Модуль №1 з сучасної української хорової літератури Комар А

К. Данькевич опера «Богдан Хмельницький»

В опері відтворено один з героїчних століть історії- визвольна боротьба
Богдана Хмельницького. Опера на 4 дії.
Жанр опери- синтез героїко-епічного та народно пісенного. Лібрето
Ванди Василевської і Олександра Корнійчук. Опера має декілька
редакцій, всі вони відрізняються. 1січ 1951р-Київ через півроку в
Одесі(червень).
Опера до показу в рос федерації отримувала успіх, а коли була
показали була піддана критиці( в опері не розкрита дружба рос і
українських народів. В оперу були внесені зміни. Скорочення дійових
осіб, внесення нових, 1 і 5 картини додані(для загострення конфлікту).
Композитор був змушений змінити фінал опери:
У другій редакції- завершується святом возєднання(дружби рос і укр
народів)
У другій радакції зявляється сцена з козаками які прийшли на
допомогу.
У другій редакціїї- дії.
У третій редакції 1967- у опері хотів досягти динамізації розвитку, тут
3 дії.
У 1 дії-поєднання 2 та 3 картини. Вилучена польська картина ( не
поглибила конфлікт опери
1965рік- (редакція) не авторська, диригента Сімеонова- невдалі
скорочення.
2005р- була поставлена опера, де відтворення реалій. Де був
Б.Хмельницький при владі. Режисером-постановником був Володимир
Вовкун.
Дуже велике значення мав у створенні опери диригент Василь
Василенко-він шукав першу редакцію опери(лише літ основа)
Хорові втілення в опері:
Боротьба народу зі шляхтою. Розкривається у сценах зіткнення
антоганістичних сил, протиставлення інтонаційних сфер. Велике
значення лейтмотивній системі( повязані з хоровою драматургією)
Лейтмотив- вперше в арії Б.Хмельницького «Та то правда»-2д 1
картина( свідоцтво нерозривного звязку народу з гетьманом)
У 3картині- у заключній побудові «Доки ж маємо терпіти»
Лейтмотиви - пронизують усю оперу. 1к «Ой не радійте панове
магнати»
2д5к- де засіб втілення основного конфлікту.

1картина
Опері передує оркестровий вступ, пісня «За нездольну Україну»
Лейтмотив який пронизує першу тему «Гомін гомін по діброві», у
фіналі 1д хор повстанців.
Далі жіночий хор «Чорний крук у полі кряче».Тут важливим є
деталь( приховання змістів ( плач хору)
« то не мати в хаті плаче»= «плаче мати Україна», веде до кульмінації
1ч хору. Тут показана одна з найголовніших ознак методу симфонізму-
розвиток до появ нових ознак.
2частина хору- «Ой вродився ти мій сину»7тактів-d moll-a moll(3/4 -
4/4)
Після інструментальної звязки 3 частина повторює першу.( рух
тріолями які сприяють напруженню)+має 4т доповнення. У кульмінації
звучить «Плаче плаче»- протест,напружена теситура, несхідних рух в
оркестрі, кульмінація tutti, втілює всемогутнє звучання цієї теми.
Ще одне викладення у f moll- «Горе нашим дітям»( страта Ниви та
журби)
К.Стеценко «Шевченкові»

До 100-річчя від дня народження поета написав кантату «Шевченкові» (слова

Костянтина Малицького, нова редакція тексту Максима Рильського).

Кантата К. Стеценка «Шевченкові» являє собою одночастинну хорову

композицію поемного типу, у якій виділено два підрозділи. Перший із них
орієнтований на домінування тональної сфери e-moll, тоді як другий (Andante
moderato) представлений як фугато, демонструє послідовний рух до
ствердження G-dur, у якому остаточно головує образ хвали-славослів’я
великому Кобзарю. Початкова тема першого

розділу кантати (Andante sostenuto) побудована на тризвуковому

мелодійному русі, що є показовим елементом багатьох жанрів української
фольклорної традиції. Її інтонаційна мова також має перетин з епіко-
гімнічним зачином відомої пісні
«Реве та стогне Дніпр широкий», виявляє тим самим національні
семантичні аспекти «палаючої пісні» Кобзаря.
Показовим також є її фактурне викладення, що тяжіє до монодії.Цей
музичний матеріал першого розділу доповнюється іншим тематизмом
кантати (Allegro maestoso), що експонує її славословну складову частину
(середній розділ), орієнтовану на семантику G-dur. Урочистий хорально-
акордовий тип фактури хорової партії доповнений в оркестровій партії
юбіляційними фігурами кола-оспівування, типовими для глоріозної поетики
та її музично-риторичного відтворення. Окрім цього, композитор у даному
розділі апелює до виразних терцієвих дублювань мелодичного матеріалу.
Кульмінаційні зони («Честь тобі, слава, батько Кобзарю») підкреслені
акордовими скандуваннями в хоровій партії, яскравою динамікою,
характерними тембровими чергуваннями жіночих та чоловічих голосів,
показовими для кола виразних музичних засобів зазначеної вище «алілуйної
парадигматики». Скорочена реприза (Andante sostenuto) стає своєрідним
підсумком позначених образно-виразних інтонаційних сфер першого
розділу кантати, підкреслених також контрастним зіставленням баса, що
солює, та потужного хорового tutti, що виявляють барокову природу цього
прийому.
Другий розділ кантати (Andante moderato) апелює до фугато, що
демонструє поліфонічну майстерність музичного стилю К. Стеценка.
Співучий характер теми (e-moll) у поєднанні з імітаційними формами
викладення в поступовому русі від басів до сопрано виявляє оригінальність
єднання у творі слов’янської пісенності із західноєвропейським музично-
теоретичним надбанням. Цікавим видається також апелювання
композитора в заключній частині свого твору до поліфонічних форм, що
становить також одну з показових ознак буття розділу Gloria в духовних
музичних композиціях авторів Нового часу аж до ХХ ст.