Стр 136 - 143

СОНОРНІ ЩІЛИННІ ЗВУКИ

Сонорні звуки це - в, з і напівнімий г. Вони сформувалися в 13-14 ст, однак графічних доказів цього немає. В 15ст для них були
придумані окремі графеми в алфавіті. Сонорний в сформувався в середній позиціі( між голосним і голосним, йотованим і
голосним, між р і голосним, між з і голосним ). Він ніколи не стоїть у початковій позиції, лише у середній.

Сонорний з - формується у середній позиції (між голосним і голосним, йотованим і голосним, між р і голосним, між н і голосним,
між м і голосним, між голосним і в, між голосним і на півнімим г). Він вживався лише в кит. запозиченнях.

Напівнімий г - по різному відображався в текстах. Це глибоко піднебінний звук, який пізніше спростився до нульового, тобто
перестав використовуватися. Сформувався у позиціях ( ль і голосним, з і голосним, між йотованим і голосним).
Всі ці звуки існували до кінця 16ст

5.3.1.9. стр. 155

МОРФО-ФОНЕМНІ ЗАМІНИ ПРИГОЛОСНИХ

Основних морфо-фонемних замін у приголосних є 5 видів:
1) Приголосний ㅎ який у позиції перед простими ㅂ,ㄷ,ㅈ,ㄱ може комбінуватися з ними і утворювати придихові звуки ㅍ, ㅌ, ㅊ,
ㅋ. Якщо ㅎ стає в позиціі перед ㅅ, то вони разом формують подвоєння ㅆ. Якщо ㅎ стоїть перед ㄴ, то переходить у ㄷ. Якщо ㅎ
стоїть у кінці слова, то просто випадає.
놓 + 고 = 노코
2) Фрикативні ㅿ та ㅸ. Якщо вони стоять перед або після ㄱ, ㄷ, ㅈ, ㅅ вони оглушуються до простих ㅅ та ㅂ.
3) Коли у в падчимі стоїть ㄷ перед носовим ㄴ він переходить у ㄴ (асимілюється).
걷너 – 건너
4) Коли звук к ㄱ стоїть після ㄹ або йотованих, то він переходить у німий ㅎ.
알 + 고 = 알오
5) Коли ㄷ у закінченнях після ㅣ (після йотованих) переходить у ㄹ.
-다 – 이라
-도 – 이로

5.3.2 (стр. 156)

СИСТЕМА ГОЛОСНИХ 15-16 СТ.
7 основних чистих моновтонгів пізнього середньовіччя:
ㅣ i [i]
ㅡ u [ɨ]
ㅜ wu [u]
ㅓ e [ə]
ㅗ wo [o]
ㅏ a [a]
ㆍ o [ʌ]
Всі дифтонгоіди діляться на онглаіди та офглаіди:
Онглаіди – якщо при вимові в'їжджаєте в основний звук через допоміжний.
Офглаіди – якщо з основного в'їжджаєте через допоміжний.
І-онглаіди, які були присутні в цей період: 야, 여, 요, 유. В той період вони вже були сформовані і вимовлялися так само, як і зараз.
В-онглаіди (ті, які в'їжджають через w) вже були сформовані як дифтонги: ㅘ (wa), ㅗ (wo). Всі інші вимовляються як “є”, всі інші
– це і-офглаіди (ㆎ,ㅐ,ㅔ,ㅚ,ㅟ, ㅢ).

Гармонія голосних:
До світлих належали: o (ㆍ), wo (ㅗ), a (ㅏ)
До темних: u (ㅡ), wu (ㅜ), e (ㅓ)
Нейтральні: i (ㅣ)
В кінці 19 ст. короткий а випав і гармонія голосних трохи сповзла. Зараз u (ㅡ) відноситься до нейтральних.
Короткий а довго не прожив, в 17 ст., на початку новокорейського періоду, він починає розпадатися. Розпадався він в 2 етапи:
1. Короткий “а” переходить в “и”
2. “и” переходить в звичайний “а”
Гармонія голосних існувала до кінця 16 ст. і по суті було 3 тони: перший на підйом, другий і третій. Вони відображалися крапками
зліва від слова. Перший тон – одна крапка, другий тон – дві крапки, третій – не відображався:
손 (гість)
ㆍ손 (рука)
ㆍ발 (нога)
:발 (бамбукові жалюзі)
Оскільки тональна система практично нічого не давала, вона поступово вийшла з вжитку. Тобто, в 16-17 ст. ці крапки могли ще
бути в текстах, але сама система до кінця 16 ст. вважається зниклою з мови.

