Життя та творчість

Антона Веберна –
особливість
художнього шляху
 Віденський університет

Антон Веберн - одна з ключових

фігур у новітній віденській школі
 Зліва направо: Отто Клемперер, Арнольд Шенберг, Антон
Арнольд Шенберг Веберн, Герман Шерхен. Донауешінген, Німеччина, 1924 рік
 Що ж таке музика для Веберна?

«Музика- це мова, яка виникла, як

необхідність, коли забракло слів.»

«Я продовжувач музичних традицій, а

дедекафонія – це просто новий етап розвитку
музики.»
 Музика – це мова ліній та тиші.

Йому потрібна була музика звуків, а

не образів та емоцій.
 Шенберг говорив, що кожна багателі Веберна – це ціла поема.

Серійності підчиняється все – звуки, штрихи, динаміка, фактура.

«Приблизительно к 1911 году я написал Шесть багателей для струнного квартета (ор.9). [...] При этом я чувствовал:
как только пройдут все 12 звуков, пьеса кончается. [...] Я выписывал в свою черновую тетрадь хроматическую гамму
и вычеркивал в ней отдельные звуки. Почему? Потому, что я обнаруживал: этот звук уже встречался». Веберн
намагався творити в додекафонному стилі ще за ціле десятиліття до «відкриття» Шенберга.