12 УКРАЇНСЬКА МУЗИКА 2018/2 (28)

УДК 783.2(477)+78.03‟16”
Ольга Шуміліна
ВІРТУОЗНА КОНЦЕРТНА МІНІАТЮРА
В ХОРОВІЙ ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ДИЛЕЦЬКОГО

Порушуються питання, пов’язані із дослідженням творчої спадщини видатного україн-

ського композитора другої половини ХVІІ століття Миколи Дилецького. Вивчаються
шляхи появи у його творчості віртуозної концертної мініатюри, приклади якої виявлено
посеред новознайдених чотириголосих концертів. Ознаки віртуозної концертної мініа-
тюри визначаються на прикладі концерту Дилецького «Всяк земнородный» для двох
дискантів і двох басів, хорову партитуру якого відновлено за співацькими партіями
львівського партесного рукопису та рукописів з колекції ГИМ.
Ключові слова: Микола Дилецький, партесний концерт, віртуозна концертна мініатюра,
львівський партесний рукопис.
Творчість українського композитора другої половини ХVІІ століття Миколи
Дилецького відноситься до галузі церковної музики. Головним творчим здобутком
митця стало реформування багатоголосого церковного співу та утвердження в ньому
ознак концертності. Свої партесні композиції Дилецький писав для і великих хоро-
вих складів, і для вибраних співацьких груп.
Творча спадщина Дилецького протягом тривалого часу була невідомою і від-
кривалася дослідникам поступово. Першим значним проривом стало виявлення і
публікація Воскресенського канону (1976) [4, с. 15-83] та окремої збірки партесних
творів митця (1981) [3]. Після доволі тривалого затишшя, протягом кількох останніх
років дослідникам вдалося виявити великий масив нових партесних композицій
Дилецького, що за обсягом значно перевищує увесь обсяг відомих до того творів.
Новознайдені партесні композиції (і вже опубліковані, і такі, що готуються до видан-
ня) відкривають нам невідомого Дилецького; ми дізнаємося про те, що він писав
свої твори для різних співацьких складів і в різній манері – і спрощеній, і усклад-
неній. Таку універсальність можна пояснити умовами творчої праці та роботою з
виконавцями різного рівня підготовки.
Для того, щоб з’ясувати, що і в який період було написано Дилецьким, і як це
пов’язане із заявленою темою, необхідно зробити короткий історичний екскурс у
другу половину ХVІІ століття і пригадати деякі події життєтворчості нашого митця.
Тож, метою статті є визначення шляхів появи віртуозної концертної мініатюри в
хоровій творчості Дилецького.
Як відомо, частину свого життя Дилецький провів на теренах поліконфесійної
Київської митрополії, зокрема у Вільні – столиці Великого князівства Литовського,
а потім переїхав до моноконфесійного Московського царства. Переїзд з однієї
держави до іншої позначився на творчому процесі: Дилецький потрапив до іншого
середовища, мав інше оточення, нові творчі завдання. До роботи довелося долучати
відредаговані варіанти церковнослов’янських текстів, що були впроваджені у хра-
мах Московського патріархату після церковної реформи патріарха Никона. Ці тексти
містили нові, уточнені переклади з грецької мови, тоді як у київській митрополії, як
і раніше, побутували давні варіанти.
2018/2 (28) УКРАЇНСЬКА МУЗИКА 13

