Харківська державна академія мистецтв та культури

Музичне мистецтво Духові та ударні інструменти

РЕФЕРАТ
на тему: ‘Тема 4.Європейське музичне мистецтво доби романтизму.
10.Творчість Ф. Ліста:загальна характеристика, основні твори. “

Виконала:
Студенка 3 курсу ДІ.
Кушнерьова Арина Ігорівна
Викладач: Польська Ірина
Багатогранна творча діяльність Ліста охоплює близько 60 років. Упродовж свого життя
він створив понад 1300 творів. Витоками композиторського стилю Ф. Ліста вважаються
французька та німецька композиторські школи, а також угорський міський музичний
фольклор. Деякі особливості національної музики, наприклад танців вербункош та
чардаш знайшли своє втілення у низці творів, перш за все — в «Угорських рапсодіях»,
а також обробках народних пісень.

Основний принцип творчості Ф. Ліста — програмність. В основі більшої частини його

творів лежить поетично-сюжетний задум. За допомогою програми Ліст намагався
надати мистецтву більшої дієвості та образної конкретики, більшої доступності для
слухача. Творам Ліста загалом притаманний романтичний конфлікт дійсного і
особистого, який вирішується через героїчність. Окремі твори Ліста присвячені
героїчним подіям чи постатям минулого, наприклад, «Мазепа» (втілено героїчний образ
українського гетьмана), «Героїчний марш в угорському стилі», «Битва гунів». Чільне
місце займають твори, натхнені національно-визвольним рухом — «Поховальна хода»,
присвячена пам'яті страчених у 1849 році революціонерів, симфонічні поеми «Плач за
героями», «Угорщина» та інші твори. Тема Батьківщини прослідковується також в таких
творах як «Угорські історичні картини», «Угорська коронаційна меса» та багатьох інших.
Протягом свого життя Ф. Ліст фактично написав шість творів, присвячених гетьману
Івану Мазепі: перший етюд для фортепіано, 1827 р.; Трансцендентальний етюд ч. 4
«Мазепа», 1838 р. (присвячений В. Гюго); Трансцендентальний етюд ч. 4 «Мазепа»,
1840 р. (змінена версія твору 1838 р.); Симфонічна поема «Мазепа», 1851 р.; «Мазепа»
для двох фортепіано, 1855 р. та для фортепіано на чотири руки, 1874 р.

Сміливий новатор, Ференц Ліст збагатив та розширив виразові засоби музичного

мистецтва. В інструментальну мелодику Ліст вніс елементи мовних інтонацій,
підкреслену декламаційність, що йде від ораторських прийомів, застосовував принцип
монотематизму, сутність якого полягала в утворенні різних за характером тем з єдиної
тематичної основи. Ференц Ліст часто використовував так звані
мелодії-характеристики, що ніби змальовували ті чи інші ситуації чи образ героя,
причому подальший розвиток таких мелодій-характеристик залежить від розвитку
поетичного образу. Значні досягнення Ліста і в області гармонічного мислення —
використовуються контрастні зіставлення, альтеровані гармонії, енгармонізми тощо.
Сміливе новаторство в області гармонії багато в чому передбачило розвиток сучасної
музичної мови. Хроматизми, використовувані Лістом, не тільки збагатили романтичний
стиль минулого сторіччя, але й, що важливіше, передбачили кризу традиційної
тональності в XX столітті. Радикальна «музика майбутнього», про яку мріяли Ліст і
Вагнер, викликала до життя цілотонові послідовності, політональність, атональність та
інші елементи, типові для музичного імпресіонізму. Подібно Вагнеру, Ліст був
прибічником ідеї синтезу всіх мистецтв як вищої форми художнього вираження.

