Тема: «Творчість Б.Сметани. Симфонічна поема «Влтава».

У ХІХ столітті чеська музика досягає високого розквіту на хвилі величезного

підйому національного руху в країні. Ця епоха висуває двох великих композиторів –
Б.Сметану і його послідовника – А.Дворжака. Їхні твори відзначені не тільки яскравим
національним характером, але і високою майстерністю, володінням всіма професійними
прийомами композиторського письма. Тому вони по праву вважаються засновниками
чеської музичної класики. Бедржих Сметана (1824-1884) є першим класиком чеської
музики, засновником чеської композиторської школи. Він стояв у витоків всіх жанрів
чеської класики – опери, симфонічної, інструментальної і хорової музики. Всю свою
діяльність як геніальний композитор, піаніст, диригент, громадський діяч він присвятив
прославленню рідного народу. Витоками його музики є народна – чеські пісні, танці,
найвідоміший з яких – полька. Творчість композитора широко відобразила передові
демократичні погляди чеського народу в його боротьбі за незалежність. Найвищі
досягнення Сметани в композиторській творчості пов язані з жанрами опери і
симфонічної поеми.
Найвідомішим твором Сметани є цикл «Моя Батьківщина». Він був створений
протягом 5 років – 1874-1879 (до речі, коли композитор був вже майже глухим) і
складається з шести симфонічних поем. Кожна з них представляє собою самостійний
симфонічний твір. Але єдність створює патріотична ідея твору і тема Вишеграду, яка
набуває роль лейтмотиву твору, адже звучить в різних частинах циклу. Коло образів поем
дуже різноманітне. Образ батьківщини розкривається через епос, історію, народний
побут, казку: тут і древній замок Вишеград, символ Чехії ( поема «Вишеград»), і картини
рідної природи – поеми «Влтава і «З чеських лугів і лісів», і розповіді про стародавні часи
– поема «Шарка» ( так звати народну героїню), і сторінки боротьби чеського народу за
незалежність («Табор» -- це назва фортеці), і ,нарешті, пророцтва про майбутню перемогу
(«Бланік» -- назва гори). Кожна з шести поем має власну літературну програму, викладену
прозою самим автором. В цьому Сметана продовжує лістовські традиції. Але на відміну
від Ліста, Сметана інакше трактує форму поем, в нього немає сонатних принципів, і
значно менше він використовує варіаційні методи. І головне, що своїм реалістичним
змістом цикл «Моя Батьківщина» відрізняється від романтичних філософських поем
Ліста.
Розглянемо зміст і форму поеми №2 «Влтава». ( Влава – назва великої, могутньої
ріки, яка є символом Чехії, як наприклад в Україні – Дніпро). Велику роль в поемі грають
зображальні моменти. Таким є, наприклад, початок поеми, який змальовує поступове
народження широкої ріки з двох струмків. В програмі поеми Сметана пише: « Два
струмки протікали у холодних шумавських лісах і, зливаючись, дали початок Влтаві».
Зображують ці «струмки» дві флейти, до яких потім приєднуються кларнети, струнні, і,
нарешті, з цього фону народжується прекрасна тема Влтави. По своєму інтонаційному
складу, ладовому окрасу, мелодійності і наспівності тема Влтави стає схожою на справжні
народні чеські пісні. Програмний зміст поеми зумовив її композиційні особливості. Поема
написана у вільній формі, яка наближується до рондо, рефреном якого і може слугувати
тема Влтави, а епізоди ніби змальовують картини життя на її березі. Так, перший епізод –
«Полювання» -- також багатий на зображальні моменти. Тут відчутно звучання
«мисливських» ріжків – це переклички мідних духових інструментів. Другий епізод
називається «Селянське весілля». Як пише в програмі композитор, « з берегів ріки
лунають звуки веселого селянського весілля». В цьому епізоді звучить полька, дуже схожа
на справжню народну. Третій епізод, на відміну від попередніх, має не побутовий, а
казковий, фантастичний характер – «Хоровод русалок», як називає його Сметана.
Фантастичний колорит тут підкреслено насамперед оркеструванням – низький тембр
флейти, кларнету, пасажі арфи.