МИСТЕЦТВО РЕАЛІЗМУ У

МУЗИЦІ
ОЗНАКИ РЕАЛІЗМУ В МУЗИЦІ
Реалізм (від лат. речовий, дійсний) -
один з основних прин­ципів у
мистецтві: правдиве, об'єктивне
відображення дійсності
різноманітними художніми засобами.
Він ніби закликав митців повернутися
зі світу надхмарних мрій на землю, до
людей. Геро­ями митців-реалістів
ставали звичайні люди, а основною те­
мою творчості - повсякденне життя.
Видатні досягнення реалізму в
світовій музиці пов'язані з іменами П.
Чайковського, Дж. Верді, Ж. Бізе, М.
Мусоргського, М. Лисенка та
багатьох інших.
ОЗНАКИ РЕАЛІЗМУ В МУЗИЦІ
Ящо романтики намагалися передати
ставлення до внутрішнього світу людини
в піднесено-емоційний манері, так
би мовити, «голосом серця», то
в реалістичному мистецтві
митців цікавить сувора правда
життя. Прагнення до вироблення
реалістичного світогляду, притаманне
європейській людині другої половини
XIX ст., втілилось у синтетичному
музичному жанрі - опері.
Музичний театр Ваґнера і його
наступників Верді, Мусоргського і
Чайковського, Гуно і Бізе ознаменував
собою вершину розвитку опери XIX ст
• правдиве, всебічне зображення
типових подій і характерів у типових
обставинах при правдивості деталей;
• принцип точної відповідності
реальній дійсності усвідомлюється як
критерій художності;
• характер і вчинки героя пояснюються
його соціальним походженням та
становищем;
• драматизація як сюжетно-
композиційний спосіб формування
художньої правди;
• вільна побудова творів;
• розв'язання проблем на основі
загальнолюдських цінностей.
 ДЖУЗЕППЕ
ВЕРДІ
В Італії XIX століття найбільшого
розвитку отримав масовий і
демократичний жанр опери. Творчість
італійського композитора Джузеппе
Верді с вершиною реалізму в оперній
музиці. В своїх творах композитор
виражав протест проти насилля та
пригноблення, ідеї боротьби за
звільнення та об’єднання Італії. В
операх «Луїза Міллер», «Ріголетто»,
«Трубадур», «Травіата» автор
порушував проблеми соціальної
нерівності. Героїко-історичні оперні
полотна композитора втілено у творах
«Сицилійська вечірня», «Бал-
маскарад», «Сила долі», «Дон Карлос»
та інших.
«Ріґоле́ тто» - опера у 3 діях. Створення
опери стало початком зрілого етапу у
творчості композитора. В її основі лежить
драма Віктора Гюґо «Король розважається»
яка свого часу була заборонена для
постановок. Аби домогтися дозволу від
австрійської цензури, автори дещо змінили
сюжет: Франциск I, король Франції, став
герцогом Мантуанським, відповідно змінили
імена інших персонажів. Герцог теж підходив
для образу легковажного та розніженого
правителя, який контрастує з бідним і
знедоленим блазнем. Верді змальовує
персонажів у постійному розвитку і русі:
блазень Ріґолетто, який ще недавно сміявся з
графа Монтероне, чию доньку обезчестив
герцог, згодом відчуває такий самий розпач і
сам перетворюється на батька, який пережив
горе у сім'ї.
 Веризм
Цікаво знати, що саме в оперній Італії виникає новий
напрям веризм ( від італ. уєго істинний, правдивий ).
Представниками його стали композитори Р.
Леонкавалло, П. Масканьї, У. Джордано, Дж. Пуччіні. В
основі їх творів правдиві сюжети, реальне зображення
душевного стану світу простих людей, емоційно
виразна музика, відсутність високої суспільної ідеї.
Стиль виконавства перебільшена експресія,
сентиментальний надрив, гострий драматизм. Кращі
твори напряму « Сільська честь » П. Масканьї, « Паяци
» Р. Леонкавалло, « Богема », « Тоска », « Чіо - чіо - сан
» Дж. Пуччіні та інші. Савченко Т. Т.
Франція – лірична опера
У Франції за часів реалізму значного
розвитку отримала лірична опера, що
відрізняється інтимними темами та
сюжетами класичної літератури, в
яких втілено людські переживання,
поетичність, демократична мова,
близька до міського фольклору. До
шедеврів французької опери належать
« Малой », « Вертер » Ж. Массне, «
Фауст », « Ромео і Джульетта » Ш.
Гуно, « Гамлет » А Тома та інші.
Цікаві екзотичні сюжети Сходу
простежуються в « Лакме » Л. Деліба,
« Шукачі перлів », « Джаміле » Ж.
Візо, « Самсон і Даліла » К. Сен -
Санса. Савченко Т. Т.
Жорж Бізе «Кармен»

