Тема: D7. Види D7.

План

1. D7. Два види D7.

2. Приготування D7.
3. Розв’язання D7.
4. Практичні завдання.

Література:

И. Дубовский, С. Евсеев, И. Способин, В. Соколов «Учебник Гармонии» Изд.

Музыка, Москва. 1965 г. С.83-90. URL: http://glierinstitute.org/ukr/study-
materials/4/sposobin.pdf

1. D7 називається септакорд, який будується на V ступені мажору та

гармонічного мінору.

До складу D7 входять ступені: V – VII (#) – II – IV. В зв’язку з тим, що

поруч із ступенями D-групи (V – VII (#) – II) задіяна ступень S (IV), акорд є
біфункційним (таким, що суміщає дві функції).
Він належить до дисонуючих акордів, оскільки містить септиму, та є
найбільш вживаним серед них.
Застосовують два види D7: повний і неповний (без квінтового тону, з
подвоєнням V ст.).
D7 може мати тісне, широке і мішане розташування:

D7 може мати переміщення -

використовуватись в різних мелодичних положеннях декілька разів поспіль.

2. Приготування D7.
Перед D7 може бути використаний будь-який акорд:
T, T6, S, S6, D, D6, К64.
При з’єднанні з T, T6, К64 допускається послідовність чистої і зменшеної
квінт:

Септима акорду (IV ст.) вводиться плавно у

висхідному чи низхідному русі, а також може залишатись на місці
(приготовлена) чи братись стрибком:
3. Розв’язання D7.
Оскільки D7 є дисонуючим акордом, він потребує розв’язання, яке
здійснюється за ладовим тяжінням. При цьому:
V – стрибком в І
VII (#) – плавно переходить в І (іноді може йти в V, що
призводить до повного тонічного тризвуку)
II – плавно переходить в І
IV – плавно переходить в ІІІ .
Частіше отримуємо неповний тонічний тризвук з потроєним основним тоном
При розв’язанні неповного D7:
V в басу – розв’язується стрибком в І
V в сопрано – залишається на місці. Інші звуки – за ладовим тяжінням.

3. Використання D7.
D7 – яскравий каденцій ний акорд. Властивий для
заключної каденції, часто використовується в каденційному
звороті К64 – D7 – Т, може вживатись й без К64.
Також може використовуватись в середині побудови, однак це місце частіше
належить оберненням D7.
При використанні D7 обов’язково має бути умова для його подальшого
розв’язання.
Тому ознакою використання акорду є пари ступенів в сопрано:
V – V; VII (#) – І (іноді V); II – І; IV – ІІІ

4. Практичні завдання.
4.1. Зробити гармонічний аналіз:

4.2. Гармонізувати мелодії: