Сонети Петрарки №104

Музиці Ліста властиво мальовниче, образотворче начало. Засобами свого

мистецтва він прагнув передати «зримі» образи - те, що збуджувало фантазію в
роки його мандрів при спілкуванні з природою або знайомстві з творами
живопису, скульптури, літератури. Це засвідчувалося в «музичних картинах» -
програмних п'єсах, виключно багатих за охопленням життєвих явищ.

Найбільшу популярність придбав цикл «Роки мандрівок». Це унікальне

створіння піаністичної літератури, хоча сама тема мандрів надзвичайно
характерна для романтичного мистецтва взагалі. Цей цикл займає абсолютно
особливе місце в фортепіанній творчості Ліста. Робота над ним тривала
протягом 40 років (30-ті - 70-ті роки), ні над яким іншим твором композитор не
працював так багато, по декілька разів переробляючи окремі п'єси.

Історія створення циклу пов'язана з великою подорожжю, яку Ліст зробив

разом з Марією д'Агу по Швейцарії і Італії в 2-й половині 30-х років. Свої
враження від Швейцарії композитор втілив в циклі «Альбом мандрівника».
Пізніше багато п'єси «Альбому» були перероблені і склали перший зошит
«Мандрів» - «Перший рік. Швейцарія »(остаточна редакція - 1855р.)

Якщо п'єси Першого тому навіяні - картини природи, то зміст другого

(«Другий рік. Італія») - пов'язаний з враженнями від італійського мистецтва -
поезії, живопису, скульптури (Данте, Петрарка, Мікеланджело).

«Третій рік мандрів», який більш тонкий і вишуканий був написаний

пізніше двох перших і відрізняється від них і по образам, і за засобами
вираження. У музиці контрастно зіставляються піднесено-молитовні настрої і
почуття розчарування, похмурого скепсису. Панує релігійна тематика.

Три «роки», таким чином, стають символами трьох стадій духовного

сходження художника: Природа - Мистецтво - Релігія.

Цикл «Роки мандрівок» особливо показовий в плані того, як послідовно

Ліст мислив про синтез мистецтв, як уважно ставився до втілення своїх
програмних задумів. Заголовний лист кожної п'єси, крім поетичних епіграфів,
цитат, цілих витягів з літературних творів, містив рисунок, спеціально
виконаний художником Кречмером.

Сповнені глибокого, пристрасного почуття три «Сонети Петрарки»

вважаються вищим вираженням любовної лірики «Другого року мандрівок»
Ліста. Він не раз звертався до цих сонетів, знаходячи в них ідеальне вираження
захоплено-романтичних любовних почуттів. Тут композитор досяг найвищого
синтезу вокального та інструментального начал, хоча на відміну від ноктюрнів
«Мрії кохання», сонети не є перекладанням вокальних творів. У всіх трьох
п'єсах явно відчувається вокальна основа: в кожній - три проведення теми
подібні трьом «куплетам», які завершуються розвиненою кодою. Ця кода
відповідає двом останнім рядкам поетичного тексту.

В Сонеті № 104 (E-dur) єдина хвиля наростання емоції охоплює всю п'єсу:
від характерного для Ліста викладу аріозно-декламаційної мелодії (на тлі
скупих арпеджіато) - через фактурне її перетворення на ноктюрн (2-ге
проведення) - до радості і екстазу - у 3-му концертному, віртуозному
проведенню.

Вишукана, розспівна мелодія з великою кількістю затримань і

хроматизмів, вільне дихання, вибаглива зміна гармонії, ритму, темпу,
імпровізаційність викладу, співучі пасажі, в яких «розхлюпується» мелодія, -
все це ріднить сонети Ліста з ноктюрнами Шопена.

Більшість з них запозичено з поеми Байрона «Паломництво Чайльд

Гарольда», що закономірно: саме до Байрона йдуть джерела Лістовского задуму
(про це говорить і подібність назв: в оригіналі - «Роки паломництва»).

Сонет - вірш із 14 рядків, що утворюють 2 чотиривірші і 2 тривірша.