Останній чинник здобуває надзвичайно важливе значення для датування творів

Дилецького. Аналіз особливостей мовної редакції надає підстави зробити висновок
про те, що переважну більшість своїх крупних партесних композицій для
подвійного хору, в тому числі знаменитий Воскресенський канон, а також Препор-
ціальну, Київську та Реквіальну служби і концерт «Вошел єси во церков», Дилець-
кий написав до переїзду у Московську державу.
Усі вказані твори розраховані на високопрофесійних виконавців і велику хорову
капелу, якій можна доручити співати складні багатохорні композиції, насичені
контрастними зіставленнями дрібних і тривалих побудов, імітаційно-поліфонічним
викладом та надзвичайною рухливістю музичної тканини. Не кожна церква того-
часної Київської митрополії мала такі потужні виконавські сили. Хор такого висо-
кого рівня, з достатньою кількістю добре підготовлених співаків міг бути тільки
в архієрея чи митрополита, а звичайні приходи мали простіший півчий склад і співали
простіший репертуар.
За часів Дилецького, у 60–70-ті роки ХVІІ століття Київська митрополія була
поділена на православну й уніатську, і кожен з митрополитів мав свою кафедру і
свій митрополичий хор. Кафедра православних митрополитів перебувала під юрис-
дикцією константинопольського патріарха і знаходилася в Києві, у соборі Святої
Софії. Кафедра київських митрополитів-уніатів знаходилася у Вільні і мала рези-
денцію у соборі Успіння Пресвятої Богородиці. Творча діяльність Дилецького на
теренах Київської митрополії проходила у столиці Великого князівства Литов-
ського (ВКЛ) і була пов’язана з уніатським митрополичим хором, зорганізованим
при Успенському кафедральному соборі, куди митець був запрошений після завер-
шення навчання у Віленській єзуїтській академії [1, с. 14]. Для цього високопро-
фесійного хору, враховуючи навченість і виконавські можливості його співаків,
Дилецький писав складні восьмиголосі партесні твори, сміливо насичуючи хоровий
склад партесного співу новаторськими для того часу принципами концертування і
багатохорністю.
Успішне і плідне перебування Дилецького у Вільні завершилося втратою роботи:
після смерті уніатського митрополита Гавриїла Коленди, який очолював київську
митрополію протягом 1665–1674 років, на посаду регента митрополичого хору був
запрошений інший музикант – викладач музики і співу Віленської єзуїтської ака-
демії Фома Шеверовський. У пошуках нового місця роботи, гідного своєї професій-
ної майстерності, Дилецький відправляється на схід, у Московську державу.
У Москву Дилецький потрапляє через прикордонний Смоленськ (1677), який
за 10 років до того, за Андрусівським договором у 1667 року, перейшов від ВКЛ під
владу московського царя, де пише Смоленську редакцію «Граматики» і не знайдену
нині Смоленську службу.
У Московському царстві композитор стикається із принципово інакшою мо-
деллю організації суспільства. Головною відміною була моноконфесійність систе-
ми церковного устрою, із монопольними правами православного віросповідання.
Тому пану-іноземцю Дилецькому, що прибув зі столиці ВКЛ, де працював у лоні
греко-католицької церкви і, напевно, був греко-католиком за віросповіданням,
потрібно було стати православним і довести свою належність до православної
конфесії. Це було зроблене через створення чотириголосого концерту «Иже образу
14 УКРАЇНСЬКА МУЗИКА 2018/2 (28)

твоєму»1. В основу цього твору покладено текст стихири на прокляття єретиків, до

якого додані імена єпископів київської митрополії, що підписали Берестейську цер-
ковну унію – це Іпатій Потій і Кирило Терлецький 2. «Заклеймивши» єретиків-уніатів,
Дилецький підтвердив свою належність до православ’я і здобув право працювати
як церковний композитор.
Концерт «Иже образу твоєму» написано для вибраних співацьких партій (два
альта, тенор і бас). Він має спрощений виклад, що можна пояснити виконавськими
можливостями московських церковних співаків, не підготовлених до виконання
багатохорної музики європейського зразку. Такий самий спрощений виклад мають
обидві чотириголосі служби Дилецького, написані на пореформений варіант тексту3,
і нещодавно виявлена й опублікована восьмиголоса «Вечірня» [2, с. 311–323]. Прос-
тота викладу пояснюється тим, що московські хори потрібно було навчити співати
музику нового стилю, тому свої перші партесні композиції для церков московського
патріархату Дилецький писав у спрощеній манері, наближеній до партесних гармо-
нізацій, що дозволило йому знайти необхідний баланс між вже відомими і новими
прийомами побудови мелодичних ліній і багатоголосої вертикалі, і згодом навчити
хори співати складніші концертні композиції.
Для виконання у православних храмах Московського патріархату Дилецький
також написав концерт «Приидите, людие» и переробив текст концерту «Вошел єси
во церков», змінивши фразу «даруй всім християнам», доречну в поліконфесійному
місті Вільно, на «даруй всім православним християнам», оскільки в Московському
патріархаті інших християн не було. Обидва ці концерти є восьмиголосими і потре-
бують високого рівня виконавської підготовки. Дилецький, як досвідчений вокаль-
ний педагог і авторитетний музикант, довів московські хори до такого рівня.
Дилецький став першим композитором, у творчості якого утвердилися розви-
нені ознаки багатохорності і концертності як типові, найхарактерніші риси партес-
ного багатоголосся, що виявилися у жанрі партесного концерту. Принципи концер-
тування виникли в західноєвропейській світській і духовній музиці епохи бароко і
від половини ХVІІ століття поступово поширилися на церковний спів східнохрис-
тиянського обряду, де одержали власну еволюцію. Одним із напрямків цієї еволюції
стала поява віртуозної концертної мініатюри. Цей жанр більш відомий за творчістю

