You are on page 1of 19

Методико-виконавський аналіз.

Джазовий стандарт.
Більшу частину репертуару вокаліста-естрадника займає популярна естрадна
музика в її стильовому розмаїтті. Серед світових хітів ми відокремлюємо наступні
категорії: зарубіжний хіт (популярні пісні зарубіжних авторів), мюзикл
(популярні пісні з мюзиклів зарубіжних та вітчизняних авторів), джазовий
стандарт (джазова «класика» періоду до 60-х р. 20 ст.), популярні хіти
української музики (українське ретро, патріотична лірика, сучасна українська
естрадна пісня).

Джазовий стандарт (за вікіпедією) — це джазовий мотив, широко відомий,


виконуваний і записуваний різними джазовими музикантами, що складає частину
їх репертуару. Чітко визначеного списку джазових стандартів не існує — різні
пісні потрапляють до цього переліку, який до того ж є різним для різних стилів
джазу, таких як свінг, бібоп або ф'южн.

Багато пісень, що стали джазовими стандартами, початково були написані не


джазовими музикантами, проте, часто використовуються, як основа для джазових
аранжувань чи імпровізацій. Їх також включають у збірники джазових стандартів
(англ. fake books).

Багато джазових стандартів мають довгу історію і засновані на старих мелодіях,


іноді джазовим стандартом стає її перегармонізована або змінена версія. Також
сучасні джазмени включають широкий ряд мелодій 1950-х і 1960-х років.

Розвиток джазового репертуару створив певний перелік пісень, відомий серед


джазменів різних країн і стилів. Цей перелік допомагає музикантам
конкретизувати свій репертуар, а також спільно імпровізувати на джем-сейшн.
Джазові стандарти завжди виконуються музикантами, що працюють у барах,
клубах тощо.

Значення джазових стандартів в репертуарі співака.


Виконання джазових стандартів розвиває цілий комплекс необхідних технічних
навичок для співака в будь-якому віці.
1. Розвиток ритмічного слуху: відчуття слабкої (другої) долі, синкопи,
специфічні відчуття – свінг.
2. Розвиток мелодичного слуху: альтерація та хроматика, відчуття
специфічних «блюзових» нот, орієнтація в тональних відхиленнях.
3. Відчуття форми: вміння імпровізувати в рамках заданої форми.
4. Розвиток рухливості голосу: оволодіння сучасними техніками співу.
5. Розвиток творчого мислення: імпровізація та її специфічна форма – скет.

Особливості вокально-виконавської
техніки джазової музики

Принципи джазової манери виконання: афроамериканська концепція вокала,


latinjazz та «біла» вокальна техніка.
Виконавські особливості:
концепція свінга, поліритмічність, імпровізаціонність, особливе фразування.
Специфіка вокальної техніки: наявність вібрато, насичений м’який звук в
низькому та середньому регістрі, світлий головний звук (особливо в
імпровізаціях) в верхньому регістрі, а іноді і в середньому (якщо вокальність
«біла»); використання фальцету, специфіческих прийомів: growl, twang, крунінг,
шаутінг, субтон.

Роль вокальної імпровізації в джазі.


Типи вокальної імпровізації:
Перший тип імпровизації (варіація куплетного текста): варіювання куплета
пісні з збереженням текста.
Другий тип імпровизації (з використанням scat): імітація голосом музичного
інструмента шляхом відтворення характерного для нього фразування, ритміки та
мелодики.

Блюз як афроамериканський жанр музичного мистецтва, його традиції, манера


та особливості виконання.
Вокальна техника: блюзовий лад, ковзаючі (не фіксовані) пониження ступенів
лада (3, 5, 7 в мажорі і 5 в мінорі), імпровізаційність, форма - 12-тактовий період,
питально-відповідна структура, «чорний» та «білий» блюз.

Latinjazz: витоки, жанри, їх стилістичні риси, метроритмічні особливості,


різноманітні ритмічні комбінації, синхронізація вокальної партії та
акомпанементу.

Форми джазових стандартів.

