Вокально- хорова музика Ернста Кшенека

Слайд 2 ХХ століття – століття різноманіття музичних стилів та течій. Від класицизму до

експресіонізму, неоклакласицизму, додекафонії, серійної техніки. Ернст Кшенек – австрійський
композитор, теоретик, диригент, громадський діяч. Їм створено близько 200 різних опусів: 16
опер, 3 балети, 5 симфоній, інструментальні твори, музика до драматичних спектаклів, ціла низка
творів для хору. При цьому стилістична еволюція композитора дуже своєрідна. В своєму творчості
Кшенек пережив багато основних музичних течій ХХ століття.

Слайд 3 Розпочавши свою творчість як послідовник брамсівських традицій, далі він пройшов через
захоплення австрійським експресіонізмом, неокласицизмом. З початку 30-х років повернув до
додекафонної техніки, 40-х роках включився у пошуки електронних засобів, а з середини 50-х
років став впевненим послідовником серійної техніки. Ще один пласт творчості талановитого
композитора – це неабиякий талант теоретика та музикознавця. Його роботи становлять
величезний інтерес для вивчення найважливіших музичних напрямків та явищ століття. Сам
композитор говорив про себе: Мені здається, що я ще маленькою дитиною цікавився музикою, і
більше її твором та теорією, ніж виконанням»

У різноманітній музикознавчій літературі творчість Кшенека не відображено повно та ясно. У

статтях таких великих музикознавців, як Б.Асаф'єв, М. Друскін дано аналіз оперній творчості, а
точніше, двом найзначнішим творам: операм «Стрибок через тінь» та «Джонні награє». А
водночас такий пласт творчості, як хорова музика, представляє безперечний інтерес. На жаль,
повна відсутність виконавської практики і така сама відсутність нотних видань не дають
можливості ширше і розгорнуто вивчити та проаналізувати цю сферу творчості Кшенека.

Слайд 4 Протягом життя композитора створено багато хорових циклів:

«Пори року» (1924), концерт для хору «Плач пророка Єремії», 6 мотетів на вірші Ф. Кафки (1959),
«Три уроки» – цикл для змішаног охору (1971), багато окремих хорових творів; мотети та
мадригали; твори для дитячого хору, твори для однорідних вокальних ансамблів. Вокальні цикли:
«Щоденник мандрівника австрійськими Альпами» (1929); "Крізь ніч" (1931); "Пісні минулих років",
ораторія "Дух розуму" (1956); кантата «Про воєнний час» (1943). І це далеко не повний перелік.
Тим не менш, незважаючи на те, що композитор протягом життя був прихильником різних стилів і
напрямків, він зберіг головну концепцію своєї творчості: «проблему виправдання людини,
вкинутого у вир пристрастей і прагне до духовного очищення .

Вже в ранній творчості серед багатьох німецьких та австрійських композиторів Кшенек виділявся
своєю, безперечно, яскравою, самобутністю і сміливим, свавільним темпераментом. Хорові твори
раннього періоду становлять інтерес своєю яскравою емоційністю, незвичайним, самобутнім
колоритом.

Слайд 5 Один із таких прикладів – хоровий цикл для змішаного складу «Пори року», що
складається з чотирьох мініатюр, що плавно змінюють один одного: "Весна", "Літо", "Осінь",
"Зима". Твір вийшов у світ 1924 р., написано на вірші Й. Гельдер-ліна. Цей твір можна віднести до
найкращих зразків лірики композитора. Багатий образний світ трепетність інтонацій, шубертівська
м'якість та гнучкість мелодійного малюнка, віртуозна техніка голосознавства – все це говорить про
те,що маємо цікавий твір. Важлива риса, властива всієї хорової музики, і безпосередньо музиці
цього циклу - строфічність форми. Кожна музична фраза має свій мелодійний малюнок, особливо
по-своєму забарвлена.

