її рукопис не
віднайшовся в паризькій бібліотеці.
Італійський період був найщасливішим у житті Березовського – тут
оцінили його талант, виконували інструментальні твори, поставили оперу
«Демофонт» в дні карнавалу, перед молодим мистцем відкривалась блискуча
творча перспектива.
Тим більшим контрастом стали для нього прикрі обставини життя після
повернення до Петербурга. Його освіта, талант були тут нікому не потрібні,
російські вельможі та царський двір надавали перевагу іноземним музикантам, а
М.Березовський міг розраховувати лише на ту саму скромну посаду хориста в
Придворній півчій капелі, яку він мав перед від’їздом в Італію. Певний час він
мав надію на те, що князь Г.Потьомкін, фаворит Катерини ІІ, відкриє в
Катеринославі консерваторію, і його запросить на посаду директора. Але
виявилося, що це лише пусті обіцянки. Однак, композитор і надалі плідно
працює, незважаючи на життєві труднощі, пише духовні концерти «Бог ста в
сонмі богів», «Хваліте Господа».
Автори книги коротких біографічних нарисів про знаменитих діячів
України «Неопалима купина», письменники Юрій Колісниченко і Сергій
Плачинда, зазначають у нарисі про М.Березовського, що він прагнув написати
твори на українську тематику, зокрема «Хор запорожців», «Хортицю», «Марію»,
але, на жаль, навіть чорнові записи цієї музики не збереглися. Вони пишуть, що
ці твори знищила після смерті композитора сама імператриця Катерина ІІ,
додавши, що «Березовський - бунтівник, гірший за Пугачова»12. Невідомо, чи це
історична правда, чи художній вимисел13, але беззаперечним фактом
залишається те, що творчі плани митця не знаходять підтримки при російському
дворі.
У розпачі від байдужості та зневаги можновладців 24 березня 1777 р., у
віці 32 років, Максим Березовський закінчує життя самогубством. Він помер у
таких важких матеріальних нестатках, що не було навіть за що його поховати, і
похороном заопікувалися друзі-українці, співаки з Придворної півчої капели.
Після його смерті хорові концерти й світські композиції перестали
виконуватись і в церковній, і в концертній сфері, майже зовсім зникли з
мистецького обрію, і лише в наш час повертаються до слухачів. Тільки один твір
залишився в репертуарі капели, незважаючи на всі зміни в духовному й
політичному житті Росії, – найвідоміший його духовний концерт «Не отвержи
мене во время старости».
11
Чембало - старовинний різновид фортепіано.
12
Колісниченко Ю. Плачинда С. Неопалима купина. – К., 1968.
13
Вчені-музикознавці, зокрема автор книги про Березовського, Василь Витвицький, вважають, що це вимисел.
Духовний концерт
«Не отвержи мене во время старости»
Цей концерт був написаний в другій половині 60-х років ХVІІІ ст.,
орієнтовно він виник 1765 чи 1766 р. Його літературною основою послужили
слова псалма № 70 з Псалтиря14, однак автор втілив не весь текст повністю, а
лише частково: вибрані п’ять строф, найбільш драматичні з усіх 24-х. Подаємо
текст концерту в перекладі митрополита Іларіона Огієнка:
– Не відкинь мене в час старості, коли зменшиться сила моя, не покинь
мене.
– Бо вороги мої проти мене змовляються і ті, що чатують на душу мою,
нараджуються спільно, кажучи:
– «Бог покинув його, доганяйте і хватайте його, бо нема кому рятувати».
– Боже мій, не віддаляйся від мене, поспіши, Боже, на поміч мені.
– Нехай засоромляться і щезнуть ті, що обмовляють душу мою.