1

Загальні відомості про партитуру її читання

Партитура
Партитурою називається-нотний запис музичного твору, який
призначений для оркестру , хору чи ансамблю.
Партія –лат. Оркестрова, це складова частина партитури, в якій
викладається один голос. Нерідко партії діляться на 2-є і більше
голосів, що прийнято позначати терміном divisi.(div.)(окремо
роздільно) Партії нерідко об’єднуються в унісон, для спільного
проведення одного і того ж голосу «а2»( а дує- обоє).

В оркестровій партитурі, для кожної партії, яка виконується одним

інструментом або декількома однорідними інструментами в уніон,
відводиться окремий нотоносець.
Інколи на одному нотоносці пишуться дві партії однорідних
інструментів. Партії ударних інструментів, які не мають певної
висоти звучання, записуються на горизонтальних лініях, які
називаються нитками. В старих партитурах ці партії записувались на
звичайних нотоносцях.

Основны правила оформлення партитури.

В духовому оркестрі , як і в симфонічному, партії інструментів
розміщаються по оркестровим групам.
В середині кожної групи – по теситурі.(висотне положення звука по
відношенню до діапазону інструмента), за виключенням труб, партії
яких прийнято записувати нижче партії валторни.

1
2

Верхню частину партитури займає група дерев’яних духових

інструментів в яку входить група саксофонів.
Наступна група – характерних інструментів.
Наступна - група ударних інструментів.
І остання група - основна.
З лівої сторони партитури проводиться лінія, яка об’єднує всі партії
Кожна оркестрова група відділяється від іншої групи особливою
лінією, яка називається аколадою.
Крім групових аколад проводяться ще - допоміжні, які об’єднують
тотожні інструменти
Тактова риска ставиться до кожної групи окремо.
Стрій транспонуючого інструменту вказується разом з його назвою.
Наприклад Корнет В. Саксофон тенор В і.т.д.
Темпові позначення , а також crescendo, diminuendo виставляються
над партіями флейти, інколи –над корнетом 1.
Динамічні позначення виставляються над кожною партією, так і
штрихі.
В партитурі виставляються цифрові або буквені орієнтації в двох
місцях: над партією флейти і корнета 1.

Види духових оркестрів та їх склади.

Сформувалися основні різновиди духових оркестрів:
Малий мідний і малий мішаний, згодом –, середній і великий.
У складі малого мідного оркестру (12 виконавців)
– входять основна група Д.о. 3 корнети (2 перших і 1 другий),
2 альти (перший і другий), 2 тенори (перший і другий), баритон,
2 баси (перший і другий) та ударні (великий барабан з тарілками і
малий барабан).
2
3

. Найбільш поширеними є малий мішаний у складі 20-ти

виконавців
флейта, 3 кларнети, 2 валторни, 2 труби, великий з тарілками і
малий барабани, 3 корнети, 2 альти, 2 тенори, баритон і 2 баси

Середній склад з 30-ти виконавців:

Флейта, гобой, 6 кларнетів, 2 саксофона альта, 1 сакс тенор, 1 сакс

баритон. 3 валторни, 2 труби, 3 тромбони, великий з тарілками і
малий барабани, 4 корнети, Тенор В, Баритон В., 2 баси.

Великий мішаний Д. о.
нараховує 60 і більше виконавців (збільшено кількість кларнетів сі-
бемоль, введено фагот, альтовий і басовий кларнети, а також
збільшено групу саксофонів). Певні кількісні зміни відбулися й у
мідній групі. Всі зазначені склади оркестрів не є стабільними.
Найстійкішими є військові. оркестри.

Заг. діапазон Д. о.
– близько 7-ми октав від мі (до) контроктави до сі-бемоль
четвертої (п’ятої). Однак переважна частина контр октави
доступна лише другому басу, а четверта октава – малій флейті.
Таким чином, звучання більшості інструментів зосереджено у
серед. частині оркестр. діапазону. (Діапазон-від гр.слов –звуковий
об’єм звуків різної висоти, які доступні тому чи іншому інструменту чи
голосу, від самого низького до самого високого) Теситура іт.– висотне
положення звуків мелодії у творів по відношенню до діапазону інструмента

Одним з найважливіших досягнень Д. о.

