«Картинки з виставки»

Фортепіанний цикл «Картинки з виставки» поряд з музичними драми та

вокальними жанрами є однією з вершин творчості Мусоргського.
Написаний в 1874 році під враженням посмертної виставки робіт
художника та архітектора В.Гартмана, друга композитора .На
виставці,організованою за ініціативою В.Стасова, були представлені
найрізноманітніші твори художника,серед них - картини, ескізи
театральних костюмів,архітектурні проекти .
«Картинки з виставки»- зразок програмної сюїти, яка складається з 10
самостійних п’єс, об’єднаних загальним задумом. Кожна п’єса має свою
назву та втілює той чи інший образ ,якій побачив композитор на роботах
художника. Але він зробив не просто ілюстрацію до малюнків ,він
показує сюжети глибше , оживлює їх. При яскравої контрастності
мініатюр,вони зв’язані проведенням теми « Прогулянки» ,яка з’являється
кілька разів(5),варіюється , відображає реакцію глядача,авторський
коментарій . «Моя физиономия в интермедах видна»- писав Мусоргський
Стасову.
Характер «Прогулянки» бадьорий, піднесений. Тема широка, в
російському народному дусі ,безперервно розвивається : мелодія виростає
з трихордових поспівок , метрична будова вільна - чергуються одно
такти 5)4та 6)4. Як в народних піснях, тема Прогулянки звучить спочатку
одноголосно,потім –в акордовому супроводі (соло-хор).
№1.«Гном».Малюнок Гартмана зображав ялинкову іграшку - щипці для
горіхів у вигляді гнома на кривих ніжках. Мусоргський побачив образ
сповнений болі та страждань .П’єса побудовано на гострих динамічних,
інтонаційних, ритмічних ,темпових контрастах. Тональність es-moll,
ускладнюється альтераціями. Основна тема незграбна,звучить в низькому
регістрі, де чергуються в різних темпах короткі пасажі та тривалі зупинки.
Друга тема звучить в акордовому викладенні в синкопованому ритмі:в
низхідних секундових мотивах з різкими акцентами sf чуються тяжкі
зітхання і ,навіть, відчайдушний крик.

№2 « Старий замок».. У Гартмана на малюнках зображено

середньовічний замок. Мусоргський додав до сюжету трубадура, який
співає проникливу пісню. Мелодія пісні задумлива,меланхолічна, тихо
звучить в gis –moll на фоні тонічного органного пункту (ч.5) з остинатною
ритмічною пульсацією. Акомпанемент імітує звучання лютні.

№3 «Тюільрійський сад»має підзаголовок «Сварка дітей після

гри».Жанрова сценка. Мусоргський відтворює образи дитинства.
(вокальний цикл «Дитяча»).Швидкий темп,мажорний лад(H-dur),в
основному високий регістр,легкі пасажі передають пожвавлення ,рухи
дітей.

№4 «Бидло»вступає різким контрастом до попередньої картинки,

«прямо в лоб»,як казав композитор. Малюнок Гартмана зображає волів,
які тягнуть великого воза на велетенських колесах. Цей малюнок послужив
приводом для створення суворо - сумної картини з селянського
життя,композитор наповнив картину глибоким соціальним змістом. На тлі
одноманітного тяжкого руху басів(тональність gis moll) звучить протяжна
селянська пісня , яка наповнена тугою та похмурою силою. Пісня
поступово завмирає вдалині (протягом п’єси відбувається поступовий
динамічний спад від ff до pp), але її відголоски ще чутні в
«Прогулянці»,яка сумно звучить в мінорі.

№5 «Балет пташенят,що не вилупилися»(F-dur).На малюнку Гартмана –

ескізи костюмів до балету «Трильби».У Мусоргського- гумористичне
легке скерцино. П’єса цілком написана в скрипковому ключі ,іі фактура
прозора,динаміка переважно в діапазоні pp-ppp, широко використовуються
форшлаги , трелі(форма тричастинна).

