Творчий портрет А. Хачатуряна.
Варіації змінюються важкуватим комедійним Танцем старців (№
Арам Хачатурянт - видатний вірменський композитор, педагог, диригент і
музично-громадський діяч, одна з найяскравіших постатей в історії радянської
музики. Події далекого історичного минулого і поетичні картини народного життя
Вірменії, героїчна боротьба за волю і психологія людської душі, глибокі
філософські узагальнення - ось зміст його творчості. Серед найкращих його
творів - балети "Гаяне" і "Спартак"; 3 симфонії та "Урочисті фанфари" для труб і
барабанів; 3 концерти - фортепіанний, скрипковий та віолончельний; 3 концерти-
рапсодії - для скрипки, віолончелі, фортепіано з оркестром; камерно-
інструментальна музика - фортепіанна "Токата", соната, "Дитячий альбом", сонати
для скрипки, альта, віолончелі; симфонічні сюїти, створені на музику до
театральних спектаклів "Валенсіанська вдова" та "Маскарад"; музика до
спектаклів та кінофільмів. А. Хачатурян народився у 1903 році в Тифлісі
(сьогодні столиця Грузії - Тбілісі). А. Хачатурян не отримав початкової музичної
освіти. Серйозно займатись музикою він розпочав тільки в 19 років. Здобуває
знання під керівництвом досвідченого педагога і композитора М.Гнєсіна, а у 1929-
1934 роках продовжує музичну освіту в Московській консерваторії. А. Хачатурян
пише "Пісню-поему" для скрипки і фортепіано, фортепіанну "Токату", Тріо для
кларнета, скрипки і ф-но, "Танцювальну сюїту" для оркестру.З"явились балет
"Гаяне", віолончельний концерт, дві симфонії. Друга симфонія стала гарячим
відгуком митця на трагічні події війни. Третя симфонія-поема присвячена
перемозі над фашизмом. У 1950 році А.Хачатурян розпочав педагогічну
діяльність на посаді професора композиції в Музично-педагогічному інституті ім.
Гнєсіних та Московській консерваторії. Композиор продовжує писати музику для
театру і кіно, а його пісні "Про Єреван", "Марш миру", "Про що мріють діти"
отримали заслужену популярність . У 60-70-х роках А.Хачатурян також створив
тріаду концертів-рапсодій для віолончелі, скрипки і дортепіано; тріаду сольних
сонат для віолончелі, скрипки і альта; фортепіанну сонату та "Дитячий альбом".
Балетна творчість А. Хачатуряна
У сфері театральної музики величезна роль належить балету. Першим зразком
цього жанру є музика до балету "Щастя" на традиційний для того часу сюжет про
прикордонне та колгоспне життя. Ця музика використовується в наступному
балеті "Гаяне". В останньому балеті "Спартак" виявляються риси зрілого стилю
композитора: переважання думки над емоціями, сувора і детальна продуманість
концепції, безперервність розгортання та віртуозне володіння засобами музичної
драматургії, величезна роль поліфонії в організації музичної тканини,
багатоплановість характеристик героїв та їх динамічність в процесі розвиток
сюжету.
Балет "Гаяне" (1942) А. Хачатуряна
Музика балету "Гаяне" багатша, більш розгорнута і органічна в своєму
симфонічному розвитку. Партитура "Гаяне" була завершена в кінці 1942 року. 3
грудня балет був поставлений на сцені Ленінградського театру опери та балету С.
М.Кірова. Балет розпочинається коротким оркестровим вступом.Тут вперше
з"являється заклично-фанфарний вольовий мотив боротьби, пов"язаний з
характеристикою одного з головних героїв балету - прикордонника Козакова.