є жанрова різноманітність і художнє багатство репертуару, до якого
входять перекладення укр. і світ. класики; останнім часом значно
зросла кількість творів, написаних спеціально для Д. о.
3
4

Серед відомих диригентів Д. о. є – С. Чернецький, В.

Гурфінкель, Е. Парсаданян, В. Охріменко, В. Богданов, М.
Прудченко, В.Халілов, О.Салік.

Нині в Україні діють:

1. .Держ. духовий оркестр України,

2. .Військові Духові оркестри, які об’єднані у військово-
оркестрову службу ЗС України,
3. Аматорські та муніципальні Д. о.,
4. .Д. о. філармоній. і навчальних закладів.
5. Президентський духовий оркестр
Повна і не повна партитура
В партитурі в якій є всі інструменти даного виду Д. о.,
і які мають нотоносці для всіх інструментів називаються
повними.
Інколи в партитурі, для економії місця виписуються тільки ті
інструменти, які дійсно приймають участь у виконанні даного
фрагменту. Така більш компактна партитура називається не
повною. Вона може мати любу кількість нотоносців, починаючи
від одного

Три основні етапи виконавської роботи диригента:

Вся діяльність диригента повинна бути направлена на роботу
над виконавським ансамблем твору.
Виконавський ансамбль-це злагоджене звучання твору.
Він складається з ряду виконавських приватних (частковихЇ
ансамблів над якими працює дириген (Приватний ансамбль - це

4
5

ансамбль однотипний за складом унісон групи музикантів оркестру,

співаків хору або ансамбль якоїсь партії.)

1. Тембровий ансамбль
2. Темповий ансамбль
3. Штриховий ансамбль
4. Динамічний ансамбль
5. Ритмічний ансамбль
6. Фразіровочний ансамбль
7. Інтонаційний ансамбль
8. Ідейно - змістовий ансамбль
Ось основні приватні різновиди ансамблів над якими працює
диригент в своїй репетиційній роботі над твором.

Виконавський ансамбль також складається з ряду

виконавських якостей над якими працює диригент:

1. Добиватися, щоб оркестр разом вступав і закінчував твір.

2. Одно подібність темпу, ритму, штрихів, артикуляції та інш
прийомів виконання
3. Врівноважене звучання оркестру в групах і між групами.
4. Злиття інтонаційного і тембрового виконання.
Ось основні якості ансамблю над якими працює диригент в
своїй репетиційній роботі над твором.

5
6

Три основні етапи виконавської роботи диригента

Перший - підготовка самого диригента, яка починається ще
задовго до початку репетиції:
Другий - репетиційна робота з оркестром і окремими
музикантами.
Третій – виконання твору на концертній естраді.
Дуже важливим моментом в самостійній роботі диригента, яка
повинна бути ще до оркестрової репетиції - це читання і вивчення
партитури твору, яку буде виконувати оркестр.
Тільки ретельне вивчення і глибоке проникнення в зміст
музичного твору партитури дають можливість диригентові
визначити свій виконавський задум і, виходячи з нього, побудувати
план роботи з оркестром.

Визначення поняття «читання партитур»

Читання партитур полягає в розумінні складного

багаторядкового нотного запису і в створенні вірного слухового
уявлення про основні риси реального звучання музичного твору
В зв’язку з цім, потрібно розвивати деякі попередныі навички.

Це вміння читати партії всіх транспонуючих інструментів.

Вміння разом читати велику кількість партій при любому
розташуванні їх в партитурі.

6
7

Зорове читання партитур.