В джазі зустрічаються різні побудови, основними з яких можна вважати 32-


тактну пісенну та 12-тактну блюзову форми. 32-тактні форми розподіляються на
чотири 8-тактових фрагменти, кожний з яких позначається буквою латинського
алфавіту. Наприклад, ААВА, АВАС, АВАВ, AABC та ін.. Блюзову форму можна
розглядати, як 8+4. Крім цього в джазі зустрічаються більш крупні, наприклад,
48-тактовіе форми, а також форми довільної будови.

Блюзова форма

Класична блюзова форма в 12 тактів ідеально підходить для початку навчання


імпровізації — зміна акордів відбувається не досить часто. В найпростішому
варіанті прогресія складається всього з трьох малих мажорних септакордів
(наприклад F7, Bb7, C7 в тональності F.), побудованих від першої, четвертої та
п’ятої ступенів тональності відповідно. В більш складному джазовому варіанті
блюзова прогресія включає в себе гармонічний хід II-V-I та ін. регармонізації.
Значна кількість джазових стандартів ранньої епохи побудовані на блюзовій
формі та її варіаціях. Як правило вони мають рух від тонічного акорду в
першому такті до субдомінанти в четвертому.
Роман Алексєєв; Виды джазовых стандартов

Сегодня давайте поговорим о видах и типах джазовых форм. Так сложилось, что
джазмены брали материал для своих импровизаций из 3-х видов источников.

Блюз вообще имеет невероятно сильное влияние на джаз, как в области мелодики
и гармонии, так и в эмоциональной сфере джаза. Лично для моих ушей, джазмен,
который играет без «блюза» в своей игре, звучит весьма пресно и слишком
«сладко». И это касается не только использования блюзовых нот, а вообще, в
целом концепции блюза как родоначальника джаза. Неудивительно, что блюз –
это также одна из самых часто играемых форм в джазе. И спустя время,
многообразие разновидностей блюзовых форм зашкаливает. Было бы просто
описать современный блюз как 12-тактовую форму, однако в современных
реалиях бывают блюзы на 14 и 16 тактов и другие более изысканные варианты.

Для простоты понимания есть смысл все-таки разобрать так называемую


«архаическую форму блюза» — это 12-тактовый период, состоящий из 3-х
разделов по 4 такта. Типичная схема следующая:

| I7 | I7 | I7 | I7 |
| IV7 | IV7 | I7 | I7 |
| V7 | IV7 | I7 | I7 ||

Первый период начинается с Тонической функции, второй с Субдоминантовой и


третий — самый проблемный. Считается, что третий начинается с Доминантовой,
но тогда почему джазмены стали играть следующую последовательность?

| I7 | IV7 | I7 | I7 |
| IV7 | IV7 | I7 | I7 |
| IIm7 | V7 | I7 | I7 ||

В таком варианте, третий период тоже начинается с Субдоминантовой функции и


это уже традиционный джазовый блюзовый квадрат.

Джаз развивался, и блюзовая форма насыщалась большим количеством аккордов,


новых гармоний и более ужасающих гармонизаций, из-за которых иногда
приходилось расширять форму. Ниже прикреплены несколько примеров на
разные блюзы, вы без труда сможете послушать их в youtube.

Рассвет джаза пришелся на середину 20 века и неудивительно, что джазмены


взяли популярные на тот момент песни, немного с ними поработали и стали
использовать в своих «корыстных» целях. Это кстати интересно сказывалось на
би-бопе. Боперы брали те же песни и играли их в 2-3 раза быстрее, насыщая
сложной гармонией – получалась помесь «бульдога с носорогом», с одной
стороны слушатель знал и мысленно подпевал им, с другой это звучало очень
забавно и свежо.
Вариации форм в популярных песнях конечно очень сильно различались, но в
целом можно увидеть некоторую концепцию. Самые распространенные формы
это:

AABA
ABA
AAB
ABAC

Как вы видите они имеют преимущественно 2 раздела (A и B), но возможно


включение в форму и третьего (С).

Как правило, эти разделы контрастны друг другу, что может быть выражено в
смене тональности, смене диатонической системы на другую, смене характера
мелодии, размера, ритма, сменой чего-либо. Главное это создание контраста в B
части, что также называется бриджем (B — Bridge).

