Тема: Короткий огляд історії виникнення ладів.

Лад – «інтонаційний
словник епохи». Гама.

В ході історичного розвитку музики сформувались певні

закономірності, які об’єднують окремі звуки кожного музичного твору в
єдине ціле, тобто утворюють деяку звуковисотну систему, яка називається
ладом.

Основними в розвитку європейської музики останніх століть (від ХVІІ

до ХХ) є дві ладові системи. Назви їх широко відомі, а саме, мажор та
мінор.

Звуки, які входять до музичного твору, в основі якого лежить

мажорний чи мінорний лад, зв’язані між собою взаємним тяжінням.

Звуки, які викликають відчуття завершеності і справляють враження

спокою, називаються стійкими. А звуки, що залишають враження
незавершеності й вимагають подальшого руху, називаються нестійкими.

Окремо взятий звук сам по собі не має якостей стійкості чи нестійкості.

Стійкість і нестійкість звуків виявляється тільки в мелодичному потоці,
поряд з іншими звуками, тобто в музичних творах.

Система взаємовідношень між стійкими та нестійкими звуками

називається ладом.

В основі окремої мелодії та музичного твору в цілому завжди лежить

певний лад.

Лад є організуючою ланкою висотного співвідношення звуків у музиці.

Він надає музиці, сумісно з іншими виражальними засобами, відповідний
характер, який відповідає її змісту.

1
 Нестійким звукам властивий стан тяжіння до стійких звуків. Цей стан
властивий для нестійких звуків, які знаходяться на відстані секунди від
стійких і прилягають до них.

Розташування звуків ладу за висотною (починаючи від тоніки і до

тоніки наступної октави) називається гамою. Звуки, які утворюють гаму,
називаються щаблями.

Тоніка – це перший щабель гами, самий головний і самий стійкий.

В гамі сім щаблів. Вони позначаються римськими цифрами.

1-І

2-ІІ

3-ІІІ

4-ІV

5-V

6-VI

7-VII

Крім цифрового позначення кожна щабель ладу має свою самостійну

назву:

І щабель – тоніка (Т)

ІІ щабель – нисхідний ввідний звук

ІІІ щабель – медіанта верхня

ІV щабель – субдомінанта (S)

V щабель – домінанта (Д)

VІ щабель – медіанта нижня

2
VІІ щабель – висхідний ввідний звук

Тоніка, субдомінанта та домінанта називаються головними щаблями ладу,

решта – побічними щаблями.

Питання по самоконтролю

1. Дати визначення, що таке лад.

2. Які лади є найбільш уживаними?

3. Які щаблі ладу називаються стійкими, а які нестійкими?

4. Що таке гама?

5. Дати визначення, що таке тоніка.

6. Як позначаються щаблі ладу?

7. Перелічити самостійні назви щаблів ладу.

8. Назвати:

а) головні щаблі ладу.

б) побічні щаблі ладу.

9. Що означають слова: домінанта, субдомінанта, медіанта?

3
 Тема: Лади народної музики. Пентатоніка.

Крім мажорних та мінорних ладів, найбільш поширених в

професіональній музиці приблизно з ХУІІ століття і які у наш час
переважають у європейському музичному мистецтві, існують і інші лади,
утворені в процесі розвитку народної музики та професіональної творчості.
Вони схожі з мажором та мінором, але мають іншу будову.

Ці лади прийнято умовно називати старовинними ( в зв’язку з тим, що вони

застосовувались в музиці значно раніше, ніж отримали розповсюдження
мажор та мінор) або натуральними (діатонічними) ладами (їх можна
побудувати на основних щаблях звукоряду). Починаючи із середньовіччя за
ними закріпились назви, запозичені із давньогрецької музичної термінології.

Для розуміння особливостей побудови цих ладів доречно порівнювати

їх з натуральним мажором та мінором.

Лади, в яких октавне повторення першого щабля є стійким щаблем,

тонікою, називаються октавними семищаблевими ладами. Наприклад,
такими є мажорний та мінорний лади.

Лади народної музики це натуральні семищаблеві неоктавні лади

(тому, що повторення восьмого звуку ладу не є тонікою).

Семищаблеві лади народної музики поділяються на лади мажорного та

мінорного нахилу (забарвлення).

