О.

Мессіан
(1908-1992)
Один з найавторитетніших і найвідоміших французьких композиторів
ХХст. Людина енциклопедичних знань, багатогранний у творчій діяльності:
 блискучий органіст-імпровізатор ( понад 50років – головний
органіст собору св.Трійці в Парижі
 авторитетний педагог (всесвітньо відомі учні - авангардисти –
П.Булез, К.Штокгаузен, Я.Ксенакіс)
 теоретик - засновник оригінальної музичної системи,
конструював власні ритмічні і ладові системи (поєднував
індійську ритміку, давньогрецьку метрику, григоріанські
псалмодії, експериментував у конкретній музиці, серіальній
техніці). Залишив дві теоретичні праці: “Техніка моєї музичної
мови”, “Трактат про ритм, колір та орнітологію”)
 професійний орнітолог
 письменник, публіцист.
Духовно-естетичні погляди. Творче кредо: “єднання віри і
мистецтва”. Творчість Мессіана міцно пов’язана з релігією. Будучи
глибоким католиком (“Я маю щасливу долю бути католиком, я народився
віруючим”) свою місію бачив у тому, щоб музикою прославляти Бога. Його
всепоглинаючу віру можна порівняти хіба що з великим Бахом! Часто
використовував сюжети Священного писання. Ідея Бога в релігійному,
філософському, естетичному значеннях присутня в більшості творів
Мессіана. Разом з тим, релігія в його музиці немов “оживає”, це не строгі
церковні догми, а живі образи (Ісус, ангели, пастухи, волхви), з якими
композитор швидше переживає, фантазує, ніж роздумує. Релігія – перше і
найважливіше джерело натхнення аж до 1945року.
Мессіан абсолютно не виявляв інтересу до політики (“Це область,
яка мене не цікавить”), життєвої актуальності (“Людина, відірвана від своєї
епохи”). Єдиний відзвук- ІІ-а світова війна – “Квартет на кінець світу”.
О.Мессіан –принциповий естет! Свою місію вбачав у втіленні символів
вищої краси та істини. Релігійні, пізніше екзотичні і пантеїстичні мотиви
творчості композитора – це певне уникання дійсності – феномен ХХ ст.

Життєвий та творчий шлях.

