Зміни в поезії першої половини ХХ ст.

Футуристи Докорінне оновлення віршувальної техніки:

експерименти із поетичним звукописом та
синтаксисом, розрив зв’язків із класикою,
втрата художнього чуття міри.
Конструктивісти Зв’язок мистецтва з індустріальною добою,
(«динамісти- вимога писати лише верлібри
спіралісти»)
Кордоцентристи Пристрасне переживання реалій, любовні
осяяння, глибина сердечної пристрасті;
чистота і магія слова, метафоротворення
Неокласики «Аристократизм духу»: тяжіння до гармонії
між розумом і почуттям, шляхетна культура
художнього мислення
 Павло Тичина

1891 - 1967
 Музична ріка - найкраща характеристика
для творчості нашого
П. Тичини
М.Рильський.

«Ніби щойно прокинувшись, він

(П. Тичина) відкрив очі на світ і основне
начало всесвіту побачив у ритмічному русі,
гармонійному звукові, музиці. Цей ритм
всесвіту і є «сонячними кларнетами».
О.Білецький
 Основні віхи життя і творчості Павла Тичини
Дата Події

23 січня У с. Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії

1891 (нині Бобровицького району Чернігівської області)
народився майбутній поет (27 січня його охрестили
– помилково ця дата вважалася днем народження).
1897 – Навчання в земській початковій школі
1913 с. Піски, в Чернігівському духовному училищі
(співає в архієрейському хорі при Троїцькому
монастирі, пише вірші), в Чернігівській духовній
семінарії, одночасно бере уроки малювання
(відвідує літературні «суботи» у Коцюбинського).
1912 У журналі «Літературно-науковий вісник» надруковано
вірш «Ви знаєте, як липа шелестить».
1913— Навчається на економічному факультеті
1917 Київського комерційного інституту, але не закінчує
його, працює редактором відділу оголошень газети
«Рада» і технічним секретарем редакції журналу
«Світло»,, помічником хормейстера у театрі
Миколи Садовського
1917- Працює завідувачем відділу хроніки газети
1922 «Нова Рада» , відділу поезії журналу
«Літературно-науковий вісник», головою української
секції Всеукраїнського видавництва , завідувачем
літературної частини Першого державного
драматичного театру УРСР; виходить перша збірка
поезій «Соняшні кларнети (1918), «Замість сонетів і
октав» (1920).
 1923-1927 Переїздить до Харкова, тодішньої столиці,
входить до літературної організації «Гарт», а
згодом — до ВАПЛІТЕ.
1936-1939, Директор Інституту літератури АН УРСР
1941-1943
1943-1948 Міністр освіти УРСР, неодноразово депутат
Верховної Ради.
1953-1959 Голова Верховної Ради УРСР
1962 Академік, лауреат Шевченківської премії, Герой
соціалістичної праці, кавалер багатьох орденів.
16 вересня П.Тичина помер, похований на Байковому
1967 цвинтарі.
Павло Тичина.
1901р
Мати поета
Павло
Тичина.
Автопортрет.
Примітка
автора: «27.V.
[19]22. Дуже
старий
вий шов»
Натюрморт.
Ірпінь
[1930]
Малюнок П.Тичини. Дача артистів.
Святошин, VIII-22.
Кладовище. Малюнок Павла Тичини. Внизу рукою
поета: «с. Піски. Могила матері. Коло каплички
могила батькова»
Павло Тичина з першою вчителькою
Серафимою Марчевською. 1930р
 Павло Григорович
чудово грав на
кларнеті, та й у
словах вловлював
особливе, музичне
звучання.
Можливо, тому
так легко давалося
йому вивчення
іноземних мов
(він вільно володів
п'ятнадцятьма).
Павло Тичина з кларнетом,
1940-ві роки.
Інтер'єр вітальні
Біля старовинного
годинника, який
вже півстоліття
урочисто-мелодій но
відбиває години,
бачимо малюнки
Павла Григоровича,
в книжковій шафі -
86 томів
енциклопедичного
словника Брокгауза
і Ефрона,
передплатні
видання.
Інтер'єр
кабінету.
На стіні картини
О. Шовкуменка,
М. Дерегуса,
О.Кульчицької,
В. Касіяна,
В. Заболотного,
котрі часто
відвідували цю
затишну
господу.
Рояль, на якому
май стерно грав
Тичина і навколо
якого збиралися
друзі –
композитори
Г. Верьовка,
Ю.Мей тус,
Е. Скрипчинська,
В. Косенко,
М. Вериківський ,
співаки
І.Паторжинський ,
І. Козловський ,
З.Гай дай .
Павло Тичина.
Фото кінця 1940-х
років
Олесь Гончар
і Павло Тичина
Пам’ятник Павлові
Тичині у с. Піски.
Надгробок Павла
Тичини на
Бай ковому
цвинтарі в Києві
(граніт; скульптор
В. 3. Бородай ,
архітектор
А. Ф. Ігнащенко;
встановлений в
1970 році
 Дати характеристику творчості та світогляду молодого
П.Тичини за опорною схемою
 Входив у життя з широко розплющеними
очима.
 Прагнув зрозуміти світ, вірив у й ого гармонію.
 Музика і художник – він яскраво відтворив
Т звукову і кольорову гаму світу.
И  Заглиблений корінням у народну поезію.
Ч  Зумів сказати нове неповторне слово.
И  Гостро відчував народний біль, страждав і
Н переживав разом з народом.
А  Революцію сприй мав як все очищаючу грозу,
молодий яка оновить світ і не проллє людської крові.
 Зіткнення з дій сністю викликало палкий
протест, але сподівався, що гасла стануть
життям.
 Модернізм
 Це узагальнене найменування
неореалістичних літературно-мистецьких
стилів.
 Ознаки: орієнтація на красу, основу мистецтва,
піднесення творчої інтуїції.