1
Партитуру концерту Дилецького «Иже образу твоєму» для двох дискантів, тенора і баса
склав В. Протопопов за рукописом Гим, Син. півч., 114 (а-в); реконструйовано партію тенора
(від т. 4; тт. 1–3 запозичені з «Мусікійської граматики» Дилецького за рукописом РГАДА,
ф. 181, № 541, арк. 57 зв.). Концерт опубліковано Н. Герасимовою-Персидською у збірці
«Дилецький М. Хорові твори» [3, c. 96–101]. Пізніше рукописну партію тенора було вияв-
лено в одному з архівів Петербурга (РНБ, Тит. 934, арк. 164–166 зв.).
2
Иже образу твоєму не покланяющиися, Пречистая Владычице, нынѣ да погибнут, яко же
безумный Несторие, яко же безумный Савелие проклят буди, Мамение проклят буди,
Ипатие проклят буди, Кириллие проклят буди и их ученицы, Аполинарие проклят буди,
Симон и Диоскор проклят буди, возлюбивши огнь вѣчный. Мы же покланяемся и чтем,
Пречистая, образ твой. Во день лют избавити мучения молимтися.
3
Перша служба опублікована у збірці «Дилецький М. Хорові твори» [3, c. 122–156]; пізніше
були виявлені музичні рукописи, що вказують на інший склад цієї служби (два дисканти,
альт, бас). Нещодавно знайдена друга служба [6] має такий самий склад і ще простіший
виклад; опубліковано початковий розділ [7, с. 42–44].
2018/2 (28) УКРАЇНСЬКА МУЗИКА 15

композиторів епохи романтизму, передусім за віртуозними творами, що написали

Ніколо Паганіні для скрипки і Ференц Ліст для фортепіано. Жанр партесного кон-
церту, при всіх його новаціях, є надзвичайно скромнішим і не може конкурувати з
такими зразками. Усі відомі партесні концерти Дилецького, що були надруковані у
збірках останньої чверті ХХ – початку ХХІ століття («Вошел єси во церков», «При-
идите, людиє», «Иже образу твоєму»), не можна віднести до віртуозних концертних
мініатюр, оскільки вони не мають ознак віртуозності.
У 2012 році було зроблене важливе відкриття – виявлено 36 раніше не відомих
партесних концертів Дилецького для чотириголосого хору, про що повідомила ро-
сійська дослідниця Н. Плотнікова [5]. Авторизований рукопис із великою кількістю
покликів на авторство Дилецького знаходиться в одному з архівів міста Новосибір-
ська 4; це окрема голосова книга (поголосник), у якій зафіксовано по одній співаць-
кій партії чотириголосих творів різного співацького складу. Інші партії, зафіксовані
без позначення авторства, було виявлено у музичних архівах Москви і Санкт-Петер-
бурга [5, с. 79]. З’ясувалося також, що співацькі партії деяких новознайдених чотири-
голосих концертів Дилецького знаходяться у т.зв. львівському партесному руко-
писі, який так само є поголосником і містить по одній співацькій партії від кожного
твору [9]. У цьому рукописі виявлено анонімні партії 15 новознайдених чотири-
голосих концертів Дилецького (таблицю 1), а також авторизована партія першої
чотириголосої служби і анонімна партія концерту «Иже образу твоєму».
Таблиця 1.
Партії новознайдених концертів М. Дилецького
у львівському партесному рукописі
Назва концерту (за абеткою) № Партія, ключ Склад хору
1. Богоотец убо Давид 47 Дискант 1 сопрановий Д1, Д2, Б1, Б2
2. Да радуется Давид 51 Дискант 1 скрипковий Д1, Д2, Б1, Б2
3. Царице моя Преблагая надежда 55 Дискант 1 сопрановий Д1, Д2, Т, Б
моя Богородице
4. Отверзу уста моя 57 Дискант 2 сопрановий Д1, Д2, Б1, Б2
5. Всяк земнородный да возыграется 59 Дискант 1 сопрановий Д1, Д2, Б1, Б2
6. Да возгласят трубы (немає початку) 64 Дискант 1 скрипковий Д1, Д2, Б1, Б2
7. Кто Ти, Спасе, ризу раздра 73 Альт 1 (крыжак) А1, А2, Б1, Б2
меццо-сопрановий
8. Сладчайшая Дѣво Марие 77 Альт Д, А, Т, Б
9. Радуйся, живоносный Кресте 81 Бас 1 Д1, Д2, Б1, Б2
10. От скорби призвах Господа 87 Бас 1 Т1, Т2, Б1, Б2
11. Вси языцы восплещайте руками 100 Бас 1 Д1, Д2, Б1, Б2
12. Господь просвещение мое всегда 122 Дискант сопрановий Д, А, Т, Б
приближатися
13. Прийдите, последнее целование 127 Тенор 1 А, Т1, Т2, Б
14. Кое разлучение, о братие 128 Тенор 1 А, Т1, Т2, Б
15. Плачи, душе, прежде конца 130 Тенор А, Т, Б1, Б2

