Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет культури і

мистецтв
Кафедра музичного мистецтва
Спеціалізація «Диригентсько-хорове мистецтво
(народне)»

Музично-теоретичний та вокально-хоровий аналіз

на музичний твір
«Осіння ніч»
Борис Лятошинський

Виконала студентка 3 курсу групи ТДН-21

Філіппенко Катерина Андріївна
Викладач: Заслужений працівник
культури України, доцент Шевченко В.В.
Володимирівни
Концертмейстер – Кононська Надія
Миколаївна

Київ – 2023
 ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ АНАЛІЗ

Відомості про композитора

Борис Миколайович Лятошинський (1895 – 1968) український

композитор, диригент і педагог, один із представників модернізму та
експресіонізму в українській класичній музиці.
Народився 22 грудня 1894 (3 січня 1895) року в Житомирі в сім'ї
інтелігентів: батько Микола Леонтійович був вчителем історії, мати добре
грала на фортепіано й співала. З ранніх років виявив велику музичну
обдарованість, вчився грати на скрипці й фортепіано.
Освіту почав здобувати у Златопільській чоловічий гімназії. Саме там
почав серйозно займатись музикою: навчався грі на скрипці, грав в
учнівському оркестрі. В 14 років написав кілька музичних творів. Ці твори
молодого композитора з успіхом виконувалися в Житомирі.
Закінчив у 1918р. юридичний факультет Київського університету, а 1919
року — Київську консерваторію у класі композиції Р. Глієра. Серед творів
консерваторських років композитор виділяв як цілком зрілі: Струнний
квартет № 1, ор. 1 і Симфонію № 1, ор. 2.
З 1920 року Б. Лятошинський викладає музично-теоретичні дисципліни у
Київській консерваторії, а з 1922 року — веде клас композиції. 20-ті роки
стали для Лятошинського періодом творчої зрілості. У першій половині 20-х
років він глибоко цікавився новою музикою. 1922-1925р. Лятошинський
очолював Асоціацію сучасної музики при Музичному товаристві імені М.
Леонтовича.
У той період композитор звертався до камерних жанрів. Він написав
струнний квартет № 2, Тріо для фортепіано, скрипки і віолончелі, цикл
фортепіанних п'єс «Відображення» і низку романсів. Музичні теми деяких
ранніх творів композитор пізніше використав у великих симфонічних
полотнах (музична тема з «Відображень» з'явиться у Симфонії № 4). Друга
половина 20-х років була інтенсивною у творчості Лятошинського. Тоді він
знову звернувся до великих форм («Увертюра на чотири українські народні
теми», опера «Золотий обруч» за пов. І. Франка «Захар Беркут»).
30-ті роки. Композитор створив сюїту з своєї музики до кінофільмів
та Симфонію № 2. У цей час написані романси на вірші О. Пушкіна, І.
Франка, зробив 10 обр. укр. нар. пісень для голосу з ф-но, створив 2 кантати
(«Урочиста кантата» і «Заповіт») і оперу «Щорс». Також Лятошинський
редагував і оркестрував оперу «Енеїда» М. Лисенка, оркестрував балет
«Комедіанти» і оперу «Шах Сенем» Глієра, а у 1937 році блискуче оркеструє
оперу «Тарас Бульба» М. Лисенка.
40-ві роки. З початком війни Лятошинського було евакуйовано до
Саратова, де знаходилась Московська консерваторія, він продовжив
викладацьку роботу. Композиторська праця композитора воєнних років була
дуже плідною. За три роки він написав «Український квінтет», Струнний
квартет № 4, Сюїту на українські народні теми для струнного квартету,
Сюїту для квартету дерев'яних духових інструментів, Тріо № 2, романси на
вірші М. Рильського і В. Сосюри, обробив більше 80-ти українських
народних пісень.
Центральним твором Лятошинського першої половини 40-х років став
Український квінтет. За цей твір Б. Лятошинському присуджено Державну
премію. На початку 1945-го у зв'язку з 50-річчям композиторові присвоїли
звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. Влітку 1944 року Лятошинський
повернувся в Україну.
Кінець 40-х — 50-ті роки стали також плідними. Серед найзначніших
творів — Симфонія № 3, симфонічна балада «Гражина», «Поема
возз'єднання», поема «На берегах Вісли», Концерт для фортепіано з
оркестром. Ваговим вкладом в українську хорову творчість повоєнних років
стали хори Б. Лятошинського на вірші Т. Шевченка і О. Пушкіна. Серед
останніх творів Б.Лятошинського — симфонії № 4 і № 5, «Слов'янська сюїта»
та «Лірична поема».
Помер 15 квітня 1968 року, похований на Байковому цвинтарі в Києві.
 Афанасій Афанасійович Фет (Шеншин) народився 23 листопада (5
грудня) 1820 в с. Новосілки Мценського повіту Орловської губернії.
Будучи сином Шарлотти – Єлизавети Беккер, Афанасій був усиновлений
дворянином Шеншиним. Афанасій був його позашлюбним сином і в 14 років
за ухвалою духовної консисторії отримав прізвище своєї матері Шарлотти
Фет, одночасно втративши право на дворянство. Згодом він домігся
відновлення дворянського звання і повернув собі прізвище Шеншин, але
літературне ім’я — Фет — залишилося за ним назавжди.
У 1837 році Фет закінчив приватний пансіон Крюммера в місті Верро
(зараз
Естонія). У 1838 році вступив до Московського університету на
філософський
факультет, продовжуючи захоплюватися літературою. Закінчив університет в
1844 році. Перші вірші написані ним ще в юності. Поезія Фета вперше
публікується у збірнику «Ліричний пантеон» в 1840 році. З тих пір вірші
Фета постійно друкуються в журналах .
Прагнучи всіма можливими способами повернути собі дворянський
титул,
Афанасій Фет служить унтер-офіцером. Потім в 1853 переходить у
гвардійський полк. Творчість Фета навіть у ті часи не стоїть на місці. У 1850
році виходить його друга збірка, в 1856 – третя.
У 1857 році поет одружується з Марією Боткіною. Пішовши у відставку в
1858 році, так і не домігшись повернення титулу, отримує землю, присвячує
себе ведення господарства.
Нові твори Фета, опубліковані з 1862 до 1871 року, становлять цикли «Із
села», «Записки о вольнонаемном труде». Вони включають новели,
оповідання, нариси. Фет строго розмежовує свою прозу і поезію. Поезія для
нього романтична, а проза – реалістична. А. Фет є автором віршів для дітей.
Їх популярність викликана тим, що вірші добрі і зрозумілі навіть найменшим.
 У 1873 році Опанасу Фету було повернуто звання, а також прізвище
Шеншин.. На цьому етапі вірші Афанасія Фета публікуються у збірниках
«Вечірні вогні», яких з 1883 по 1891 виходить 4 випуски. Поезія Фета містить
в основному дві теми : природу, любов.
21 листопада 1892 Фет помер в Москві. За деякими даними, його смерті
від
серцевого нападу передувала спроба самогубства. Похований у селі
Клейменова, родовому маєтку Шеншиних.