І дія - яскрава жанрова побутова картина.В єдиному потоці симфонічного
розвитку чергуються масові танці: "Збір бавовни", "Танець бавовни", "Танець
чоловіків".Музика першого танцю (№ 1) побудована на мелодії вірменської
народної пісні "Пшаті цар".Наступний -повільний, повний грації, витончений
ритмічно, прикрашений м"якими мелізмами - Танець бавовни (№ 2) також має у
своїй основі народні мотиви. Перша танцювальна мелодія відіграє роль рефренду
(As - dur), а дві інші - епізодів (f - moll).На народній основі побудований і третій
танець (№ 3, Танець чоловіків).Чудово передані в ньому колорит вірменських
героїчних і весільних танців. Це один із найбільших симфонічно розвинених
масових танців балету. Цей танець сили та молодості підводить до сцен, де
дається експозиція основних героїв балету і відбувається зав"язка драматичного
конфлікту. Сильними акцентами відзначений танець Армена (№ 7), близький за
характером вірменським народним танцям типу "Кочарі". Четвертний і восьмий
номери ("Приїзд Казакова" і "Від"їзд") насичені вольовими, призовними
інтонаціями. У Танці Нуне і Карена (№ 5) змальовані друзі Гаяне - балагур,
веселун Карен і завзята Нуне. У музиці сцени сварки (№ 3-а) виникає лейтмотив,
що храктеризує ворожі сили; Особливо інтенсивно цей мотив розвивається в
симфонічній картині "Пожежа";.Образ Гаяне в повному розумінні слова
центральний образ балету. Вперше характеристика Гаяне дана в І дії в сцені
сварки з чоловіком (№ 3-а) і в двох її танцях (№ 6 і 8). ІІ дія балету - переносить
глядача в будинок Гаяне.Повний чарівності, грації перший танець дівчат-
килимниць (№ 9). За танцем килимниць слідують "Туш" (№ 10) з його піднесено-
святковими інтонаціями і повні грайливості і простодушного лукавства Варіації
Нуне (№ 10-а) .
11), атмосфера веселощів порушується приходом Гіко (№ 12). Сумно звучить
повністю змінена лірична тема Гаяне (соло альта). Розпочинається Колискова
Гаяне (№ 13) - один із найбільш натхненних номерів балету. Сцена (№ 14)
відзначена напруженим драматизмом. Стрімка танцювальна музика вступу
змінюється барвистою картиною світанку (№ 15). Безпосередньо з музики
світанку виникає інтонаційний образ Айші. Танець курдської дівчини (№ 16) з
його вальсовим ритмом. Розпочинається курдський танець (№ 17), для нього
характерні мужні,вольові ритми.Ніжна музика Айші (№ 18): в стислому вигляді
повторюється її вальс. Далі слідує любовний дует Айші і Армена (№ 19). (№ 20,
ревнощі Ісмаїла і припинення його з Арменом), звучить танець "Кочар" вірмено-
курдський танець (№ 21). Наступні епізоди (№ 22-24, сцена, Варіації Армена,
поява зловмисників та їх боротьба з Арменом), ( "Розкриття змови", №24 -а).
("Пожежа", № 25). Остання IV дія - смисловий підсумок балету, його початок (№
26 вступ, сцена і адажіо Гаяне). Гаяне (Adagio) - емоційний висновок всієї
картини.Адажіо Гаяне змінює витончений
Танець дівчат і Нуне (№ 27), масовою сценою (№ 28). Танцем дідусів і бабусі ( №
29). "Лезгінка " (№ 30), мелодія російського танцю (№ 31), вірменськими танцями
" Шалахо" (№ 32) і "Узундара" (№ 33). Колорит Вальсу (№ 34).
Танець із шаблями (№ 35). Завершується дія бурхливим Гопаком (№ 36) Балет "
Гаяне" - реалістична музично-хореографічна повість про радянських людей, "
одне з дивовижних і рідкісних за емоційністю явищ сучасного мистецтва".
*Балет"Спартак"*
Балет "Спартак"займає особливе місце в творчості А.Хачатуряна:це
наймонументальніший твір видатного вірменського композитора,значний внесок у
розвиток світового музичного мистецтва.задум балету виник наприкінці 1930х
років під впливом однойменного роману відомого італійського письменника
Р.Джованьолі.Композитора приваблювала думка змалювати в музиці
героїчний,благородний образ вождя повсталих рабів,розкрити широку панораму
життя стародавнього Риму,втілити високу ідею самовідданої боротьби за
волю.Балет Хачатуряна став своєрідним відгуком на трагедію Другої світової
війни.А.Хачатурян шукав відповіді на гострі й болючі проблеми
сьогодення.Роботу над балетом Хачатурян розпочав у 1950 році після поїздки до
Італії.Він отримав чимало яскравих враженнь,зокрема відвідав римський
Колізей,де проходили гладіаторські бої.Партитура балету була завершена у 1954р.