Традиционная форма AABA состоит из 32 тактов, по 8 тактов на каждый раздел.


Также каждая А часть может иметь свою вольту для перехода в следующей за ней
раздел (тогда можно обозначить как A1A2BA3). Но могут быть песни и с
большим, и меньшим количеством тактов, и вовсе не квадратные.

Самый простой способ понять в какой форме написана песня – это слушать
внимательно мелодию. Исполнитель, конечно, может вносить вариации из А в А
части, но вы скорее всего сможете узнать повторение раздела.

Отдельно решил вынести оркестровые формы биг бэнда, но не как отдельный тип
формы, а скорее, как пояснение некоторых недоразумений. Биг бэнд играет те же
типы стандартов, что и маленькие комбо, но у Биг Бэндов есть аранжировки. А
эти аранжировки могут немного изменять традиционное следование частей,
добавлять различные интерлюдии, вступления и расширенные коды. Поэтому
если вы слушаете какой-нибудь стандарт в исполнении Биг Бэнда, то следование
частей формы этого стандарта может быть нарушено и будет отличаться от
оригинала стандарта.

Приклади 32-тактних форм

AABA
Класична американська пісенна форма, з 32 тактів (8+8+8+8). Починається з 8-
тактової частини А, яка потім повторюється точно або з незначними варіаціями.
8-тактовая часть В (брідж) — це тональний та мелодичний контраст до частини
А. Дуже часто в цій частині відбувається відхтлення в тональність субдомінанти
або іншу. Наприклад, стандарт «Take the A Train», написаний в до-мажорі, в B
частині відхиляється в фа-мажор. Потім знову повторюється A частина, але вже
в основній тональності. Ця форма стала досить популярно. в 30-х роках
минулого століття. Часто зустрічається в баладах.

 Somewhere Over the Rainbow


 Don’t Get Around Much Anymore
 Blue Moon
 Satin Doll
 Lullaby of birdland Дж. Ширінг
 I got rhythm
 Misty Э. Гарнер
 Night and day
 Take the”A” Train
 Softly, as a morning Sunrise
 On Green Dolphin Street
 Summertime Дж. Гершвін, Д. Хейвард, А. Гершвін.

ABAB
Ця форма нагадує по структурі AABA, та відрізняється лише порядком
чергування секцій. В гармонічному та мелодичному плані ми маємо два
ідентичних повтори частин A і B по 8 тактів кожний. Повтор слугує скоріш для
розширення простору для слів пісні. Яскравим прикладом є стандарт «Fly me to
the Moon».

ABAC
Ця форма часто зустрічається в Бродвейських шоу та кіно. В цієї форми також
немає особливих відмінностей від попередньої, за винятком третьої секции C. C
секція зазвичай розпочинається гармонічно та мелодично подібно до B, але
потім уходит в другую сторону. Хорошим прикладом буде стандарт «Moon
River» Енді Уільямса.

 Someday My Prince Will Come


 Star Dust
 There Will Never Be Another You

AB
В цій формі пісня ділиться на дві великі секції по 16 тактів кожна. Гармонічно та
мелодично ці секції можуть мати багато спільного, але можуть і контрастувати.
Приклади:

 Donna Lee
 After You’ve Gone
 The autumn leaves Дж.Косма, Жак Преверт.

ABCD
Така форма зустрічається рідше, ніж попередні, але, тим не менш, можна назвати
декілька стандартів, в яких вона застосовується. Характерною рисоб є те, що
гармонія та мелодія розвивається від частини к частини, що складає враження
«довгої історії». Яскравий приклад стандарт «No More Blues» та ще деякі:
 April in Paris
 Autumn in New York
 No More Blues

Звичайно ж, не всі популярні джазові стандарти можна прирахувати до одної з


цих форм. Є виключення з правил. Деякі стандарти мають всього 10 тактів
(«Solar», «Blue in Green» Miles Davis). Деякі 26 («Time Remembered» Bill
Evans), в деяких заключна частина може бути розширена до 12 тактів замість 8.
Але ділення на 8-тактові періоди все ж зустрічається частіше.