№6 «Два еврея ,багатий і бідний».Тема соціальної нерівності. П’єса

відтворює діалог багача та бідняком,композитор дуже точно зображує їх
 портрети з допомогою мовних інтонацій. Перша тема(b-moll) передає мову
багатого: владні самовпевнені інтонації, енергійні вигуки , нижній регістр.
Друга тема характеризує бідного єврея (des –moll): жалібна,благальна тема
звучить у високому регістрі, мелодичні фрази з тремтячими
трелями,форшлагами .В репризі обидві теми з’єднані в контрапункті,кожна
- звучить у своєї тональності,завершується п’єса владним вигуком багача.

№7«Лиможський ринок»(Es dur) П’єса представляє жартівливу сценку

–зарисовку лиможського ринку з викриками торговців, галасом присутніх,
метушнею. Побудована на безперервному жвавому русі шістнадцятих з
акцентованими акордами-вигуками sf (в основі фігурацій –інтонації
людської мови).Темп поступово прискорюється , на кульмінації веселий
гомін раптово переривається.

№8«Катакомби. Римська гробниця». На малюнку Гартмана він сам

оглядає при світлі ліхтаря залишки давньої римської гробниці. У
Мусоргського ці образи відгукнулись роздумами о смерті,спогадами про
померлого друга. В п’єсі дві частини: «Римска гробница» і «З мертвими
мертвою мовою». В 1 частині переважають масивні,дисонуючі співзвуччя,які
довго тривають. Тихі відголоски – відлуння створюють враження гучного
простору ,в якому виникає сумний людський голос.

В другій частині з’являється тема «Прогулянки»: на тлі безперервного

октавного тремоло в високому регістрі вона звучить дуже тихо і
сумно,виконується рівними тривалостями .

№9 «Хатка на курячих ніжках» відтворює образ російських казок. На

малюнку художника зображений годинник у вигляді хатки з курячими
ніжками. Мусоргський зобразив стрімкий політ Баби Яги .

Форма тричастинна .Музика 1 частини різка,незграбна: починають

п’єсу різки стрибки-удари на велику септиму,які чергуються з паузами.
Рух розкручується поступово:фрази стають довшими , паузи коротше і
потім зникають зовсім. Їх змінює безперервний хроматичний октавний рух
восьмих. Середня частина таємничого характеру : на тлі тремоло звучать
заклинальні мотиви тритонів .

№10 «Богатирські ворота» - динамічна реприза твору. П’єса написана

в билинно-багатирському дусі. Основна тема урочиста, багатозвучна ,
заснована на мотивах теми «Прогулянки», зіставляється зі строгим
зосередженим молитовним співом. Основна тема з кожним новим
проведенням звучить все більш широко та могутньо і перетворюється в
радісний дзвін.

«Картинки з виставки»- яскравий зразок високої оригінальної

майстерності Мусоргського в композиційному рішенні циклу,в якому
з’єдналися риси сюїти та рондо,де роль рефрену виконує
«Прогулянка».Завдяки постійним ладо-тональним та фактурним
видозміненням вона постає у циклі як тема з розосередженими варіаціями.

Єдності композиції сприяє концентрична система образних арок ,що

розширюються від центру до крайніх частин. Чергування п’єс циклу
засновується на принципі контрасту та дзеркальної симетрії:

Пролог циклу «Прогулянка» - фінал - епілог «Богатирські ворота»(10);

Казкові персонажі: «Гном»(1)-«Хатинка на курячих ніжках»(9);

Показ минулого : «Старий замок»(2)-«Катакомби»(8);

Французькі сценки: «Тюільрійський сад»(3)-«Лиможський ринок»(7);

Драматичні побутові сценки: «Бидло»(4)-«Два евреї»(6);

Центр композиції -«Балет пташенят,що не вилупилися»(5).

Фортепіанний стиль «Картинок з виставки»надав сильний вплив на

багатьох композиторів ,серед них С.Прокоф’єв, К.Дебюссі, М.Равель.
М.Равель зробив оркестрову версію «Картинок з виставки».