Цикл, виконаний у 1925 році на фестивалі в Дона(у)шингені, справив на слухачів надзвичайно

яскраве враження. «Новизну та самобутність» відзначали музичні критики у рецензіях західних
видань. «Пори року», поряд із ще кількома окремими творами.
Творчість Кшенека 20-х не обмежується лише філософської лірикою і захопленням музикою
Шуберта. Саме в ці роки виходять у світ такі видатні твори як опери «Стрибок через тінь», «Джонні
награє», які являють собою «коктейль з гротескно переосмислених художніх стереотипів ... ». Ця

характерна сторона творчості Кшенека знайшла своє яскраве втілення та у хорових творах.

Слайд 6 У 1928 р. композитор видає ряд творів для хору з мотивів творів Го(т)фріда Келлера
Твори ці гострі, гротескні, бо оголюють душевну простоту, можливо, цілого класу людей. Одне з
них – «У місті». Привертає увагу літературний сюжет, розповідає про одну невелику комічну подію:

Композитор, з властивою йому часткою гумору характеризує всіх присутніх на вулиці: допитливих
роззяв, військова варта, весільний кортеж, зітхання та стогнання. Кожна із зазначених тем,
отримуючи свій подальший розвиток, утворює невелику поліфонічну побудову.

На думку Б. Асаф'єва, всі гротескні сатиричні твори Кшенека «наділені залізобетонною

конструкцією». Матеріал гнучкий, що дозволяє собі надати будь-якої форми – від зображення
бурхливої радості до глибокої скорботи.

Слайд 7 Вершиною розквіту романтичного напряму стало створення пісенного циклу для
середнього голосу та фортепіано «Щоденник мандрівника австрійськими Альпами», написаного
на власний текст. Глибина вираження почуттів, відточеність музичної мови – все це зумовило
великий успіх твору. Пісенний цикл – 20 мініатюр, повних поезії та чарівної краси. Цей вокальний
цикл був написаний у 1929 р. та став останнім підсумковим твором великого різноманітного
періоду. Після виконання у 1960 р. на ювілеї композитора було визнано видатним явищем
західноєвропейської камерної лірики ХХ ст.

Період, що послідував після 1929 р., зайняв у житті та творчості Кшенека визначне місце.
Композитор повертає у бік додекафонії. Ця смуга творчості стала найдовшою за тривалістю і
швидше не найнасиченішою в композиції. У 1937 р. виходять друком 6 мотетів на вірші Ф. Кафки,
де Кшенек розвиває принципи дванадцятитонової техніки. У 1942 р. композитор складає величний
опус, написаний на біблійний текст Плач пророка Єремії. І це був безперечний успіх. Ігор
Стравінський писав про те, що хор «Плач пророка Єремії» був одним із найулюбленіших творів
серед творів Кшенека. Після «Плачем» 1943 р. з'являється кантата для жіночого хору «Про воєнний
час». Вибір теми композитором є відгуком на важку пору, що настала в житті людства.

Слайд 8 Прикладом втілення серійної техніки у хоровій музиці Кшенека може служити цикл для
змішаного хору «Три уроки», написаний у 1971 р. на свій текст. Кожна з мініатюр: «Урок
географії», "Урок археології", "Урок астрономії" містить певні філософські роздуми композитора на
задану тему. Особливими фарбами виділено три теми, вибрані композитором як матеріал для
хорових творів. І знову Кшенек використовує багату палітру засобів музичної виразності: в «Уроці
астрономії» композитор використовує – синкопований ритм , що супроводжує весь вокальний
матеріал. В «Уроці географії» використовує прийом виділення окремих смислових реплік шляхом
доручення їхнього звучання певним голосовим партіям, що утворює в собі деяку поліфонічну
побудову, засновану на з'єднаннях різноманітних тембральних співвідношень. Кшенек,
безперечно, не зупиняється у своїх творах лише демонстрації точної вивіреної «серійної
формули».

Слайд 9 Музична спадщина Ернста Кшенека та хорова творчість, зокрема, становлять великий
інтерес. Композитор зумів залишити в своїх творах основну тему творчості – «філософську
концепцію осмислення людської особистості, свободи та відповідальності»

Хорова музика Кшенека складна як виконання, так сприйняття. Це спричинило те, що вона
практично не виконується. «Музика Кшенека вкрай примхлива, вона вимагає «швидкості», чіткості
та гостроти жесту за кінема тографічної та абсолютної рухливості»