 Модернізм – чи не найголовніша риса

мистецтва ХХ ст.. Мистецьке письмо в Україні
набрало форм символістського,
імпресіоністичного, неоромантичного стилів,
течій неокласики, футуризму, авангардизму.
 Модернізм – чи не найголовніша риса
мистецтва ХХ ст. мистецьке письмо в
Україні набрало форм символістського,
імпресіоністичного, неоромантичного стилів,
течій неокласики, футуризму, авангардизму.
Мистецька інтуїція та ірраціональні
елементи мислення у поетів-символістів
сформувалися у натяки, недомовленості,
символи, виражалися також у мелодиці та
колористиці творів. Досить яскраво
проявилася символістська естетика в поезії
молодого П.Тичини.
Збірка «Сонячні кларнети»
Збірка «Сонячні кларнети», до якої
Тичина включив 44 найкращих своїх
творів, поєднаних між собою змістом і
стилем, стала епохальною книжкою
поезій, про яку заговорила вся
літературна Європа.
 Назва збірки — це поетичне вираження
авторського розуміння гармонії всесвіту в якій він
дав своєрідну українську версію символізму, створив
власний поетичний стиль, який отримав власну
назву— «кларнетизм».
Кларнет — духовий інструмент. Назва його
походить від латинського слова clavus, що означає
ясний. Так названо інструмент за його звук —
чистий, ясний, бадьорий. Сонячні кларнети —
музика сонця, а сонце — джерело всього живого,
символ життя, радості, розквіту, щастя. Винесений у
заголовок книжки цей незвичайний образ-символ
якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю
молодого Тичини.
 Тематичні групи збірки
І група Пейзажна і любовна лірика (музичні,
граційні, живописні вірші). .
Поезії вражають красою образів і
глибинним розумінням законів
природи – це «світла нота» збірки.
ІІ Вірші про народне горе, принесене
група Першою світовою війною (у них
відчувається справжній трагізм). Поет
майстерно передає найтонші настрої і
почуття – це «скорботні ноти» збірки.
ІІІ Україна і революція (поет з позицій
група власного розуміння добра і зла,
справедливості і народної моралі
осмислює, що несе революція
рідному народові) – це також
«скорботні ноти» збірки.
«Гаї шумлять», «А я у гай
ходила», «Хор лісових
дзвіночків», «Подивилась ясно»,
«О люба Інно...», «Арфами,
арфами...», «Ви знаєте, як липа
шелестить»
«Хтось гладив ниви...», «Іще
пташки...»
«Одчиняйте двері...», «По
блакитному степу», «Скорбна
мати» та інші
 Особливість мови поезії П.Тичини
Внутрішній світ Зустріч із Поширення драматизму
зовнішнім,
реальним світом