4
ГПНТБ СО РАН, зібрання Тихомирова, № 503.
16 УКРАЇНСЬКА МУЗИКА 2018/2 (28)

Сенсаційність цього важливого відкриття полягає не тільки в тому, що тепер

стало відомо про набагато більше творів Дилецького, ніж вважалося раніше. Аналіз
відновлених хорових партитур дозволяє стверджувати, що саме посеред цих ново-
знайдених чотириголосих концертів Дилецького трапляються унікальні для того
часу приклади віртуозної концертної мініатюри.
Як відомо, жанр віртуозної концертної мініатюри має певні ознаки, передусім
все те, що створює усілякі складнощі для виконавця – фактурні, штрихові, артику-
ляційні й темпо-динамічні способи викладу матеріалу, із акцентом на виконавській
віртуозності. Розглянемо, як це проявляється у новознайдених концертах Дилець-
кого. Для аналізу пропонується партесний концерт «Всяк земнородный да возыг-
рается» для двох дискантів і двох басів, партитуру якого було відновлено за львів-
ським партесним рукописом5 і неповним рукописним комплектом з колекції ГИМ
(Москва)6. До речі, саме такий склад Дилецький обирає і для інших своїх концертів,
в яких можна виявити ознаки віртуозної концертної мініатюри.
Щоб довести належність цього концерту до жанру віртуозної концертної мініа-
тюри, ми маємо виявити в ньому виконавські складнощі.
У львівському партесному рукописі знаходиться партія першого дисканта кон-
церту «Всяк земнородный» (рис. 1). На перший погляд, в ній немає нічого особ-
ливого, нічого надмірно складного – це типова партія типового партесного твору,
з різними ритмічними вартостями, паузами, церковнослов’янським текстом, повто-
реннями слів та ін.

Рис. 1. Партія концерту «Всяк земнородный» (початок)

ЛНМ, Ркк.1209, арк. 101.

5
НМЛ, Ркк. 1209, № 59, партія першого дисканта.
6
ГИМ, Сін. півч., 665 (а-в), № 67, партії другого дисканта (в), першого і другого басів
(а-б).
2018/2 (28) УКРАЇНСЬКА МУЗИКА 17

Так само вона виглядає і в сучасній нотації [8, с. 133-134]. Але якщо подивитися
повну чотириголосу партитуру, то враження простоти одразу зникає (приклад 1).
Приклад 1.
М. Дилецький. Концерт «Всяк земнородный» (початок)
18 УКРАЇНСЬКА МУЗИКА 2018/2 (28)