Відомості про твір

Чотири хори на слова А. Фета написані для хору a cappella:

1. «Біля каміну»;

2. «У присмерку вечірнім»;

3. «Осіння ніч»;

4. «На світанку».

Цикл хорів на слова А. Фета написані у 1961 році – передає примхливу

зміну
настроїв, відтінки загострених почуттів. Музична мова характеризується
напруженістю інтонацій, поліфонічною фактурою, гостротою гармоній і
тональних послідовностей. Все це спрямоване на втілення психологічно-
заглибленого змісту поезії.
Твір написаний у 1889 р., Афанасій Афанасійович Фет після того, як
повернув родове ім'я та дворянський титул з новим ентузіазмом взявся за
творчість. Вірш через рік після написання увійшов до 4 останньої за життя
поета збірки під назвою «Вечірні вогні». Автор ділиться своїм світовідчуттям
від настання ночі. Природа готується до сну, все довкола наче завмирає. Для
героя осінь і темний час доби навіюють безрадісні думки про життя та
смерть. Поет, перебуваючи у похилому віці, дедалі більше замислюється над
вічними темами буття.

Жанр вірша «Втомилося все навколо: втомився і колір небес» - приклад

проникливої пейзажної лірики поета з роздумами про навколишній світ.

Текст твору (в перекладі В. Юхимовича)

Втомилос геть усе, небесні кольори,

І місяць молодик, і зорі, й сивий вітер.

І ніч, і в мороці зеленому бори,

І жовтий той листок, що вже пустився віти.

Подалі лиш фонтан у пітьмі лелетить,

Лепече про життя незриме та знайоме...