Існує два основні способи читання партитур:

1. Зорове читання партитур.
2. Читання партитур за ф-но

Зорове читання партитур – уявлене звучання твору на основі

зорового сприйняття нотного тексту. Коротко кажучи бачу—
чую.
Читання партитур за ф-но.
Читання партитур можна можна відтворити на любому
інструменту. Із всіх муз. інструментів найбільш придатним для
відтворень орк. фактури є ф-но. Інструмент має великий
діапазон, більш чим в оркестрі. Крім того є багатоголосним.
Читання партитур за ф-но є уявлене звучання твору , яке
поєднується з виконанням партитури на ф-но.
Після самостійного вивчення партитури за ф-но диригент з
великою користю для себе може прослухати партитуру в живому
виконанні. Навчитися читати партитуру не легко, на це потрібно
багато часу і праці.

7
8

Транспонуючи духові інструменти.

Транспонуючим називається музичний інструмент, дійсне звучання
якого відрізняється від нотного запису його партії на відповідний
інтервал. Або інструменти , які написані в одній тональності а
звучать в іншій тобто вище чи нижче написаного.
На деяких інструментах дійсне звучання відрізняється на октаву від
нотного запису, такі інструменти не відносяться до числа
транспонуючих, так як тональність в яких партія записане не
міняється. Це флейта пікколо, контр фагот, смичковий контрабас,
партії яких звучать октавою нижче. Автор посібника «Інструменти
симфонічного оркестру» М. Чулакі ,відмічає, шо флейта, гобой і
фагот належать до інструментів октавуючих, так як вони дають всі
натуральні звуки, як парні, так і не парні.(чётные и не чётные).
Вживаються з них тільки октавні, по відношенню до основного
тону, тобто 2-й і 4-й обертони), які беруться на флейті, особливим
положенням губ, а на гобої і фаготі за допомогою октавних
клапанів. Аплікатура для октавного обертону приміняється така,
яка і для основного тону (з деякім ускладненням на фаготі).
Якщо в октавуючих інструментах процес ділення звучащого тіла
(стовпа повітря) і його вкорочення повністю нагадує принцип
флажолетів на струні і не потребує особливого пояснення, то
інша справа з інструментами "квінтуючими"(кларнетом)
тобто з інструментами, на яких парні обертони не виникають, а при
передуванні звучить відразу третій обертон (квінта через октаву від
основного тону.
Партії більшості транспонуючих інструментів звучать тільки у
скрипковому ключі, то партії валторн , баритону і бас кларнета
інколи записуються в басовому ключі.
Для транспонуючих інструментів є певний порядок запису: якщо
інструменти транспонують на якийсь інтервал вниз, то партії
записуються на такий же інтервал у верх і навпаки.
Теситура – висотне положення звуків мелодії у творі по
відношенню до діапазону інструмента.
Діапазон – (від гр. слова всі струни) Звуковий об’єм звуків різної
висоти, які доступні тому чи іншому інструменту.
8
9

Регістр ( від гр. слова registrum список, перелік) Частина діапазону

муз. інструментів, яка характеризується одним тембром. Звучання
любого духового інструменту в різних регістрах значно
відрізняється.

Стрій транспонуючого духового інструменту.

В партитурах і партіях до відповідної назви транспонуючого

духового інструменту приписують відповідний звук, наприклад
Кларнет В і.т. п. Він вказує на стрій даного інструменту і на той
звук, який звучить в дійсності при виконанні на інструменті ноти
«до»
Отже на інструментах строю В при звуко видобуванні ноти «до» –
звучить В. На інструментах строю Es, При звуко видобуванні ноти
С звучить Es. На інструментах строю F при звуко видобуванні
ноти С – звучить F.
В сучасному духовому оркестрі застосовуються інструменти в
строях: B, Es, F.

Інтервал транспозиції

Інтервал, на який дійсне звучання відрізняється від нотного запису,

називається інтервалом транспозиції.

Різні інструменти одного строю можуть мати різні інтервали

транспозиції. Наприклад інтервал транспозиції
Корнета В на в.2-вниз, а Тенора В на в.9 вниз (велику секунду
через октаву вниз).Кларнет В на в.2-вниз.
Кларнета Es на м. 3-ю вверх, валторни Es на в.6-. вниз.

