ХОРОВИЙ РЕПЕРТУАР

Принципи підбору репертуару

Роль репертуару роботі хору величезна і всеосяжна. Кожен хоровий
колектив має свою спрямованість, свій стиль, свою аудиторію.
Існує безліч визначень репертуару.
1. Репертуар - насущний хліб хору, без якого йому не вижити.
2. Репертуар – дзеркало, у якому бачимо обличчя хору – у профіль та
анфас.
3. Репертуар – звукова карта, де видно творчі маршрути хору.
4. Репертуар – манометр, що показує потужність та можливості хору.

За складом учасників може бути:

 дитячий хор загальноосвітньої школи;
 хор установи додаткової освіти;
 хор хорової студії;
 хорової школи тощо.
Кожен хоровий колектив повинен мати свій, тільки йому властивий
репертуар, що відрізняється особливістю, прямо чи опосередковано підкреслює
рід занять його учасників, місцезнаходження хору, вік тощо.
Одним з головних завдань керівника хору є створення повноцінного в
ідейному та художньому відношенні, цікавого для виконавців та слухачів
репертуару, властивого лише його хору.
Широкої популярності набув термін «репертуарна політика –
довготривала репертуарна програма хору, яка характеризує ставлення
керівника хору до репертуару.
В умовах зниження інтересу до хорового співу змушує керівники змушені
шукати нові підходи і форми виконання знайомих чи традиційних хорових
творів.
Підбір репертуару має свої закономірності і правила складання, які
складаються у принципи:
1. Художня ідея, якість твору, співзвучність тематики:
• Твір має бути повноцінним за своїм змістом, мати чітко виражену ідею,
відрізнятися високими художніми якостями.
• Враховувати навчально-виховне завдання (хоровий колектив є засобом
різнобічного розвитку дитини, формування її поведінкових звичок та
товариських взаємин з хористами, виховання гарного музичного смаку,
набуття естетичної потреби у хоровому співі).

1
 • Ідейна змістовність твору. Твір, який поєднує у собі істинно художній
образ з його ідейною зрілістю, здатний надихнути і співаків, і слухачів.
Виховання світоглядних позицій дітей, розширення їхнього життєвого
досвіду, набуття ними повноцінного музичного смаку — все це відбувається
через переживання та осмислення репертуару і тому перший і, ймовірно,
основний принцип підбору твору — повноцінна змістовність та висока його
ідейність.
2. Доступність.
Твори можна розділимо умовно на дві групи:
• за змістом (літературний текст);
• за вокально-хоровими особливостями (діапазон, метроритм,
гармонія, теситура, стрибки у голосоведінні та ін.).
Літературний текст твору повинен бути зрозумілий віку співаків — це
сприятиме швидкому та якісному вивченню твору, викликати інтерес
співаючих. Вокальні твори, на відміну інструментальної музики, збагачені
текстом, у яких відбувається злиття воєдино музики і слова.
Це створює певні труднощі для хору — від нього потрібна робота над
двома текстами — музичним та літературним. Хоровому колективу у своїй
майстерності необхідно домогтися, щоб обидва тексти дійшли слухача.
Виконавці повинні проникнути в суть прочитання композитором
літературного тексту і слідувати цим шляхом, не вносячи значної зміни у сенс і
трактування літературного прочитання тексту.
Друга група доступності – це вокально-технічні складності. Керівник
хору особливо ретельно має проаналізувати діапазон хорових партій — будь-
яке його перевищення загрожує дітям перенапруженням голосових складок і, в
гіршому випадку, втратою тембру і зношеністю голосу.
Вимоги:
A. Динамічні можливості хору повинні бути враховані у процесі
добору твору репертуару. Необхідно враховувати вік, голосові
можливості співаків хору, їхню вокальну підготовку та термін співу
в хоровому колективі. Надзвичайно гучна динаміка (форсування
звуку) може травмувати голосові складки. Також небажано
відбирати репертуар з надзвичайно тихою динамікою, яка може
завдати певних збитків опорі звуку, точному інтонуванню інтервалів,
строю акордів, і, зрештою, взагалі втратою інтересу до хорового
співу.
B. Тривалість звучання твори не може бути як завгодно довгою.
Треба враховувати вік дітей. Так, для молодшого хору більше