Вершиною реалізму в
оперному мистецтві стала
опера Ж. Бізе « Кармен ». Її
герої прості люди із сильними
та суперечливими характерами.
Твір наповнений іспанським
колоритом, драматичним
сюжетом та різноманітними
народними сценами. Савченко
Т. Т.
Франція – колиска музичного жанру оперети
 Оперета ( італ. operetta маленька опера )
музично - сценічна вистава переважно
розважального характеру, що поєднує
монологічне і діалогічне мовлення з вокальною
та інструментальною музикою, танцювальне
мистецтво й естрадні прийоми.
 Оперети пишуть на комічний сюжет, музичні
номери в них коротші, ніж в оперних, музика
носить легкий, розважальний характер із
традиціями академічної музики.
 Родоначальники жанру французькі композитори
Ф. Ерве та Ж. Оффенбах. Савченко Т. Т.
Флоримон Ерве
Французький композитор Флоримон Ерве
органіст, співак, лібретист, автор жанру «
оперета - буф ». В його творах висміюються
традиційні оперні форми. Найбільш відомою
оперетою стала « Мадемуазель Нітуш ».
Савченко Т. Т.
Жак Оффенбах
Жак Оффенбах французький композитор, один із
засновників класичної оперети. Світову славу
принесли « Орфей у пеклі », « Прекрасна Єлена »,
« Паризьке життя », « Перікола », « Казки Гофмана »
та інші. Твори композитора це пародія на буржуазно -
аристократичне суспільство. Вони наповнені
грайливою мелодикою та танцювальними ритмами.
Савченко Т. Т.
Австрія – Віденська придворна опера та оперета

В Австрії XIX ст. розвивається

Віденська придворна опера та оперета.
Засновниками жанру оперети стали Ф.
Зуппе (« Прекрасна Га - латея », «
Бокаччо »,
« Донья Жуаніта »), И. Штраус ( син )
(« Циганський барон »,
« Летюча миша »),
К. Мілльокер (« Бідний студент »,
« Гаспарон », « Бідний Іонафан »),
К. Целлер (« Продавець птахів »,
« Мартін - рудокоп »). Савченко Т. Т.
Велика Британія

Оперна культура англійських

композиторів даної епохи цікава
появою англійського музичного
театру « Ковент - Гарден », що
став найважливішим оперним
центром. Творцем англійської
оперети був композитор А.
Салліван (« Фартух », «
Пеизапські пірати », « Мікадо »,
« Терпіння »). Савченко Т. Т.
Могутня купка Реалізм приніс у музичну спадщину і творчість
представників « Могутньої купки » товариства
російських композиторів, що склалося наприкінці х і
початку х років. До нього входило п ятеро
композиторів : Мілій Балакірев ( керівник ), Микола
Римський - Корсаков, Олександр Бородін, Модест
Мусоргський і Цезар Кюї. « Могутня купка » виникла на
фоні революційних ідей та філософії матеріалізму, що
проникли у всі види мистецтва. Бунти і повстання селян
стали головними соціальними подіями того часу,
навернувши діячів мистецтва до народної теми.
Композитори даного товариства шукали нові форми для
втілення тем і образів з вітчизняної історії та сучасності.
Видатними творіннями стали « Борис Годунов » і «
Хованщина » М. Мусоргського, « Князь Ігор » О.
Бородіна, « Псковитянка » М. Римського - Корсакова.
Більшість композиторів « Могутньої купки » записували
і вивчали фольклор, використовували народні мелодії як
в симфонічній, так і в оперній творчості. Савченко Т. Т.