Приблизний список музичних термінів


Canto Twice as fast Groundbeat
Upbeat Medium fast Blue notes
Offbeat Fast Tutti
Assai vivo Beat Whip
Drive Spiritual Single
Slow bounce Scat Dirty tones
Piumosso Straight Break
Poco a poco Stop time Bridge
Ad libitum Bright Groove
Marcato Medium Shouting
Rubato Swing Bounce
Sostenuto Double time Blues
Agitato Half time Chorus
Animato Low down Mainstream
Subito Shake Soul
Simile Motion Croon
Senza tempo Loud Grunge
A mezza voce Funky
Tenderly Fusion

Рекомендовані твори для аналізу


 1 believe I can fly (репертуар R.Kelly)
 1 can’t give you anything but love (Jimmy-McHugh)
 A kiss to build a dream on (Kalmar-Ruby-Hammerstein)
 A tisket, a tasket (traditional)
 After you’ve gone (Henry Creamer)
 Agua de beber (A.C.Jobim)
 All of me (Gerald Marks)
 Almost like being in love (Frederick Loewe)
 Autumn leaves (Joseph Kosma)
 Autumn in New York (Vernon Duke)
 Baby it’s cold outside (для дуэта)
 Beautiful love (Victor Young)
 Bee-bee-dee-bo-bee-dee-boo (from “Cinderella”)
 Bewitched, bothered and bewildered (Richard Rodgers)
 Beyond the sea (Charles Trenet )
 Blue moon (Richard Rodgers)
 But not fro me (George Gershwin)
 Bye, bye blackbird (Ray Henderson)
 Can’t help lovin dat man Jerome Kern)
 Caravan (Duke Ellington)
 Cheek to cheek (Irving Berlin)
 Chicago (Fred Fisher)
 Come fly with me (Jimmy Van-Heusen)
 Comes love (Lew Brown - Stept - Tobias)
 Corcovado (A.C.Jobim)
 Devil may care (T.P.Kirk)
 Diamonds are a girl’s best friends (Джули Стайн)
 Dindi (A.C.Jobim)
 Don’t Get Around Much Anymore
 Dream a little dream of me (Schwendt-Andre-Kahn)
 Faschinating rhythm (George Gershwin)
 Fly me to the moon (Bart Howard)
 From this moment on (Cole Porter)
 Georgia on my mind (Hoagy Carmichael)
 Hallelujah I love her(him) so (Ray Charles)
 Happy (Pharrell Williams)
 Hello Dolly! (Jerry Herman)
 Hit the road jack (Ray Charles)
 Honeysuckle rose (Fats Waller)
 How high the moon (Morgan Lewis)
 I got rhythm
 I wish you love (Charles Trenet )
 I’ve got you under my skin (Cole Porter)
 Isn’t she lovely (Stevie Wonder)
 It’s all right with me (C.Porter)
 It’s only a Paper moon (Harold Arlen)
 Junior swing (Daniel Testo)
 Just two of us (Grover Washington)
 L.O.V.E. ( репертуар Natalie Cole)
 La vie en rose (Louiguy - Piaf)
 Lemon tree (Beatles)
 Lullaby of birdland (George Shearing)
 Lullaby of birdland Дж. Ширінг
 Mas que nada (Jeorge Ben)
 Misty Э. Гарнер
 Mona Lisa (Livingston - Evans)
 Moon river (Henry Mancini)
 More than you know (Vincent Youmans)
 My favorite things (Richard Rodgers)
 Nice work if you can get it (George Gershwin)
 Night and day
 Night and day (Cole Porter)
 No moon at all (David Mann)
 No More Blues
 No more blues (A.C.Jobim)
 On Green Dolphin Street
 One note samba (A.C.Jobim
 Our love is hear to stay (George Gershwin)
 Pick yourself up (Jerome Kern)
 Popsicle toys (Michael Franks)
 Puttin on the ritz (Irvin Berlin)
 Red top (Lionel Hampton)
 Route-66 (Bobby Troup)
 Satin Doll
 Satin doll (Strayhorn-Ellington)
 Sentimental journey (Brown-Green-Homer)
 Shiny stockings ( Frank Foster)
 Should I stay or should I go (обработка J.Coltraine)
 Smile (C.Chaplin)
 Softly as in a morning sunrise (Sigmund Romberg)
 Someone to watch over me (G.Gershwin)
 Something new (репертуар Nikkie Yanofsky)
 Somewhere Over the Rainbow