У партитурному записі ми бачимо, що голоси починають концертувати, тобто

змагатися між собою, неначе виявляючи, хто з них є найкращим, і відбувається це
за допомогою імітаційного проведення того ж матеріалу в усіх співацьких партіях,
починаючи від першого баса (т. 4 і далі). Ритміка музичних фраз, які зіставляються
в імітаціях, утворюючи чотириголосся, вказує на прискорений темп.
Кожному з голосів доручається по кілька разів проспівати фразу тексту «да
возыграется». Мелодика цієї фрази інтонаційно збудована надзвичайно просто:
вона рухається звуками низхідної гами у рівній ритміці, у межах тонічної квінти.
Складність полягає у потребі вокалізувати цією мелодикою текстову фразу: звуками
гами необхідно відтворити внутрішньоскладовий розспів, що припадає на середину
фрази (да во-зы-гра – ет-ся). Інша складність полягає у кількаразових перенесеннях
вказаної музичної фрази на іншу висоту в умовах різночасового вступу хорових
голосів із тим самим матеріалом і прискореного темпу, що для акапельного співу є
непростим завданням.
Щодо обрання правильного темпу, слід зазначити, що темпи в рукописних пар-
тіях не вказувалися і зараз обираються, виходячи з тексту піснеспіву. У тексті концер-
ту «Всяк земнородный» втілено афект радості з приводу почитання Богородиці.
2018/2 (28) УКРАЇНСЬКА МУЗИКА 19

Це дев’ята пісня катавасії в усі дня року, четвертого гласу. Текст взято у нерефор-
мованому варіанті, поширеному на території Київської митрополії.
Подаємо текст концерту Дилецького, у дужках зазначаючи інші варіанти пере-
кладу, прийняті до богослужіння православною церквою московського патріархату
від середини XVII століття:
Всяк земнородный до возыграется, Духом просвещаем,
Да ликовствует (торжествует) же бесплотных умов естество,
Почитающее священное торжество Божия Матере (Богоматере),
И да вопиет Ей (И да вопиет):
Радуйся, Преблаженная (Всеблаженная) Богородице, чистая Приснодѣво.
Вираження афекту радості та відображення у хоровому співі тих чи інших форм
руху, зазначених у тексті, відбувалося за допомогою прискореного темпу. Якщо
співати цей концерт у швидкому темпі, то це створює додаткові виконавські склад-
ності для співаків, а сам твір звучатиме протягом 2–3 хвилин. Всі вказані риси є
ознаками віртуозної концертної мініатюри і саме так, як віртуозну концертну міні-
атюру, цей партесний концерт інтерпретує камерний хор «Київ» під орудою заслу-
женого діяча мистецтв України, лауреата Національної премії імені Тараса Шев-
ченка Миколи Гобдича 7.
Повертаючись до питань, порушених на початку статті, зробимо узагальнюючий
висновок про те, що свої віртуозні концертні мініатюри Дилецький писав для спі-
ваків Віленського митрополичого хору. Свідченням того є не лише текстові редакції
тих концертів, а й надзвичайно високий рівень виконавських складнощів, з яким
могли впоратися тільки добре навчені й досвідчені співаки. Коріння такої техніки,
на наш погляд, слід шукати у надрах венеціанської поліфонії першої половини і
середини ХVII століття. Якими шляхами із нею був ознайомлений Дилецький, поки
що невідомо і це доведеться встановити. Пропонувати ці твори ієрархам московської
православної церкви було б хибною справою, бо сама церква за часів Дилецького
ще не доросла до того, щоб впроваджувати такі співи у своє богослужіння. Це ста-
лося трохи пізніше, у творчості молодшого сучасника і колеги Дилецького Василя
Титова. Тому концерти Дилецького і Титова зазвичай знаходяться поруч у тих самих
рукописних збірках. Співацькі партії їхніх концертів наявні і у львівському партес-
ному рукописі.
Olha Shumilina. Virtuoso concert miniature in choral artwork by Mykola Dyletsky.
Artwork of famous Ukrainian composer of the second half of 17th century, Mykola Dyletsky,
belongs to the field of church music. Dyletsky composed his own partesny concerts for a big
choral compositions and for selected singing groups.
After publication of the Voskresensʹkyy canon (1976) and a separate collection of Dyletsky’s
works (1981), researchers discovered a large number of new partesny compositions. By volume,
they significantly exceeded all previously known works.
Newly discovered partesny concerts and works of other genres reveal to us an unknown Dyletsky.
We have learnt that he wrote his works for various singing groups and in a different style – both