Фортепіанні твори
Подібно до Ф. Шопена й Р. Шумана, Ліст у своїй композиторській діяльності віддавав
пальму першості сольному фортепіано. Фортепіанний стиль Ф.Ліста відкрив нову еру в
історії фортепіанного мистецтва. Використання інструменту в усій його регістровій
повноті, багатобарвності та динамічності надавало універсальні можливості для
відтворення оркестрових звучань, демократизації фортепіанного виконавства —
виведенню його із сфери камерності і салону до великого концертного залу. За
висловом В. Стасова, «для фортепіано стало можливе усе». Яскрава образність,
романтична піднесеність, драматизм вираження, оркестрова барвистість були тими
засобами за допомогою яких Ліст досяг вершин виконавського мистецтва, доступного
широким колам слухачів. Манера інтерпретації Ф.Ліста відтворювала і розвивала
характерні риси угорської народної імпровізаційності.
Серед найпопулярніших творів Ліста — «Мрії кохання» (Liebestraum), 19 Угорських
рапсодій, цикл із 12 «Трансцендентних етюдів» (Etudes d'execution transcendante) і три
цикли невеликих п'єс під назвою «Роки мандрівок» (Années de pèlerinage). Деякі з
«Угорських рапсодій» (в основі яких лежать радше циганські, ніж мадярські наспіви)
пізніше були оркестровані.

Рукопис фортепіанної сонати Ф.Ліста

Більша частина фортепіанної спадщини композитора — транскрипції й парафрази
музики інших авторів. Спочатку приводом для їхнього створення послужило бажання
Ф.Ліста популяризувати у своїх концертах великі оркестрові твори майстрів минулого
або нову музику невизнаних композиторів-сучасників. У нашу епоху більшість із цих
аранжувань втратила популярність, хоча піаністи як і раніше включають у концертний
репертуар подібні п'єси, що дають можливість продемонструвати запаморочливу
техніку. Серед транскрипцій Ф. Ліста — фортепіанні перекладання симфоній Бетховена
й фрагментів із творів Баха, Белліні, Берліоза, Вагнера, Верді, Глінки, Гуно, Меєрбера,
Мендельсона, Моцарта, Паганіні, Россіні, Сен-Санса, Шопена, Шуберта, Шумана та
інших.
Особливе місце серед фортепіанних творів Ліста займає його соната сі мінор, написана
у 1852—53 роках. Вона є найбільш об'ємним його фортепіанним твором (760 тактів,
приблизно 30 хв. за тривалістю), і за значущістю та глибиною змісту цей твір можна
поставити в один ряд із «Фауст-симфонією» і найбільш взірцевими симфонічними
поемами[13]. Будучи одночастинним твором, соната має дуже чіткі внутрішні 4 частини,
котрі уміщено у загальну для всього твору сонатну форму. Фортепіанній сонаті Ліста, на
відміну від деяких інших його творів, не можливо закинути наявність «пустих» уривків;
насиченість музичної тканини, збалансованість форми і виразова цілісність цього твору
знаходиться на дуже високому рівні. Соната є одним із найбільш яскравих і вдалих
творів Ліста.

Оркестрові та вокальні твори

Ліст став творцем жанру одночастинної напівпрограмної симфонічної форми, яку він
назвав симфонічною поемою. Цей жанр був покликаний виражати немузичні ідеї або
переказувати музичними засобами досягнення літератури й образотворчих мистецтв.
Єдність композиції досягалася введенням лейтмотивів або лейттем, що проходять
через всю поему. Серед оркестрових творів Ліста (або п'єс за участю оркестру)
найцікавіші симфонічні поеми, особливо «Прелюди» (Les Preludes, 1854), «Орфей»
(Orpheus, 1854) і «Ідеали» (Die Ideale, 1857).

Ліст був одним із видатніших майстрів інструментовки, що використав ряд нових

прийомів, заснованих на глибокому проникненні в природу оркестрових тембрів.
Характерно, що і переворот, здійснений Лістом в фортепіанному мистецтві, значною
мірою спирався на симфонічну трактовку фортепіано.

