Клавірна творчість Й.С.

Баха
Бах був відомий не тілько як органіст, а й як клавірист-віртуоз.
Основні твори Баха для клавіру (тобто для клавесину і клавікорду) були створені в Кетені (1717-
1723), коли Бах служив придворним капельмейстером у герцога Кетенського) і в Лейпцигу (1723-
1750). Бах:
 Збагатив зміст клавірної музики, привніс в неї ліризм і глибоку філософію.
 трактував клавір як концертний інструмент, а не тілько як засіб для домашнього музикування та
вчання;
 реформував техніку гри – ввів постійне використання першого та п’ятого пальців, що дозволяло
створювати тривалі мелодичні лінії
 розширив коло жанрів. Під впливом скрипкових концертів (напр., Вівальді) створив клавірні
концерти, а під впливом органного мистецтва – цикли фантазій/прелюдій і фуг;
 збагатив педагогічний репертуар творами виняткової художньої цінності.
Значення Баха в розвитку клавірної музики – розширив можливості клавіру:
- переніс прийоми органної, скрипкової, навіть, оркестрової гри в клавірну музику;
- ввів 5-типальцеву аплікатуру;
- став засновником жанру клавірного концерту (для клавіру соло та з оркестром).
Клавірна творчість Баха включає різні жанри:
інвенції, концерти, сюїти («Англійські» та «Французькі»), партити, «ДТК».
Розквіт клавірної творчості припадає на Кетенський –ІІІ-й період творчості.

«Добре темперований клавір»

Темперація – це 12 рівних півтонів в октаві, явище енгармонізму
В епоху Баха темперована система тільки входила в музичну практику. Але, як і раніше,
найбільше вживалися тональності з невеликою кількістю знаків. Бах ставив практичну мету – довести,
що всі тональності темперованого строю придатні до використання.
«ДТК» складає ІІ томи: І том – Кетен, 1822р.; ІІ том – Лейпциг.
Кожен том містить 24 прелюдії та фуги.
«Прелюдія» – з лат. вступ, «фуга» - з лат. біг – це єдність протилежностей.
Прелюдія має однотипну фактуру, гомофонно-гармонічний склад.
Фуга – строга форма, голоси вступають по черзі, проводять одну тему.

Будова класичної 3-голосної фуги

Експозиція Розробка Реприза
Проведення теми в усіх голосах, Нові тональності в проведеннях Т, Повернення основної
інтермедії між проведеннями (або обернення, збільшення/зменшення тональності; можливе лише
стрета); можливі додаткові теми, ракохід, стрети одне проведення теми
проведення і навіть
контрекспозиція

Прелюдія та фуга №1 (C-dur) – світлий, спокійний цикл. Andante.

Прелюдія – прозора, світла, піднесена. Повторюється один фактурний малюнок – арпеджіо.
Фуга – 4-голосна, Т вступає в альті. Тема – рух по звукам гами, стрибки на ч.4 вгору. Стреттна
фуга – Т не одзвучала в одному голосі, як вже вступає в іншому.
Прелюдія та фуга №2 (с-moll) – напружений, трагічний цикл.
Прелюдія – Allegro. Стрімка, енергійна, напружена. Потік шістнадцятих.
Фуга – Allegretto, 3-голосна. Вступає середній голос. Тема- легка, рухлива, танцювальна, але й
сумна.
Прелюдія та фуга №5 (D-dur) – радісний, світський цикл.
Прелюдія – Allegro vivace. Швидка, легка, грайлива. У верхньому голосі – безперервний рух 16-х
(нагадує скрипку). В лівій руці – підкреслюючий бас. В кінці порушується сфера радості: поява
зм.VII7, стрімких пасажів.
Фуга – 4-голосна. Урочиста, типово барокова світська музика. Тема- містить фігуру-прикрасу з 32-
х та героїчний, маршоподібний хід, тяжіє до акордового викладення (в кінці).
Прелюдія та фуга №8 (es-moll) - самий скорботний, масштабний цикл.
 Прелюдія - скорботна, похмура, звучить у повільному темпі. Має риси сарабанди (3/2), рівномірні акорди
арпеджіато лічать пульс в поєднанні з жалібними, слабкими інтонаціями у верхньому голосі.
Фуга – 3-голосна, починає середній голос. Повільна, наспівна, плинна. Тема нагадує російську народну
пісню. У фузі зустрічається Т в оберненні, у збільшенні, в стретті, - що заглиблює, драматизує образ.