 Stay away from Bill (репертуар Dian Suure & K.Allison)
 Straighten up and fly right (Cole-Mills)
 Strangers in the night (Bert Kaempfert)
 Summertime Дж. Гершвін, Д. Хейвард, А. Гершвін.
 Summertime (George Gershwin)
 Sunny (репертуар Ella Fitzgerald)
 Sway (Ruiz - Gimbel)
 S'wonderful (George Gershwin)
 Take the”A” Train
 Tell me all about it (репертуар Natalie Cole)
 The autumn leaves Дж.Косма, Жак Преверт.
 The girl from Ipanema (A.C.Jobim)
 The more i see you (Harry Warren)
 The very thought of you (Ray Noble)
 Too darn hot (репертуар Ella Fitzgerald)
 Unforgettable (Gordon Irving)
 What a wonderful world (Weiss - Thiele)
 Whatch what happens (Michael Legrand)
 When you're smiling (Shay-Fisher-Goodwin)
 Your heart is as black as night (репертур Melody Gardot)
 All or nothing at all (Arthur Altman)
 Embraceable you (G.Gershwin)
 Feeling good (Leslie Bricusse & Anthony Newley)
 A foggy day in London town (G.Gershwin)
 It don’t mean a thing (Duke Ellington)
 The lady is a tramp (Richard Rodgers)
 Let there be love (Rand-Grant)
 My baby just cares for me (Walter Donaldson)
 My melancholy baby (Burnett - Norton)
 Taking a chance on love (Vernon Duke)
 Black magic of love (Harold Arlen)
 In the middle of the night (репертуар Billy Joel)
 Mr Paganini (репертуар Ella Fitzgerald)
 Stompin at the savoy (Webb-Goodman-sampson)
 Cry me a river (Arthur Hamilton)
 My foolish heart (Victor Young)
 In the mood (Jimmy McHugh)
 Over the rainbow (Harold Arlen)
 I was doing all right (G.Gershwin)
 My heart belong to daddy (Cole Porter)
 Ain’t no mountain high
 My funny Valentine (Richard Rodgers)
 New York, New York (John Kander)
 Just friends (John Klenner)
 Waters of march
 Do nothing till you hear from me (Duke Ellington)
 Every time we say good-bye (Cole Porter)
 God bless the child (Herzog-Holiday)
 Blues in the night (Harold Arlen)
 I will wait for you (Michael Legrand)
 Morning (Clare Fischer)
 My favorite things (Richard Rodgers)
 Too close for comfort (Bock-Weiss-Holofcener)
 When i fall in love (Victor Young)
 Whisper not (Benny Golson)
 Oh lady be good (George Gershwin)
 I got rhythm (G.Gershwin)
 The look of love (Burt Bacharach)
 I know you know (Esperanza Spalding)
 Dindi (A.C.Jobim)
 Triste (A.C.Jobim)
 Sodanco samba (A.C.Jobim)
 Nica’s dream (Horace Silver)
 Ain’t misbehaving (Fats Waller)
 At last (Harry Warren)
 Body and soul (Johnny Green)
 Call me irresponsible (Jimmy Van-Heusen)
 Cottage for sale (Willard Robison)
 It ain’t necessarily so (G.Gershwin)
 Love me or leave me (Walter Donaldson)
 The man I love (G.Gershwin)
 One for my baby (Harold Arlen)
 Orange colored skies (DeLugg-Stein)
 Song for my father (Horace Silver)
 Speak low (Kurt Weill)
 Airmail special (Charlie Christian)
 Tenderly (Walter Gross)
 Nuages (Django Reinhardt)
 Suliko (репертуар Нино Катамадзе)
 Round midnight (Thelonious Monk)
 Nature boy (Eden Ahbez)
 Obsession (репертуар Dian Reeves)
 St.Louis blues (W.C.Handy)
 Love for sale (Cole Porter)
 Spain (Chick Corea)
 Angel eyes (Matt Dennis)
 Cotton tail (Duke Ellington)
 Don’t explain (Billie Holiday)
 The boy next door (Martin-Blane)
 Cherokee (Ray Noble)
 I’m a fool to want you (Herron-Sinatra-Wolf)
 Night in Tunisia (Dizzy Gillespie)
 Samba de Orpheus (Luiz Bonfa)
 Scrapple of the apple (Charlie Parker)
 Undecided (Charlie Shavers)