( стр 169-170) 
МОРФОЛОГІЯ ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ПЕРІОДУ
Дивлячись на основні правила морфології цього періоду, можна побачити, що не було дуже великої різниці між іменними і
дієслівними частинами мови, тобто основа була оморфна і через це було важно визначити, що це за частина мови. Єдиними
показниками за якими можна було визначити, що це за частина мови – це положення в реченні. Таким чином, є дуже багато
омонімічних основ, які неможливо розрізнити в тексті. Є багато співпадінь: між іменниками і дієсловами – однакові основи,
прислівники і прикметники – багато однакових основ .
Один з найпопулярнішим способів комбінації морфем, особливо дієслівних морфем, на той час був безафіксний. Приклад,
безафіксних оморфних основ: 빌먹다 – просити когось дати їсти. Можна також побачити, що на той час зустрічається вже
з’єднувальна голосна 아/어 між основами. В цей період також було популярним редуплікація ( додавання) , особливо серед
прислівників: 날날,가지가지.  Також немає розділових відмінностей між фразою і складеним словом: 힘을 세다 / 힘세다.
( загальні правила деревації)

СТР 173-183
МОРФОЛОГІЯ 15-16 СТ. СУФІКСИ

Іменникові суфікси
У 15-16 ст. найбільш популярними були суфікси -이, -악, -아지, -야지, -자니, -더니.
У цей період сформована множина (вважається квазісуфіксом) -들 та -내(вважається більш ввічливим, гонорифічним), але
функціонують обидва. Також у цей період сформувався гонорифічний суфікс -님, суфікс -씨, тому що у цей період почала
формуватися гонорифічна лексика. Також суфікс -경.
Також формуються корейські числівники за допомогою суфікса -ㅎ.
Сумніви з приводу того, вважати їх суфіксами або закінченнями, викликають частки -음, -엄. У 15 ст. Формується багато слів, які
закінчуються на суфікс -ㅁ.
Також одним з найбільш продуктивних був суфікс -게. Та суфікс -의 який формував іменники з прикметників.
Дієслівні суфікси
Станом на 15 ст. сформувалися каузативні суфікси -이-, -히-, -기-, -리-. Також були продуктивними суфікси -오/-우, але слів з
ними залишилось небагато.
Сформувалися пасивні форми -이-, -히-, -기-.
Прикметникові та прислівникові суфікси
Найбільш вживані: -다위, -tOw, -rOw, -앟/-엏, -갛. З прислівникових популярними були -소, -리, -게, -오/우.

187-190

МОРФОЛОГІЯ 15-16 СТ - ВІДМІНКОВІ ЧАСТКИ

Станом на 15 століття ясно прослідковується 7 основних відмінків:
1. Називний - /i/;
2. Родовий – присвійний [с] -s. oy(иі)/uy(аі)
3. Давальний і місцевий(не розрізнялися; вважався як один відмінок) – початкова форма - ay/ey(аі)після світлих and oy/uy(оі) після
темних. nwu.n_ey 누 네 ‘in the eye,’ seli_yey 서리예 ‘in the midst,’
4. Знахідний - (иль) (l)ol/ul musu.k_ul 므스글 ‘which one,’ (аль) /l/. kachi_l 가칠 ‘(a serpent bit)
5. Орудний - (o/u)lwo (иро,аро)
6. З’єднувальний - 와 or 과. Після голосних і після Р стояло 과
7. Кличний - ha and a.

стр. 193-194)

5.4.2.4 ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ ЧАСТИЦЫ

(В 15-16 веке существовали следующие частицы:
1) 은/는 (은 следовало после темных гласных, 는 после светлных гласных)
2) 도
3) 부터 (раньше писали как 브터)
4) 두곤 (по значению схож с нынешним ~보다.. 더) Вышла из употребления.
5) 조차 ( значение: лишь ) Вышла из употребления.

