1. Проспівати або зіграти мелодію. Визначити тональність.
2. Відмітити серединну каденцію – 4 т., заключну каденцію – 7-8 такт. Якщо період містить більше, ніж 8 тактів, він є розширеним, тому заключна каденція можу бути: - Або в 7-8 тактах, в далі – доповнення; - Або в кінці розширеного періоду. 3. В каденціях – застосувати К64, якщо: - в мелодії є будь-яка стійка ступень – I-III-V; - після К64 – слідує D!!! - К 64 вперше має бути на сильній або відносно сильній долі. !!!! К 64 і D мають бути в одному розташуванні (тісно-тісно, або широко- широко), за винятком стрибка терцієвих тонів. 4. Відповідно до ступенів в мелодії – підібрати функції – T, S, D. 5. Відмітити в мелодії стрибки – це ходи на ч4 і ширше. Стрибки можна гармонізувати: 1 – як переміщення однакового тризвуку (Т-Т…), можна міняти розташування при потребі 2 – як стрибки терцієвих тонів – коли є ходи III-VI, III – VII і навпаки 3 – як використання секстакордів (ЯКЩО УМОВИ 1 І 2 НЕ підходять, ТО ТРИЗВУКИ В СТРИБКАХ УЖЕ НЕ ДОПОМОЖУТЬ): Стрибок вгору – даємо тризвук – секстакорд; Стрибок вниз – даємо або: - тризвук – секстакорд, або секстакорд-тризвук, або два секстакорди!!!!!! 6. Коли підписані функції, обрані секстакорди, слідкуємо за голосоведінням: - бас – не повторювати в 6-акордах; - залишати спільний звук на місті (подивитись на попередній акорд , залігувати спільний звук); - решта голосів – плавно, альт і тенор не стрибають, або мають стрибок в разі відсутності спільного звука.