Виходячи з цього, можна так охарактеризувати наступні лади:

1. іонійський лад за своїм звуковим складом співпадає з натуральним

мажором;

2. лідійський лад порівняно з натуральним мажором має підвищену ІV

щабель;

4
 3. міксолідійський лад порівняно з натуральним мажором має понижену
VІІ щабель;

4. еолійський лад за своїм звуковим складом співпадає з натуральним

мінором;

5. фрігійський лад порівняно з натуральним мінором має понижену ІІ

щабель;

6. дорійський лад порівняно з натуральним мінором має підвищену VІ

щабель.

Отже іонійський, лідійський та міксолідійський лади є ладами мажорного

нахилу, а еолійський, фрігійський та дорійський, – мінорного нахилу.

НАПРИКЛАД:

5
 Пентатоніка – один з найстаріших ладів народної музики. Це п’яти-
щаблевий безпівтоновий лад. Між щаблями звукоряду є або тони (В.2), або
півторатони (м.3)

6
Якщо із натуральної мажорної гами видалити ІV та VІІ щаблі, то утвориться
лад, який називається мажорною пентатонікою

Якщо із натуральної мінорної гами видалити ІІ та VІ щаблі, то утвориться

лад, який називається мінорною пентатонікою.

Характерною ознакою пентатоніки є відсутність в її звуковому складі малих

секунд (півтонів) та властивих семищблевим ладам гострих тяжінь
нестійких звуків до стійких.

Поряд з описаними вище ладами в музиці різних народів зустрічаються

лади народної музики, вироблені в процесі розвитку народної музики та
професіональної творчості, зокрема:

думний – мінор з ІV # та VІ #;

гуцульський – мажор з ІV # та VІІ b;

циганський – мінор з ІV# та VІІ# (двічі гармонічний мінор);

двічі гармонічний мажор – з ІІ b та VІ b.

Наприклад, у музичному фольклорі східних народів, у музиці деяких

західнослов’янських народів (наприклад болгарів), а також в угорській та
циганській музиці велике поширення має лад з двома збільшеними
секундами. Зустрічаються різні види цього ладу. Один з них, а саме

7
циганський, співпадає з гармонічним мінором у якому крім сьомого щабля
підвищена також четверта щабель. Такий лад називається двічі
гармонічним.

Лади народної музики у нотних прикладах

Лідійський лад:

Гопак

Allegro vivo

Міксолідійський лад:

Стрілецька

Сл. І муз. Л.Лепкого

Marciale

Фрігійський лад:

Помірно «Ой чом не прийшов»

8
Дорійський лад:

Жартівливо «Ой, поїхав я до млина»

Мажорна пентатоніка:

Весело «Іди, іди дощику»

Мінорна пентатоніка:

Помірно «Ци од кума» Коломийка

9
Двічі гармонічний мінор:

Adaqio «Ой, у неділю рано-пораненьку»

Allegretto М.Лисенко “Рапсодія»

Лади народної музики у козацьких, чумацьких піснях (наспівах) та

думах:

Козацька

Не поспішаючи Нар.пісні і зап. С.Руданського

Чумацька

10
Cantabile “Ой, і не стелися, хрещатий барвінку»

«Зажурився чумачина, що копійки нема»

Пентатонно-діатонічний стиль Фольклорист. Спадщ. М.Лисенка

Питання по самоконтролю:

1. Які старовинні лади застосовувались в європейському музичному

мистецтві?

2. Чому ці лади носять назву натуральних (діатонічних) ладів?

11
 3. Пояснити, чому семищаблеві лади народної музики називаються не–
октавними ладами.

4. Дати визначення старовинного ладу, щаблі якого не утворюють малих

секунд.

Практичні вправи

Усні:

1. Перелічити назви семи старовинних ладів народної музики.

2. Назвати мажорний лад:

а) з підвищеним ІV щаблем;

б) з пониженим VІІ щаблем.

3. Назвати мінорний лад:

а) з пониженим ІІ щаблем;

б) з підвищеним VІ щаблем.

4. Як утворюється лад, який називається:

а) мажорною пентатонікою?

б) мінорною пентатонікою?

5. Назвати лади, які виникли в процесі розвитку народної музичної творчості,

та професіонального музичного мистецтва.

Практичні вправи:

Визначити лад у запропонованих народних мелодіях

12
Andante Українська народна пісня “А ми просо сіяли»

Andantino А.Штогаренко. Пісенька про кроликів

Moderato Українська народна пісня “Благослови, мати»

Moderato Українська народна пісня “Ще по горах сніги лежать»

13
Повільно Х.Окумура. Японська дитяча пісенька «Кагоме, Кагоме»

Lento Н.Делло-Джейо. Гірська мелодія

14