Виды джазовых стандартов


Опубликовано: 04.12.2020 в 11:02
Автор: Роман Алексеев
Категории: Без рубрики,Гармония,Импровизация,Статьи,Теория музыки
Тэги: аккорд,аккорды,блюз,блюзовый квадрат,Джаз,джазовая музыка,джазовая песня,джазовые
песни,джазовые стандарты,джазовые формы,джазовый стандарт,ноты джаза,ноты джазовых песен,форма
блюза,формы джазовых стандартов

[accordion_item title=»Tenor Madness — традиционный блюз»]


[accordion_item title=»Israel – блюз с сильно измененной гармонией»]
[accordion_item title=»These Foolish Things — AABA»]

[accordion_item title=»Song For My Father — AAB»]


[accordion_item title=»Cheek To Cheek — AABBCA»]

Третий тип джазовых стандартов – это авторские сочинения. Это те композиции, которые
джазмены написали специально, а не песни, взятые из популярного репертуара. Как вы
понимаете, дай волю джазменам – то здесь могут быть какие угодно формы. Однако, очень
много авторских сочинений написаны в песенных формах и блюзе. Все дело в том, что эти
формы очень удобны для импровизатора. С одной стороны, они достаточно повторимы в
гармонии из-за чередования А частей. С другой стороны, они имеют контрастную вариацию,
так освежающую импровизацию.
[accordion title=»Для примера посмотрите композицию Уэйна Шортера» open1st=»0″
openAll=»0″ style=»»] [accordion_item title=»Infant Eyes — отдаленно напоминает ABA, где
каждый раздел по 9 тактов»]

Роман Алексеев
Симоненко Мелодии джаза
Процесс формирования джаза тесно связан с развитием фольклора
американских негров, сложившегося в результате взаимодействия двух
музыкальных культур: с одной стороны, потомков африканских рабов,
завозившихся с начала XVII до середины XIX века с западного побережья
Африки, с другой - белого населения США. Это нашло свое проявление
прежде всего в вокальных жанрах афро-американской музыки.
В создании новой народной музыки большую роль сыграли прежде всего
трудовые песни - один из самых ранних фольклорных жанров, развившийся
из африканских образцов. Трудовые песни имели огромное значение для
негров во времена рабства, так как хотя бы частично облегчали их мо­
нотонный и изнурительный ручной труд. Создавались они в процессе труда и
обычно исполнялись запевалой в сопровождении группы рабочих. Трудовые
песни оказали определенное влияние на формирование и развитие джаза, а
также на творчество многих джазовых композиторов и музыкантов, в
частности, Нэта Эддерли («Трудовая песня»). Бобби Тиммонса(«Стонущий»),
Дюка Эллингтона (первая часть сюиты «Черные, коричневые и беж») и
других.
Наряду с трудовыми песнями широкое распространение в музыке
американских негров получили баллады. Их прототипами были английские,
в частности, шотландские баллады, завезенные в Новый Свет белыми
переселенцами и со временем подвергшиеся незначительному влиянию
негритянского фольклора. К. числу самых популярных относятся баллады
«Джон Генри» и «Френки и Джонни» (негритянский вариант вечной темы
Ромео и Джульетты). Баллады часто исполнялись в менестрельных
представлениях бродячих театров, популярность которых во второй половине
XIX века в США была огромной. С театром менестрелей тесно связано
творчество известного американского композитора-песенника Стивена
Фостера - автора прекрасных баллад, многие из которых и сейчас
исполняются с большим успехом.