7
У виконанні камерного хору «Київ» партесний концерт «Всяк земнородный» М. Дилецького
прозвучав під час всеукраїнського турне, присвяченого 100-річчю Місії Української респуб-
ліканської капели під орудою Олександра Кошиця (18–30 квітня 2017 р.) та на заключному
концерті ХХVІІ Міжнародного фестивалю «Музичні прем’єри сезону» Київської організації
національної спілки композиторів України (Київ, 23 червня 2017 р.).
20 УКРАЇНСЬКА МУЗИКА 2018/2 (28)

simplified and complicated. This universatility can be explained by conditions of creative work
and work with singers of different levels of training.
Dyletsky spent part of his life in the multi-confessional Kyivan Metropolitanate, in particular in
the capital of the Grand Duchy of Lithuania, the city of Vilna. Thin and then moved to the capital
of the mono-confessional Moscowan kingdom. Moving from one state to another has affected the
creative process. Various editions of Church Slavonic texts that had a life on the territory of the
Kyivan Metropolitanate and the Moscow Patriarchate after the church reform of Patriarch
Nikon (50s of the 17th century) were included in the work. Significantly different levels of training
of singers, so for Moscow churches Dyletsky wrote simpler works than those intended for the
Vilna metropolitan choir.
Samples of the genre of virtuoso concert miniatures were revealed in the middle of newly
discovered four-voice concerts of Dyletsky written for various singing compositions. Choral
scores were restored on the basis of the Lviv partesny manuscript and other handwritten sources
of the turn of the 17th and 18th centuries. Detected works with features of virtuoso concert
miniatures, written for the same type of singing composition – two sopranos and two basses. The
signs of virtuoso concert miniatures are performing complexities. There are all sorts of textual,
dashed, articulation, dynamic and tempo methods of the material presentation, with an emphasis
on performing virtuosity and performance at an accelerated pace.
The peculiarities of the text editorial staff have confirmed that these works were written before
the moving of Dyletsky to Moscow State and intended for a highly professional Vilna
metropolitan choir.
Keywords: Mykola Dyletsky, partesny concert, virtuoso concert miniature, Lviv partеs manuscript.

Література
1. Герасимова И. В. Николай Дилецкий: творческий путь композитора XVII века: Автореф.
дисс. ... канд. искусствовед. : 17.00.02. М.: РАМ им. Гнесиных, 2010. 19 с.
2. Герасимова И. Вечерня Николая Дилецкого: вопросы источниковедения, реконструкция и
публикация // КАЛОФОNІА: Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії.
Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2014. Число 7. С. 302–323.
3. Дилецький М. Хорові твори / Упорядкування, редакція, вступна стаття Н. Герасимової-
Персидської. К.: Музична Україна, 1981. 251 с.
4. Матеріали з історії української музики: Партесний концерт / Упорядник і автор вступної
статті Н. Герасимова-Персидська. К.: Музична Україна, 1976. 231 с.
5. Плотникова Н. Творчество Николая Дилецкого: новые открытия // Музыкальная акаде-
мия. 2013. № 2. С. 77–82.
6. Плотникова Н. Ю. Творчество мастеров партесного стиля Василия Титова и Николая
Дилецкого: новые открытия и перспективы изучения // Русское музыкальное барокко:
тенденции и перспективы исследования. Материалы международной научной конферен-
ции. М.: ГИИ, 2016. Вып. 1. С. 145–154.
7. Русское музыкальное барокко: тенденции и перспективы исследования. Материалы меж-
дународной научной конференции. М.: ГИИ, 2016. Вып. 2: Нотные материалы. 60 с.
8. Шуміліна О. Новознайдені твори Миколи Дилецького у Львові // Українська музика. Науко-
вий часопис ЛНМА ім. М. В. Лисенка. Львів, 2014. – Число 1 (11). С. 131–137.
9. Шуміліна О. Львівський партесний рукопис і таємниці творчості Миколи Дилецького //
Українська музика. Науковий часопис ЛНМА ім. М. В. Лисенка. Львів, 2014. Число 2 (12).
С. 32–45.