АНТОНІН ДВОРЖАК (1841-1904)

«Мені пощастило побачити великий світ, але всюди і

завжди я залишався тим, кти був,--простим чеським
музикантом»--Дворжак.

Видатний чеський композитор, диригент, педагог II пол. ХIХ ст.

Молодший сучасник і учень Сметани, від якого він сприйняв
призначення митця—служити ідеалам чеської культури.

Дворжак—наступний після Сметани етап у розвитку чеської

музики—Сметана--1860-70-ті, Дворжак—1880-90-ті рр. Сметана
більше класик, тяжіє до епосу, Дворжак більше романтик, тяжіє
до лірики.

Продовжив традиції Бетховена, Шуберта, Вагнера, Ліста, Сметани.

Жанри творчості: 10 опер, для оркестру--9 симфоній, симфонічні

поеми, увертюри («Гуситська», «Серед природи», «Карнавал»),
«Слов’янські танці», 3 концерти (ф-но, скр., віолонч.) ;

8 квартетів («Негритянський»), інструментальні камерні ансамблі,

14 фортепіанних циклів («Гуморески», «Поетичні картинки»),

хорові твори (кантата «Нащадки Білої гори», ораторія «Свята

Людмила», Реквієм, Stabat mater), 70 романсів та вок. ансамблі.

Значення. Творець чеської національної симфонії. Спирався на

фундамент, підготовлений Сметаною. Але його музика виходить за
межі чеської культури. Інтернаціоналіст за духом, Дворжак
проявляв інтерес до музики інших народів («Слов’янські танці»,
«Моравські дуети», «Слов’янські рапсодії»--на темах українських
дум, словацького ОДЗЕМЕК, польських МАЗУРКИ та ПОЛОНЕЗУ,
південнеслов’янського КОЛО). Так Дворжак демонструє розуміння
загальносвітової культури, спільності доль різних народів (це було
актуально напередодні I світової війни!).
 Образний зміст творчості—героїка, драма, епос, лірика,
народно-жанрові образи, фантастика, пейзаж.

Основа музичної мови—фольклор--як слов’янський, так і

американський.

Життєвий та творчий шлях

Роки дитинства та навчання. Народився у селі Нелагозевес

поблизу Праги родині корчмаря (старший з 8 дітей). Долаючи
злидні, хлопець з 13 років працював помічником м’ясника….
Навчався у сільського органіста, у Злониці брав уроки музики
(скрипка, альт, орган).

16 років вступає до празької Органної школи, грає в ансамблях

на альті, один рік--в оркестрі оперного театру під орудою Сметани!

Роки творчого становлення. 1870-ті рр.--захоплення музикою

Бетховена, Шуберта, Вагнера, Ліста. Початок творчості: 1-актна
комічна опера «Уперті», вокальний цикл «Кипариси» (вплив
Шумана), 4 симфонії, неопубліковані за життя!(№5=№1).

Доба ранньої творчої зрілості—1880-ті рр. Знайомство з

Брамсом, його потужна підтримка!(«Мене щиро цікавить кожна
його нота»--Брамс). Визнання Дворжака у Чехії та Європі (цьому
посприяло виконання «Слов’ янських танців», гастролі в Лондоні,
згодом—звання доктора Кембріджського університету, знайомство
з Григом та Чайковським). Диригентська діяльність.

Твори 80-х рр: опера «Якобінець», 2 концерти, симфонії №№ 2-4,

квартет, квінтет, ораторія «Свята Людмила». Підсилення
романтичного начала, образи набувають більш емоційного
забарвлення. В інструментальних творах—поворот до
програмності( ф-ний цикл «Поетичні картинки», програмні
симфонічні поеми).
 1890-ті—вершина творчої зрілості. Гастролі в Європі та США. З
1890—1900--очолює клас композиції в Празькій консерваторії.
1892-95—директор Н.-Йоркської консерваторії, диригент. Кращі
твори американського періоду—симфонія №5(9), Віолончельний
концерт h-moll.

1901-директор Празької консерваторії. Учні—Сук, Недбал,

Новак, Фібіх. Твори останнього 10-річчя: опери –комічна «Чорт та
Кача»(1899), лірична «Русалка» (1900).

Помер 1904 через крововилив у мозок

«Слов’янські танці»

2 зошити(1878, 1887). 8+8=16 п’єс. Зразок жанрового

симфонізму, поетизації народного танцю. «Слов’янські танці»
створені на замовлення як аналог «Угорських танців» Брамса.
Писав для 4-ручного виконання на ф-но. Згодом здійснив
оркестрову редакцію.

Представлений слов’янський фольклор: чеський (ФУРІАНТ,

СОУСЕДСКА, ПОЛЬКА, СКОЧНА ШПАЦИРКА), український(гопак, думка--№
№1,2), польський (мазурка), словацький (коло). Дворжак уникає
цитування народних мелодій. Це оригінальний твір.

Побудований на контрасті образів, характерів, тем, ритмів, що

відтворює численні грані народних образів та настроїв.

Чіткість форм: 2-частинна, 3-частинна.

Риси симфонізації циклу: цілістність твору, безперервність

розвитку.

Слухати №№ 2 та 8.