Спиричуэлс

Важной вехой в жизни черных рабов стало их приобщение к религии белых.


В протестантской церкви, наиболее распространенной в Северной Америке,
негры, никогда до тех пор не слышавшие многоголосного пения, впервые
познакомились с хоровыми религиозными гимнами. Усвоив несложную
мелодику и гармонию этих гимнов, и стали вводить в хоровое пение
элементы импровизации . Так появились спиричуэлс - духовные песни
американских негров. Основу их тематики составляли библейские сюжеты,
за которыми скрывались горе и гнев обездоленного народа. Исполнялись
спиричуэлс певцом в сопровождении хора.
В концертном исполнении спиричуэлс впервые прозвучали в октябре 1871
года во время турне по США университетского ансамбля «Фиск джубили
синrерс» из города Нешвилл (штат Теннеси). В репертуаре ансамбля

были
такие известные спиричуэлс, как «Глубокая река», «С неба слети, к
арета», «Спустись с небес, Моисей» и многие другие.
Спиричуэлс и сейчас часто звучат с эстрады в различных интерпретациях
классических и джазовых певцов, а их лучшей исполнительницей признана
негритянская певица М ахелия Джексон.

Негритянские духовные гимны заметно воздействовали на творчество не


только джазовых композиторов и музыкантов. Их интонации повсеместно
встречаются в опере Джорджа Гершвина «Порги и Бесс», а чешский
композитор Антонин Дворжак использовал несколько измененную
мелодию спири­ чуэла «С неба слети, карета»· в первой части симфонии
«Из Нового Света».

Блюз
Однако из все жанров негритянского вокального искусства самое
существенное влияние на формирование и развитие джаза оказал блюз.
Блюзы получили широкое распространение после гражданской войны Севера
и Юга (1861 - 1865 гг.). В отличие от трудовых песен и спиричуэлс они
исполнялись соло в сопровождении гитары или губной гармоники.
Тематика блюзов довольно разнообразна. В них поется о потерянной
любви и утраченном человеческом достоинстве, о горькой неволе и не­
посильном труде. Содержание многих блюзов несет в себе острую
социальную направленность. Среди них встречаются песни-жалобы
бедняков, песни без работных и бездомных бродяг, «тюремные» блюзы, в
которых слышатся интонации гневного протеста против социальной
несправедливости и расовой дискриминации. Несмотря на преобладающее
в блюзах настроение грусти и безнадежности, что было обусловлено
тяжелой судьбой народа, жившего в рабстве и изгнании, в них нередко звучал
и юмор. «Я смеюсь лишь для того, чтобы не плакать, - поется в блюзе
Ричарда Джонса «Тоска». В процессе эволюции блюза прослеживается
три периода: архаический, или предклассический, классический и
совре­ менный (ритм энд блюз). Наиболее распространенным является
классический блюз в его традиционной форме: 12-тактовый период,
состоящий из трех фраз по 4 такта в каждой (первые 4 такта на тонической
гармонии, по 2 на субдоминанте и тонике и еще по 2 на доминанте и
тонике). Однако встречаются и другие формы.

Благодаря так называемым блюзовым нотам (Bluе notes), мелодии блюзов


и блюзовые импровизации отличаются особым, свойственным лишь им
очарованием и характерным грустным звучанием. Блюзовые ноты - это
пониженные III и VII ступени в мажорном звукоряде, образующие
блюзовый лад. Размер блюза – 4/4; темп произвольный, чаще медленный.
12-тактовая форма блюза с характерными блюзовым ладом и блюзовой
гармонией - предформа джаза, сущность большинства джазовых тем.
Влияние блюза чувствуется в каждом из направлении джазового искусства:
в творчестве музыкантов традиционного джаза и годов и нашего времени.
Блюзы впервые привлекли внимание фольклористов в начале нынешнего
века. Первый сборник блюзов был издан в 1912 году известным
композитором и собирателем негритянского фольклора Уильямом Хенди,
который вошел в историю американской музыки как «отец блюза». Среди
наиболее талантливых авторов блюзов слепой поэт и музыкант Лемон
Джефферсон, народный певец и гитарист Хадди Ледбелли, плеяда
прекрасных интерпретаторов этих песен, среди которых выделяются
Гертруда Рейни и Бесси Смит (их творчество связано с периодом расцвета
классического блюза в 20-е годы) , композиторы Кларенс и Спенсер Уильямс и
многие другие.
Народные блюзы и блюзы, сочиненные негритянскими композиторами,
получили широкое распространение не только в Америке, но и далеко за
ее пределами. Они оказали огромное влияние на развитие джазовой
музыки, во многом предопределив ее интонационное и ритмическое
строение, а также импровизационный стиль исполнения.