Прем*єра нового твору відбулася через три роки у Ленінграді і мала значний
успіх. Жанр балету-історична ,соціальна,оптимістична трагедія;Тема-постання
рабів під проводом Спартака в 74-71 роках до н.е.Ім*я Спартака назавжди стало
символом незламного прагнення до свободи. Ідея-сповнена громадського пафосу і
гуманізму:композитор оспівує героїку боротьби,прославляє високі людські ідеали-
мужність,благородство,вірність обов*язку.Основний конфлікт побудований на
протиставленні та зіткненні двох Римів.Композиція балету складається з 4 дій
,кожна з яких є етапом розвитку драми. 1 дія-"Тріумф Риму","ринок
рабів","Цирк"-експозиція антагоністичних сил.2дія-"Казарма гладіаторів","Аппіва
дорога","Бенкет у Красса"-безпосереднє їх зіткнення та кульмінація у розвитку
повстання.3 дія-"Палатка Спартака","Палатка Красса"-драматичний перелом. 4
дія-"Загибель Спартака" трагічна розвязка та епілог.Балет А.Хачатуряна вражає
монументальністю та викликає асоціації з величним,багатоплановим фресковим
панно.У балеті зустрічаємо представників різних соціальних груп та
національностей. В основі драматургії балету лежить принцип контрастного
протиставлення картин та музичних номерів:тріумф переможців-легіонерів та
скорбота полонених.жага кривавих видовищ. Для характеристики
рабовласницького Риму Хачатурян використовує то парадні військові марші,то
музику,сповнену чуттєвої експресії. Композитор широко використовує
лейтмотивну систему. Балет складається із завершиних музичних номерів,які
А.Хачатурян об*єднує в наскрізні сцени. Своєрідною є музична мова балету.На
відміну від скрипкового концерту,в "Спартаку"менш помітний звязок з
фольклорними джерелами. 1ша картина("Тріумф Риму")-блискуча й ефектна
сцена повернення легіонів Красса після переможного походу на Фракію.Середній
розділ 1шої картини різко контрастує пишному торжеству попередньої
музики.Композитор змальовує полонених,зокрема Спартака,Фригію та
Гармодія,які важко ступають прикуті ланцюгами. Композитор переконливо
розкриває образ Спартака -його благородство,внутрішню гідність,незламну волю
до боротьби.2га картина("Ринок рабів") розпочинається музикою,що змальовує
строкатий невгамовний натовп на ринку "живого товару".3тя картина("Цирк")
змальовує "розваги"римської знаті,яка в амфітеатрі спостерігає за кривавими
боями гладіаторів. В музиці відчутна сурова урочистість,скорботна
зосередженість,стриманий гнів. 4та картина("Казарма Гладіаторів")
розпочинається сценою смерті пораненого гладіатора .Напружені дисонуючі
гармонії посилюють відчуття скорботи і заціпеніння. 5та картина("Аппієва
дорога")розпочинається світлою "пастушою інтермедією":чути пасторальні
тембри дерев*яних духових та простодушний,грайливий танець "Вовк і овечка".
6та картина("Бенкет у Красса")-ще одна яскрава характеристика патриціанського
Риму. Перша половина картини змальовує безпечні розваги римської
знаті.Композитор об*єднує декілька самостійних номерів в єдину сцену з
наскрізним розвитком.7ма картина("Палатка Спартака") -драматичний перелом
балету.Серед спартаківських воєначальників виникають внутрішні чвари.В таборі
таємно з*являється служниця Егіни та ередає Гармодію покривало своєї власниці.
Охоплений роковою пристрастю,він зраджує друзів і в нічній темряві переходить
ло ворожого табору. Музика правдиво розкриває широку палітру людських
почуттів:взаємного кохання,тугу за рідним краєм. Органічно поєднані натхненна
лірика і громадський пафос. 8ма картина("Палатка Красса") ЇЇ розпочинає Вальс
Егіни,яка танцює перед ложем римського воєначальника. Чуттєво-експресивну
мелодію саксофона доповнюють капризно-граціозні поспівки флейт і гобоя. 9
картина("Загибель Спартаки")-заключний етап та підсумок героїчної
хореодрами.Спартак приймає останній бій.Спартак гине в боротьбі як герой а
Гармодій отримує меч в спину від римського легіонера.