1. Нар. 10.ХІІ. 1908р. в провансальському місті Авіньон. Культ
мистецтва в сім’ї: батько-вчений, лінгвіст англійської мови, перекладач
Шекспіра, мати – Сесіль Соваж –поетеса, символістка. В 4 р. – читає, в 7 р. –
гра на ф-но. З 8-ми до 15-ти років прочитав ~4000творів. В 10 років –
подарували клавір “Пелеаса і Мелізанди” Дебюсі (“справжню бомбу!” – як
визначив сам Мессіан).
(1919-1930) - навчання у Паризькій консерваторії. У формуванні
творчої індивідуальності Мессіана велику роль мав П.Дюка (композиція),
який спрямував композитора на:
1) етнографічну екзотику
2) зв’язок звуку і кольору
3) пантеїстичні мотиви “Слухайте птахів – вони великі майстри”.
Мессіан про Дюка: “ Як Данте або Вінчі він втілював в собі інтелектуальну
напругу епохи”.
Ранні твори – початок. релігійної образної сфери: “Небесне причастя”
для органу, симфонічна медитація “Забуті приношення”. В прелюдіях для
ф-но – імпресіоністичні риси.
2. Духовна творчість 30-х рр. ( до 1945р.), її засади:
1) сімейне виховання
2) захоплення церковним співом в консерваторії
3) навчання в органному класі у Дюпре
4) 50 років (з1931р.) – головний органіст собору св.Трійці в Парижі.
Центральні твори цього періоду - органні медитації “Різдво
господнє”, “Вознесіння”, “Тіла нетлінні”. Джерело ідей і образів – Біблія,
Євангеліє. Мессіан свідомо обмежується улюбленими образами Ісуса,
ангелів. пастухів, волхвів, які мандрують від твору до твору разом зі своєю
музичною стилістикою – незмінними мелодичними, гармонічними та
фактурними прийомами. Особливості таких релігійних композицій-
медитацій:1)масштабність (колосальна часова протяжність), 2)“надповільні”
темпи, 3)статика, безконфліктність ( це музика вдумливого споглядання,
самозаглиблення, а не дії, руху). Як казав Фома Аквінський: ”вічність не має
початку і кінця”. Орган став для композитора своєрідною творчою
лабораторією.
У 1936р. – Мессіан приймає участь у творчому угрупуванні “Молода
Франція” – проти “дегуманізації” музики, за “новий романтизм”.
3. Роки війни. 1940р.- мобілізація в діючу армію, полон, концтабір в
Сілезії. “Квартет на кінець світу” створений в концтаборі і там вперше
виконаний перед 1000-ма полоненими, в 30-ти градусний мороз.
Інструментальний склад твору був визначений наявністю саме таких
професійних музикантів, які перебували у таборі разом з Мессіаном: кл.,
скр., віол., ф-но. Квартет навіяний враженнями від останнього розділу Біблії
– Об’явлення Івана Богослова або ж Апокаліпсису. Але картина кінця світу в
інтерпретації Мессіана – це не катастрофа, а навпаки – переможна радість у
“Хвалі безсмертю Ісуса” (назва останньої VIII-ої частини). Твір містить в
собі приховану багатозначність: страждання Ісуса символізують страждання
людства у ІІ-ій світовій війні.
Вичерпує і завершує релігійний етап творчості - масштабний
фортепіанний цикл “20 поглядів на немовля Ісуса” (варіаційний цикл на 3
теми: Бога, Зірки і Хреста, акордів)
Педагогічна діяльність (Schola cantorum, Паризька консерваторія).
4. Екзотичний період (ІІ-а пол. 40-х – поч. 50-х рр.)
В історії французького мистецтва часто спостерігалися “орієнталізми”:
“Галантні Індії” Рамо (1735р.), опери на східні сюжети Бізе, Деліба, Масне,
“Післяполудневий відпочинок фавна” К.Дебюссі, живопис П.Гогена,
А.Матісса.
В творчості Мессіана цього періоду на перший план виступають
екзотичні і етнографічні мотиви: інтерес до культури стародавнього Сходу,
Індії, Греції, європейського Середньовіччя, стародавніх цивілізацій Південної
Америки (Перу, Еквадор), Азії, Африки.
Центральний твір – “Тристанівський триптих” – одна з творчих
вершин складається з вокального циклу “Яраві”, симфонії
“Турангаліла”(10ч.) і хорового циклу “П’ять пісень-приспівів”. Назва
триптиху вказує на захоплення Мессіана легендою про Трістана і Ізольду як
символа найбільшого кохання. Цікаве трактування отримує у композитора
стара кельтська легенда, як символ, як ідея фатальної любові, що веде до
смерті і виходить за тілесні межі розуму і виростає до космічних масштабів!
“Тристанівський триптих” – своєрідне злиття романтизму з його культом
кохання і екзотики нехристиянських культур (перуанської і еквадорської).
Симфонія “Турангаліла” (10ч.~ 1,5год.) – одна з наймасштабніших і
найскладніших у сучасній музиці. Симфонія написана саме після вивчення
стародавнього індійського трактату про ритми (120) та їх космічні і
релігійні символи. Назва “Турангаліла” у перекладі зі санскриту ( літературна
мова стародавньої Індії) означає “пісні кохання, життя і смерті”. Образний
зміст симфонії можна уявити як грандіозне космічне дійство: любовні пісні,
екзотичні заклинання, космічна гра всесвіту, містична нірвана, екстатична
радість і символи смерті. Звідси і стильовий синтез: романтизм, імпресіонізм,
фовізм. Нестандартним є склад оркестру Він включає сольний електронний
інструмент Хвилі Мартено, соло ф-но, а також розширену секцію ударних
(8-11 виконавців).
Саме в цей творчий період Мессіан радикально оновлює музичну
мову, формує власну ритмічну концепцію на основі індійських “ритмів
провінцій” (вплив трактату індійського теоретика Шаргандеви).
5. Експериментальний період (кін. 40-х – поч. 50-х рр.). Мессіан –
один з перших опанував серіальну техніку - Чотири ритмічні етюди (ф-на
сюїта), “Тембри, тривалості” – конкретна музика. Кульмінація
конструктивного мислення Мессіана – “Органна книга” (ритмічна серія із
64 тривалостей).
6. Пантеїстичний період (50-ті роки) - тема птахів. Традиції
“пташиних опусів” у французькій музиці: Жанекен “Жайворонок”, “Спів
птахів”(для хору), Куперен “Сумні малинівки” (клавес.), Дакен “Зозуля”,
“Ластівка”. Якщо для французьких клавесиністів птахи – це просто джерело
натхнення , то для Мессіана – джерело музичного матеріалу, транскрибоване
і переведене у “людський масштаб”.
Протягом 40 років, (починаючи з 14років) Мессіан глибоко вивчав
орнітологію, систематизував, класифікував “пташиний фольклор” різних
країн світу! “Птахи найталановитіші музиканти на нашій планеті”, “В співі
птахів ніколи не буває помилок в ритмі, мелодії чи контрапункті”, “ Це душа
природи, їх голосами природа славить свого творця – Бога”. “Пташина
стилістика” використовувалася і раніше: “Квартет”, “20 поглядів”,
“Турангаліла”, “Органна книга”.
Новий підхід, безпосередньо “пташині композиції” – “Чорний дрізд”
для фл. і ф-но, “Пробудження птахів” – концерт для ф-но з орк. “Екзотичні
птахи” – для ф-но і 18-ти інструментів, “Каталог птахів”.
7. Пізній період. Вершина творчості. Образно-стилістичний синтез:
релігія, екзотика, пантеїзм + космогонічні ідеї, містика, кольорові звукові
асоціації. Кращі композиції: “Хронохромія”(“барви часу”) - для орк. –
неоімпресіоністичні риси, “Сім Хокку”, “Кольори Граду Небесного” - для
ф-но з орк., ораторія “Преображення”, опера “Франциск Ассізький”.

Особливості композиторської техніки.

Конструктивність мислення!
Ритм наріжний камінь в музиці Мессіана, основа формотворення!
Створення ритмічної системи на базі старовинних індійських ритмів
(незворотні ритми, “ритмічні персонажі”, складні ритмічні пермутації).
Уникання регулярності, акцентності ритму, симетричності тактів.
Ладогармонічна система: штучно сконструйовані лади, ладові системи
індійської, японської, полінезійської музики, полімодальність.
Акордика: акорд домінанти, резонансний акорд, акорд з кварт, акорди-
грона ( ефект “вітражу”).
Джерела мелодики: григоріанський хорал, індійські раги, пташиний
спів, елементи серіальної техніки.
О.Мессіан – композитор, який створив не тільки свій ритмічний
порядок, а й свій музичний і духовний всесвіт!