Наряду с вокальной формируется и инструментальная музыка американских


негров, начавшая интенсивно развиваться после окончания гражданской
войны в США. Ее зарождение основывалось на имитации вокального
способа исполнения, что определило и состав первых оркестров - чаще
всего один-два корнета, кларнет, тромбон, труба и ударные инструменты.
Такие духовые оркестры были необыкновенно популярны на Юге США. Без
них не обходилось ни одно мероприятие. Они участвовали в уличных
парадах, карнавальных шествиях, пикниках, вечеринках, свадьбах,
танцевальных вечерах, похоронах и т. д. Позже из таких кол­лективов начали
формироваться первые оркестры джаза. В конце прошлого века, наряду с
оркестровой музыкой начинает пользоваться большим успехом
фортепианное исполнительство негров, что связано прежде всего с появле­
нием рэгтайма .

Рэгтайм
Этот стиль зародил я в среде музыкантов менестрельных театров и
представлял собой имитацию звучания банджо. Мелодии рэrтаймов
основывались на негритянском танце кекуок и европейских танцевальных
мелодиях: вальсе, кадрили, мазурке, менуэте, польке и других. Для техники
рэrтайма характерны стаккатное звучание и жесткие заостренные акценты в
синкопированном верхнем голосе, которому противопоставляется
остинатный маршеобразный ритм в аккомпанементе.
Название «рэrтайм» привилось с появлением в 1897 году фортепианной
пьесы Уоррена Биба «Рэгтайм марш». Тогда же был опубликован «Гарлем-
рэг" пиниста Тома Трпина, а настоящую популярность принес этой
музыке рэгтайм «Кленовый лист» негритянского композитора Скотта
Джоплина, справедливо считающегося подлинным основоположником
этого стиля. Его перу принадлежит около шестисот рэгтаймов, а также две
оперы и симфония.

Традиции С. Джоплина развивались многими музыкантами, а лучшим


исполнителем рэгтайма признан Джелли Ролл Мортон, расцвет
деятельности которого относится к 20-м годам нынешнего столетия. Д
ругой фортепианный стиль, буги-вуги в отличие от рэrтайма представляет
собой импровизационную форму.
На звание это впервые зафиксировано на грампластинке, записанной
пианистом Кларенсом Пайнтопом Смитом в 1928 году в Чикаго, однако

1
новоорлеанский корнетист Банк Джонсон утверждал, что наблюдал этот
стиль исполнения в городах штатов Миссисипи и Луизиана значительно
раньше.

Буги вуги - фортепианная интерпретация блюза, где на фоне


варьирующейся остинатной фигуры «блуждающего баса» исполняются в
быстром темпе вариации 12-тактов ого блю.за. Среди лучших исполнителей
буrи вуrи - один из основоположников этого стиля Джимми Янси, а
также пиани­ сты Альберт Аммане, Джеймс Пит Джонсон, Мид Лаке
Лью­ ис и Кларенс Пайнтоп Смит.

Фортепианное искусство негров, так же как и их вокальное творчество,


переплавленное со временем негритянскими музыкантами в
инструментальную форму, оказали большое влияние на возникновение и
развитие нового вида музыки, который сформировался к концу прошлого
века и получил название «джаз».
На протяжении всей истории своего развития джаз· породил множество
различных школ, стилей и направлений , которые условно делятся на
1) традиционный джаз и период свинга, 2) современный джаз

You might also like