Прелюдія та фуга №16 (g-moll) – сумний, філософський цикл.

Прелюдія – задумлива, сумна, наспівна (з трелями)
Фуга – 4-голосна. Сувора, стримана. Т вступає в альті. Тема складається з 2-х елементів: м.2, зм.7(інтонації
lamento) та танцювальна ритмічна фігура.

Матеріал до фонограми Контрольні питання

1. ДТК, 1 т. Прелюдія №1, до мажор
2. ДТК, 1 Т. Фуга №1, до мажор
3. ДТК, 1 т. Прелюдія №2, до мінор
4. ДТК, 1 Т. Фуга №2, до мінор
5. ДТК, 1 т. Прелюдія №5, ре мажор
6. ДТК, 1 т. Фуга №5, ре мажор
7. ДТК, 1 т. Прелюдія №8, мі-бемоль мінор
8. ДТК, 1 т. Фуга №8, мі-бемоль мінор
9. ДТК, 1 т. Прелюдія №16, соль мінор
10. ДТК, 1 т. Фуга №16, соль мінор
11. Хоральна прелюдія мі-бемоль мажор
12. Хоральна прелюдія фа мінор
13. Токата і фуга ре мінор, 1 р. токати
14. Токата і фуга ре мінор, 2 р. токати
15. Токата і фуга ре мінор, фуга

Італійський концерт (1734-1735)

Бах — автор одного з перших клавірних концертів без оркестру, що повністю затвердило
самостійне значення клавіра як концертного інструмента.
Новий для клавірної музики жанр концерту, творцем якого справедливо вважається І.С. Бах, виник
на основі перекладень для клавіру концертів італійських композиторів – сучасників Баха (А.Вівальді,
Б.Марчелло, Т.Альбіноні). Майже всі бахівські клавірні концерти (7) почтково були створені ак
скрипкові, а вже потім перекладалися для клавіру. Головним підсумком пошуків композитора в цій
галузі став «Ітайський концерт», створений у 1734 і виданий 1735 року.
Ця авторська назва вказує на походження концертного жанру. Твір написаний для клавира з
двома мануалами, без оркестрового супроводу. Ознаки концертності тут помітні у загальних
принципах циклічності, у піднесеній святковості, яскравості крайніх частин, які часто нагадують
оркестрове tutti
Композиція спирається на традиції концертів Вівальді – це тричастинний цикл з дієвими
рухливими крайніми частинами та ліричною, повільною середньою:

І ч. Allegro F-dur 2/4 ІІ ч. Andante d-moll 3/4 ІІІ ч. Presto F-dur 2/2
Тричастинна форма Старовинна Концертна форма
з рисами сонатної двочастинна форма (з рисами рондо)

І частина
В композиції I частини спостерігаються риси майбутньої сонатної форми. В ній три
розділи. Перший містить експозиційний показ двох контрастних тем. Другий представляє його
розробку. Третій – скорочена реприза, повторює першу тему.
експозиція розробка реприза
1 тема 2 тема 1 р. 2 р. 3 р. 1 тема
F-dur F-dur - C-dur C-dur B-dur F-dur F-dur

Основу образного змісту концерту складає початок І частини – енергійна та життєрадісна перша
тема. Вона викладена у традиційній формі періоду типу розгортання. Основне ядро складається з
двох 4-тактних речень. Їхнє тональне співвідношення (F-dur и C-dur) нагадує співставлення теми і
відповіді в експозиції фуги. Подальше розгортання також містить яскраві елементи, які розчиняються у
поліфонічному викладенні.
Друга тема – більш м’яка, прозора, викладена у легкій триголосній фактурі. Її - граційні мотиви
зітхання (звороти з низхідними секундами). Вона також викладена у формі періоду тиру розгортання,
причому тут з’являються інтонації, близькі до 1 теми.
Розробковий розділ дуже розгорнутий і насичений поліфонічними та гомофонно-гармонічними
прийомами розвитку (вичленення мотивів, їхнє секвенціювання, імітації, варіювання).
Використовується переважно матеріал другої теми, зявляються її нові ліричні варіанти.
В репризі повторюється лише перша тема, оскільки друга вичерпно реалізована в розробковому
розділі.