О ноче осені, як всемогутня ти,

Знеможена в борні, у смертомлосній втомі!

 МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Форма твору – проста двухчастна форма.

Перша частина – 1-10 такти; друга частина – 11-23 такти. В першій частині
починають партії сопрано та альта. Тема у сопрано, альти тримають педаль.
У третьому такті під’єднується партія тенорів, у четвертому – басів.
Друга частина починається перекличкою басу та тенору. У 12 такті до них
доєднуються сопрано та альти та у 16 такті відбувається кульмінація твору.
У 20 такті починається репризне речення, що повертає думками до основної
ідеї твору.

Факутра твору – змішана: гармонічна з елементами поліфонічної.

Тональність – es-moll. Для творів Бориса Лятошинського характерна
тональна нестійкість, що і спостерігаємо у даному творі. У другій частині
твору відбувається ряд відхилень в тональності Ces-dur, as-moll, F-dur. У фа
мажорі доходимо до кульмінації. А у 18 такті повертаємось до
першопочаткової тональності es-moll,

Гармонічний аналіз.
Характерною композиторською рисою Б. Лятошинського є порушення
тонального центру, через що виникають атональні звучання, поява не
акордових звуків. Він ускладнює музичну мову за допомогою частих
тональних відхилень та дисонуючих акордів. У мелодичній лінії багато
неочікуваних поворотів напряму руху.
Наприклад субдомінантовий квартсекстакорд, але і тут помітен яскравий
почерк Лятошинського, тому що він повищує квінту на пів тона.

Також яскравим прикладом гармонії Лятошинського є дисонуюча

кульмінація. Вона побудована на зменшеному тризвуку другого ступеня.

Темп – Andante non troppo mosso. У 2 такті зустрічається poco rit., щоб
загострити початок, у 3 такті повертаємось у початковий темп. З 11 такту
змінюється темп на poco piu mosso, тому що у другій частині йде стрімкий
розвиток до кульмінації. У 18 такті ritenuto для підкреслення всемогутньї
осені. Та у 20 такті tempo primo, завершуємо твір у початковому темпі.

Розмір – 4/4, цей розмір триває протягом всього твору.

4/4 є складним розміром, який складається з двох чи більше простих
розмірів.

ВОКАЛЬНО-ХОРОВИЙ АНАЛІЗ
Тип хору — мішаний.
Вид хору – семи-голосний з епізодичним divisi в партіях тенора, альта і
сопрано.

Діапазон хору охоплює інтервал від ноти «ces» до ноти «ges2»

Партія С – es1 - ges2
Партія А – ces1-des2
Партія T– asm-as1
Партія Б – cesm-des1

Теситура. Зустрічаються місця з незручними теситурними умовами,

наприклад, у 16 та 18 тактах висока теситура у всього хору, нечисте
інтонування може привести до виходу із строю. Для усунення цього недоліку
необхідно уважно слухати всі партіїї, та не з’їжджати зі своєї ноти. Також у
кожній партії багато знаків альтерації, ці епізоди потрібно виконувати дуже
чітко, щоб не спровокувати фальш в акордах.
Партія S
1) Складністю є стрибок на квінту в 1 та 2 тактах. Нота es першої октави є
незручною для партії сопрано, тому треба її співати в правильній
позиції та бути готовими до стрибка на ноту b.

2) З кінця 4 до середини 6 такту тримати заліговану ноту f, при довгому

утримані звуку на одній ноті, може бути тенденція до заниження. Щоб
не з’їжджати, обов’язково потрібно співати з тенденцією до
підвищення.

3) З 16 до 20 такту спів на forte з акцентованою кожною нотою.

Кульмінаційний епізод не можна перетворити на галас, тут потрібно
чути та прислухатись до своєї партії та інших.

4) У 20 такті стрибок на сексту на piano. Після яскравої кульмінації треба

бути обережним з нотою ces2 на piano. Але не боятись її, а точно і чітко
попасти.
Партія А

1. Складністю є спів на одній ноті es з 1 до 7 такту. Особливо треба бути

уважним в цьому епізоді, тому що в інших партіях зустрічаються знаки
альтерацї, але партії альтів потрібно чітко тримати ноту es.

2. У 8 такті попасти на ноту «сі дубль бемоль». Так як ges та b – звуки

тоніки може бути важко занизити 5 ступінь, яка повинна бути стійкою.
Тому потрібно заспівати з тенденцією до пониження цей інтервал.