С стр 205

5.4.3.4 ЗАКІНЧЕННЯ 15-16 СТ

Всі закінчення поділяються на кінцеві та передкінцеві.
Передкінцеві в СУЧАСНІЙ корейській мові це 겠(майб.час); 았/었(минул. час); 는/ㄴ перед непрямою мовою та перед офіційним
стилем.
Всі інші закінчення - кінцеві. Вони поділяються на 
-з'єднувальні ( ті які в середені речення) 니까 ; 지만...
-заключні (ті які в кінці речення) ㅂ니다 ; 아/어요...
Система закінчень 15-16 століття приблизно така сама, але
ПЕРЕДКІНЦЕВІ
порядок закінчень після основи:
*узгодження закінчень* (p.205-p.213) 
1 стояло диференційне закінчення *zoW* (було засобом виразності - ставлення мовця до того, що він розсказує), 
 2 місці йшли закінчення минулого часу,якщо вони були(고/아/어), або рестроспективні (더),
на 3 місці гонорофічні (시)
на 4 місці теперішній час ( 니 /너 )
5 волютотивне 오/우 - показувало бажання мовця до дії 
6 майбутній час /리/ 
7 емоційні закінчення 둬 (two(s))
8 маркер ввічливості /ngi/ 이
КІНЦЕВІ З'ЄДНУВАЛЬНІ
-дієприкметникові звороти минулого(після темних 은/після світлих  ст
стр 205
Всі закінчення поділяються на кінцеві та передкінцеві.
Передкінцеві в СУЧАСНІЙ корейській мові це 겠(майб.час); 았/었(минул. час); 는/ㄴ перед непрямою мовою та перед офіційним
стилем.
Всі інші закінчення - кінцеві. Вони поділяються на 
-з'єднувальні ( ті які в середені речення) 니까 ; 지만...
-заключні (ті які в кінці речення) ㅂ니다 ; 아/어요...
Система закінчень 15-16 століття приблизно така сама, але
ПЕРЕДКІНЦЕВІ
порядок закінчень після основи:
*узгодження закінчень* (p.205-p.213) 
1 стояло диференційне закінчення *zoW* (було засобом виразності - ставлення мовця до того, що він розсказує), 
2 місці йшли закінчення минулого часу,якщо вони були(고/아/어), або рестроспективні (더),
на 3 місці гонорофічні (시)
на 4 місці теперішній час ( 니 /너 )
5 волютотивне 오/우 - показувало бажання мовця до дії 
6 майбутній час /리/ 
7 емоційні закінчення 둬 (two(s))
8 маркер ввічливості /ngi/ ᇰ  이
КІНЦЕВІ З'ЄДНУВАЛЬНІ
-дієприкметникові звороти минулого(після темних 은/після світлих 안 ( через коротку ㆍ, як апостроф) й майбутнього часів(읋/앓
через коротку) *дієприкметниковий зворот теперішнього часу не існував у 15-16ст
-номінайзери (формують імееник з дієслова або прикметника) 암/음- (슬픔;믿음); 기 (듣다-듣기); 은/안; 읋/앓 - через коротку *а*
Виникає проблема розуміння чи то дієприкметниковий зворот чи номінайзер. 
- координуючі закінчення (закінчення рівності)  코/곡/곰(kwo/kwok/kwom); 며(o/u mye); ㅏ/ㅓ ( 무더/ 업사)
Кінцеві з'єднувальні поділяються на
-закінчення підрядності (осскільки, тому) 
날/늘; nol/nul;
ㄹ쐬 ; 관되 через коротоку *а*  o/u l_ssoy; kwantoy 
-Умови (якщо, коли) 
아면/으면; 
чується 안다이/온다이 *o/u ntay* писалось ㅡㄴ대(무른대);ㅓㄴ대(보건대)
ㅡ란되 через коротку *а* замість *о* , чулось 란다이. *o/u lantoy
-протиставні (хоча, але)
 아나/ 으나; 
 *toy- (we hear -다이  they wrote -되 через коротку *а*; 
*keniwa 거니와; 
*kenmalon 건마론 -через коротку *а*; 
*o/u l spwuntyeng ;  ㄹ ㅅ분뎡 - перший склад спун другий дьон (н старого написання)
*o/u l syentyeng /льсьондьон ㄹ션뎡 -*н старого написання 
-цілі ара/ира  
아라/으라
-наміру 
рьо 려
-бажальні закінчення ( або я хочу зробити,або хочу щоб хтось щось зробив) 
고져; 아져 - я хочу щось зробити
과뎌; 과되여 -через коротку *а ( я хочу щоб хтось щось зробив)
3 особа - 긧고 ;엣고
223
-закінчення торок 도록 - через коротку /а/
-закінчення збільшення інтенсивності  (чим більше... тим більше..) ㄹ 수록 - але через коротку *а
-подібі до ль сурок - /тіос/ 디옷 
- узгодження та взаємозв'язок; 
아/으라 ; 락 ; ㄴ다마다 
- заперечні конструкції 
вже існувало /мот/ , але писалось 몯 
через коротку *а 돌; 드란; ㄴ동; 디뵈(замість /ㅗ/ писалось /о/
Кінцеві заключні закінчення
Це більшість тих закінчень, що відображали стиль ввічливості, а також типи речень за категорією комунікативної
цілеспрямованості (розповідні, питальні, наказові, запрошувальні).
Розповідні речення (також входив ряд передкінцевих закінчень, що вказував на розповідність)
-다, 이다 (пишеться 라)
Наказові речення
-라, 쇼, 아/어쇼, 쇼제
Пропозиція
-죠, 산기타
Обіцянка
-마
Питальні
-가, 고
Ввічливі речення 
-ㄷ가, ㄷ고
Емоції
-거나, 더다, 아/어ㄴ다이, 아/얼싀