Хорова творчість К.

 Стеценка
Більше 50 творів для хору, серед яких 5 кантат, Літургія, Панахида пам’яті Лисенка

Лірико-епічна «Бурлака», «Могила»

сфера: Характерні риси:

- пісенна узагальненість, однорідність настроїв,

- Жанрова основа – чумацькі, бурлацькі пісні
- підголоскова гармонічна фактура,
- дублювання у фортепіанному супроводу

Лірична «Усе жило», «То була тиха ніч».

сфера: Характерні риси:

- більша автономність від народних жанрів,

- акварельні барви,
- складні гармонії,
- секундові співвідношення

Лірико- «Сон»
драматична Характерні риси:
сфера:
- втілення гострих життєвих колізій,
- поліфонічність фактури,
- складність музичної мови

Героїчна «Прометей», «Живи, Україно!»

сфера: Характерні риси:

- втілення патріотичних почуттів, протест проти несправедливості,

- гімнічність викладу

Духовна «Всеношна», «Панахида», «Літургія», «Херувимські пісні», духовні канти

сфера:
Тексти Шевченко, Малицька, Коваленко, Самійленко, Олесь, Леся Українка
 Окремі приклади

Хорова поема-  Основна тема маршового характеру

балада «Рано-  В основі інтонації рекрутських пісень
вранці  Складна двочастинна форма.
новобранці»  Перша частина – вихід новобранців, переживання та загибель
(1904) дівчини й матері. Енергійна маршова тема рекрутів, уривчасті,
(Т. Шевченко) схвильовано-декламаційні фрази-мотиви матері й дочки,
похоронні хоральні інтонації – зміст першої частини.
 Друга частина – скорботний монолог. Використання у ній
інтонацій маршовопісенної теми першої частини.

Кантата  Показ узагальненого образу поезії Шевченка, його лірики, героїки,

«Шевченкові» урочистості шевченкових свят
(1910)  Використання динамічного поліфонічного чотириголосся.
(К.Малицька)  Лірико-драматичний характер кантати
 Її будова з двох розділів, шести епізодів, контрастних за характером
 Лірично-розповідний характер першого розділу.
 Показ героїчного, незламного духу волелюбного Тараса у
другому, драматичному розділі. Інтонаційна близькість до
мелодики історичних пісень
 Прославно-піднесений настрій третього епізоду.
 Драматизм і напруженість четвертого епізоду, нагадування про
трагічні обставини життя поета.
 Зростання напруження й експресії у п’ятому епізоді.
 Фінальний епізод – підсумок всіх граней образного задуму.
Проведення тем першого і третього епізодів. Втілення символу
безсмертного духу Кобзаря у вінку шани і любові.
 Урочиста кода.

Хор  Показ образу міфічного героя Прометея, що приніс людям вогонь і

«Прометей» поплатився за це вічними муками.
(О.Коваленко)  Три розділи.
.  Героїко-закличний характер фортепіанного вступу.
 Розповідний, епічний характер першого розділу. Використання
інтонацій історичних пісень.
 Зростання напруження, драматизму в середньому розділі.
Чітка, маршова ритміка, ораторська декламаційна манера
розвитку мелодії.
 Повернення стриманого емоційного характеру в третьому
розділі.