Слова Порушення Драматизм переходить

позначають гармонії; у розпач від
рух, настрій, космічний придушення української
музичний тон і мелодійний гомін революції, усвідомлення
барвозвук набуває власної слабкості,
драматизму неможливості щось
змінити
 Поетична сила «Сонячних кларнетів» вразить
усіх тодішніх знавців художнього слова. Сонячні
кларнети – образ збірки – покликані опоетизувати
цю гармонію і наголосити на здатності мистецтва її
осягати й утверджувати.
Музика космосу, музика зірок, музика небесних
сфер – ці поняття назавжди пов’яжуться із
«Сонячними кларнетами» П.Тичини.
Багато дослідників відзначають музичність
"Сонячних кларнетів“ як найхарактернішу
особливість цієї збірки.
Для найменування такої «сонячнокларнетної»
літератури М.Хвильовий винайшов слово «вітаїзм»
(лат. життя).
 Вітаїзм – філософське вчення про
життя як прояв внутрішньої «життєвої
сили», що підкоряє собі всі процеси в
живих організмах. Це тлумачилося М.
Хвильовим як нова філософія життя.
Естетика вітаїзму стверджувала
життєвість української нації,
незнищенність її духу, віру в те, що
українське мистецтво прилучиться до
найвищих естетичних цінностей.
 «Арфами, арфами»
 Ця поезія – це гімн весні, порі року, коли все у
природі відновлюється, пробуджується життя і
набирається нової сили. Емоційний настрій
поезії забезпечується світлою і ніжною
гармонією барв та звуків у природі, описуваній
автором, насиченістю поезії музичними
пісенними образами, алегоричними художніми
деталями, специфічною ритмікою
 Твір написаний у 1914 р. під впливом вірша
М.Вороного «Блакитна панна».
 Порівняти поезії, визначити спільне і
відмінне.
«Арфами, арфами» «Блакитна панна»
Весна
Мелодія весни: Зовнішній опис весни:
«Золотими, голосними «лине вся в прозорих
обізвалися гаї шатах, у серпанках і
самодзвонними». блаватах»
 Кольори у поезіїї
поєднуються, виграють
різними відтінками,
допомагаючи відтворювати
складний спектр почуттів
юної закоханої душі.
Тичинина весна нагадує
дівчину Весну, змальовану
художником ранньої епохи
Відродження Сандро
Боттічеллі.
 Твір “Арфами, арфами…” - це одна з
класичних поезій, в якій слово і музика набули
органічного зв’язку .
Кожна строфа складається з двох частин,
перша оновлюється, друга – повторюється,
але з різними варіантами.
1 строфа – це зорова панорами весняної
природи, це гаї, мов арфи.
2 – погляд у небесний простір, що
сповнений ніжнотонними хмаринками.
3 – читач на землі, серед весняних
струмків, оповитий співом жайворонків. Це
досить широкий пейзажний простір.
 « Ґронування».
Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово
«весна». Створіть «асоціативне ґроно».

 Пробудження

Весна 


Закоханість
Сподівання
 Почуття
 Неспокій
 Молодість
 Радість
 Ніжність
 Передати в кольорі портрет закосиченої весни
(доповнивши таблицю)
Колір Приклади

спектр райдуги
сріблястий тон
золотистий
блакитний
вогневий
Яким настроєм пройнятий вірш?
Як сприймає ліричний герой
пробудження природи? За
допомогою яких художніх засобів
автор досягає милозвучності,
виразності,
гармонійності твору?
Які образотворчі засоби
фольклору використані в творі?
У музиці засобом
милозвучності є вдало підібрані
ноти, а в поезії?
Доведіть, що твір «Арфами, арфами» за звучанням близький до музичного , проаналізуйте ритміку
вірша.

Художні засоби Приклади

Асонанс
Алітерація
Звуконаслідування
Тавтологія
Анафора
Епіфора
Рима
 Молодий,інтелігентний, талановитий
юнак уважно вдивляється у Світ. Він
відкриває його для себе , бачить і розуміє,
що у Світі все взаємопов’язано,
взаємообумовлено, бо законом його буття
є гармонія, але при зіткненні зі Світом
митець починає розуміти, що він далеко
не досконалий.
А молоде серце прагне добра, вірить у
добро, творить його.
 Домашнє завдання

Ідейно-художній аналіз віршів

«Ви знаєте, як липа шелестить»,
«О панно Інно, панно Інно!»