II частина – ліричне споглядальне Andante в ре мінорі. Тема Andante зіткана з трьох фактурних
пластів – суворий стриманий бас ostinato, виразний ліричний середній з паралельним терцово-
секстовим рухом і, нарешті, основна тема у верхньому регістрі – яскравий зразок мелодичного
багатства Баха («нескінченна мелодія»). Різноманітні синкопы, що ніби вуалюють сильні долі,
ритмічна вобода, додають музиці імпровізаційності. Перший розділ завершується модуляцією в
паралельнй мажор, а у другому майже цілком панує d-moll. Інтонації теми, що на початку співочі,
спокійні та м’які, тут набувають характеру напруженої драматичної декламації.
Музика ІІІ частини створює враження народного світа. Вона втілює загальний піднесений
настрій, радість буття, бурхливу енергію. Інтонаційно пов’язана з І частиною.

Хроматична фантазія і фуга

Один з найбільш сміливих і новаторських творів Баха, успадковує традиції органного мистецтва
(монументальність, імпровізаційна свобода), використовує виразві засоби драматичної декламації
духовних кантат, розвиває окремі прийоми скрипкової музики. В результаті цього складного
стильового синтезу з’являється абсолютно клавірний стиль, що не має аналогів у бароковій музиці та
передбачає фортепіанну музику Моцарта, Бетховена, і навіть композиторів-романтиків.
Поява Хроматичної фантазії і фуги датується 1720 роком (Кетенський період), а остаточна редакція
– 1730 роком. Хронологічно це майже співпало зі створенням знаменитої органної Фантазії і фуги g-
moll. Назву «Хроматична» було дано сучасниками Баха.
Фантазія насичена драматичною патетикою та експресією. Її композиція побудована на
співставленні двох контрастних, але нерозривно пов’язаних розділів. Перший - потужний потік вільної
імпровізації, яка вражає своїм розмахом. Другий розділ – это філософський зосереджений речитатив,
зовні суворий, але насичений пристрастями. Обидва розділи споріднені: багатство фактури,
примхливий ритм, винятково сміливе тональне письмо з нагромадженням далеких тональностей.
Загальна динамічна лінія фантазії завершується величавій пафосній коді трагедійного характеру.
Скорботні емоції тут вщухають, усвідомлюються як невідворотність.
Гармонічна основа фантазії складна, особливо в ІІ розділі – речитативі. Тональний розвиток
охоплює не тільки близькі до основного d-moll тональності, а й гранично далекі des-moll, Ces-dur, fis-
moll, cis-moll.
Саме з коди Фантазії витікає тема фуги – примхлива, танцювальна, не визначена тонально. Фуга в
новому сенсі розвиває ідеї фантазії. Їй також притаманна імпровізаційна свобода, поєднання різних
фактурних прийомів, поліфонії та блискучої віртуозності. На початку триголосна, фуга поступово
ускладнюється фактурно, останні проведення теми взагалі у акордовому викладенні. Стрімкі
завершальні пасажі нагадують про початок фантазії, а заключна каденція суворо і урочисто стверджує
трагедійний пафос зміст.

Матеріал до фонограми Контрольні питання

1. Італійський концерт, І ч. 1 тема
2. Італійський концерт, І ч. 2 тема
3. Італійський концерт, ІІ ч.
4. Італійський концерт, ІІІ ч.
5. Хроматична фантазія і фуга. 1 р. фантазії
6. Хроматична фантазія і фуга. 2 р. фантазії
7. Хроматична фантазія і фуга. Фуга
8. Бранденбурзький концерт №1, ІІ ч.
9. Бранденбурзький концерт №4, І ч.
10. Бранденбурзький концерт №4, ІІ ч.
11. Бранденбурзький концерт №4, ІІІ ч.
1. Роки життя Баха.
2. Яку епоху представляє музика Баха?
3. Назвіть сфери діяльності Баха.
4. В яких жанрах працював Бах? Наведіть приклади.
5. Що Бах створив для органу?
6. Назвіть клавірні твори Баха. В чому їх
новаторство?
7. Назвіть основні елементи фуги.
8. З чого складається Італійський концерт?
9. В чому полягають особливості Хроматичної
фантазії і фуги?
12. Партита для скрипки соло №2, Чакона