М. Березовський.

Жанри духовної
музики.
Духовний хоровий
концерт.
Творчість М.Березовського досить різноманітна: хорові концерти, кантати, літургійні піснеспіви, опера, камерно-інструментальні
твори. Проте, більшість із цих композицій не віднайдена. Скажімо, із відомих за списком 18 хорових концертів знайдено усього 3, а
щодо автентичності його композицій, то збережений лише єдиний нотний автограф - екзаменаційний антифон на звання академіка
музики у Болонській академії. Тож відкриття Березовського триває. Але й те, що віднайдено з його творчої спадщини, вражає
винятковою оригінальністю, яскравістю образів та силою виразу. Гострота драматичних конфліктів, надзвичайна чутливість до
соціальної несправедливості висловлені Березовським з такою титанічною силою, що його творчість стає в ряд із творами
найзначніших майстрів своєї доби. За своє коротке життя Березовський пройшов великий шлях від бароко до класицизму, а
жанровий діапазон його творів простягається від опери-seria («Demoofonte») до камерно-інструментальної музики (соната для
скрипки і чембало).
 Духовні музичні твори Березовського охоплюють
Літургію, причасні вірші, хвалебну пісню і ряд
концертів, із яких збереглася лише невелика частина.

Але найбільшу славу Березовському принесла його хорова

творчість
 Саме у церковних хорах та хорових концертах могутній талант
Березовського виявився у повній мірі. Він не тільки утворив форму
чотирьохчастинного класицистичного хорового концерту, але й вперше
підняв у них тему страждання творця до рівня філософської ідеї боротьби
добра і зла. Сила виразу цієї ідеї підносить композиції Березовського до
таких шедеврів світової музичної культури як пізні твори В.Моцарта та
симфонії Л.Бетховена. Лірико-драматичний тип обдарування Березовського
дозволив йому створити ряд літургійних творів, в яких світлий, чистий
релігійний настрій передається у піднесеній манері радісного релігійного
екстазу, що нагадує напоєні світлом образи Д.Палестрини, а виразна
мелодичність, в якій відчуваються інтонації українських пісень, полонить
душу силою і глибиною почуттів. Справжній професіонал, Березовський
використовує широкий інтонаційний арсенал, акумулюючи у своїй
творчості найвизначніші надбання минулого і пророкуючи явища
майбутнього. Березовський був у забутті до середини XIX ст., коли його
твори починають виконуватися, а творчість досліджуватися. Події початку
XX ст. перервали цей процес і знищили значну кількість композицій
Березовського. Лише у другій половині XX ст. творчість композитора
поволі починає відроджуватися.
Віднайдені твори відразу входять у музичний обіг і широко пропагуються
як в Україні, так і далеко за її межами.
 Духовний концерт
Духовні концерти займають чільне місце у
творчості композитора, і були підняті, як
жанр, до найвищого музично-художнього
рівня. Хорові концерти успадкували чимало
рис партесних концертів, зокрема поєднання
акордової і поліфонічної фактур, однак
увібрали й традиції західноєвропейської
музики, зокрема нова гармонічна мова із
функційно-гармонічною ладовою системою.
Усі концерти являють собою багаточастинні
цикли, складені за принципом образного,
темпового і фактурного контрасту, однак
об'єднані тематичною цілісністю, що
досягається інтонаційними зв'язками між
крайніми частинами, а в останньому
концерті — протягом усього твору.
 Духовний хоровий концерт

ХОРОВІ КОНЦЕРТИ. Віднайдені три хорові концерти Березовського репрезентують різні етапи його творчості, що відрізняються
стильовими та образними характеристиками.

НЕ ОТВЕРЖИ МЕНЕ ВО ВРЕМЯ СТАРОСТИ. Найвідоміший концерт Березовського, що створив епоху у європейській хоровій музиці
та приніс композитору світову славу. Відомо, що Березовський написав два концерта з такою назвою. Ранній, двохорний, що,
можливо, створений під впливом такого ж концерту вчителя Березовського - Андрія Рачинського, - не віднайдений. Пропонований
концерт належить до пізніх концертів Березовського, в якому втілилися найкращі якості музичного обдарування композитора.
Концерт «Не отвержи мене» багато видавався і досліджувався. Довгий час це був єдиний хоровий твір Березовського, який
увійшов в усі енциклопедії світу. Концерт «Не отвержи мене» є класичним зразком циклічного хорового концерту, що створений за
принципом венеціанської кантати: розвинутий тематизм у контрастних частинах із заключною фугою. Така структура згодом буде
використана Дмитром Бортнянським і становитиме еталон вітчизняного циклічного хорового концерту. Проте, окрім професійних
якостей, в концерті «Не отвержи мене» вражає глибина філософських роздумів про долю людини та її місце у світі (текст з окремих
віршів 70 Псалма). У цьому Березовський стоїть на передових позиціях найвидатніших гуманістів свого часу і навіть випереджає їх,
піднімаючи питання, що турбуватимуть людство лише згодом, у наступному столітті. Недаремно дослідники відзначали подібність
знаменитого «ритму долі» з заключної фуги концерту Березовського та 5 симфонії Л.Бетховена. Музика концерту настільки ємка та
глибоко образна, що кожне покоління музикантів прочитуватиме цей твір по-своєму, відшукуючи у ньому співзвуччя сучасності.
Концерт "Не отвержи мене" є етапним твором, який не тільки збагатив європейську музичну скарбницю, але й відкрив світові
прекрасну душу української музики, музики Максима Березовського та його молодших співвітчизників: Дмитра Бортнянського та
Артемія Веделя.
Дякую за увагу!