3. Низхідний рух по півтонам у партії 1 альтів у 16-19 тактах.

Ускладнюється задача тим, що динаміка повинна бути на forte.
Партія Т

1. Низхідний рух по півтонам. Це зустрічається у 9 та 15 тактах. Хоча рух

йде вниз, потрібно тримати нотки з тенденцією до підвищення та не
занижати їх.

2. З 16 до 20 тактів нота соль бемоль на динаміці forte. Ця нота теситурно

незручна для тенорів, майже крайня, в цій частині потрібно заспівати її
твердо та впевнено, але без форсування звуку.

Партія В
 1. У 4 такті заспівати низхідний рух по півтонам. Нота c1 та ces1 вже є
незручними для партії бассів, але задача ускладнюється динамікою
piano. Це підголосок і його потрібно заспівати тихо, але не бездиханно,
обов’язково на опорі.

2. Заспівати зменшену квінту вниз у 16 та 18 тактах. Зменшена квінта, як

обернення збільшеної кварти, інтонується так само за тяготінням до
розв'язання у сексту, тобто з тенденцією до розширення інтервалу.

Ансамбль
Ансамбль є необхідною умовою для злагодженого виконання. Потрібно
домагатися не тільки єдності вокально-хорових прийомів, але і виконання
динамічних нюансів, фразування, які втілюють образ, зміст та настрій твору.
У тембровому ансамблі найбільш важливим є загальна манера
звукоутворення. Спираючись на єдину, загальну для всіх співаків манеру,
кожний виконавець свідомо зливає свій тембр зі звучанням хору. Слід
пам’ятати, що ця проблема вирішується лише за умови вироблення у партіях
однієї манери формування вокального звуку.
До ритмічних складнощів можна віднести:

1) пунктирний ритм;
2) тріолі;
3) паузи;
4) вступи з неповної метричної долі;
 5) заліговані ноти;
6) різне текстування у партіях.

Щоб співаки хору могли правильно виконати ритмічні складнощі, необхідно

провести таку роботу:
а)прорахувати ритмічний малюнок;
б)сольфеджування;
в)спів музичного матеріалу з літературним текстом.
Динамічний ансамбль – це врівноваженість по силі голосів у кожній із
партій і узгодженість по гучності звучання хорових партій у загальному
ансамблі. Динаміка є одним з яскравих засобів виразності. У цьому творі
композитор дуже тонко відчув всі нюанси, штрихи, смислові кульмінації і
точно передав їх за допомогою динаміки. Учасники хору мають швидко
переключатися з f на р. Звук на f повинен бути наповненим, не тяжким і не
крикливим, а на р повинен бути м’яким, але чітким, щоб було чути текст,
який співає хор.

ВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛІЗ

В творі «Осіння ніч» головна задача – донести ідею і сенс твору. Диригенту
необхідно тримати вірний темп, показувати всі нюанси і динаміку. Дуже
важливо через жест показати чітку схему, проте водночас потрібно зберегти
цілісніть твору та фразування. Потрібно давати чіткі ауфтакти, тому що в
цьому творі досить часто зустрічаються фрази з неповної долі або з-за такту.
Обов’язково треба показати розвиток кульмінації та яскраво
продемонструвати найгостріший момент на словах «О ноче осені, як
всемогутня ти».

Також для диригента буде складністю злиття всіх партій, так як твір є дуже
складним, з великою кількістю дисонансів та атональних акордів. Тому
потрібно досконало знати всі партії, та розуміти як повинні звучати акорди.
Взагалом мені дуже подобаєтся цей твір та творчість Б. Лятошинського. Цей
твір дуже самобутній та складний в літературному та гармонічному сенсах.
Композитор дуже вдало підкреслив образ осінньої ночі, передавши усі
почуття автора вірша А. Фета через музику.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Dovidka.biz.ua. Джерело: https://dovidka.biz.ua/afanasiy-fet-biografiya

2. Павло Муравський: Мій мистецький метод:
https://pavlomuravskyi.com/pavlo-muravskyj-mij-mysteczkyj-metod.html
3. Вікіпедія. Борис Лятошинський: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B
%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%BD
%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%91%D0%BE
%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE
%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
4. Аналіз поезії: https://ua-referat.com/%D0%90%D0%BD
%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7_%D0%BF%D0%BE
%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%97_%D0%90%D0%90_
%D0%A4%D0%B5%D1%82%D0%B0