Михайло Колачевський

(1851 –1910/12?)

Творчий портрет
Світогляд - Просвітник

Стиль - Західноєвропейський + національний

- Мендельсон, Шуман
- Лисенко

Еволюція - -

Новаторство - -

Музична мова - Широке використання українських народнопісенних інтонацій

Жанри - 19 романсів,
- фортепіанні п’єси,
- фортепіанне тріо,
- струнний квартет,
- «Реквієм» для солістів, хору, струнного оркестру й орґану,
- хори a cappella та інші (багато творів ще не знайдено).

Біографія
Батько - рано залишився без батьків, виховувався родичами

Викладачі - Ті ж самі, що і у Лисенка: Ернест Ріхтер, Соломон Ядассон,

Карл Райнеке, Генріх Шрадік

Освіта - Приватна гімназія в Одесі

- Київський університет
- Лейпцизька консерваторія (1872-1876)
- Юридична освіта

Приватне - Була дружина і діти – майже нічого не відомо

життя та друзі
Діяльність - Голова Кременчуцької земської управи (1890-1903)
- почесний мировий суддя
- Активна музично-громадська діяльність,
- організація в Кременчуці камерних концертів за участю
створеного ним фортепіанного тріо.

Вразило! - Кажуть, висаджував парк із рідкісних дерев

Українська симфонія

Значення в Перетворення у ній традицій лірико-романтичного симфонізму

українській музиці на національному ґрунті
Зміст М’яка лірика, дотепний жарт, героїко-епічна пісня і сцена
народних веселощів
Драматургія в основі – українські народні пісні
Композиція 4 частини
тональність ля мінор
Іч.  Сонатне алегро, схвильовано ліричне
 Повільний вступ (Poco andante).
Його будова на темі народної пісні «Віють вітри, віють
буйні». Задумливий, сумовитий характер вступу (пісня
викладена в 4/4 замість 3/4)
 Головна партія сонатного алеґро (Allegro molto). Її
будова на темі вступу (розмір 6/8)
 СП на матеріалі ГП
 Спокійна, лірична побічна партія. Використання у ній
мелодії народної пісні «Йшли корови із діброви, а
овечки з поля».
 ЗП на матеріалі ГП
 Розробка:
 І хвиля – початкова фраза ГП, тональна
нестійкість
 ІІ хвиля – ГП у збільшенні, поліфонічний
розвиток
 ІІІ хвиля – кульмінаційна, поспівки ПП

ІІч.  Інтермеццо-скерцандо (Allegro non troppo) –

побутова жартівлива сценка з народного життя. Її
будова на симфонічному розвитку народної пісні
«Дівка в сінях стояла»
 форма тричастинна репризна

ІІІч.  «Романс» (Andante con moto) – лірико-епічний. Його

основа – мелодія народної пісні «Побратався сокіл
з сизокрилим орлом».
 Композиційна структура «Романсу» – тричастинна
репризна форма. Варіаційний спосіб розвитку
музичного матеріалу.

IVч.  Фінал (Allegro alla marcia) у сонатній формі. Дві

основні теми фіналу – українські танцювальні пісні
«Ой гай, гай зелененький» (головна партія), «Ой
джиґуне, джиґуне» (побічна партія). Життєрадісний,
святково-піднесений характер фіналу.
 Розробка: дві хвилі на темах ПП (драматична і
жартівлива)
 Динамічна реприза.
 У коді ГП у збільшенні, має святковий урочистий
характер.