9
10

Транспонуючи духові інструменти.

Назва інструменів Стрій Звучить Писати: Діапазон по Діапазон по
звучанню: написанню:
Альтова флейта in G ч.4  ч.4.  Е м.о. - D 3 окт. від Н м.о.-до G 3. окт.
Альт. гобой (анг. Р.) in F ч.5  ч.5  (Es) E м.о.- G 2.окт. від (В) Н м.о. до D 3 окт.
Кларнет in В в.2  в.2  (Des) D м.о-As 3.ок. від (Es) Е м.о до В 3 окт.
Кларнет in Es м.3  м.3  G м.о.- В 3 окт. від Е м.о до G-(A) 3 окт.
Бас кларнет in В в.9  в.9  В в.о. - Es 2окт. від C м.о до F3 окт.

Саксафони:
Сопраніно in Es м.3  м.3  Des м.о.- Ges 3 окт. від В м.о до Es 3 окт.
Сопрано in В в.2  в.2  As м.о.- Des 3 окт. від В м.о до Es 3 окт.
Альт in Es в.6  в.6  Des м.о.- Ges 2 окт. від В м.о до Es 3 окт
Тенор in В в.9  в.9  As в.о.- Des 2 окт. від В м.о до Es 3окт
Баритон in Es в.6 через 8  в.6 ч-з 8  Des в.о.- Ges 1 окт від В м.о до Es 3 окт
Бас in В в.9 через 8  в.9 ч-з 8  As к.о.- Des 1 окт. від В м.о до Es 3 окт
К.Бас in Es в.6 ч-з дві 8  в.6 ч-з дв8 о. Des к.о.- Ges 1 окт від В м.о до Es 3 окт
Валторна in F ч.5  ч.5  Н к.о. - G 2.окт. Від Fis в.о до D 3 окт
Труба in В в.2  в.2  Е м.о - С 3 окт. Від Fis м.о до D 3 окт
Корнет in В в.2  в.2  Е м.о - С 3 окт. Від Fis м.о до D 3 окт.
Альт in Es в.6  в.6  А в.о - 3 окт. Від Fis м.о до С 3 окт.
Тенор in В в.9  в.9  Е в.о - В 2 окт. від Fis м.о до С 3 окт.
Баритон in В в.9  в.9  Е в.о - В 2 окт. від Fis м.о доС 3 окт.

Шановні студенти.
Нижче написані питання на які ви
первинні відповідати перш чим починати читання партитур. Прошу
з серйозністю віднестися до цієї проблеми.

Основні питання по темі

«Загальні відомості про партитуру та її читання»
Що таке партитура і оркестрова партія
Основні правила оформлення партитури
Основні принципи написання партитури (лінії, аколади,
динаміка, темп)

10
11

Види духових оркестрів та їх склади

Що таке діапазон діапазон (від гр. слова всі струни) (Звуковий
об’єм звуків різної висоти, які доступні тому чи іншому інструменту.)
Що таке регістр ( від гр. слова registrum список, перелік) Частина
діапазону муз. інструментів, яка характеризується одним тембром.
Звучання любого духового інструменту в різних регістрах значно
відрізняється.
Що таке теситура – висотне положення звуків мелодії у творі по
відношенню до діапазону інструмента
Загальний діапазон Д.о.(«до» к.о. до «сі бемоль 4 окт.(5)
В якому жанрі пишуть композитори для д.о.
Яких ви знаєте відомих диригентів духових оркестрів.
Які відомі оркестри діють нині в Україні.
Що таке повна і не повна партитура
Що таке виконавський ансамбль і його різновиди
Які види приватних ансамблів ви знаєте.
Які ви знаєте якості виконавського ансамбля
Три основних етапи виконавської роботи диригента
В чому полягає поняття «Читання партитур»
Які ви знаєте основні способи читання партитур
Що таке поняття «Транспонуючи духові інструменти»
Які транспонуючи інструменти є в духовому оркестрі.

11