2
 підійдуть твори куплетної, простої тричастинної форми, пісні, марші
або танцювальна музика.
Виконання великої форми (кантат, мес, написаних для дитячого хору,
хорів з ораторій у перекладанні тощо) можливе у дитячому хорі підвищеного
типу, тобто у колективах, які ведуть постійну концертну діяльність.
Необхідно враховувати і кількісний склад хору:
 малий (15-20 чол.);
 середній (25-30 чол.);
 великий (від 40 і більше);
 масовий (від 300 і більше).
C. Виразність мелодії, характер інтервальної послідовності, наявність
стрибків у співі. Ці компоненти твору можуть вплинути на характер
співочого звучання в процесі роботи над твором, на тембр голосу та
роботу голосового апарату дитини.
D. Особливості гармонійної будови твору та особливості супроводу
доцільніше виявити, вивчаючи твір акорд за акордом. Такий аналіз
допоможе виявити гармонійні сполуки-епізоди і зрозуміти, де гармонія —
головний виразний засіб, а де лише супроводжує провідні голоси твору.
3. Зацікавлення колективу.
Репертуар повинен підбиратися з таким розрахунком, щоб кожен новий
твір укладав можливості зростання вокально-хорової майстерності, музично-
слухових навичок, які б сприяли подальшому розвитку майстерності його
учасників. Виконавчі труднощі повинні мати характер поступового наростання,
тоді подолання їх сприятиме невпинному підвищенню майстерності хору.
Твори можуть бути цікаві хору за звучанням, музичною мовою, формою
розташування музичного матеріалу всередині твору та іншим сторонам музики.
Зацікавленість колективу за тематикою може мати характер популярних пісень,
але включати їх у репертуар хору необхідно в обмеженій кількості.
4. Використання у концертах.
Репертуар, який навчається на репетиціях, повинен мати чітку
спрямованість на використання його в концертах хору. Для цього у хоровому
колективі існує планування концертної роботи, де за термінами визначено
основні концертні виступи колективу в поточному концертному сезоні з
позначенням термінів виступу.
План концертної роботи складається, як правило, на початку навчального
року чи концертного сезону. Виходячи з цього, репертуар та репетиційна
робота вишиковуються в єдиний навчально-виховний процес. Однак, у
навчальних цілях у репертуарі можуть бути один-два твори вище за можливості
колективу.

3
 Хоровий репертуар
Підбір репертуару – складне, багатопланове завдання для керівника хору.
Правильний підбір репертуару залежить від знання керівником музичної
літератури. Допитливість та творче бажання вивчати музичну літературу різних
епох та народів – необхідна умова для успішної роботи з колективом.
Репертуар – найважливіше питання життя творчого колективу, це його
обличчя і візитна картка.
Вміло підібраний, високохудожній репертуар забезпечує творчо активне
життя хору, постійно підвищує його виконавську майстерність загалом та
кожного окремого виконавця зокрема.
Репертуар забезпечує повноцінний музичний розвиток кожного учасника
хору і водночас значною мірою сприяє їхньому моральному та естетичному
вихованню, формує їх уподобання та погляди, зміцнює почуття любові до своєї
Батьківщини та народу, підвищує відповідальність перед колективом.
Паралельно виховуються стійкі інтереси до музики, співу, розвивається пам'ять,
активність, уміння працювати, вміння організовувати себе, свій час.
Одним з основних завдань при складанні репертуару є знаходження
таких музичних творів, які б сприяли вихованню художнього смаку виконавців
і слухачів.
Одним із головних критеріїв підбору репертуару є принцип
доступності, тому при складанні репертуару обов'язково слід враховувати
кількісний склад хору та його якісний стан.
Наступний принцип – поступовість ускладнення репертуару.
Виконання понад складних творів, гонитва за популярним репертуаром за
відсутності необхідних умінь призводить до закріплення помилок, виховує
неправильні навички.
Принцип побудови навчання високому рівні проблеми. Необхідна
наявність творів, що становлять певну складність для розучування і виконання
(проблеми, які можна подолати у процесі роботи). Більш складні твори
стимулюють діяльність хору, змушують гранично розкривати можливості
учасників, а кінцевому рахунку, колектив, розучивши складне твір у розвитку
робить «крок вперед».
Однак, не можна всю діяльність колективу будувати лише на складних
творах. Метод принесе колективу більше шкоди, ніж користі:
 по-перше, робота лише над складним репертуаром вимагатиме
постійної максимальної напруги слуху, уваги, голосу, що неодмінно
призведе до надмірної втоми учасників хору;

4
  по-друге, інтерес до музичної діяльності поступово згасатиме, бо
учні, не досягнувши потрібних результатів, своїх «маленьких
вершин», не отримають повного задоволення від своєї діяльності.
Тому в хоровому репертуарі обов'язково мають бути твори, які не
становлять великої складності виконання для даного колективу.
Хоровий репертуар повинен бути цікавим, багатоплановим, різноманітним
за характером, мелодикою, ритмом, темпом, характером викладу, стилем,
гармонією тощо.
До репертуару будь-якого хорового колективу необхідно включати
опрацювання народних пісні, твори класиків, сучасну музику. Повинні бути
представлені твори різних жанрових напрямів та стилів, різних епох.