Для різних складів за участю солістів, хору й оркестру Ліст склав кілька мес, псалми й
ораторію «Легенда про святу Єлизавету» (Legende von der heiligen Elisabeth, 1861).
Крім того, можна згадати «Фауст-симфонію» з хоровим фіналом (1857) і «Симфонію до
Божественної комедії Данте» з жіночим хором наприкінці (1867): обидва твори в значній
мірі опираються на принципи симфонічних поем. Дотепер виконуються лістівські
фортепіанні концерти — ля мажор (1839, редакції 1849, 1853,1857, 1861) мі-бемоль
мажор (1849, редакції 1853, 1856). Єдина опера Ліста — одноактна «Дон Санчо» (Don
Sanche) — написана 14-річним композитором і тоді ж поставлена (витримала п'ять
спектаклів). Партитура опери, яка довгий час вважалася загубленої, була знайдена
1903 року. Лісту належать також більше 60 пісень і романсів для голосу з фортепіано й
кілька органних творів, включаючи фантазію й фугу на тему BACH.

В останні роки життя творчі устремління Ф. Ліста значно змінилися — він прийшов до
створення особливого, аскетичного й лаконічного стилю, вільного від романтичних
перебільшень, значною мірою випередив виразні засоби музики XX-го століття.

Діяльність Ф. Ліста зіграла велику роль у становленні угорської національної

композиторської школи і справила величезний вплив на розвиток світової музичної
культури.
Ліст як піаніст
Ліст виступав у концертах буквально до останніх днів свого життя. Деякі вважають, що
він є винахідником жанру сольних концертів піаністів й особливого патетичного
концертного стилю, що зробив віртуозність самодостатньою й захоплюючою формою.

Пориваючи зі старою традицією, Ліст поставив рояль так, щоб відвідувачі концертів
могли краще бачити вражаючий профіль музиканта і його руки. Іноді Ліст ставив на
сцену кілька інструментів і подорожував між ними, граючи на кожному з рівним
блиском. Емоційний натиск і сила удару по клавішах були такі, що під час турне він
залишав за собою по всій Європі порвані струни й зламані молоточки. Все це було
невід'ємною частиною вистави. Ліст майстерно відтворював на роялі звучність повного
оркестру, у читанні нот з аркуша йому не було рівних, славився він і блискучими
імпровізаціями. Вплив Ліста дотепер відчутно в піанізмі різних шкіл.

Опера
1825 — «Дон Санчо або замок кохання» (Don Sanche ou le Chateau d'Amour)
Для оркестру
13 симфонічних поем (1848–1861
«Орфей» (Orpheus), 1853–1854
«Прометей» (Prometheus), 1850
«Мазепа», 1851
«Гамлет», 1858
«Битва гуннів» (Hunnenschlacht), за картиною Кульбаха 1857
«Фауст-Симфонія» (за мотивами Гете) 1854
Для фортепіано з оркестром
1849 Концерт для фортепіано з оркестром № 1 Мі-бемоль мажор
1849 Концерт для фортепіано з оркестром №. 2 Ля-мажор, редакція 1861
1849 «Танок смерті» ( Totentanz), для фортепіано з оркестром, редакції 1853–1859
Для фортепіано
1822 Варіації на тему Діабелі
1841 «Аркуші з альбому» (Feuilles d'album),
1845–1848 «Балада № 1 Des-dur»
1848 «Три концертні етюди»
1849 «Поетичні та релігійні гармонії» для фортепіано
1850 Мрії кохання (Liebesträume)
1851 19 «Угорських рапсодій» для фортепіано
1851 «Полонез № 1» для фортепіано
Інші
1855 «Прелюдія і фуга на тему B-A-C-H» для органу, ред. 1870
1855 Естергомська меса
Матеріал.

Ліст Ференц // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник.

— Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 164-169.
В. С. Мурза. Ліст [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.] / УРЕ
Ліст Франц [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала
енциклопедія
Гандзій О. Ференц Ліст та Кароліна Івановська-Вітгенштейн [Архівовано 20 листопада
2016 у Wayback Machine.] / Країна, № 345, 2016
С. Феодосьєв. Ференц Ліст на Чорному острові
Л. Вольская. Лист в Украине: хронология и география [Архівовано 31 жовтня 2017 у
Wayback Machine.]
В. Білоцерківський. Рандеву з Лістом [Архівовано 3 червня 2015