Критерії підбору репертуару для дитячого хору

Вокальний репертуар складається на основі наступних критеріїв:
1. Відповідність фізіологічним особливостям співочого апарату дітей з
метою охорони здоров'я дитячого голосу.
2. Адекватність психологічним особливостям учнів (відповідність віку).
3. Високий рівень художніх переваг.
4. Невеликий обсяг творів.
5. Образні та жанрові контрасти вибраних творів.
6. Виховна спрямованість.
Репертуар насамперед повинен бути цікавим, яскравим, сучасним у
гармонійному складі, мати гарний, змістовний текст, гнучку динаміку,
контрастність за характером.
Існує репертуар:
1. Ознайомчий (діти знайомляться із запропонованими варіантами
пісень).
2. Тематичний пісенний репертуар (підбір пісень для традиційних свят).
3. Для концертної діяльності.
Необхідно розширювати музичний кругозір дітей, а для цього потрібно
застосовувати різнохарактерний репертуар. Репертуар дитячих пісень повинен
бути різноманітним за тематикою, включати пісні про природу, працю дітей,
дитячий садок, школу, пори року; жартівливі, ігрові, святкові пісні на
громадську тематику.
Дитячий репертуар має бути підібраний відповідно принципів:
 Носити виховний характер. Пісні повинні бути педагогічно цінними,
високо ідейними, що виховують почуття любові до Батьківщини, її
природи, праці, дружби та товариства тощо.
 Відповідність віковим особливостям.

5
  Бути різноманітним за характером, змістом.
 Пробуджувати інтерес до вокального мистецтва.
 Пісні мають бути високохудожніми, пізнавальними щодо змісту
тексту.
 Мелодії пісень повинні бути прості, яскраві та різноманітні за
характером.
 Тематика пісень різноманітна, але близька та зрозуміла дітям.
 Мелодії пісень повинні відповідати вокальним можливостям дітей з
погляду діапазону, який не повинен перевищувати зазначеного у
програмі.
 Темп пісень для молодших груп не може бути швидким, оскільки
дітям молодшого віку важко вимовляти слова у рухливому темпі. У
середній групі пропонуються і пожвавлені пісні. У репертуар
старших груп включають пісні різного темпу, але більшість все ж
таки помірні.
 Ритм мелодій пісень має бути простим – складатися зі з'єднання
четвертих, половинних та восьмих нот.
Поглибленню якісного виконання творів має сприяти принцип
поступовості у навчанні, принцип поступового ускладнення репертуару.
Кожна наступна пісня була дещо складнішою за попередню (щодо вокальних
навичок, мелодії пісні, ритмічного малюнка). Іноді педагог має свідомо вводити
до репертуару твори, явно завищуючи їх за труднощами. Це робиться для того,
щоб залучити учня до активної роботи та допомогти розкритися з
несподіваного боку. Такі експерименти можна ставити у тих семестрах, які не
закінчуються іспитом.
В основному, мають бути п'єси, які діти можуть освоїти самостійно, що
надасть почуття впевненості у собі.
Ускладнюватись може також форма пісні. Наприклад, від
одночастинної пісні слід переходити до двох-трьохчастинної, від простої
куплетної – до пісні зі вступом, заключенням. Одночасно педагог враховує ті
вокальні навички, які можна прищепити за допомогою тієї чи іншої пісні.
Вибираючи пісню, треба враховувати і загальний музичний розвиток дітей.
Пісні повинні відповідати дидактичним вимогам: доступності,
систематичності та послідовності, свідомості, активності. А саме: поступове
ускладнення пісень має йти від легших до важчих за мелодією, гармонізацією,
структурою. Діти повинні осмислити зміст тексту та вимоги до виконання пісні,
вміти виконати пісні самостійно – соло чи хором. Кожна пісня повинна рухати
ансамбль уперед у придбанні тих чи інших навичок або закріплювати їх.

6
 Якщо в ансамблі займаються діти без музичної освіти, то не треба
намагатися брати дуже складні пісні, це може виявитися нерозв'язним
завданням, призвести до втоми, іноді навіть до відчуження від співу.
Пісенний репертуар для дітей повинен складатися з високохудожніх
творів, що мають велике виховне та пізнавальне значення. Все це
поглиблює його уявлення про довкілля. У музичних образах втілюються
близькі, цікаві дітям події, явища природи, життя.
Основне у музиці – вираження почуттів, настроїв, емоцій. Впливаючи
піснею почуття дитини, педагог виховує в нього емоційно позитивне ставлення
до дійсності.
При виборі пісень треба виходити з:
1. План педагогічної роботи.
2. інтересів дітей, якими вони живуть зараз.
3. Доступності дитячому сприйняттю.
Таким чином, можна стверджувати, що репертуар передбачає майбутнє
хору, показує зв'язок хору з народом, його силу та глибину. Репертуар показує,
чи посідають цінності, створені у минулому, почесне місце і чи думають у хорі
про майбутнє.
На репертуарі ростуть хори, які хормейстери, і композитори, а побічно –
вся ваша музична культура.